Спосіб оперативного лікування переломів великого горбика плечової кістки

Реферат: Спосіб оперативного лікування переломів великого горбика плечової кістки включає трансосальний остеосинтез. Використовують якірні фіксатори з можливістю проведення черезкісткового остеосинтезу уламків головки плечової кістки і відновлення цілісності ротаційної манжети плеча. UA 88436 U (12) UA 88436 U UA 88436 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, переважно до хірургічних способів, і може бути використана в травматології та ортопедії. У хірургічній практиці розповсюджений спосіб оперативного лікування переломів великого горбика плечової кістки шляхом лише або трансосального остеосинтезу дротом, що фіксована на гвинтах, або накісткового остеосинтезу за використання пластин з гвинтами [1, 3]. Але значна кількість уламків, особливо, що супроводжуються розривами та пошкодженням місця інсерції ротаційної манжети плеча (РМП) такими способами не дає можливості надійно відновити анатомію плечового суглоба та стримує отримання означеного нижче технічного результату. До шляхів усунення розривів та пошкоджень місця інсерції ротаційної манжети плеча належать мобілізація та підшивання останньої через спеціальні отвори до пластини [2]. Проте, при великих розмірах розриву ротаційної манжети плеча означені оперативні заходи є занадто травматичними, а мобілізація ще більше погіршує трофіку тканин, підшивання до пластини не забезпечує щільного контакту сухожилок - кістка в місці інсерції, а отже, і його прирощення, стримує відновлювальні функції у подальшому, а від того - схильність до неправильного зрощення уламків, лізису уламків великого горбика, розвитку больового синдрома, порушень рухів верхньою кінцівкою в плечовому суглобі. Проблему великих розмірів дефекту РМП дещо вирішує спосіб оперативного лікування пошкодження РМП, в якому трансосальна реінсерція капроновими швами пошкодження супроводжується вибором місця підведення, внаслідок чого досягається мінімальний натяг м'язів і сухожилків плеча, а анатомічна неточність реінсерції, що зумовлена локалізацією впливу, цілком компенсується її атравматичністю [2]. Вищезазначені шляхи остеосинтезу великого горбика плечової кістки спрямовані здебільшого на анатомічне відновлення цілісності кістки і не здатні до відтворень біомеханіки рухів у плечовому суглобі і теж породжують порушення рухів верхньої кінцівки в плечовому суглобі. Але застосування означених оперативних прийомів у відомому вигляді, хоча і дозволяє дещо наблизити біомеханіку активних рухів плечового суглоба до анатомічних, у більшості випадків ще нездатне до повноцінного відновлення сухожильно-капсульного апарата плечового суглоба та прискорення відновлень його функцій, з-поза нестабільності динаміки проксимального відділу плеча і розвитку “імпіджмент”-синдрому плечового суглоба, та становить причину стримання очікуваного технічного результату, що заявляється. Найбільш близьким об'єктом по сукупності суттєвих ознак до корисної моделі, що заявляється, є спосіб оперативного лікування переломів великого горбика плечової кістки, що містить трансосальний остеосинтез дротом, що фіксована на гвинтах та фіксацією РМП разом із капсулою плечового суглоба до місць інсерції. [1]. Посилення технічного результату в прототипі досягається за рахунок трансоссальної фіксації уламків, укладання сухожилків РМП в місці інсерції. Властивості наданого об'єкта дозволяють здебільшого компенсувати втрачену функцію РМП і дещо нормалізувати функцію плечового суглоба, завдяки утворенню зв'язку сухожилки РМП з кістковою тканиною, а від того - зменшити загальний термін динамічної іммобілізації. До причин, що стримують досягнення очікуваного технічного результату, належать замала стабілізація проксимального відділу плечової кістки, плечового суглоба, утворення килоподібних формувань, внаслідок неповноцінного відновлення контакту РМП з плечовою кісткою, а також наявність рубцевих змін в сухожилках ротаційної манжети плеча через їх відрив від місця інсерції на плечовій кістці, розвитку "імпіджмент»-синдрому плечового суглоба через заважання металофіксаторів. Вказані причини часто мотивують порушення рухів верхньою кінцівкою в плечовому суглобі, а у подальшому - непрацездатність та інвалідність. Вони пояснюються здебільшого тим, що під час проведення остеосинтезу відсутнє повноцінне відновлення (контакт сухожилок - кістка), яка найбільш доцільна у відновленні РМП, при наявності розривів манжети, внаслідок травматичного пошкодження. Воснову корисної моделі поставлена задача розробити такий спосіб оперативного лікування переломів великого горбика плечової кістки, який шляхом одно етапної стабілізації проксимального відділу плеча, що створює сприятливі умови консолідації перелому великого горбика плечової кістки з відновленням цілісності, реінсерції РМП, анатомічних співвідношень в плечовому суглобі, запобігає необхідності виконання повторних оперативних втручань по видаленню металофіксаторів у подальшому. Зазначений технічний результат при використанні даного способу оперативного лікування переломів великого горбика плечової кістки, що містить використання якірних фіксаторів, згідно 1 UA 88436 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 з корисною моделлю, дозволяє завдяки застосуванню такого типа фіксаторів, які є внутрішньокістковими провести максимально анатомічну реконструкцію головки плечової кістки, відновити: конгруентність суглобових поверхонь; динамічну стабільність проксимального відділу плеча, досягти щільного контакту шляхом трансосальної фіксації між уламками: головка плечової кістки - великий горбик та відновити цілісність ротаційної манжети плеча, провести ушивання її дефектів, реінсерцію одномоментно. Таким чином це дозволяє провести напружений стабільний остеосинтез з відновленням РМП та запобігти “імпіджмент”-синдрому плечового суглоба в подальшому. З технічного рівня, що досліджений заявником, відоме застосування способу оперативного лікування переломів великого горбика плечової кістки шляхом лише за використання гвинтів [1, 2]. Але цей захід вважається недосконалим бо сприяє лише консолідації плечової кістки і не гарантує відновлень при біомеханічних порушеннях в плечовому суглобі. У іншому рішенні задачі при оперативному лікуванні переломів великого горбика плечової кістки використовують компресуючу пластину. [3]. При його використанні відстежується зберігання порушення відновлення РМП та “імпіджмент”-синдрому плечового суглоба, що спричинений заважанням металофіксатора і в подальшому призводить до порушень рухів верхньою кінцівкою в плечовому суглобі. Тож, порівняння сукупності суттєвих ознак пропозиції, що забезпечують досягнення заявленого технічного результату. До додаткових переваг корисної моделі над прототипом належать зменшення кількості віддалених ускладнень, відсотка випадків інвалідизації хворих, термінів відновлення функції плечового суглоба тощо. Відомості, що підтверджують можливість досягнення вищезазначеного технічного результату полягають в наступному. При здійсненні запропонованого способу оперативного лікування переломів великого горбика плечової кіски у відмінності від прототипу, використовуються якірні фіксатори для трансоссального остеосинтеза та відновлення РМП. Насамперед, операцію проводять під наркозом. Розріз шкіри розпочинають від акроміального відростка між І та II порцією дельтоподібного м'яза поздовжньо розміром 4 см. Після розсічення підакроміально-піддельтоподібної бурси виявляють характер пошкодження. В головку плечової кістки ставляться анкерні фіксатори від 1 до 3, в залежності від об'єму перелому. Виконується відкрита репозиція уламків, трансосальний остеосинтез великого горбика і тими ж нитками відновлення цілісності ротаційної манжети плеча. Таким чином досягається стабільність остеосинтезу великого горбика плечової кістки та відновлення цілісності ротаційної манжети плеча одномоментно. Здійснюють іммобілізацію за допомогою фіксуючої пов'язки з аксилярною кутовою вставкою, що спроможна фіксувати плечовий суглоб в положенні відведення кінцівки на 45° та виконувати пасивні рухи вгору. Реабілітація: через 24 години після операції розпочинають пасивні рухи у плечовому суглобі до 90° відведення. Після загоєння операційної рани розпочинають активні рухи плечового суглоба. Через 3 тижні після операції поступово зменшують кут відведення у плечовому суглобі. Через 5 тижнів після операції обсяг активних рухів сягає 45-120°, іммобілізаційну пов'язку знімають для проведення повноцінного ЛФК, що спрямована на відновлення активних рухів в плечовому суглобі. Проводять курси фізіофункціонального лікування (ЛФК, масаж, парафінові аплікації, фонофорез з лідокаїном). Контроль здійснюють через 4 місяці. Результати, що очікуються - консолідація перелому, відсутність порушень біомеханіки проксимального відділу плеча, атрофії м'язів та неврологічної патології, обсяг рухів в плечовому суглобі - в межах від 0° до 170°. Отже, за допомогою сукупності хірургічних заходів створюються більш сприятливі умови консолідації проксимального відділу плечової кістки з відновленням анатомічних співвідношень при переломах великого горбика плечової кістки, що запобігають необхідності виконання повторного оперативного втручання по видаленню металофіксаторів у подальшому. Після проведення клінічного випробування запропонованого способу у наданому вигляді заявником доведена можливість його використання в практичній травматології та ортопедії при переломах великого горбика плечової кістки з одночасною можливістю відновлення ротаційної манжети плеча, проведення стабілізації сухожильно-капсульного апарата плечового суглоба, що забезпечується використанням внутрішньокісткових якірних фіксаторів. 2 UA 88436 U Джерела інформації: 1. Скляренко Є.Т. Травматологія і ортопедія / Скляренко Є.Т. - К.: "Здоров'я", 2005. - С. 7279. 5 10 2. Корж Н.А. Лечение переломов и переломовывихов проксимального отдела плечевой кости / Корж Н.А., Прозоровский Д.В. - Харьков "Прапор", 2007.-138 с. 3. Пат. № 14731 UA МПК (2006.01) А61В17/56. Пристрій для лікування переломів великого горбика плечової кістки / О.А. Бур'янов, І.В. Самусенко; заявник та патентовласник Національний медичний університет ім… О.О. Богомольця. - U200512323; заявл. 21.12.2005; опубл. 15.05.2006, бюл. № 5. 4. Корж М.О. Клінічні рекомендації по лікуванню переломів / Корж М.О., Страфун С.С. -МОЗ України, НАМИ України, 2013. - С. 17-24 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб оперативного лікування переломів великого горбика плечової кістки, що включає трансосальний остеосинтез, який відрізняється тим, що використовують якірні фіксатори з можливістю проведення черезкісткового остеосинтезу уламків головки плечової кістки і відновлення цілісності ротаційної манжети плеча. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3