Спосіб прогнозування стану серцево-судинної та дихальної систем у новонароджених

Реферат: Спосіб прогнозування стану серцево-судинної та дихальної систем у новонародженої дитини включає визначення метаболічних змін функціонального характеру у новонароджених. Здійснюють молекулярно-генетичне дослідження поліморфних варіантів генів АСЕ, TNF-a, MTHFR і при наявності генотипу DD за геном АСЕ, генотипу 308АА за геном TNF-a та генотипів 677СТ, 677ТТ за геном MTHFR прогнозують погіршення стану серцево-судинної та дихальної систем з потребою у застосуванні тривалих реанімаційних заходів, штучної вентиляції легень. UA 90073 U (12) UA 90073 U UA 90073 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до медичної генетики та неонатології, і може бути використана у практиці для визначення спадкових факторів у розвитку стану серцево-судинної та дихальної системи у новонароджених. Визначення генетичної детермінанти при прогнозуванні потреби в медичних втручаннях у новонароджених може слугувати основою для розробки індивідуалізованого підходу до вибору стратегії лікування, що буде сприяти зниженню частоти розвитку ускладнень та своєчасній профілактиці небажаних супутніх реакцій. У практичній та науковій медицині відсутні дані про інформативні прогностичні маркери в оцінці ризику розвитку важких критичних станів у новонароджених, які б могли також використовуватися для оптимізації індивідуалізованого прогнозу при виборі протоколу лікування. Серед відомих способів прогнозування стану серцево-судинної системи у новонароджених дітей слід відмітити визначення в першу добу життя фракції пептиду "N-кінцевого фрагменту" рівня NT-pro-BNP в сироватці крові новонароджених з групи високого перинатального ризику. Наявність в сироватці крові рівня NT-pro-BNP більше 2465 фмоль/мл свідчить про важкий ступінь органічних та функціональних порушень серцево-судинної системи у новонароджених, що дозволяє призначити патогенетичну терапію в ранній термін [1] та спосіб, який реалізується в першу добу життя новонародженої дитини, яка знаходиться в критичному стані визначенням параметрів газорозрядної візуалізації сечі [2], а також спосіб прогнозування порушень механіки дихання у новонароджених дітей шляхом визначення стравохідного тиску після народження дитини, через одну, дві чи три години життя [3]. Недоліками запропонованих способів є те, що вони дозволяють прогнозувати стан серцевосудинної та дихальної систем після появи функціональних розладів, або перших клінічних проявів та відхилень у стані здоров'я у новонароджених. Найбільш близьким до запропонованого, а тому прийнятий нами за прототип є спосіб прогнозування стану новонародженої дитини, що включає проведення визначення активності сукцинатдегідрогенази (СДГ) та альфа-гліцерофосфатдегідрогенази (а-ГФДГ) у вагітної жінки за 1-3 доби до пологів для прогнозування розвитку метаболічних змін функціонального характеру, що можуть проявитись у новонародженої дитини не відразу після народження, а при а при появі тяжких клінічних проявів захворювання, що можуть бути незворотними [4]. Серед недоліків вибраного прототипу є відсутність можливості прогнозувати стан серцевосудинної та дихальної систем у новонароджених на першому тижні життя. Також недоліком прототипу є те, що програма обстеження не враховує спадкову схильність до розвитку критичних станів та відхилень в ранньому неонатальному періоді. В основу корисної моделі покладено завдання розробити спосіб прогнозування стану серцево-судинної та дихальної систем у новонароджених шляхом дослідження поліморфних варіантів генів, що дозволить прогнозувати спадкову схильність до розвитку критичних станів та відхилень в ранньому неонатальному періоді, які вимагатимуть тривалих реанімаційних заходів та штучної вентиляції легень. Поставлена задача досягається за рахунок того, що у відомому способі, який включає визначення метаболічних змін функціонального характеру у новонароджених, згідно з даною корисною моделлю, здійснюють молекулярно-генетичне дослідження поліморфних варіантів генів АСЕ, TNF-а, MTHFR і при наявності генотипу DD за геном АСЕ, генотипу 308АА за геном TNF-a та генотипів 677СТ, 677ТТ за геном MTHFR прогнозують погіршення стану серцевосудинної та дихальної систем. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату за прототипом, є відсутність визначення спадкової схильності до розвитку критичних станів і своєчасного надання медичних заходів, адже основою способу є визначення активності сукцинатдегідрогенази (СДГ) та альфа-гліцерофосфатдегідро-генази (а-ГФДГ) у вагітної жінки, яка має цінність, як діагностичний критерій, лише для визначення метаболічних змін функціонального характеру, що можуть проявитись у новонародженої дитини не відразу після народження, а при появі тяжких клінічних проявів захворювання, що можуть бути незворотними. Спосіб здійснюється таким чином: У новонароджених від матерів з обтяженим перебігом вагітності та пологів проводиться молекулярно-генетичне дослідження поліморфних варіантів генів АСЕ, TNF-a, MTHFR. Для проведення молекулярно-генетичних досліджень використовується біологічний матеріал, а саме, периферійна кров, що зберігається в закритих системах з ЕДТА при температурі -20 °C. Виділення ДНК здійснюють за стандартним методом з використанням комерційної тестсистеми "ДНК-сорб-В" (ЦНДІ Епідеміології Міністерства охорони здоров'я РФ). Отриманий супернатант містить очищену ДНК. 1 UA 90073 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Для визначення I/D поліморфізму гена АСЕ застосовують алельспецифічну ПЛР з використанням модифікованого протоколу з олігонуклеотидними праймерами, запропонованими у роботах Lechin M. [5]. Для дослідження С677T поліморфізму гена MTHFR [6], поліморфізму G308A гена TNF-a [7] застосовують метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з наступним аналізом поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів (ПДРФ). Продукти ампліфікації фрагментів ДНК генів MTHFR, TNF-a підлягають гідролітичному розщепленню за допомогою ендонуклеаз рестрикції HinfI та NcoI, відповідно. Рестрикцію проводять в мікротермостаті при температурі 37 °C протягом 12 годин та зупиняли, підвищуючи на 20 хвилин до температури 65 °C. Результати ПДРФ аналізу враховують, проводячи електрофорез отриманих фрагментів в 2 % агарозному гелі з додаванням бромистого етидію та з подальшою візуалізацією за допомогою комп'ютерної системи Vitran. Після отримання результатів генотипування прогнозують стан серцево-судинної та дихальної системи у новонароджених. Запропонованим способом було обстежено 245 новонароджених з критичними станами, госпіталізованих у спеціалізовані відділення неонатального центру НДСЛ "Охматдит" міста Києва та Полтавського міського клінічного пологового будинку і 110 клінічно здорових новонароджених, які народилися у фізіологічних пологах з оцінкою по шкалі Апгар 7-8 балів. Результати було проаналізовано з використанням пакету статистичних програм Statistica 6.0. Для визначення вірогідності різниці частот генотипів в групах, що порівнювались 2 використовували стандартний критерій хі-квадрат (χ ). Відношення шансів Odds Ratio (OR) оцінювалось для розрахунку відносного ризику розвитку хвороби для кожного генотипу. Для всіх видів аналізу статистично значимими вважали значення р0,05 DD