Спосіб корекції вторинної лактазної недостатності у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні

Реферат: Спосіб корекції вторинної лактазної недостатності у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, включає застосування медикаментозних препаратів. Крім цього, з першого дня лікування призначають фермент лактази Мамалак 30мг, із розрахунку 750 Од лактази (1/4 капсули) на 100 мл суміші або Коліпрев 5 крапель на 100 мл суміші, який додають до 10-15 мл суміші, залишають на 5-10 хвилин для ферментації і потім дають дитині на початку годування, після чого дитина отримує штучне вигодовування, курс лікування 7 діб. UA 90905 U (54) СПОСІБ КОРЕКЦІЇ ВТОРИННОЇ ЛАКТАЗНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У ДІТЕЙ, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ШТУЧНОМУ ВИГОДОВУВАННІ UA 90905 U UA 90905 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для лікування вторинної лактазної недостатності у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні. Лактазна недостатність - захворювання, що провокує виникнення синдрому мальабсорбції та обумовлене порушенням розщеплення лактози в тонкій кишці [1]. До клініки вторинної лактазної недостатності у дітей належать наступні симптоми: метеоризм, кишкові кольки, порушення частоти та характеру випорожнень (рідкі, пінисті, іноді з домішками слизу), відсутність самостійних випорожнень [2], зниження рН калу менше 5,5. Розповсюдженість вторинної лактазної недостатності у дітей, а також недостатня ефективність традиційних способів лікування обумовлюють актуальність розробки та впровадження в клінічну практику нових, патогенетично обґрунтованих способів лікування хворих на вторинну лактазну недостатність. Саме тому, методом вибору стають лікувально-реабілітаційні заходи, що торкаються питань корекції харчування, застосування ферменту лактази. Відомий спосіб корекції вторинної лактазної недостатності у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні є спосіб дієтотерапії [4]. У дітей на штучному вигодовуванні використовують низьколактозні суміші. Використовують ступінчастий підхід до зниження вмісту лактози у дієті [3]. Передусім, комбінація звичайної адаптованої суміші з низьколактозною знижує рівень лактози у дієті до 2/3 загальної кількості вуглеводів. Як альтернативи можуть бути використані кисломолочні суміші. Окрім оцінки динаміки клінічної картини захворювання необхідно проводити моніторинг вмісту вуглеводів у калі - для вирішення питання про необхідність подальшого зниження кількості лактози у харчуванні. При значному дефіциті лактази та зниженні кількості лактози до 1/3 кількості вуглеводів необхідно переводити дитину на вигодовування безлактозними сумішами. Однак цей спосіб має свої недоліки: даний спосіб знижує або виключає вживання лактози з харчування дитини. А повне виключення лактози з раціону харчування дитини не можливо, тому що вона є джерелом галактози, необхідна для дозрівання головного мозку та органів зору в перші місяці життя [2]. Повне виключення лактози також призводить до порушення біоценозу кишечнику (лактоза є живильним субстратом для молочнокислих бактерій). Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб корекції вторинної лактазної недостатності у дітей на штучному вигодовуванні за допомогою пробіотичних препаратів [5]. Біохімічні зміни, що індуційовані пробіотиками подавляють здатність патогенної мікрофлори прикріплятись до епітелію кишечнику та захищають макроорганізм від бактеріальної транслокації та інвазії [8]. Пробіотики можуть використовуватися для відновлення і нормалізації мікрофлори кишечнику, для лікування гастроентериту та диспепсії, для профілактики антибіотикоасоційованих діарей під час антибіотикотерапії, для поліпшення травлення та підвищення толерантності до лактози молока, для підтримуючої терапії атопічного дерматиту (6,7). Недоліком цього способу є відсутність ефективності використання пробіотиків, як патогенетичного лікування вторинної лактазної недостатності у дітей. Стандартна терапія, яку використовують у хворих з вторинною лактазною недостатністю не враховує ступінь дисбіозу кишечника та стан мікробіоценозу товстої кишки, що в свою чергу не дозволяє нормалізувати вказані порушення. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача удосконалення патогенетичного лікування вторинної лактазної недостатності у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні шляхом корекції перетравлення та всмоктування лактози за рахунок використання ферменту лактази. Технічний результат, що досягається, полягає у швидкій регресії клінічних проявів вторинної лактазної недостатності, збереження високого рівня споживання лактози. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає застосування медикаментозних препаратів, згідно з корисною моделлю, з першого дня лікування призначають фермент лактази Мамалак 30 мг, із розрахунку 750 Од лактази (1/4 капсули) на 100мл суміші або Коліпрев 5 крапель на 100 мл суміші, який додають до 10-15 мл суміші, залишають на 5-10 хвилин для ферментації і дають дитині на початку годування, після чого дитина отримувала штучне вигодовування, курс лікування 7 діб. Відмінною особливістю корисної моделі, що заявляється є те, що при кожному годуванні фермент додають до 10-15 мл суміші, залишають на 5-10 хвилин для ферментації і дають дитині на початку годування, після чого дитина отримує суміш. Це дозволяє зменшити об'єм медикаментозної терапії, зберегти високий рівень споживання лактози. За доступними літературними даними, такий спосіб лікування вторинної лактазної недостатності у дітей не відомий. 1 UA 90905 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Запропонований спосіб лікування вторинної лактазної недостатності у дітей на штучному вигодовуванні здійснюється наступним чином. Фермент лактазу "Aspergillius oryzae", із розрахунку 750 Од лактази (1/4 капсули, 5 крапель) на 100 мл суміші при кожному годуванні додавали до 10-15 мл суміші, залишали на 5-10 хвилин для ферментації і давали дитині на початку годування, після чого дитина отримувала штучне вигодовування. Курс лікування 7 діб. Ферментний препарат "Мамалак" (виробництва National Enzyme Company, США). Форма випуску: капсули, які містять фермент лактазу (Aspergillius oryzae) у кількості 30,0 мг (3000 Од). Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, рисові висівки. Призначали із розрахунку 750 Од лактази (1/4 капсули) на 100 мл суміші. При кожному годуванні фермент додавали до 10-15 мл суміші, залишали на 5-10 хвилин для ферментації і давали дитині на початку годування, після чого дитина отримувала штучне вигодовування. Ферментний препарат "Коліпрев" (виробництва компанія Celsis, Португалія). Форма випуску: краплі, флакон 15 мл. Призначали із розрахунку 750 Од лактази (5 крапель) на 100 мл суміші. При кожному годуванні фермент додавали до 10-15 мл суміші, залишали на 5-10 хвилин для ферментації і давали дитині на початку годування, після чого дитина отримувала штучне вигодовування. Приклад конкретного здійснення Хворий Н., історія хвороби № 346, 9-ти місяців життя на штучному вигодовуванні, був доставлений в клініку 15.03.13 у 13.00 год. зі скаргами на кишкові кольки та рідкі випорожнення з домішками слизу. Скарги хвилюють дитину протягом 2-х місяців. При об'єктивному обстеженні стан дитини задовільний. Шкіра та видимі слизові блідувато-рожевого кольору. Аускультативне дихання везикулярне, хрипів немає. Перкуторно ясний легеневий тон. Тони серця ритмічні, звучні. Живіт піддутий, урчить. Випорожнення рідкі, з домішками слизу, запах кислий. При копрологічному дослідженні калу виявлено рН5,5, зникли слиз та нейтральний жир. У немовляти зникли кишкові кольки, поліпшився апетит. Дитину в задовільному стані виписано на 7 добу лікування. Оглянутий через 1 місяць після лікування. Скарг не має. За період 2012-2013 років запропонований спосіб лікування вторинної лактазної недостатності у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні було апробовано у відділенні молодшого дитинства МКДЛ №5 м. Києва. З використанням запропонованого способу проведено 34 хворих. Ускладнень у хворих, пролікованих за способом, який заявляється, не спостерігалося. Отримання добрих результатів дозволило рекомендувати запропонований спосіб для практичного використання. Використана Джерела інформації: 1. Мухина Ю.Г. Синдром мальабсорбции / Ю.Г. Мухина, П.В. Шумилов, А.И. Чубарова // Педиатрия: [национальное рук-во Союза педиатров России]. -М.: Геотар-Медиа, 2009. - С. 749771. 2. // Проблемні питання перебігу та терапії лактазної недостатності у дітей раннього віку / Шадрін О.Г., Марушко Т.Л., Місник В.П. [та ін.] // Совр. педиатрия. - 2011. -№6.-0157-161. 3. Мухина Ю.Г. Современные аспекты проблемы лактазной недостаточности у детей раннего возраста / Ю.Г. Мухина, А.И. Чубарова, В.П. Гераськина Вопр. детской диетол. - 2003. Τ 2. №1.-С. 50-56. 4. Наказ Міністерства охорони здоров'я України №438 від 26.05.2010 року. 5. Борщ С.К. Диференційоване застосування пробіотиків для лікування кишкових інфекцій та синдрому дисбактеріозу кишечнику / С.К.Борщ // Сучасна гастроентерологія. - 2008. - №2 (40). 21-26 с. 6. Радченко В.Г. Клинические аспекты диагностики и лечения дисбиоза кишечника у больных хроническими заболеваниями печени: [учеб. метод. пособие] / В.Г. Радченко, И.Г. Сафроненкова, П.В. Селиверстов, С.И. Ситкин. - СПб., 2009. - 28 с. 7. Friedrich С. Lang. Use of a multi-species probiotic for the prevention of antibiotic associated diarrhea / F.C. Lang. // Nutraceuticals Functional Foods. -2010. -№9(2).-P. 27-31. 2 UA 90905 U 8. Bernet-Camard M.F. The human Lactobacillus acidophilus strain LAI secretes a nonbacteriocin antibacterial substance (s) active in vitro and in vivo / M.F. Bernet-Camard, V. Lievin, D. Brassart et al. // Applied Environmental Microbiology. - 1997. - 63. - 2747-2753. 5 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб корекції вторинної лактазної недостатності у дітей, що знаходяться на штучному вигодовуванні, що включає застосування медикаментозних препаратів, який відрізняється тим, що з першого дня лікування призначають фермент лактази Мамалак 30 мг, із розрахунку 750 Од лактази (1/4 капсули) на 100 мл суміші або Коліпрев 5 крапель на 100 мл суміші, який додають до 10-15 мл суміші, залишають на 5-10 хвилин для ферментації і потім дають дитині на початку годування, після чого дитина отримує штучне вигодовування, курс лікування 7 діб. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3