Спосіб лікування токсичної нефропатії

Реферат: UA 92327 U UA 92327 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини і може бути використана у фармакології, патологічній фізіології, експериментальній нефрології для визначення нових ефективних напрямків лікування, профілактики розвитку і прогресування нефропатій, а також для порівняльного аналізу нефропротекторних ефектів досліджуваних лікарських засобів з метою удосконалення стратегії фармакотерапії захворювань нирок. Сучасна нефропротекція ґрунтується на результатах доклінічного вивчення ренальних властивостей як у відомих, так і нових лікарських засобів. На сьогоднішній день є достатній арсенал медикаментозного захисту нирок. Однак різноплановий патофізіологічний механізм розвитку нефропатій зумовлює постійний пошук перспективних напрямків фармакотерапевтичного впливу на гомеостатичну діяльність нирок за умов пошкодження токсичного ґенезу. Аналогом способу, що заявляється, є метод корекції функціонального стану нирок за умов формування експериментальної токсичної сулемової нефропатії шляхом використання інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту - еналаприлу (Пішак В.П. Тубулоінтерстиційний синдром / В.П. Пішак, А.І. Гоженко, Ю.Є. Роговий. - Чернівці: мед академія, 2002. - 221 с.). Захисний вплив еналаприлу на розвиток тубуло-інтерстиціального синдрому характеризується нормалізацією тканинного фібринолізу та протеолізу, активацією кислоторегулювальної функції нирок, покращенням процесів клубочково-канальцевого і канальцево-канальцевого балансу, збільшенням у нирках активності сукцинатдегідрогенази та антиоксидантних ферментів. Після введення еналаприлу обмежується швидкість клубочкової фільтрації внаслідок зниження впливу ангіотензину II на виносну артеріолу, нормалізується необмежений протеоліз і зростає фібринолітична активність у тканинах нирок, відновлюється кислотовидільна здатність ниркових канальців і покращуються процеси канальцевоканальцевого балансу. Недоліком аналога-способу є те, що інтегральні механізми функціонально-біохімічного ниркового захисту еналаприлу не супроводжуються достовірними змінами показників швидкості клубочкової фільтрації і ниркової екскреції білка, які визначають і забезпечують нефропротекторні ефекти лікарських засобів. Прототипом корисної моделі, що заявляється, є спосіб з використанням тіотриазоліну як лікарського препарату для лікування гострої ниркової недостатності (Пат. 81343 Україна, МПК (2013.01), А61Р 13/12 (2006.01), А61В 17/00 Спосіб профілактики вторинної олігурії в ранню поліуричну стадію гострої ниркової недостатності // Т.Г. Копчук, Ю.Є. Роговий, О.В. Геруш [та ін.] № u201300688. Заявл. 21.01.2013 р. Чинний з 25.06.2013. Заявник і власник патенту: Буковинський державний медичний університет. - Бюл.№12). За рахунок антиоксидантних, цитопротекторних, метаболітотропних, протинабрякових властивостей тіотриазолін в 40 % випадків попереджує ймовірність розвитку вторинної олігурії і зменшує летальність експериментальних тварин з сулемовою нефропатією. Недоліком прототипу є відсутність у тіотриазоліну вазоактивної дії, що виключає прямий вплив препарату на ренальний кровотік і обумовлює комбінування з ліками, яким притаманні додаткові механізми гломерулоропротекції. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування токсичної нефропатії шляхом застосування фторвмісного активатора аденозинтрифосфатзалежних калієвих (КАТФ) каналів засобу флокалін. Наявність у флокаліну як потужних судинорозширювальних, так і метаболітотропних властивостей є передумовою для більш ефективного медикаментозного захисту за умов гострого ураження та хронізації патології нирок токсичного ґенезу з метою попередження чи інгібування необоротного зниження ренальних функцій. Для вирішення поставленої задачі стосовно підвищення надійності медикаментозного впливу на сповільнення прогресування токсичної нефропатії, згідно з корисною моделлю, проводились дослідження функціонального стану нирок у щурів з сулемовою нефропатією, а також вивчення змін показників гомеостатичної діяльності нирок, аналіз механізмів ренальних реакцій та нефропротекторних ефектів після застосування активатора К атф-каналів флокаліну (N-[-(4-дифторометоксифеніл)-N'-1,2,2-триметил-метилпропіл(пінаколіл)-N''-ціано-гуанідину). Ознаки: зниження концентрації креатиніну в плазмі крові, збільшення швидкості клубочкової фільтрації, антипротеїнуретичний ефект. Спільними ознаками прототипу та способу, який заявляється, є те, що тіотриазолін і флокалін проявляють захисний вплив на ниркові процеси за умов розвитку токсичної нефропатії. Відмінні ознаки запропонованого способу та прототипу наведені в таблиці 1. 60 1 UA 92327 U Таблиця 1 Порівняння способу, що заявляється, та прототипу за ознаками Ознаки Збереження клубочково-канальцевого балансу Збереження канальцево-канальцевого балансу Зниження концентрації креатиніну в плазмі крові Збільшення швидкості клубочкової фільтрації Антипротеїнуретичний ефект 5 10 15 20 Спосіб + + + + + Прототип + + Підтвердженням об'єктивності запропонованого способу лікування токсичної сулемової нефропатії були результати статистичної обробки даних, які засвідчили достовірність змін показників функціонального стану нирок під впливом флокаліну і, насамперед, позитивну динаміку потенційних маркерів оцінки прогресування ниркової недостатності - швидкості клубочкової фільтрації за ендогенним креатиніном, протеїнурії. Складна структура і багатогранність ниркових функцій обумовлює необхідність застосування лікарських засобів полікомпонентного напрямку нефропротекторної дії при токсичному ураженні. Фторвмісний аналог пінациділу флокалін відтворює фізіологічні швидкі реакції захисту на зниження енергетичного потенціалу (вмісту АТФ). Завдяки фармакологічній модуляції АТФ-залежних калієвих каналів активуються механізми вазодилатації, покращується функціонування ренальних судин і гемодинаміка, створюються оптимальні умови для енергетичного забезпечення ниркових реакцій. Після застосування флокаліну виникає ряд потужних кардіопротекторних ефектів унаслідок відкриття сарколемальних і мітохондріальних КАТФ-каналів. Спільність і взаємозв'язок ключових природних механізмів органопротекції передбачає і зумовлює реалізацію нефропротекторних механізмів під впливом відкривача КАТФканалів. Спосіб здійснюється наступним чином: лабораторним білим щурам через дві години розвитку токсичної сулемової нефропатії вводять внутрішньошлунково за допомогою металевого зонду флокалін дозою 5 мг на 1 кг маси тіла на 1 % крохмальному слизу в об'ємі 5 мл на 1 кг маси тіла. Прикладом практичного використання є результати дослідження змін функціонального стану нирок під впливом флокаліну (табл. 2). Таблиця 2 Зміни функціонального стану нирок у щурів на початковій стадії сулемової нефропатії після введення флокаліну за умов індукованого водного діурезу (n=24, x±Sx) Показники Діурез, мл/2 год/100 г Концентрація креатиніну в плазмі крові, мкмоль/л Екскреція креатинину, мкмоль/2 год Швидкість клубочкової фільтрації, мкл/хв Концентрація білка, г/л Екскреція білка, мг/2 год Екскреція іонів натрію, мкмол/2 год. Проксимальна реабсорбція іонів натрію, ммоль/2 год Контроль (інтактні щури) 3,5±0,32 Сулемова нефропатія 2,0±0,20* Сулемова нефропатія та флокалін 3,1±0,12** 39,5±1,75 55,7±0,33* 43,5±1,5** 1,9±0,30 2,2±0,03* 3,1±0,17* ** 390,5±5,30 303,7±4,30 602,4±3,89* ** 0,005±0,0017 0,02±0,007 0,04±0,008* 0,09±0,013* 0,01±0,004** 0,03±0,012** 1,02±0,25 0,39±0,062* 1,22±0,02** 5,5±0,08 4,8±0,04 7,9±0,06* ** 25 Примітка. * - достовірність порівняно з контрольними показниками (p