Фармацевтична композиція комбінованої дії

Реферат: UA 90602 U UA 90602 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до препаратів комбінованої дії - спазмоанальгетиків, що містять як активні компоненти спазмолітики і знеболюючі засоби. Анальгетики (знеболюючі засоби) - речовини, які знімають або зменшують відчуття болю і від'ємні зміни у діяльності органів, викликані больовим подразненням (речовини, які усувають больову чутливість, не виключаючи свідомості і не пригнічуючи інші види чутливості). Під впливом анальгетиків вибірково пригнічуються больові реакції при збереженні функції органів відчуття, свідомості і координації рухової діяльності центральної нервової системи. Спазмолітики - речовини, що усувають спазми гладких м'язів внутрішніх органів, знижують частоту спастичних скорочень. Залежно від хімічної будови, місця застосування речовини або лікарського препарату на основі речовини, характеру і механізму дії спазмолітики поділяються на дві групи: нейротропні та міотропні. До нейротропних спазмолітичних речовин належать блокатори Мхолінорецепторів (атропіноподібні засоби), які за хімічною будовою поділяються на третинні, проникаючі крізь гематоенцефалічний бар'єр (атропін, скополамін, платифілін, гоматропін), і четвертинні амонієві сполуки, що не проникають крізь гематоенцефалічний бар'єр (метацин, пірензепін, хлорозил); за походженням - на рослинні (атропін, скополамін, платифілін, гоматропін) і синтетичні (адифенін, метацин, пірензепін, тропікамід та ін.). Міотропні спазмолітики виявляють певний тропізм до окремих гладких м'язів. Серед них виділяють бронходилататори (амінофілін), вазодилататори (натрію нітропрусид, празозин), шлунковокишкові спазмолітики (папаверин, дротаверин, мебеверин, отилонію бромід) і антагоністи кальцію (верапаміл, дилтіазем, амлодипін). Поєднання анальгетика і спазмолітика сприяє більш дієвому ефекту, що створюється спазмолітичними речовинами при спастичних станах. Відомий препарат "Новіган", що є фармацевтичною композицією у такій препаративній формі як таблетки, яка містить такі активні компоненти як ібупрофен у кількості 400 мг на 1 таблетку, пітофенон гідрохлорид 5 мг на 1 таблетку, фенпіверинію бромід 0,1 мг на 1 таблетку (стаття у веб-ресурсі VIDAL на веб-сторінці з адресою http://wwwvidal.ru/poisk preparatov/novigan31115.htm). Ібупрофен належить до такого класу речовин як нестероїдні протизапальні речовини (абревіатура NSAIFD), який має протизапальну та анальгетичну дії, пригнічує виробництво медіаторів запалення, ослаблює больовий синдром, в тому числі болі в суглобах, може бути використаний для лікування чи профілактики болі та запалення при таких захворюваннях, як ревматоїдний артрит, головний біль, невралгія, дисменорея тощо. Фармацевтичні композиції у такій препаративній формі як таблетки зручні для користування і транспортування лікарських препаратів. Але вони мають деякі недоліки: 1) при зберіганні таблетки можуть втрачати здатність розпадатися і цементуватися, чи навпаки, руйнуватися; 2) таблетки містять допоміжні речовини, які не мають терапевтичної цінності, а іноді і спричиняють деякі побічні явища, наприклад тальк, який використовується для покращення проковтування таблеток, дратує слизову оболонку; 3) деякі речовини, що є таблетках (наприклад натрію бромід чи калію бромід) утворюють у шлунку в зоні розчинення таблетки висококонцентровані розчини, які можуть викликати сильне дратування слизових оболонок.; 4) не всі хворі, особливо діти, можуть вільно проковтнути таблетки, при спазмі бронхів чи стравоходу проковтування стає зовсім неможливим. Останній пункт має безпосереднє відношення до застосування фармацевтичних композицій на основі ібупрофену. Найчастіше ібупрофен використовується при лікуванні болючих та запальних порушень, післяопераційні і післяродові болі, травматичних ушкодженнях м'яких тканей, зазвичай у добовій дозі до 3200 мг. При лікуванні головної болі, мігрені, лихорадки, радикулітів, зубного болю, грип, зазвичай у добових дозах до 1200 мг. Разова доза ібупрофену зазвичай еквівалентна 200 мг, 400 мг, 600 мг, 800 мг. Для досягнення терапевтичного ефекту фармацевтична композиція у препаративній формі таблеток зазвичай містить високу дозу активного компонента, наприклад 200-800 мг ібупрофену, яка складає значну долю дозованої форми, тобто більше 35 % мас. При додаванні у фармацевтичну композицію всіх необхідних супутніх компонентів отримують таблетку велику за розміром, яку, наприклад при спазмі горла, проковтнути неможливо. До того ж, при пероральному введенні лікарського препарату терапевтичний ефект починає проявлятись через 20-40 хвилин після прийому таблетки і досягає максимуму приблизно через 2 години. 1 UA 90602 U 5 10 В основу корисної моделі поставлена задача створення фармацевтичної композиції такого складу, щоб необхідний терапевтичний ефект досягався при болях і спазмах будь-якої локалізації та за якнайменший інтервал часу від введення фармацевтичної композиції до початку прояву терапевтичного ефекту. Поставлена задача вирішується фармацевтичною композицією комбінованої дії у препаративній формі розчину для ін'єкцій, яка містить три активних компоненти пітофенон гідрохлорид, фенпіверинію бромід та метамізол натрію, при наступному співвідношенні компонентів, у мг/мл: метамізол натрію 500 пітофенон гідрохлорид 2 фенпіверинію бромід 0,02 дистильована вода до 1 мл. Метамізол натрію - похідне піразолону. За номенклатурою IUPAC має назву [(1,5-диметил-3оксо-2-феніл-2,3-дигідро-1Н-піразол-4-іл)-N-метиламіно]-метан-сульфонат натрію та структурну формулу CH3 CH3 N N N CH3 O 15 20 25 30 35 40 45 50 O Na _ S O + O . Метамізол натрію має аналгезуючу та жарознижувальну дію. Аналгетична дія метамізолу натрію пов'язана з центральним і периферичним механізмами. Механізм дії метамізолу натрію пов'язаний з його здатністю інгібувати активність ферменту циклооксигенази, внаслідок чого порушується метаболізм арахідонової кислоти і знижується синтез прозапальних простагландинів, простациклинів і тромбоксану. Метамізол натрію належить до групи неселективних нестероїдних протизапальних препаратів і в рівному ступені пригнічує активність обох ізоформ ферменту циклооксигенази - циклооксигеназу-1 і циклооксигеназу-2. Внаслідок зниження кількості простагландинів у вогнищі запалення відмічається зменшення чутливості хеморецепторів закінчень аферентних нейронів болючої чутливості до брадикінину і гістаміну. Крім цього зменшення кількості простагландинів у вогнищі запалення приводить до зниження продукції ендогенних біологічно активних речовин, що приймають участь у запальній реакції. Таким чином, метамізол натрію надає аналгетичний ефект за рахунок зниження активності запального процесу і зменшенню дії медіаторів запалення на болючі закінчення Антипіретичний ефект препарату пов'язаний зі зниженням кількості простагландинів в центрі терморегуляції в гіпоталамусі. Як жарознижувальне метамізол натрію є більш ефективним засобом в порівнянні з аспірином, ібупрофеном і парацетамолом (дивитись публікацію Wong A, Sibbald A, Ferrero F et al. Antipyretic effects of dipyrone versus ibuprofen versus acetaminophen in children: results of a multinational, randomized, modified double blind study. Clin Pediatr 2001; 40: 313-324). Пітофенон гідрохлорид за номенклатурою IUPAC має назву (піперидинетоксі)-окарбометокси-бензофенон гідрохлорид. Пітофенон гідрохлорид має спазмолітичну міотропну дію на гладку мускулатуру, викликає зниження тонусу і розслаблення гладкої мускулатури, сприяє усуненню болючого синдрому, що викликаний спазмом гладкої мускулатури внутрішніх органів. Фенпіверинію бромід, за номенклатурою IUPAC має назву 2,2-дифеніл-4піперидинетилацетаміду бромметилату, є гангліоблокатором, має м-холіноблокуючу дію, має спазмолітичну нейротропну активність, знімає спазм гладком'язового шару внутрішніх органів, знижує тонус і зменшує моторику шлунка і кишки, і при застосуванні з іншими спазмолітиками значно підсилює сумарну міотропну дію на гладку мускулатуру. Поєднання зазначених компонентів з аналгезуючими і спазмолітичними властивостями приводить до взаємного підсилення їх фармакологічної дії. Завдяки комбінації спазмолітичного (пітофенону гідрохлорид і фенпіверину бромід) та аналгетичного (натрію метамізол) компонентів та виконання фармацевтичної композиції у препаративній формі розчину для ін'єкцій, заявлену фармацевтичну композицію можна застосовувати у випадках, коли необхідно отримати швидкий та довготривалий спазмолітичний ефект, а саме: при нирковій коліці, спазмах гладких м'язів сечовивідних шляхів, спазмах шлунка, кишечнику, жовчній коліці, 2 UA 90602 U 5 10 15 20 25 30 35 спастичній дисменореї, мігренеподібних станах, в акушерській практиці та в інших випадках, що супроводжуються спазмом гладкої мускулатури та больовим синдромом. За умов необхідності заявлена фармацевтична композиція може застосовуватися для зниження високої температури при застудних та інфекційно-запальних захворюваннях. Виконання фармацевтичної композиції у вигляді такої препаративної форми як розчин для ін'єкцій, дозволяє застосовувати її у випадку, коли болі достатньо інтенсивні і їх потрібно зняти швидко.Запропонований склад фармацевтичної композиції та виконання фармацевтичної композиції у препаративній формі розчин для ін'єкцій є оптимальним для максимального швидкого досягнення терапевтичного ефекту. Після внутрішньом'язового введення заявленої фармацевтичної композиції, вона швидко надходить в кров і вже через декілька хвилин проявляється терапевтичний ефект знеболювання. При сильних болях фармацевтичну композицію вводять внутрішньовенно, але дуже повільно - терапевтичний ефект настає відразу після початку введення. Дослідження показали, що при парентеральному введенні біодоступність фармацевтичної композиції складає близько 85 %, тому фармацевтичну композицію можна вводити також і парентерально. Далі описані приклади, що демонструють можливі варіанти здійснення процесу приготування заявленої фармацевтичної композиції у препаративній формі розчину для ін'єкцій. Приклад А. Процес приготування складається із трьох етапів. На першому етапі здійснюють розчинення першого компонента, для чого 500 мг метамізолу натрію розчиняють у 1 мл води. На другому етапі здійснюють розчинення другого компонента, для чого 2 мг пітофенону гідрохлориду розчиняють у 1 мл розчину, що був отриманий на першому етапі. На третьому етапі здійснюють розчинення третього компонента, для чого 0,02 мг фенпіверинію броміду розчиняють у 1 мл розчину, що був отриманий на другому етапі, з отриманням готової фармацевтичної композиції. Приклад Б. Процес приготування складається із чотирьох етапів. На першому етапі здійснюють розчинення першого компонента, для чого 500 мг метамізолу натрію розчиняють у 0,7 мл води, з отриманням першого розчину. На другому етапі здійснюють розчинення другого компонента, для чого 2 мг пітофенону гідрохлориду розчиняють у 0,2 мл води, з отриманням другого розчину. На третьому етапі здійснюють розчинення третього компонента, для чого 0,02 мг фенпіверинію броміду розчиняють у 0,1 мл води, з отриманням третього розчину. На четвертому етапі змішують всі отримані перший розчин, другий розчин та третій розчин, з отриманням 1 мл готової фармацевтичної композиції. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Фармацевтична композиція комбінованої дії, яка містить як активні компоненти пітофенон гідрохлорид та фенпіверинію бромід, яка відрізняється тим, що додатково містить метамізол натрію, фармацевтична композиція має препаративну форму розчину для ін'єкцій, при наступному співвідношенні компонентів, у мг/мл: метамізол натрію 500 пітофенон гідрохлорид 2 фенпіверинію бромід 0,02 дистильована вода до 1 мл. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3