Спосіб лікування шизоафективного розладу

Реферат: Спосіб лікування шизоафективного розладу шляхом впливу краніоцеребральної гіпотермії (КЦГ) на головний мозок хворого. Лікування проводять за допомогою сполученого впливу гібернації та гіпотермії на головний мозок хворого у поєднанні з прийомом кветіапіну. UA 92810 U (12) UA 92810 U UA 92810 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме - до психіатрії, і може бути використана для лікування хворих на шизоафективний розлад. Відомий спосіб лікування шизоафективного психозу, що включає застосування атипових антипсихотиків з вираженою антипсихотичною дією, а саме пероральний прийом кветіапіну (Чабан О.С. Рациональный подход к терапии шизофрении и шизоаффективных расстройств [Электронный ресурс] / О.С. Чабан, Е.А. Хаустова // Heйponews: психоневрология и нейропсихиатрия. - 2009. - № 1). Його застосування у дозі від 150 до 750 мг на добу здатне купірувати гостру продуктивну психотичну симптоматику (з самого початку терапії проявляється антипсихотична дія у вигляді впорядкованості мислення, усвідомлення того, що відбувається) та сприяє редукції афективної симптоматики (агресивності, депресії, відчуття провини, тривоги та напруження). Недоліком відомого способу є значна тривалість курсу лікування, що зумовлено необхідністю поступового нарощування дози антипсихотику та недостатньою його терапевтичною активністю на початку лікування. Також слід зазначити наявність побічної дії, яка виникає з перших днів лікування кветіапаном. Серед її симптомів найчастіше зустрічаються ортостатична гіпотензія, запаморочення, тахікардія та сухість у роті. Саме вони нерідко є причиною втрати комплаєнтності пацієнтом та відмови від подальшого лікування кветіапіном. Відомий також спосіб лікування шизоафективного розладу включає комбіноване використання психотропних засобів, в тому числі і антипсихотиків, і одного з немедикаментозних методів лікування, а саме електросудомної терапії (Бологов П.В. Клинические особенности проявления и течения шизоаффективного психоза с преобладанием бредовых расстройств: Автореф. дис. канд. мед. наук / П.В. Бологов, - М., 1998. - 24 с). Недоліком способу є значна тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, необхідністю повного та ретельного обстеження пацієнта суміжними спеціалістами (неврологом та терапевтом) для визначення ризику ускладнень. Також, даний спосіб відзначається високою частотою ускладнень при проведенні електросудомної терапії (підвивихи та вивихи суглобів, тріщини та переломи хребців, зупинка серця, смерть). Найбільш близьким за технічною суттю і результатом, що досягається, до заявленого способу є спосіб лікування психотичних та непсихотичних розладів, що здійснюється за рахунок стимуляції процесів фізіологічної активності механізмами холодового стресу шляхом впливу гібернації та гіпотермії на головний мозок хворого (Патент 63708А, МПК А61М19/00. Спосіб лікування психотичних та непсихотичних психічних розладів розладів / Волошин П.В., Бачериков A.M., Шестопалова Л.Ф. - № 2003065046; заявл. 02.06.2004; надр. 15.01.2004). Гібернація досягається за рахунок застосування літичної суміші з наступним впливом гіпотермії на головний мозок (Патент 4341 U, МПК 7 А61К31/00. Літична суміш для проведення гібернації та гіпотермії / Волошин П.В., Бачериков A.M., Ткаченко Т.В. - № 20040403105; заявл. 27.04.2004; надр. 17.01.2005). Недоліком прототипу є те, що при шизоафективних розладах спостерігається недостатній терапевтичний ефект через комплексні та стійкі порушення обміну нейромедіаторів у лімбічний системі та глибоке виснаження механізмів реадаптації в процесі розвитку психозу. Це заважає отриманню повної відповіді від проведення терапії та призводить до зростання терміну перебування хворих в стаціонарі. В основу корисної моделі поставлено задачу створення ефективного способу лікування шизоафективного розладу шляхом сполученого впливу гібернації та гіпотермії на головний мозок хворого у поєднанні з прийомом кветіапіну, що забезпечить скорочення строку лікування, підвищення його ефективності, зниження медикаментозного навантаження і безпеку для пацієнта. Кветіапін є атиповим антипсихотиком, що належить за хімічним складом до групи похідних дибензодіазепіну. Він має спорідненість з 5-НТ2А-серотоніновими, Н1-гістаміновими та α1адрено-рецепторами, що обумовлює неспецифічний седативний ефект, а слабка спорідненість з D2-дофаміновими рецепторами пояснює слабкі екстрапірамідні побічні ефекти, які не потребують призначення коректорів. При пероральному застосуванні кветіапін добре всмоктується. Наростання концентрації у плазмі має лінійний характер. Максимальний показник досягається за 1-1,5 години. Біодоступність кветіапіну не залежить від прийому їжі. Зв'язування з білками плазми складає біля 83 %. Період напіввиведення - 7 годин, але дія на 5-НТ2А- та D2 рецептори триває біля 12 годин, що дозволяє застосовувати кветіапін двічі на день. Починаючи з перших днів лікування, проявляється антипсихотична дія препарату у поєднанні з седативним та антиагресивним ефектами. Кветіапін також сприяє редукції афективної симптоматики депресивної (в тому числі і з тривогою та напруженням) та маніакальної. Таким чином, препарат доцільно застосовувати для лікування гострих та підгострих станів з явищами гострого чуттєвого марення, маренням інсценування, з значною питомою вагою афективної 1 UA 92810 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 симптоматики у вигляді тривоги, депресії та манії. Ці явища є характерними для шизоафективного розладу. Застосування кветіапіну для лікування шизоафективного розладу вже давно відомо, але невідомо його поєднання краніоцеребральною гіпотермією (КЦГ). Таким чином, в основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування шизоафективних розладів завдяки поєднанню впливу КЦГ та атипового антипсихотика кветіапіну, що забезпечить скорішу редукцію афективної та неафективної психотичної симптоматики, дасть можливість знизити дозу препарату та допоможе запобігти ускладнень від дії психотропних ліків на організм хворого й, як наслідок, зменшиться термін перебування хворого в стаціонарі. Суть корисної моделі полягає в проведенні сеансу КЦГ на фоні прийому кветіапіну. Під час КЦГ спостерігається покращення проникливість гематоенцефалічного бар'єру для лікарських засобів, що підвищує ефективність дії кветіапіну. Це дозволяє швидко досягти наростання концентрації лікарського засобу у певних ділянках головного мозку навіть при традиційній схемі нарощування доз кветіапіну (перший день 50 мг на добу, другий день - 100 мг на добу, далі додають по 100 мг на добу до досягнення ефективної дози від 600 до 800 мг на добу), уникаючи побічних ефектів, які можуть з'являтися при швидкому нарощуванні доз кветіапіну (перший день - 200 мг, далі додають по 200 мг на добу до досягнення ефективної дози), а саме ортостатичної гіпотензії. Крім того, зниження функціональної активності ЦНС при гіпотермії визначається станом гальмування, завдяки чому організм стає стійким до впливу низки патологічних факторів. Ефективність корисної моделі обумовлена комбінованим медикаментозним та немедикаментозним впливом на підкоркові структури головного мозку пацієнта, які є ключовими в формуванні психотичної та афективної симптоматики. Спосіб здійснюється таким чином. Першим етапом лікування є призначення пацієнту з шизоафективним розладом кветіапіну. Дозування препарату підбирається в залежності від чутливості до нього хворого та інтенсивності клінічної симптоматики. В перший день призначається 50 мг кветіапіну на добу, на другий день - 100 мг на добу, на третій - 200 мг на добу, і так далі, додаючи по 100 мг препарату на добу до досягнення терапевтичного ефекту. При цьому середньо добова доза препарату становить від 300 до 800 мг на добу та розподіляється на два прийоми - вранці та ввечері. Другим етапом лікування є проведення на третій день прийому кветіапіну КЦГ. Процедура проводиться вранці, перед прийомом антипсихотика. Спочатку пацієнту проводиться нейровегетативна блокада, що дозволяє знизити температуру на рівні барабанної перетинки до застосування холодового впливу і забезпечує необхідне гальмування на весь період проведення КЦГ. Вона здійснюється за допомогою гідазепаму - 40 мг перорально, тавегілу - 2,0 мл внутрішньом'язово, анальгіну 50 % - 2,0 мл внутрішньом'язово. Через 20 хвилин після нейровегетативної блокади проводиться охолодження зовнішніх покровів голови за допомогою гіпотермогенератора церебрального повітряного ПГВ-02. Процедура здійснюється протягом 6090 хвилин. Температура теплоносія під час КЦГ +15 °C. Кожні 15 хвилин у процесі гіпотермії контролюються фізіологічні показники, а саме температура на рівні барабанної перетинки, частоти пульсу та артеріального тиску. Процедуру закінчують вразі підвищення діастолічного артеріального тиску, як предиктора допустимої межі холодової дії, на 5-10 мм рт. ст. Після вимкнення гіпотерму нормалізація температури мозку та зігрівання тіла пацієнта відбувається самостійно під постійним контролем з боку медичного персоналу. Через 2 години після сеансу КЦГ хворий приймає ранкову дозу кветіапіну. Тривалість прийому препарату залежить від проявів шизоафективного розладу та підбирається індивідуально. Спосіб протипоказаний при індивідуальній непереносимості холоду (в тому числі й холодовій алергії), пошкодженнях шкіри в місцях накладання шолому, важких соматичних захворюваннях в стадії декомпенсації, органічних захворюваннях нервової системи, підвищеній чутливості до кветіапіну, одночасному прийомі інгібіторів цитохрому Р4505 таких як інгібітори HIV-протеаз, азолмісних протигрибкових препаратів, еритроміцину, кларитроміцину та нефазодону. Приклад. Пацієнтка В., 32 років, знаходилася на лікуванні у відділенні клінічної, соціальної та дитячої психіатрії ДУ Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України з діагнозом шизоафективний розлад, депресивний тип (F 25.1 за МКХ-10). Звернулася зі скаргами на "пригнічений" настрій, відсутність впевненості, зниження інтересів, замкненість, "відсутність розумової енергії", "важко зосередити увагу", раннє пробудження та відсутність апетиту. Із анамнезу хвороби: хворіє близько 6 років, коли вперше з'явилася тужливо-адинамічна симптоматика, що супроводжувалася ідеями самозвинувачення та маренням інсценування. 2 UA 92810 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Пацієнтка лікувалася у психіатричній лікарні за місцем проживання. Була виписана в задовільному стані. Підтримуючої терапії не приймала. Повторні загострення щороку. Два роки тому назад мала місце незакінчена суїцидальна спроба (пацієнтка намагалася отруїтися). Дане загострення близько двох тижнів, коли спочатку знизився настрій, з'явилася туга, потім приєдналися динамічна симптоматика та марення інсценування. З метою обстеження та підбора адекватної терапії знаходилася на лікуванні в відділенні клінічної, соціальної та дитячої психіатрії ДУ Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України. В стаціонарі: в соматичному та неврологічному статусі без ознак патології. В психічному статусі: контакт ускладнений, пацієнтка на питання відповідає односкладно, тихим голосом. Моторно загальмована. Орієнтована в місці, часі та особистості вірно. Настрій різко знижений. Темп мислення знижений. Має місце марення інсценування ("все, що тут навколо мене відбувається, зроблене навмисно моєю мамою … вона навмисно все зробила, щоб помститися мені та позбутися мене назавжди"). Труднощі зосередження уваги, увага прикута до внутрішніх переживань. Критика до стану відсутня. Присутні ідеї самозвинувачення ("через свій стан я не можу допомагати матері, виконувати звичайну роботу по дому або піти працювати … я не на що не придатна"). Лікування: пацієнтці був призначений кветіапін. В перший день доза препарату складала 50 мг на ніч, на другий день - по 50 мг вранці та на ніч. На третій день перебування в стаціонарі пацієнтці вранці був проведений сеанс КЦГ з нейровегетативною блокадою. За 20 хвилин до початку гіпотермії пацієнтка прийняла перорально 40 мг гідазепаму, внутрим'язово 2,0 мл тавегілу, внутрим'язово 2,0 мл анальгіну 50 %. Через 20 хвилин після нейровегетативної блокади температуру на рівні барабанної перетинки було знижено з 36,9 °C до 35,2 °C, AT 125/80 мм рт. ст, пульс 84 уд. на хвилину. Пацієнтці було проведено охолодження зовнішніх покровів голови за допомогою гіпотермогенератора церебрального повітряного ПГВ-02. Температура теплоносія під час КЦГ складала +15 °C. Кожні 15 хв. пацієнтці вимірювали температуру на рівні барабанної перетинки, частоту пульсу та артеріальний тиск. Процедура була завершена за 70 хв. через підвищенні діастоличного тиску на 10 мм рт. ст. На момент закінчення сеансу КЦГ температура на рівні барабанної перетинки знизилася до 34,1 °C, пульс 90 уд. на хвилину, AT-125/90 мм рт. ст. Через 2 години після процедури пацієнтка прийняла 100 мг кветіапіну, також їй було призначено 100 мг кветіапіну ввечері. На четвертий день доза кветіапіну складала 100 мг вранці та 200 мг ввечері, на п'ятий та всі наступні дні лікування - по 200 мг вранці та ввечері. Починаючи з четвертого дня перебування в стаціонарі було відмічено покращення психічного стану - спочатку зникло марення інсценування. Останнім вирівнявся настрій. Пацієнтка була виписана із значним покращенням. Після виписки постійно приймала кветіапін 200 мг на добу. Катамнез: хвора спостерігається протягом 2 років. Через 1 рік після виписки із стаціонару мало місце незначне загострення, яке було купіровано амбулаторно, шляхом підвищення дози кветіапіну до 300 мг на добу. В іншому - стан задовільний. Пацієнтка веде активнесоціальне та професійне життя. Таким чином, запропонований спосіб за рахунок поєднаного впливу медикаментозної та немедикаментозної терапії дозволяє ефективно впливати на редукцію психопатологічної симптоматики при шизоафективному розладі, підвищує ефективність лікування та скорочує термін перебування хворого в стаціонарі. 45 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб лікування шизоафективного розладу шляхом впливу краніоцеребральної гіпотермії (КЦГ) на головний мозок хворого, який відрізняється тим, що лікування проводять за допомогою сполученого впливу гібернації та гіпотермії на головний мозок хворого у поєднанні з прийомом кветіапіну. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3