Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей з дифузним волом

Реферат: Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей з дифузним волом, що передбачає медикаментозну обробку порожнини рота. З першого дня лікування після видалення зубних відкладень додатково призначають зрошення ясеневого краю водним розчином імуномодулятора Деринат щоденно, протягом 10 днів. UA 89821 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО ГІНГІВІТУ У ДІТЕЙ З ДИФУЗНИМ ВОЛОМ UA 89821 U UA 89821 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до стоматології, і може бути використана для лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей з дифузним волом. Стоматологічне здоров'я дітей - важлива складова загального здоров'я дитини. Дослідженнями останніх років встановлено зростання рівня стоматологічної захворюваності як серед дітей, так і серед дорослих [1, 2, 3, 4, 5]. При цьому спостерігається ріст розповсюдженості не тільки карієсу зубів, а й захворювань тканин пародонта. Найбільш розповсюдженою формою захворювань тканин пародонта у дітей є хронічний катаральний гінгівіт. На сьогодні його розповсюдженість якого, за даними різних авторів, становить 70-98 % [6, 7, 8]. Згідно з сучасними уявленнями, гінгівіт розглядають як стан, що передує розвитку пародонтиту. Відсутність своєчасної лікувально-профілактичної допомоги з часом призводить до розвитку генералізованого пародонтиту у таких пацієнтів. Тому надзвичайно важливим питанням залишається своєчасне виявлення та патогенетично обґрунтоване лікування гінгівіту, особливо його хронічних форм, які характеризуються переважно безсимптомним перебігом у дітей з супутніми соматичними захворюваннями. Місцевий запальний процес при захворюваннях тканин пародонта чинить несприятливий вплив на весь організм в цілому, сприяє розвитку ендогенної інтоксикації, звільненню з загиблих клітин великої кількості літичних ферментів, що руйнують мембрани інших клітин та структури матриксу сполучної тканини. Відбувається утворення і виділення регуляторних речовин, медіаторів запалення, цитокінів. Ці процеси значною мірою залежать від стану імунної системи, яка і визначає характер перебігу запалення. Роль мікробного фактора у розвитку хронічного запалення тканин пародонту на сьогодні не викликає сумніву (7, 8). Поряд з тим значна роль у розвитку патологічних змін у пародонті належить стану імунної системи Суттєвий вплив на імунну відповідь чинить ендокринна система, яка входить до комплексу нейроендокринної регуляції організму [1, 2]. Впродовж останніх років спостерігається зростання поширеності захворювань ендокринної системи як серед дорослих, так і серед дітей. У структурі ендокринної патології одне з провідних місць посідають захворювання щитоподібної залози, а саме дифузне воло [6. 7]. Поширеність дифузного вола у популяції досягає 15-19 %, а серед дітей - 20-25 %. Зниження продукції тиреоїдних гормонів істотно впливає на функцію і стан багатьох органів і систем, у тому числі імунної, на метаболізм кісткової тканини і стан зубоальвеолярного комплексу. Є дані про порушення імунологічних параметрів і розвитку вторинної імунної недостатності при гіпофункції щитоподібної залози [5, 8]. Одночасний перебіг хронічних захворювань щитоподібної залози і хронічного катарального гінгівіту негативно впливає на імунну систему і призводить до формування замкнутого "патологічного" кола. Це може зумовлювати недостатню ефективність лікування захворювань пародонту у дітей із захворюваннями щитоподібної залози. У зв'язку з цим вивчення механізмів патогенезу хронічного катарального гінгівіту у дітей з хронічними захворюваннями ендокринної системи, зокрема дифузним волом, є актуальною задачею сучасної стоматології [4, 12]. Відомий спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей полягає: в оцінці якості санації порожнини рота, усуненні дії місцевих травмуючих факторів; знятті зубних відкладень; шліфуванні та поліруванні зубних поверхонь; навчанні правильній гігієні порожнини рота; медикаментозній обробці порожнини рота 0,06 % р-ном хлоргексидину біглюконату (ротові ванночки) поперемінно з р-ном ротокану (1 ч.л. на 1 склянку води). Недоліком цього способу є те, що при традиційному лікуванні не враховуються зміни в локальному імунітеті порожнині рота. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту за допомогою медикаметозних засобів (10). Однак недоліком цього способу є відсутність даних про роль імунного профілю, зокрема цитокінового статусу. Задачею корисної моделі, що заявляється, є розробка такого способу, лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей, який забезпечив би удосконалення патогенетичного лікування при супутній хронічній патології щитоподібної залози. Технічний результат, отриманий при вирішенні задачі, полягає у швидкій регресії клінічних проявів хронічного катарального гінгівіту у дітей з дифузним волом шляхом удосконалення методів профілактики та лікування. Застосування імуномодулятора у складі лікувальнопрофілактичної схеми допомагає оптимізувати показники місцевого імунітету та прискорити зникнення клінічних проявів захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що передбачає медикаментозну обробку порожнини рота, згідно корисної моделі, з першого дня лікування після 1 UA 89821 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 видалення зубних відкладень додатково призначають зрошення ясеневого краю водним розчином Деринату щоденно, протягом 10 днів. За доступними літературними даними, такий спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей з хронічними захворюваннями щитоподібної залози досі не відомий. Спосіб здійснюється наступним чином: У дітей з хронічним катаральним гінгівітом місцева терапія складається з ретельного видалення зубних відкладень, санації порожнини рота, дворазового контрольованого чищення зубів та дворазових зрошень та аплікацій 0,25 %-вим розчином Деринату протягом 10 днів. Дана методика дозволяє суттєво знизити середню тривалість лікування, а також веде до швидкого зникнення ознак запалення в тканинах пародонта, покращення гігієнічного стану порожнини рота і загального стану дитини. Препарат "Деринат" - це високомолекулярна фізіологічно активна речовина природного походження - витяжка з молок осетрових або лососевих риб у вигляді натрієвої солі високо очищеної деполімеризованої нативної дезоксирибонуклеїнової кислоти (низькомолекулярної) з молекулярною масою 270-500 кД [11]. Висока ефективність препарату зумовлена його впливом на конкретні ланцюги імуногенезу. Він стимулює фагоцитоз, Т- і В- ланки IС. Володіє вираженою протизапальною дією, зменшує утворення токсинів, сприяє елімінації збудника інфекції. Деринат, прискорюючи енергетичний метаболізм всередині клітини, стимулює синтез РНК і ДНК, чим підвищує активність фагоцитів [12]. Препарат позитивно впливає на стан місцевого і системного імунітету: збільшує продукцію лізоциму і секреторного IgA; нормалізує вміст IgM і IgG в сироватці крові; активізує макрофаги і дендритні клітини; регулює продукцію цитокінів та кількість NK-клітин, що клінічно проявляється протизапальним ефектом; підвищує вміст CD8 +. Крім імуномодулюючого впливу, Деринат має високу репаративну і регенеративну здатність, протизапальну та детоксикуючу дію, а також антиоксидантні і мембраностабілізувальні властивості, видаляє з організму вільні радикали, що дозволяє використовувати препарат у комплексній і монотерапії при лікуванні більш, ніж 20 нозологічних форм захворювань. Його фармакокінетика не вимагає високих енергетичних витрат, що дуже важливо при запальних процесах у дітей, коли метаболізм, як правило, більш інтенсивний. Призначення Деринату при лікуванні хронічних захворювань у дітей є перспективним, оскільки інфекційна складова є провідною в етіології не тільки інфекційних, але й соматичних захворювань. В основі патогенезу цих захворювань лежить імунний або аутоімунний процес, який також може бути скорегований за допомогою цього препарату, що володіє вираженою біологічною активністю та стимулює специфічні і неспецифічні реакції імунітету. Виконання способу ілюструється прикладами: Пацієнт Т., 15 років, звернувся зі скаргами на біль та дискомфорт у яснах, кровоточивість ясен під час чищення зубів, зміну зовнішнього вигляду ясен, неприємний запах з рота, швидке накопичення зубних відкладень. Підліток на час обстеження знаходився на амбулаторному лікуванні у дитячій клінічній лікарні з приводу лікування дифузного нетоксичного вола II ступеня тяжкості. При об'єктивному обстеженні виявлено зміну кольору, рельєфу та концистенції ясен. Міжзубні сосочки мали куполоподібну форму, маргінальний край ясен був валикоподібно потовщений, ясна легко кровоточили при механічному подразненні. При оцінці стану тканин пародонта за допомогою індексу СРІ встановлено наявність симптому кровоточивості в 4 секстантах пародонту, зубного каменя - в 2. Загалом кількість уражених секстантів дорівнювала 6. Відповідно до значення індексу РМА (43 %) ступінь тяжкості хронічного катарального гінгівіту було оцінено як середній. Оцінка гігієнічного стану порожнини рота за допомогою індексу GreenVermillion свідчила про незадовільний стан, так як значення індексу дорівнювало 2,3. При цьому в пришийковій ділянці перших постійних молярів верхньої та нижньої щелепи, а також нижніх постійних різців було виявлено м'який наліт та мінералізовані зубні відкладення (зубний камінь). Згідно зі способом, що нами заявляється, було проведено професійну гігієну порожнини рота, дворазове контрольоване чищення зубів, призначення засобів для індивідуальної гігієни порожнини рота (зубна паста Lacalut Active 2 рази на добу, зубна щітка серії Lacalut Active (середньої жорсткості) та ополіскувач (серії Lacalut Active). Як протизапальний, знеболювальний та антисептичний засіб був призначений гель "Холісал". Смужку гелю, довжиною 1 см, 2 UA 89821 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 рекомендовано втирати в слизову оболонку ясен протягом кількох хвилин 2-3 рази на добу. Термін лікування - 10 днів. Додатково призначали 3-х разові зрошення 0,25 %-вим розчином попередньо підігрітого до кімнатної температури Деринату протягом 10 днів. В результаті проведеного лікування вираженість ознак запалення ясеневого краю зменшилась на 2-3 добу лікування, зменшилась кровоточивість зубів, зникли явища дискомфорту в яснах, покращився загальний стан. Об'єктивно: зменшився набряк і гіперемія ясеневого краю і кровоточивість ясен. До кінця 4-5 доби лікування у пацієнта зникли больові відчуття. Значення індексу РМА достовірно знизилось з 43 % до 23,2 %, а індекс гігієни покращився з 2,3 до 1,5. Враховуючи, загальносоматичний статус пацієнта (дифузне воло), застосування препарату Деринат справило позитивний терапевтичний ефект на основне захворювання. За період 2011-2013 років запропонований спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту був апробований у дитячий клінічній лікарні № 8 м. Києва. З використанням запропонованого способу проведено лікування 30 хворих. Ускладнень та побічних ефектів у хворих, пролікованих за способом що заявляється, не спостерігалося. Отримання гарних результатів дозволило рекомендувати запропонований спосіб для практичного використання. Джерела інформації: 1. Хоменко Л.А. Заболевания пародонта у лиц молодого возраста: проблема риска и диагностики / Хоменко Л.А., Биденко Н.В., Остапко Е.И. // Стоматолог. - 2006. - № 1-2. - С.54-58. 2. Болезни пародонта. Патогенез, диагностика, лечение / А.С. Григорьян, А.И. Грудянов, Н.А.Рабухина, О.А.Фролова. - М.: Медицинское информационное агентство, 2004. - 32 с. 3. Лукиных Л. М. Профилактика кариеса зубов и болезней пародонта / Лукиных Л.М. - М.: Мед книга, 2003. - 196 с. 4. Цепов Л.М., Николаев А.И. Межсистемные связи при болезнях пародонта // Пародонтология. - 2003. - № 2 (27). - С. 19-24. 5. Кузьмина Э.М. Профилактика стоматологических заболеваний: учебное пособие. - М.: Поли Медиа Пресс, 2001. - 216 с. 7. Грудянов А.И., Дмитриева Н.А., Овчинникова В.В. Обоснование оптимальной концентрации препарата Метрогил-дента при лечении воспалительных заболеваний пародонта. // Стоматология, 2002. - № 1. - С. 44-47. 8. Грудянов А.И., Стариков Н.А. Лекарственные средства, применяемые при заболеваниях пародонта. // Пародонтология, 1998; 2: 8: 6-17. 9. Иванов B.C. Заболевания пародонта.-3-е изд., перераб. и доп. - М.: Мед. информ. агенство, 1998. - 296 с. 10. Минкин Л.Н., Евглевская Ю.П. Применение хлоргексидинсодержащих препаратов для лечения заболеваний пародонта (обзор литературы). // Пародонтология 1997; 4: 29-33. 11. Каплина Э. Н., Вайнберг Ю. П. Деринат - природный иммуномодулятор для детей и взрослых. - М.: Научная книга, 2004. - С. 181. 12. Ракова, Т.В. Влияние иммунокорригирующей терапии на показатели местного иммунного статуса в комплексном лечении пациентов с хроническим катаральным гингивитом / Т.В. Ракова, А.И. Лазарев // Курский научно-практический вестник "Человек и его здоровье". Курск, 2009. - № 2. - C. 113-117. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей з дифузним волом, що передбачає медикаментозну обробку порожнини рота, який відрізняється тим, що з першого дня лікування після видалення зубних відкладень додатково призначають зрошення ясеневого краю водним розчином імуномодулятора Деринат щоденно, протягом 10 днів. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3