Спосіб лікування ендокринної офтальмопатії

Реферат: Спосіб лікування ендокринної офтальмопатії включає призначення кортикостероїдного препарату - метилпреднізолону. Визначають рівень антитіл до рецептора тиротропіну. При збільшенні рівня антитіл вище 15 МО/мл, призначають метилпреднізолон у добовому дозуванні 750 мг внутрішньовенно крапельно, 3 курси з перервою між введеннями у 10 днів. UA 88757 U (12) UA 88757 U UA 88757 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до ендокринології, і може застосовуватися для лікування офтальмопатії. Ендокринна офтальмопатія (ЕОП) - хронічне захворювання, при якому у патологічний процес залучаються усі тканини орбіти, проявляється різним ступенем змін з боку периорбітальних, ретроорбітальних тканин, кон'юнктиви, рогівки, очних м'язів та складає серйозну загрозу втрати зорових функцій, знижує якість життя хворих. Характеризується набряком і лімфоцитарною інфільтрацією ретробульбарної клітковини і екстраокулярних м'язів з наступним розвитком фіброзу. У 3-5 % хворих ЕОП перебіг захворювання тяжкий, супроводжується болем, спостерігається загроза втрати зору, запалення, виразки рогівки або ж компресивна оптична нейропатія [Петунина Н.А. Эндокринная офтальмопатия: современный взгляд / Н.А. Петунина, Л.В. Трухина, Н.С. Мартиросян // Проблемы эндокринологии. - 2012. - № 6. - С. 24]. Відомі способи лікування офтальмопатії: консервативна терапія - введення пролонгованих препаратів глюкокортикоїдів; опромінення тканин орбіт; лікування радіоактивним йодом; хірургічне лікування [Stiebel-Kalish H., Robenshtok Е., Hasanreisoglu М. et al. Treatment modalities for Graves' ophthalmopathy: systemic revive and metaanalysis // J. Endocrinol. Invest. - 2009. Vol. 94, № 8. - P. 2708-2716]. Тактика лікування залежить від активності і тяжкості ЕОП. Відомий спосіб лікування офтальмопатії призначенням пероральної терапії преднізолоном, починаючи з 80-100 мг на день, за схемою і тривалістю курсу - щонайменше 12 тижнів. Недоліком даного способу є те, що таке лікування супроводжується нестійким ефектом і небажаною побічною дією - порушенням вуглеводного обміну, збільшенням індексу маси тіла у хворих, вегетативно-судинними проявами, збільшенням артеріального тиску [Черенько М.С. Хвороба Грейвса: діагностика, лікування, інтерпретація сироваткової концентрації тиреоїдстимулюючих антитіл, кальцію, кальцитоніну / М.С. Черенько, Т.І. Дашук // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2010. - № 2 (31). - С. 21-24]. Відомим аналогом до корисної моделі є спосіб лікування ЕОП шляхом призначення пульстерапії метилпреднізолоном по 500 мг щотижня протягом 6 тижнів зі зниженням дози до 250 мг щотижня ще протягом 6 тижнів [Виноградская О.И. Безопасность различных режимов пульс-терапии метилпреднизолоном при лечении эндокринной офтальмопатии / О.И. Виноградская, Д.В. Липатов, В.В. Фадеев // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. 2012. - Т. 8, № 3. - С. 52-58.]. Недоліком аналога є нестійкість та невиразність ефекту лікування, можливість виникнення ускладнень, зокрема серцево-судинних - підвищення артеріального тиску, загострення коронарної недостатності, ураження печінки і ризику розвитку печінкової недостатності. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб лікування ендокринної офтальмопатії шляхом оцінки виразності змін тканин орбіт у поєднанні з підбором дози препарату відносно рівня антитіл до рецептора тиротропіну, що дозволить досягти регресу проявів офтальмопатії, що підвищить ефективність лікування, зменшити виникнення ускладнень. Ці дані підтверджено покращенням стану тканин органу зору у хворих за результатами УЗД, клінічного, офтальмологічного огляду. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який включає призначення кортикостероїдного препарату - метилпреднізолону, згідно з корисною моделлю, визначають рівень антитіл до рецептора тиротропіну і при збільшенні рівня антитіл вище 15 МО/мл призначають метилпреднізолон у добовому дозуванні 750 мг внутрішньовенно крапельно, 3 курси з перервою між введеннями у 10 днів. Розробка даного способу стала можливою завдяки проведенню планових наукових досліджень. Встановлено, що у хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ), ускладнений офтальмопатією, наявне значне підвищення концентрації в крові стимулюючих антитіл до рецептора тиротропіну (ТТГ), а за умов проведення тиреостатичної терапії рівень стимулюючих антитіл до рецептора ТТГ вірогідно знижується. У хворих на ДТЗ, ускладнений офтальмопатією, за даними УЗД орбіт мало місце збільшення об'єму ретробульбарної жирової клітковини та міопатії м'язів орбіти. Відмічена позитивна динаміка гормональних показників та тенденція до регресу клінічних проявів офтальмопатії на тлі тиреостатичної терапії з одночасним введенням метилпреднізолону за схемою пульстерапії. Спосіб здійснюється таким чином Хворому на ДТЗ, ускладнений офтальмопатією, попередньо проводиться гормональне обстеження з визначенням у крові гормональних показників: вільного тироксину, вільного трийодтироніну, тиротропіну, антитіл до рецептора тиротропіну; офтальмологічне (визначення гостроти зору, стан очного дна, екзофтальмометрія за Гертелем, офтальмотонометрія), УЗД тканин орбіт; клінічне ендокринологічне обстеження (оцінка стану компенсації тиреотоксикозу). 1 UA 88757 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Перед початком проведення пульс терапії обов'язковим є оцінка стану гепатобіліарної системи за результатами ультразвукового обстеження, визначення біохімічних показників функції печінки (загальний білірубін, прямий, непрямий, трансамінази - АлАТ, АсАТ, ГГТ), електрокардіографічне обстеження. Відсутність змін за результатами такого обстеження дозволяє починати лікування метилпреднізолоном за схемою пульс терапії. Контроль цих показників потрібен 1 раз на місяць, УЗД - 1 раз на 6 місяців. За наявності ознак активних проявів офтальмопатії (клінічних та за даними УЗД орбіт збільшення об'єму ретробульбарної жирової клітковини та міопатії м'язів орбіти), підвищення рівнів антитіл до рецептора тиротропіну вище 15 Од/мл хворому призначається лікування метилпреднізолоном - 750 мг, який вводиться внутрішньовенно, крапельно у повільному ритмі протягом 7-10 годин, трьома курсами. Перерва між введеннями 10 днів. З наступною оцінкою стану тканин орбіт та гормональних показників через 1, 3, 6 місяців після лікування. Протипоказаннями до проведення лікування є вік молодше 18 років, наявність супутнього цукрового діабету або порушення толерантності до вуглеводів, жовчнокам'яної хвороби, активних захворювань печінки (гепатити, цироз), артеріальної гіпертензії важкого перебігу, хронічної коронарної хвороби серця. Клінічний приклад. Хвора Р-ль О. В., 1957 p. народження. Знаходиться під наглядом лікаря-ендокринолога. Спадковість не обтяжена. Діагноз: дифузний токсичний зоб, ускладнений офтальмопатією з 2011 року. Результати гормонального обстеження: тиротропін крові