Спосіб визначення стану гемостазу у хворих на механічну жовтяницю

Реферат: Спосіб визначення стану гемостазу у хворих на механічну жовтяницю шляхом виявлення змін згортальної системи крові. Реологічні властивості крові хворого досліджують з використанням низькочастотної п'єзоелектричної тромбоеластографії, виявлені зміни гемостазу відносно норми, при цьому класифікують з урахуванням рівня печінкової дисфункції, а саме: при компенсованій стадії печінкової дисфункції визначають подовження І фази згортальної системи крові, що характеризується низькими показниками амплітуди контактної фази коагуляції (А0), інтенсивністю контактної фази коагуляції, подовженням часу контактної фази коагуляції (Т1), а також подовження II фази згортальної системи крові, якій притаманне збільшення загального часу згортання крові, зниження щільності згустку, про що свідчать низькі показники константи тромбінової активності, інтенсивності коагуляційного драйву, інтенсивності полімеризації згустку і пригнічення фібринолізу, виявленого за зниженням показника інтенсивності ретракції та лізису згустку. UA 89231 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ НА МЕХАНІЧНУ ЖОВТЯНИЦЮ UA 89231 U UA 89231 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме абдомінальної хірургії і анестезіології та інтенсивної терапії, і може бути застосована для визначення стану гемостазу у хворих на механічну жовтяницю. Дослідженню гемостазу в останні роки приділяється велика увага. З'являються нові діагностичні методи, схеми лікування хворих, лікарські препарати. Зміни в системі гемостазу можуть стати причиною як геморагічних, так і тромботичних ускладнень у хворих, особливо при захворюваннях печінки, так як її функціональний стан впливає на основні компоненти гемостазу. Відомий метод визначення протромбінового часу (ПЧ) та протромбінового індексу (ПІ) за В.Н. Туголуковим, в якому за допомогою секундоміру визначають час випадання ниток фібрину з проінкубованої розведеної 0,85 % розчином хлориду натрію плазми [1]. Протромбіновий індекс плазми (ПІП) визначають за формулою: ПІП, % = Ах100/Б, де: А - протромбінів час здорової людини, Б - протромбінів час досліджуваної плазми. Але даний метод характеризує лише активність факторів зовнішнього шляху згортання крові (II, V, VII, X), потребує наявності реактивів. Відома також розробка, в якій визначають активований парціальний (частковий) тромбопластиновий час (АЧТЧ), що полягає у знаходженні часу необхідного для утворення згустків фібрину у плазмі, збідненій тромбоцитами, до якої додається розчин кальцію хлориду та каолінкефалінової суспензії [2]. Однак отриманий показник потребує дорогих реактивів, до того ж при використанні різних серій препаратів фосфліпідних мембран він може варіювати, при цьому показник характеризує лише активність внутрішнього каскаду згортання крові. Отже жоден із вказаних методів не дає можливості оцінити взаємодію всіх компонентів системи гемостазу. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є метод тромбоеластографії, при якому виконується графічна реєстрація процесу згортання крові та фібринолізу на базі визначення фізичної міцності згустку [3]. Невелика кількість крові (приблизно 0,4 мл) заливається у кювету, яка здійснює повільні кругові коливання, в камеру вставляють стрижень датчика та додають активатори згортання, формування згустку, стрижень починає обертатися разом із ним, амплітуда відхилення стержня реєструється як функція часу. На екрані по кривій тромбоеластографії можна виділити наступні показники: два хронометричних (r, k) та два структурних (МА, ФА). Однак тромбоеластографія не забезпечує проведення динамічного контролю за функціональним станом судинно-тромбоцитарної, коагуляційної, фібринолітичної ланок системи через нестачу даних внаслідок неможливості їх отримання за даним методом. Також для вказаного методу потрібна постійна наявність реактивів. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисної моделлю, реологічні властивості крові хворого досліджують з використанням низькочастотної п'єзоелектричної тромбоелестографії (НПТЕГ), виявлені зміни гемостазу відносно норми при цьому класифікують з урахуванням рівня печінкової дисфункції, а саме: при компенсованій стадії печінкової дисфункції (ПД) визначають подовження І фази згортальної системи крові, що характеризується низькими показниками амплітуди контактної фази коагуляції (АО), інтенсивністю контактної фази коагуляції (ІКК), подовженням часу контактної фази коагуляції (Т1), а також подовження II фази згортальної системи крові, якій притаманне збільшення загального часу згортання крові, зниження щільності згустку, про що свідчать низькі показники константи тромбінової активності (КТА), інтенсивності коагуляційного драйву (ІКД), інтенсивності полімеризації згустку (ІПЗ) і пригнічення фібринолізу, виявленого за зниженням показнику інтенсивності рефракції та лізису згустку (ІРЛЗ), що свідчить про стадію гіпокоагуляції; при субкомпенсованій стадії ПД виявляють прискорення I і II фаз згортальної системи за підвищенням показнику ІКК, скороченням Т1, підвищенням показників КТА, ІКД, максимальної щільності згустку (МА), скороченням інтервалу часу згортання крові (ТЗ), ущільненням згустку крові, що характеризується високим ІПЗ, при цьому фібриноліз (ІРЛЗ) залишається на нормальному рівні, що відповідає гіперкоагуляційній стадії змін гемостазу; при некомпенсованій стадії печінкової дисфункції спостерігають підвищення показників ІКК, КТА, ІКД, ІПЗ, МА, скорочення Т1 і Т3, що є характерним для гіперкоагуляції; а підвищення ІРЛЗ свідчить про підсилення фібринолізу, що відповідає стадії гіперкоагуляції та активації фібринолізу - латентний ДВЗ - синдром. Спосіб виконується наступним чином За заявленим способом реологічні властивості крові досліджують з використанням низькочастотної п'єзоелектричної тромбоеластографії. Вимірювання досліджуваних 1 UA 89231 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 характеристик проби відбувається безперервно, забезпечується розрахунок відповідних амплітудних і хронометричних параметрів: аі - дійсний показник агрегатного стану крові; ti - дійсний час, хв.; АО - початковий показник агрегатного стану крові в момент часу to; А1 - амплітуда контактної фази коагуляції, відн. од.; ПД - печінкова дисфункція; ІКК - інтенсивність контактної фази коагуляції; КТА - константа тромбінової активності; ІКД - інтенсивність коагуляційного драйву; ІПЗ - інтенсивність полімеризації згустку; МА - максимальна щільність згустку; Т1 - час контактної фази коагуляції; Т3 - час згортання крові; ІРЛЗ - інтенсивність рефракції та лізису згустку крові; ДВЗ - синдром - стадія гіперкоагуляції та активації фібринолізу. Класифікацію виявлених змін гемостазу відносно норми виконують з урахуванням рівня печінкової дисфункції, а саме: - при компенсованій стадії печінкової дисфункції ПД визначають подовження І фази згортальної системи крові (низькі показники амплітуди контактної фази коагуляції АО; інтенсивність контактної фази ІКК; подовження часу контактної фази коагуляції Т1); подовження П фази згортальної системи крові (збільшення загального часу згортання крові; зниження щільності згустку - низькі показники константи тромбінової активності КТА, інтенсивності коагуляційного драйву ІКД, інтенсивності полімеризації згустку ІПЗ і пригнічення фібринолізу (зниження показника інтенсивності рефракції та лізису згустку ІРЛЗ) - визначають стадію гіпокоагуляції; - при субкомпенсованій стадії ПД виявляють прискорення 1 і П фаз загортальної системи за підвищенням показника ІКК, скороченням Т1, підвищенням показників КТА, ІКД, максимальної щільності згустку МА, скороченням інтервалу згортання крові Т3, ущільненням згустку крові, високим ІПЗ, нормальним рівнем ІРЛЗ - констатують гіперкоагуляційну стадію змін гемостазу; - при підвищенні ІРЛЗ (підсилення фібринолізу та активація фібринолізу) - гіперкоагуляція (стадія гіперкоагуляції та активації фібринолізу) - латентний ДВЗ - синдром. Наявність програми, котра використовується при проведенні низькочастотної п'єзоелектричної тромбоелістографії, забезпечує можливість постійного спостереження за динамікою процесу гемокоагуляції і лізису згустку крові в реальному часі. Процес реєстрації гемокоагуляції, рефракції і лізису згустку крові можливо перервати на любому етапі, забезпечуючи отримання не всіх показників, а лише тих, котрі інтересують лікаря при обстеженні конкретного пацієнта. За даним способом можливо проводити дослідження не тільки цільної крові, а й стабілізованої плазми. Графічне зображення процесів гемокоагуляції, рефракції і лізису досліджуваної проби крові в режимі реального часу є наглядним, що зручно для цілеспрямованого і об'єктивного аналізу, в тому числі і статистичного: можливість передачі інформації на комп'ютер забезпечує збір і накопичення інформації в базі даних. Динаміка показників, отриманих за заявленим способом, при введенні пацієнтам на механічну жовтяницю гепарину, дозволяє зробити висновок про те, що такі показники як ІКД, ІПС і КТА можливо з успіхом використовувати для контролю за антикоагуляційною терапією, а тісний кореляційний зв'язок між показниками ІКК, ДА (КК=0,67 і 0,54 - відповідно) з показниками спонтанної і індукованої агрегації тромбоцитів свідчить про можливість контролю за дезагрегатною терапією. Таким чином, у порівнянні з прототипом, заявлене технічне рішення є високоінформативним, доступним та простим у виконанні, дозволяє класифікувати виявлені зміни в судинно-тромбоцитарному, коагуляційному компоненті гемостазу та фібринолізі у їх функціональному зв'язку та в динаміці, також дозволяє здійснювати контроль за проведенням антикоагулянтної терапії у режимі реального часу, не вимагає використання додаткових реактивів, не потребує спеціального штату лікарів-лаборантів. Виконуючи дослідження системи гемостазу за вказаним способом, дослідник має можливість зупинити обстеження у будь-який час, отримавши показники, які його цікавлять. Спосіб дослідження системи гемокоагуляції за заявленим способом з високим ступенем точності може використовуватись в абдомінальній хірургії, зокрема в хворих на механічну жовтяницю для вибору своєчасної адекватної тактики лікування з подальшим контролем за ним. 2 UA 89231 U 5 Джерела інформації: 1. В.В. Медведев, Ю.З. Волчек. Клиническая лабораторная диагностика. - СПб.: Гиппократ, 2006. - С. 84-85. 2. В.В. Медведев, Ю.З. Волчек. Клиническая лабораторная диагностика. - СПб.: Гиппократ, 2006. - С. 84. 3. Под ред. В.В. Меньшикова Клиническая лабораторная аналитика. - М.: Лабпресс, 2000. С. 384. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 25 30 Спосіб визначення стану гемостазу у хворих на механічну жовтяницю шляхом виявлення змін згортальної системи крові, який відрізняється тим, що реологічні властивості крові хворого досліджують з використанням низькочастотної п'єзоелектричної тромбоеластографії, виявлені зміни гемостазу відносно норми, при цьому класифікують з урахуванням рівня печінкової дисфункції, а саме: при компенсованій стадії печінкової дисфункції (ПД) визначають подовження І фази згортальної системи крові, що характеризується низькими показниками амплітуди контактної фази коагуляції (А0), інтенсивністю контактної фази коагуляції (ІКК), подовженням часу контактної фази коагуляції (Т1), а також подовження II фази згортальної системи крові, якій притаманне збільшення загального часу згортання крові, зниження щільності згустку, про що свідчать низькі показники константи тромбінової активності (КТА), інтенсивності коагуляційного драйву (ІКД), інтенсивності полімеризації згустку (ІПЗ) і пригнічення фібринолізу, виявленого за зниженням показника інтенсивності ретракції та лізису згустку (ІРЛЗ), що свідчить про стадію гіпокоагуляції; при субкомпенсованій стадії ПД виявляють прискорення I і II фаз згортальної системи за підвищенням показнику ІКК, скороченням Т1, підвищенням показників КТА, ІКД, максимальної щільності згустку (МА), скороченням інтервалу часу згортання крові (Т3), ущільненням згустку крові, що характеризується високим ІПЗ, при цьому фібриноліз (ІРЛЗ) залишається на нормальному рівні, що відповідає гіперкоагуляційній стадії змін гемостазу; а при декомпенсованій стадії печінкової дисфункції спостерігають підвищення показників ІКК, КТА, ІКД, ІПЗ, МА, скорочення Т1 і Т3, що відповідає гіперкоагуляції; підвищення ІРЛЗ свідчить про підсилення фібринолізу, що відповідає стадії гіперкоагуляції та активації фібринолізу латентний ДВЗ - синдром. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3