Спосіб лікування клімактеричного синдрому у жінок з гіперпластичними процесами в анамнезі

Реферат: UA 93180 U UA 93180 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Клімактеричний період в житті жінки в 40-70 % випадків ускладнюється проявами клімактеричного синдрому (КС). Враховуючи, що середня тривалість життя жінок в Україні становить 76 років, а вік настання менопаузи в середньому - 51 рік, то стає зрозумілим, що 25 років жінка проживає у стані дефіциту статевих гормонів. Класичними проявами клімактеричного синдрому є нейровегетативні, психоемоційні та метаболічні порушення. З віком яєчники починають виробляти естрогенних гормонів менше, що по типу зворотного зв'язку призводить до зростання продукції в гіпоталамусі люліберинів і відповідно фолікулостимуючого гормону (ФСГ) в гіпофізі. Яєчники починають працювати з навантаженням, але у зв'язку з фізіологічною віковою перебудовою, не в спромозі забезпечити нормальну сумарну продукцію естрогенів, що в свою чергу веде до подальшого збільшення рівня ФСГ. Чим більша різниця між рівнем ФСГ та рівнем сумарних естрогенів - тим більш значними будуть прояви клімактеричного синдрому ("приливи", пітливість, дратівливість, серцебиття, порушення сну). Для зменшення симптомів КС необхідно чи знизити рівень ФСГ, чи збільшити концентрацію сумарних естрогенів. Як відомо, статеві гормони впливають на різні органи і тканини завдяки їх зв'язуванню із специфічними рецепторами. Рецептори до естрогенів, окрім органів репродуктивної системи і молочних залоз, виявлені в центральній нервовій системі, бронхолегеневому дереві, серці та стінках судин, кістках, шкірі і слизових, сечовивідному каналі. Відомий фізіологічний вплив естрогенів на обмін ліпідів і водно-сольовий обмін. Сьогодні в розпорядженні лікарів є декілька груп препаратів, які використовують для лікування клімактеричного синдрому. Це фітогормони, які відносно безпечні, але недостатньо ефективні. Препарати ж замісної гормональної терапії (ЗГТ) навпаки ефективні, але небезпечні так як можуть призводити до підвищеної проліферативної активності в репродуктивних органах. Стає зрозумілим, чому лікарям потрібні альтернативні методи терапії постменопаузальних порушень, особливо у жінок групи ризику. Відомий спосіб лікування клімактеричного синдрому за допомогою замісної гормональної терапії, шляхом застосування всередину кожен день по одній таблетці лікарських препаратів, які містять естрогенні гормони (клімен, клімонорм тощо). Ці гормональні препарати дорого коштують, а застосування цих способів лікування клімактеричного синдрому передбачає їх постійний і тривалий прийом, що значно обмежує можливості використовувати спосіб у жінок з низьким достатком. Застосування цих способів має певні протипоказання. Крім цього тривале застосування цих способів може викликати під впливом естрогенів гіперплазію ендометрію, гіперпластичні зміни в молочних залозах, що збільшує ризик виникнення раку, а відміна препарату супроводжується відновленням клінічних проявів. Прототипом патенту на корисну модель є "Спосіб лікування клімактеричного синдрому" шляхом призначення препарату із впливом на периферичні відділи ендокринної та нервової системи (Бутіна Людмила Іванівна, Золотухін Микола Семенович // Донецький державний медичний університету ім. М.Горького. деклараційний патент на винахід № 64141 А від 16.02.2004, бюлетень №2/2004). Спосіб-прототип здійснюється наступним чином: жінкам клімактеричного періоду з наявністю симптомів клімактеричного синдрому (приливи жару, порушення сну, зниження працездатності тощо) застосовують два рази на рік (через 6 місяців) у осінній та весняний періоди препарат "Клімактоплан" по одній таблетці три рази на добу упродовж трьох місяців та додатково призначають препарат "Спіруліна" по одній таблетці два рази на добу під час їжі та яблучний пектин у рослинній клітковині по одній чайній ложці три рази на добу за 25-30 хв. до їжі. Недоліком прототипу є відсутність дії даних препаратів "Клімактоплан", "Спіруліни" і яблучного пектину на естрогенні рецептори як репродуктивних органів так і інших органів і систем, тому вони не можуть бути високоефективними засобами корекції клімактеричного синдрому. Механізми впливу на периферичні відділи ендокринної та нервової системи на цьому рівні не зрозумілі і недостатньо вивчені. Препарат "Спіруліна" та яблучний пектин знешкоджують і виводять з організму речовини, які утворюються внаслідок негативного впливу шкідливих факторів виробництва та несприятливих умов навколишнього середовища. Нами пропонується рішення, що усуває вказані недоліки. В основукорисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб лікування клімактеричного синдрому у жінок з гіперпластичними процесами в анамнезі для забезпечення досягнення технічного результату - ефективного купування симптомів клімактеричного синдрому завдяки гальмуючому впливу на гіпоталамо-гіпофізарну систему, за рахунок естрогеноподібного ефекту, що призводить до зниження рівня фолікулостимулюючого гормону без впливу на високоселективні рецептори репродуктивної системи, що не призводить до виникнення проліферативних процесів і може використовуватися у жінок групи ризику з 1 UA 93180 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 гіперпластичними процесами в анамнезі. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування клімактеричного синдрому в жінок із гіперплатичними процесами в анамнезі шляхом призначення препарату із впливом на естрогенні рецептори, згідно до корисної моделі, як препарат із впливом на естрогенні рецептори призначають довготривало селективний модулятор естрогенних рецепторів з діючою речовиною сигетин. Поставлена задача вирішується тим, що жінці призначають селективний модулятор естрогенних рецепторів з діючою речовиною сигетин (100 мг). Даний препарат призначався довготривало (9 місяців) по 1 таблетці на день в постменопаузі тривалістю від 1 до 8 років з клінічними проявами клімактеричного синдрому різного ступеня важкості. Спільними ознаками прототипу та корисної моделі, що заявляється, є призначення для лікування клімактеричного синдрому препаратів, які не відносяться до гормональних засобів. Спосіб, що заявляється, відрізняється від прототипу тим, що препарат "Сагеніт" є селективний естроген рецептивний модулятор, який здійснює гальмуючий вплив на гіпоталамогіпофізарну систему за рахунок естрогеноподібного ефекту, що призводить до зниження рівня фолікулостимулюючого гормону і внаслідок цього ефективно купуються симптоми клімактеричного синдрому. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином; жінкам групи ризику (з гіперпластичними процесами в анамнезі, міомою матки, дифузною мастопатією) в постменопаузі тривалістю від 1 до 8 років з клінічними проявами клімактеричного синдрому різного ступеня важкості призначається препарат "Сагеніт" (селективний естроген рецепторний модулятор, з діючою речовиною сигетин 100 мг, по 1 таблетці на день довготривало (6-9 місяців)). Жінкам з клімактеричним синдромом та гіперпластичними процесами в анамнезі, крім клінічного обстеження, проводять гормональні, біохімічні, ультразвукове, і мамографічне дослідження в динаміці (до лікування, протягом 3, 6, 9 місяців лікування). Технічний результат, що досягається при використанні патенту на корисну модель ефективне купування симптомів клімактеричного синдрому без впливу на високоселективні естрогенні рецептори репродуктивної системи, що не призводить до розвитку гіперпластичних процесів в організмі. Приклад конкретного застосування способу. При застосуванні запропонованого комплексу заходів у 44 пацієнток з проявами клімактеричного синдрому та обтяженим гінекологічним анамнезом (у 18 жінок була міома матки до 5-6 тижнів вагітності, у 14 - гіперплазія ендометрію в анамнезі, у 12 - дифузна мастопатія). Дослідження проведено у жінок з тривалістю менопаузи від 1 до 8 років. Нами відмічене достовірне зниження частоти та вираженості симптомів клімактеричного синдрому. "Приливи" до лікування були відмічені у 88,6 % обстежених, через 9 місяців даний показник знизився до 25 %. Пітливість також зустрічалась у 86,3 % жінок до лікування, в динаміці прийому "Сагеніту" даний показник зменшився відповідно до 22,7 %. Такий симптом як серцебиття також знизився після 9 місяців лікування до 9,0 % (до лікування - 45,4 %). Що стосується психоемоційних симптомів, то ми бачимо достовірне зниження дратівливості та збудливості з 56,8 % до 22,7 %, депресивних станів з 29,5 % до 6,8 % випадків. Ультразвукове дослідження, яке проведено кожні 3 місяці протягом прийому препарату сигетин, показало відсутність його впливу на стан ендо- та міометрію. У жінок з міомою розміри матки не достовірно зменшились. Так, довжина матки до лікування коливалась в межах 80-90 мм, після лікування - 78-85 мм, передньо-задній розмір дорівнював 54-60 мм, через 9 місяців 48-58 мм, ширина матки дещо зменшилась 50-56 мм порівняно з 56-60 мм до лікування. Величина ендометрію у жінок з гіперпластичними процесами в анамнезі в динаміці лікування виглядала наступним чином: до лікування в середньому - 6,3 мм (4,9 мм-7,1 мм); через 3 місяці - 6,0 мм (4,8 мм-6,1 мм); через 6 місяців - 5,8 мм (4,0 мм - 6,0 мм); через 9 місяців - 5,6 мм (4,1 мм - 6,0 мм). Клінічно набухання молочних залоз ні у однієї з пацієнток відмічено не було. При контрольному мамографічному дослідженні через 9 місяців лікування було констатовано наявність дифузної мастопатії у 10 жінок з 12, у яких даний діагноз був верифікований, ще до лікування. Незмінною залишилась і вага обстежених жінок (в середньому до лікування 71,5±1,1 кг, після 9 місяців 71,8±1,3 кг). 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб лікування клімактеричного синдрому у жінок із гіперпластичними процесами в анамнезі шляхом призначення препарату із впливом на естрогенні рецептори, який відрізняється тим, 2 UA 93180 U що як препарат із впливом на естрогенні рецептори призначають довготривало селективний модулятор естрогенних рецепторів з діючою речовиною сигетин. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3