Спосіб діагностики синдрому полікістозних яєчників

Реферат: Спосіб діагностики синдрому полікістозних яєчників включає визначення маси тіла. При цьому додатково визначають рівень відсотку вісцеральної жирової тканини, як маркер ранньої діагностики дисфункції жирового обміну жінок. UA 89652 U (12) UA 89652 U UA 89652 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до гінекології, і може бути використана для раннього виявлення дисфункції жирової тканини у жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ). Підвищене накопичення жиру навколо живота або абдомінальне ожиріння, чинить вагомий вплив на розвиток метаболічних порушень в організмі, призводячи до ендокринного жіночого безпліддя і ускладнень вагітності [Kiddy та ін, 1992; Guzick та ін, 1994; Hollman та ін, 1996),. Huber-Буххольц і співавт., 1999]. Жирова тканина абдомінальної області відіграє важливу роль у генезі та прогресуванні інсулінорезистентності і пов'язаних з нею метаболічних розладах, нейрогормональних порушеннях, підвищенні активності симпатичної нервової системи [Clark і співавт.,1998]. Вимірювання окружності талії (ОТ) використовується для виявлення осіб з абдомінальним ожирінням, проте даний показник не може диференціювати накопичення інтраабдомінального жиру (ІАЖ) і підшкірного абдомінального жиру (ПАЖ) [NIH, 1998), Waddcn співавт., 2005]. Надійне вимірювання ІАЖ і ПАЖ важливо не тільки як інструмент для прогнозування ризику серцево-судинних і метаболічних захворювань, але важливо також для оцінки виливу цих жирових відсіків на жіночу репродуктивну функцію. Накопичення ІАЖ пов'язано з резистентністю до інсуліну у жінок з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) і метаболічним синдромом (МС), сприяючи ановуляції внаслідок гіперінсулінемії [Knowler співавт., 2002]. Ановуляторні жінки з СПКЯ, у яких відновились овуляторні цикли в результаті програми модифікації способу життя, втрачають більше ІАЖ, ніж ПАЖ в порівнянні з жінками, у яких не відновились овуляції. Збільшення кількості ІАЖ на ранніх термінах вагітності пов'язано з резистентністю до інсуліну і підвищенням діастолічного артеріального тиску, що може слугувати предиктором порушення толерантності до глюкози на пізніх термінах вагітності [Harborne співавт., 2003]. Враховуючи наявність всесвітньої епідемії ожиріння і його наслідків на жіночу фертильність, не викликає сумнівів необхідність подальших досліджень з вивчення виливу змін кількості ІАЖ і ПАЖ на жіночу репродуктивну систему. Наразі все більшої популярності в клінічній практиці набуває неінвазивний інформативний точний скринінговий метод - імпедансометрія. В наукових дослідженнях показано, що імпеданс тканин залежить від обсягу екстрацелюлярної рідини в організмі, а величина сектора позаклітинної рідини взаємопов'язана з жировою масою тіла. Деякими авторами було виявлено кореляційний зв'язок між імпедансом тканин і обсягом екстрацелюлярної рідини у осіб з ожирінням: при збільшенні товщини підшкірно-жирової клітковини показники імпедансу тканий підвищуються [Azziz R. та співавтор., 2004]. Авторами висловлюється припущення про можливість використання методу як неінвазивного методу оцінки складу організму, його гомеостазу, у тому числі при змінах у метаболічних показниках організму. Неінвазивний біоелектричний імпеданс-аналіз може служити одним із методів визначення відсоткового вмісту як жирової, так і м'язової системи тіла. Відомий спосіб діагностики синдрому полікістозних яєчників (пат. № 69387), в якому досліджуються клінічні симптоми та зміни гормональних показників, однак не враховується показники дисфункції жирової тканини, тому що жінки із СПКЯ часто мають ожиріння (метаболічний синдром). Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб (пат. 43045), в якому враховують при діагностиці СПКЯ порушення вуглеводного та жирового обміну (індекс маси тіла), однак індекс маси тіла не завжди відповідає глибині порушень в системі жирового обміну. В основу корисної моделі поставлено задачу визначити відсоток вісцеральної жирової тканини методом біоелектричного імпедансу, що дасть можливість вчасно поставити діагноз, знизити матеріальні витрати, а також підвищити ефективність лікування за рахунок раннього виявлення та початку лікування метаболічного синдрому (центрального ожиріння) у жінок репродуктивного віку із синдромом полікістозних яєчників. Поставлена задача вирішується шляхом дослідження відсотка вісцеральної жирової тканини методом біоелектричного імпедансу. Результати обстеження 35 пацієнток з МС і гіпертрофією жирової тканини (середній індекс 2 маси тіла 36,2±3,7 кг/м ) представлені в таблиці 1. Ми встановили, що у жінок з МС за даними УЗД товщина ПАЖ становить 5,4±1,5 см, товщина ІАЖ за серединною лінією - 7,5±1,5 см, товщина ІАЖ за серединною лінією справа - 8,0±1,9 см, а середнє значення товщини ІАЖ 7,8±1,7 см. Згідно сучасних правил біоетики, ми не виконували КТ-досліджень у здорових пацієнток, а для порівняння застосовували дані клінічної бази Державної установи "Науково-практичний центр променевої діагностики НАМН України". Для дослідження відбирались дані пацієнток 2 репродуктивного віку з ІМТ