Спосіб оперативного лікування багатофрагментарних переломів проксимального відділу плечової кістки

Реферат: Спосіб оперативного лікування багатофрагментарних переломів проксимального відділу плечової кістки включає використання пластини з гвинтами, що блокуються в ній, відновлення анатомічного співвідношення проксимального відділу плечової кістки та сухожильнокапсульного апарата плечового суглоба, реконструкцію головки плечової кістки. Застосовують якірні фіксатори при трансосальному остеосинтезі уламків головки плечової кістки, а потім проводять накістковий напружений остеосинтез пластиною з гвинтами, що блокуються в ній. UA 88435 U (12) UA 88435 U UA 88435 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, переважно до хірургічних способів, і може бути використана в травматології та ортопедії. У хірургічній практиці розповсюджений спосіб оперативного лікування багатофрагментарних переломів проксимального відділу плечової кістки шляхом лише накісткового остеосинтеза за використання пластин з гвинтами [1]. Але значна кількість уламків, особливо, що супроводжуються розривами та пошкодженням місць інсерції сухожильно-капсульного апарата плечового суглоба (СКАПС), до складу якого входить ротаційна манжета плеча (РМП) такий спосіб не дає можливості надійно зафіксувати відновлений проксимальний відділ плечової кістки, відновити анатомію плечового суглоба та стримує отримання означеного нижче технічного результату. До шляхів усунення розривів та пошкоджень місця інсерції СКАПС належать мобілізація та підшивання останнього через спеціальні отвори до пластини [2]. Проте, при великих розмірах розриву ротаційної манжети плеча (РМП) означені оперативні заходи є занадто травматичними, а мобілізація ще більше погіршує трофіку тканин, підшивання до пластини не забезпечує щільного контакту сухожилок - кістка в місці інсерції, а отже, і його прирощення, стримує відновлювальні функції у подальшому, а від того - схильність до неправильного зрощення уламків, аваскулярного некроза головки плечової кістки, розвитку больового синдрома, порушень рухів верхньою кінцівкою в плечовому суглобі. Проблему великих розмірів дефекту РМП дещо вирішує спосіб оперативного лікування пошкодження РМП, в якому трансосальна реінсерція капроновими швами пошкодження супроводжується вибором місця підведення, внаслідок чого досягається мінімальний натяг м'язів і сухожилків плеча, а анатомічна неточність реінсерції, що зумовлена локалізацією впливу, цілком компенсується її атравматичністю [2]. Вищезазначені шляхи остеосинтезу проксимального відділу плечової кістки спрямовані здебільшого на анатомічне відновлення цілісності кістки і не здатні до відтворень біомеханіки рухів у плечовому суглобі і теж породжують порушення рухів верхньої кінцівки в плечовому суглобі. Відомий спосіб оперативного лікування багатофрагментарних переломів проксимального відділу плечової кістки фіксатором, що складається з інтрамедулярного канульованого стержня та компресуючої пластини, яка блокується в проксимальній частині стержня [3]. Але застосування означених оперативних прийомів у відомому вигляді, хоча і дозволяє дещо наблизити біомеханіку активних рухів суглоба до анатомічних, у більшості випадків ще нездатне до повноцінного відновлення сухожильно-капсульного апарата плечового суглоба та прискорення відновлень його функцій, з-поза нестабільності динаміки проксимального відділа плеча, та становить причину стримання очікуваного технічного результату, що заявляється. Найбільш близьким об'єктом по сукупності суттєвих ознак до корисної моделі, що заявляється, є спосіб оперативного лікування багатофрагментарних переломів проксимального відділа плечової кістки, що містить накістковий остеосинтез пластиною з гвинтами, що блокуються в ній з трансосальним остеосинтезом уламків капроновими швами та фіксацією РМП разом із капсулою плечового суглоба до місць інсерції. [4]. Посилення технічного результату в прототипі досягається за рахунок трансосальної фіксації уламків, укладання сухожилків РМП в місці інсерції. Властивості наданого об'єкта дозволяють здебільшого компенсувати втрачену функцію РМП і дещо нормалізувати функцію плечового суглоба, завдяки утворенню зв'язку сухожилки РМП з кістковою тканиною, а від того - зменшити загальний термін динамічної іммобілізації. До причин, що стримують досягнення очікуваного технічного результату, належать замала стабілізація проксимального відділа плечової кістки, плечового суглоба, утворення килоподібних формувань, внаслідок неповноцінного відновлення контакту сухожильнокапсульного апарата плечового суглоба з плечовою кісткою, а також наявність рубцевих змін в сухожилках ротаційної манжети плеча через їх відрив від місця інсерції на плечовій кістці. Вказані причини часто мотивують порушення рухів верхньою кінцівкою в плечовому суглобі, а у подальшому - непрацездатність та інвалідність. Вони пояснюються здебільшого тим, що під час проведення остеосинтеза відсутнє повноцінне відновлення СКАПС (контакт сухожилок - кістка), яка найбільш доцільна у відновленні РМП, при наявності розривів манжети, внаслідок травматичного пошкодження. В основу корисної моделі поставлена задача розробити такий спосіб оперативного лікування багатофрагментарних переломів проксимального відділа плечової кістки, який шляхом двохетапної стабілізації проксимального відділа плеча створює сприятливі умови консолідації проксимального відділа плечової кістки з відновленням анатомічних співвідношень в плечовому суглобі, запобігає необхідності виконання ендопротезування у подальшому. 1 UA 88435 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Означений технічний результат при використанні даного способу оперативного лікування багатофрагментарних переломів проксимального відділа, що містить використання якірних фіксаторів та пластин з гвинтами, що блокуються в ній, згідно з корисною моделлю, дозволяє завдяки якірним фіксаторам провести максимально анатомічну реконструкцію головки плечової кістки, відновити: конгруентність суглобових поверхонь; динамічну стабільність проксимального відділа плеча, досягти щільного контакту шляхом трансоссальної фіксації між уламками: головка плечової кістки - великий горбик - малий горбик - діафіз плечової кістки та відновити цілісність сухожильно-капсульного апарату плечового суглоба, провести ушивання його дефектів, реінсерцію РМП. Пластина з гвинтами, що блокуються в ній дозволяє провести в подальшому напружений стабільний остеосинтез. Отже, сукупність відмітних ознак корисної моделі є суттєвою, бо має зв'язок з технічним результатом при оперативному лікуванні багатофрагментарних переломів проксимального відділа плечової кістки. З технічного рівня, що досліджений заявником, відоме застосування способу оперативного лікування багатофрагментарних переломів проксимального відділа плечової кістки шляхом лише накісткового остеосинтеза за використання пластин з гвинтами [1, 2]. Але цей захід вважається недосконалим бо сприяє лише консолідації плечової кістки і не гарантує відновлень при біомеханічних порушеннях в плечовому суглобі. У іншому рішенні задачі при оперативному лікуванні багатофрагментарних переломів проксимального відділу плечової кістки використовують фіксатор, що складається з інтрамедулярного канульованого стержня та компресуючої пластини, яка блокується в проксимальній частині стержня [3]. При його використанні відстежується зберігання порушення відновлення сухожильнокапсульного апарату плечового суглоба, що в подальшому призводить до порушень рухів верхньою кінцівкою в плечовому суглобі. Тож, порівняння сукупності суттєвих ознак пропозиції, що забезпечують досягнення заявляємого технічного результату, інформує про наявність "корисної моделі" та "новизни", бо з рівня техніки, що встановлений заявником, а також з боку прототипу, вплив на досягнення цього результату з боку аналогічних чи еквівалентних засобів для фахівця не витікає явним чином. До додаткових переваг корисної моделі над прототипом належать зменшення кількості віддалених ускладнень, відсотка випадків інвалідизації хворих, термінів відновлення функції плечового суглобу тощо. Відомості, що підтверджують можливість досягнення вищезазначеного технічного результату полягають в наступному. При здійсненні запропонованого способу оперативного лікування багатофрагментарних переломів проксимального відділа плечової кістки у відмінності від прототипу, використовують якірні фіксатори для трансосального остеосинтезу уламків головки плечової кістки, а потім проводять накістковий напружений остеосинтез пластиною з гвинтами, що блокуються в ній. Насамперед, операцію проводять під наркозом. Розріз шкіри розпочинають від акроміального відростка між І та II порцією дельтоподібного м'яза поздовжньо та частково впоперек пересікають ключичну порцію. Після розсічення підакроміально-піддельтоподібної бурси виявляють характер пошкодження. Здійснюють 1-й етап еластична фіксація. Якірні фіксатори від 1 до 3 вставляються в головку плечової кістки. Завдяки цьому досягається можливість максимально анатомічно провести реконструкцію головки плечової кістки, відновити: конгруентність суглобових поверхонь; досягти динамічної стабільності проксимального відділа плеча шляхом трансосальної фіксації уламків: головка плечової кістки - великий горбик - малий горбик - діафіз плечової кістки та відновлення цілісності сухожильно-капсульного апарату плечового суглоба, його реінсерція ушивання дефектів за використання якірних фіксаторів. 2-й етап жорстка фіксація. Після виконання 1-го етапу проводиться накістковий напружений остеосинтез пластиною з гвинтами, що блокуються в ній. Таким чином досягається жорсткість фіксації уламків проксимального відділа плечової кістки. Здійснюють іммобілізацію за допомогою фіксуючої пов'язки з аксілярною кутовою вставкою, що спроможна фіксувати плечовий суглоб в положенні відведення кінцівки на 45° та виконувати пасивні рухи вгору. Реабілітація: через 24 години після операції розпочинають пасивні рухи у плечовому суглобі до 90° відведення. Після загоєння операційної рани розпочинають активні рухи плечового суглоба. Через 3 тижні після операції поступово зменшують кут відведення у плечовому суглобі. Через 5 тижнів після операції обсяг активних рухів сягає 45-120°, іммобілізаційну пов'язку періодично знімають для проведення повноцінного ЛФК, що спрямована на відновлення 2 UA 88435 U 5 10 15 20 25 активних рухів в плечовому суглобі. Через 8 тижнів пов'язка знімається повністю. Проводять курси фізіофункціонального лікування (ЛФК, масаж, парафінові аплікації, фонофорез з лідокаіном). Контроль здійснюють через 4 місяці. Результати, що очікуються - консолідація перелома, відсутність порушень біомеханіки проксимального відділа плеча, атрофії м'язів та неврологічної патології, обсяг рухів в плечовому суглобі - в межах від 0° до 170°. Отже, за допомогою сукупності хірургічних заходів створюються більш сприятливі умови консолідації проксимального відділу плечової кістки з відновленням анатомічних співвідношень при багатофрагментарних переломах, що запобігають необхідності виконання ендопротезування у подальшому. Після проведення клінічного випробування запропонованого способу у наданому вигляді заявником доведена можливість його використання в практичній травматології та ортопедії при багатофрагментарних переломах проксимального відділу плеча з одночасною можливістю відновлення сухожильно-капсульного апарата плечового суглоба, що забезпечується комбінованим остсосинтезом з використанням еластичної та жорсткої фіксації і стабілізацією сухожильно-капсульного апарата плечового суглоба. Джерела інформації: 1. Скляренко Є.Т. Травматологія і ортопедія / Скляренко Є.Т. - К.: "Здоров'я", 2005. - С. 7279. 2. Корж Н.А. Лечение переломов и переломовывихов проксимального отдела плечевой кости / Корж Н.А., Прозоровский Д.В. - Харьков "Прапор", 2007. - 138 с. 3. Пат. № 56516 UA МПК (2011.01) А61В17/56. Пристрій для остеосинтезу дво- або трифрагментарних переломів на рівні хірургічної шийки проксимального відділу плечової кістки / Ю. В. Сухин, Ю. Ю. Павлычко, В.В. Сердюк; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - U201013434; заявл. 12.11.2010; опубл. 10.01.2011, Бюл. № 1. 4. Корж М.О. Клінічні рекомендації по лікуванню переломів / Корж М.О., Страфун С.С. - МОЗ України, НАМИ України, 2013. - С. 17-24. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб оперативного лікування багатофрагментарних переломів проксимального відділу плечової кістки, що включає використання пластини з гвинтами, що блокуються в ній, відновлення анатомічного співвідношення проксимального відділу плечової кістки та сухожильно-капсульного апарата плечового суглоба, реконструкцію головки плечової кістки, який відрізняється тим, що застосовують якірні фіксатори при трансосальному остеосинтезі уламків головки плечової кістки, а потім проводять накістковий напружений остеосинтез пластиною з гвинтами, що блокуються в ній. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3