Спосіб ароматерапії

Реферат: Спосіб ароматерапії включає введення ефірних масел в глиняну масу з наступним ручним виготовленням різних фігурок без виконання випалу, виділення з них аромату масел. При цьому ефірні масла вводять в готовий продукт гранулометричного складу (пористі заповнювачі), розміщують в приміщеннях в ємностях малого об'єму з герметизуючою кришкою і трубкою з пробкою в ній. UA 87516 U (12) UA 87516 U UA 87516 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медичної екології, зокрема до засобів широкого впровадження ароматерапії в оздоровленні людини під час її праці, відпочинку, лікування, а також в домашніх умовах. Авторам відомо, що для розповсюдження запахів ефірних масел користуються аромалампами. Їх підготовка: наповнюють міні-контейнери теплою водою і добавляють до неї ефірне ароматичне масло або суміш ефірних масел. Після цього запалюють невелику свічку і встановлюють її в лампу під дно міні-контейнера. Ефірне масло, що буде випаровуватися під дією температури горіння свічки із контейнера, розповсюджує аромат, створюючи сприятливу атмосферу в приміщені. Одним із недоліків цього способу є те, що при високій температурі нагрівання мініконтейнера запах конкретного ароматичного масла в суміші з водою не відповідає запаху чистого холодного масла, що вірогідно пов'язано з певною зміною хімічного складу аромату під дією температури і водяного пару. Авторам відоме використання аромасвічок в ароматерапії. Аромасвічки потрібно виготовляти із бджолиного воску. Свічки, які виготовляються із парафіну (продукт переробки нафти), екологічно небезпечні, тому що при згоранні свічки парафін виділяє канцерогенні речовини. Підготовка аромасвічок. Беруть звичайну воскову свічку, запалюють гніт і дають трохи погоріти до утворення навколо гніту невеликої впадини з розплавленим воском. Гасять свічку, трохи охолоджують, щоб вберегти від самозаймання деякі легкозаймисті ефірні масла, крапають в утворену впадину декілька крапель ефірного масла і дають верхній торцевій частині свічки охолонути. Коли після охолодження запалюють свічку, то аромат ефірного масла або суміші ефірних масел буде розповсюджуватись в приміщенні. При вичерпанні ресурсу ефірного масла в аромасвічці, технологію його відновлення повторюють за приведеною вище технологією. Недолік використання аромасвічок аналогічний недоліку використання аромаламп безпосередній вплив температури горіння свічки на якість аромату ефірного масла. Крім цього особливості технологічної підготовки до процесу експлуатації аромаламп і аромасвічок потребують старанної індивідуальної підготовки і постійного контролю за ходом його виконання, технікою безпеки. У великих приміщеннях, де знаходиться одночасно значна кількість людей, проведення ароматерапії з використанням певної кількості аромаламп і аромасвічок може зустрічатись з труднощами організації через вказані специфічні технології та відповідальний контроль за технікою безпеки їх виконання. Тому використання аромаламп і аромасвічок більш прийнятне в невеликих приміщеннях, де знаходиться невеликий колектив, де процес ведення ароматерапії буде під постійним контролем. Це шкільні класи, палати відділень лікарень, дитячі садки, офіси і т. ін. Отже, приведені вище деякі аргументи можливо є однією із причин існуючого неширокого розповсюдження так потрібної в оздоровленні людей ароматерапії взагалі. Авторам відома ідея - крапати ефірне масло на носові хустки або взагалі на тканину, але воно швидко випаровується і ефект буде короткочасним. Більш реальна пропозиція, що ґрунтується на приведенні ідеї - підмішувати ефірне масло в глину при її замісі з водою для виготовлення різних фігурок (апельсину, квітів, латаття і т. ін.), форма яких відповідала безумовно аромату ефірного масла. При цьому, ні в якому разі не виконувати випал виробу. Головне, щоб масло поступово виходило через пори [Соколецкая И.В. Ароматные глиняные фигурки. - К.: Лечебные письма, № 4 (268). - С. 45]. Але автор цієї цікавої пропозиції не враховує особливостей процесу сушки пластичної глиняної маси для виготовлення виробу. Пластична глина вільно сохне на повітрі. По мірі висихання глини із зовнішньої поверхні маси випаровується вода в суміші з ефірним маслом. Далі глинисті частинки послідовно все тісніше взаємно зближуються силами поверхневого натягу, входять в безпосередній взаємний контакт утворюючи крихкоупакований агрегат [У. Уоррел. Глины и керамическое сырье. - М.: Мир, 1978. - 237 с. - С. 173-176]. По мірі висихання відбувається видалення суміші води з ефірним маслом із пор глинистої маси. Нарешті, суміш повністю замінюється повітрям із збереженням первинної упаковки, створюється пориста маса, або маса з переважно закритими порами, які обмежують процес видалення аромату ефірних масел. Отже, максимальна ефективність видалення аромату ефірних масел проявляється переважно на етапі сушіння глиняних фігур, а потім концентрація аромату зменшується і практично зникає. 1 UA 87516 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Таким чином, не зважаючи на прогресивність пропозиції по використанню в ароматерапії природного аромату ефірних масел шляхом введення його в глиняну суміш з наступним сушінням виготовленого виробу, коефіцієнт корисної дії від впровадження цієї пропозиції невисокий, адже ефективність виділення аромату переважно відбувається на стадії сушіння сформованого виробу, а не під час користування ним. Тому виникає необхідність пошуку та створення умов збільшення періоду виділення в повітря аромату холодного ефірного масла, забезпечуючи перспективу його використання в ароматерапії. Задача корисної моделі - розробити спосіб виконання ароматерапії з періодом тривалого природного виділення аромату ефірних масел в приміщеннях. Поставлена задача вирішується тим, що ефірні масла вводять в готовий гранулометричного складу продукт - пористі заповнювачі - керамзит, аглопорит, одержані шляхом спучування при випалі із глинистої сировини, вермикуліт, перліт - одержані шляхом спучування при випалі деяких гірських порід, шлакову пемзу - одержану шляхом температурного спучування шлакових розплавів, з яких кожний або в суміші розміщують в приміщеннях в ємностях малого об'єму з герметизуючою кришкою і трубкою з пробкою в ній. Згідно з корисною моделлю, на поверхню пористих заповнювачів в одній ємності, або безпосередньо на дно другої ємності ефірні масла наносять шляхом розпилювання (пульверизації) з перемішуванням гранул пористих заповнювачів і/або крапельним методом з наступною засипкою з перемішуванням гранул пористих заповнювачів в другій ємності, закриття обох ємностей герметизуючими кришками з трубками і пробками в них, витримують протягом 40-60 хв. в теплому місці, встановлюють в теплому місці приміщення, виймають пробки з трубок ємностей для виконання процесу ароматерапії. Згідно з корисною моделлю, матеріалом для виготовлення ємкостей об'ємом 0,2-0,5 л може бути скло, пластмаса, метал, захищений силікатною емаллю. Технологію способу виконання процесу ароматерапії з використанням простих матеріалів можна здійснити на прикладі штучного керамзиту, широко відомого в будівництві як корисний заповнювач для легких бетонів. Керамзит отримують спучуванням глинистої маси при випалі. Спучування - це збільшення матеріалу в об'ємі за рахунок утворення внутрішньої пористої структури. Гранулометричний склад зерен керамзиту складає 3 фракції: 5-10 мм; 10-20 і 20-40 мм [М.И. Роговой. Технология искусственных пористых заполнителей и керамики. - М.: Стройиздат, 1974. - 315 с.]. Для розміщення керамзиту в ємностях малого об'єму 0,2-0,5 л можна використовувати скляні або пластмасові банки з пластмасовою кришкою, що закручується, з трубкою і пробкою в ній, пластмасовими або емалевим лотками з герметизуючими кришками на гумовій ізолюючій прокладці, з отворами на кришках для трубок з пробками. Користуючись пульверизатором, в ємності якого знаходиться ефірне масло, його наносять на поверхню гранул керамзиту окремо, потім їх перемішують, розміщують в ємності малого об'єму, закривають герметичною кришкою з трубкою і пробкою в ній, витримують протягом 4060 хв. в теплому місці біля джерела тепла. В іншому випадку, коли об'єм ефірного масла обмежений, користуються крапельним методом виконання способу ароматерапії. На дно малої ємності, наприклад скляної або пластмасової банки 0,2 л, наносять декілька (п'ять-десять або більше) крапель ефірного масла. Засипають гранули керамзиту, закривають пластмасовою кришкою з трубкою і пробкою в ній, витримують протягом 40-60 хв. в теплому місці, біля джерела тепла, наприклад біля батареї опалення, для інтенсифікації процесу. Під час знаходження ефірного масла в закритому об'ємі відбувається процес дифузії аромату масла в поровий простір структури гранул, частина якого адсорбується на поверхні відкритих пор, а інша - ненасичена, концентрується в підвішеному стані в об'ємі відкритих пор гранул керамзиту. Відкриття пробок на отворах трубок кришок малих ємностей з пористими заповнювачами дає початок процесу виходу аромату ефірних масел і способу виконання процесу ароматерапії з використанням пористих матеріалів. На початковому етапі відбувається вихід аромату ефірних масел з пористого простору гранул керамзиту, що сконцентрований в підвішеному стані в об'ємі відкритих пор. Загальна інтенсивність виділення аромату буде гальмуватись завдяки полідисперсному складу гранул і неупорядкованому їх розміщенню по висоті в об'ємі ємності. Швидкість підйому наверх аромату із нижніх шарів гранул в ємностях гальмується і гранулами верхніх шарів в об'ємі ємності до тих пір, поки концентрація аромату верхніх шарів (Св.ш.) буде більшою за концентрацію аромату нижніх шарів гранул (Сн.ш.), тобто Св.ш.>Сн.ш. Якщо Св.ш.=Сн.ш. або Св.ш.