Підстилка

1. Підстилка (10) з принаймні одним шаром (12, 14, 16), дозволяючим дифузію водяної пари, металевий шар (20), укладений на шар, дозволяючий дифузію водяної пари (16), і захисний шар (22), укладений на металевий шар (20), яка відрізняється тим, що захисний шар (22) містить аморфний SiO2. 2. Підстилка за п.1, яка відрізняється тим, що захисний шар (22) містить акрилат-полімери. 3. Підстилка за п.1, або 2, яка відрізняється тим, що аморфний SiO2 складає від 10 % до 50 % від ваги висушеного захисного шару (22). 4. Підстилка за одним або більше з попередніх пунктів, яка відрізняється тим, що розмір часток аморфного SiO2 є меншим 1000 нм. C2 2 93640 1 3 фольгова ізоляція складається з базової поліетиленової плівки, що має з обох боків металізовані шари, одержані осадженням з парів. На ці металізовані шари накладається захисний лак. Цей захисний лак захищає металізовані шари від корозії. Як такий захисний лак застосовується двокомпонентний лак на основі поліуретану, стабілізованого ізоціанатом. Крім того, в патенті ЕР 1184 482 В1 розкрито спосіб виготовлення проникного для водяної пари, водонепроникного і тепловідштовхуючого шаруватого композиту. Цей композит має суцільний металевий шар і безпорову проникну для водяної пари і водонепроникну гідрофільну синтетичну плівку. Плівку в цьому способі спочатку очищують плазмовою обробкою в кисні або в кисневмісному газі. Далі накладають металевий шар товщиною від 10 до 200нм, на котрий накладають захисний шар на основі навхрест зв'язаного поліуретану. Крім того відомі пасти, що мають матуючий (сприяючий матовості) агент і/або структуруючі добавки, котрі включають від 5 до 30ваг.% одного, або більше співполімерів (мет)акрилату і одного, або більше поліестерів, від 15 до 45ваг.% одного, або більше матуючих і/або структуруючи агентів, так само як від 30 до 65ваг.% одного, або більше органічних розчинників (DE19917 228 В4). До цього можуть додаватись навхрест зв'язуючі і диспергуючі агенти, реологічні агенти, каталізатори і інші факультативні добавки і домішки. (Мет)акрилатні смоли і поліестерні смоли можуть бути тиксотропованими додаванням тиксотропних агентів. Крім того є відомою композиція, зміцнювана видимим світлом, що має від 2 до 99ваг.% суміші, що вміщує акрилат і/або метакрилатові радикали і/або вінил- і/або епоксид і/або оксетанові радикали і/або акрил-епокси-олігомерні радикали і/або смолисту суміш на основі здатного до полімеризації полісілоксану (DE199 50 284 А1). Композиція крім того містить принаймні один ініціатор, принаймні один співініціатор, так само як і один або більше модифікаторів, таких як наповнювачі, фарби, пігменти, поліпшувачі плинності, тиксотропні агенти, полімерні згущувачі, окислювальні добавки, стабілізатори і сповільнювачі. Крім того є відомою композитна металізована фольга, що має шар, проникний для водяної пари з першою і другою поверхнями, в котрій цей шар має принаймні одну плетену, або неплетену структуру (US 2006/0040091А1). На першу поверхню наносять металевий шар товщиною близько від 15 до 200нм, а на цей металевий шар у свою чергу наноситься органічне покриття з групи органічних полімерів, органічних олігомерів, або комбінації з обох. Це органічне покриття, що має функцію захисного лакового шару, має товщину від 0,2цм до 2,5цм. Однак, як було помічено, захисний лаковий шар такої товщини не забезпечує постійного антикорозійного захисту в рефлективних (віддзеркалюючих) шарах з плетеною структурою. Тому перед винаходом поставлене завдання створити терморефлективну підстилку, котра б дозволила дифузію водяної пари, в котрій був би забезпеченим захист відштовхуючого шару і котра, 93640 4 не зважаючи на це, мала б хорошу водопроникність. Вирішено цю проблему ознаками 1 пункту формули. Винахід таким чином відноситься до підстилки з шаром, відштовхуючим інфрачервоне світло. Щоб уберегтись від корозії, цей відштовхуючий шар, котрий є металевим шаром, одягнуто в захисний шар, що має синтетику з додачею аморфного SiO2. В найпростішому випадку підстилка складається з трьох шарів, а саме принаймні з одного шару, що дозволяє дифузію водяної пари, терморефлективного металевого шару і захисного шару, накладеного на металевий шар. Шар, що дозволяє дифузію водяної пари, може бути плетеною або в'язаною тканиною, або плівкою з полімерного матеріалу. Завдяки своїй структурі плетені і в'язані тканини сприяють дифузії водяної пари, тоді як плівки повинні бути виконані в такий спосіб, щоб вони мали мікроскопічні отвори, або пори, щоб дозволити дифузію водяної пари. Терморефлективний металевий шар бажано нанести осадженням парів у вакуумі на шар, дозволяючий дифузію водяної пари. На шарі, дозволяючому дифузію водяної пари, не можна, однак, одержати щільного металевого шару, оскільки шар, виконаний з плетеної тканини, є нещільний, бо має відносно широкі пори, а шар у вигляді плівки є нещільним поблизу мікропор і мікроотворів. У якості металу бажано застосовувати чистий алюміній, або алюмінієвий сплав. Щоб уникнути корозії, металевий шар одягають в захисний шар, що складається з синтетичного матеріалу з додачею аморфного SiO2. Зазвичай застосований захисний лак, нанесений на шар, дозволяючий дифузію водяної пари, істотно знижує його проникність для водяної пари. Цього результату істотно зменшено у винаході за рахунок того, що до захисного шару додано аморфного SiO2. Модифікований у такий спосіб захисний шар постійно захищає металевий шар від корозії і механічного витирання і навіть забезпечує збереження дифузійним по відношенню до водяної пари шаром високої проникності водяної пари. Причини цих ефектів можливо криються в тому, що наприклад, акрилатна дисперсія, модифікована аморфним SiO2, має підвищену текучість порівняно з чистою акрилатною дисперсією. Наприклад, якщо металевий шар нанесено на дифузійний по відношенню до водяної пари шар зі зв'язаною структурою і потім покрито модифікованою акрилатною дисперсією, ця модифікована акрилатна дисперсія затікає в пори металізованої зв'язаної тканини і змочує волокнинки, наприклад безкінечні хімічні волокна. У зв'язку з низькою текучістю чиста акрилатна дисперсія гірше проникає в пори і також гірше охоплює волокна. Більш того, чиста акрилатна дисперсія прагне закрити пори, що утруднює дифузію водяної пари. Приклад виконання проілюстрований єдиною фігурою і буде описаний далі. На фігурі показана підстилка 10 з багатошаровою структурою відповідно до винаходу. Підстилка 10 має тут перший шар 12 із зв'язаного пряденого матеріалу, що має, наприклад, масове відношення 5 93640 до площі 120г/м2 і виготовлений поліпропілену. На першому шарі 12 із зв'язаного пряденого матеріалу розміщено поліпропіленову плівку 14, котра може мати мікропори, або мікроотвори. Завдяки цим мікроотворам, або мікропорам плівка 14 не перешкоджає дифузії водяної пари, але є щільною по відношенню до протягів повітря. На плівку 14, що є, наприклад, виготовленою з поліпропілену з масовим відношенням до площі 30г/м2, накладено другий шар 16 із зв'язаного пряденого матеріалу, виготовленого, наприклад з поліпропілену з масовим відношенням до площі 20г/м2. Завдяки своїй структурі два шари 12, 16 із зв'язаного пряденого матеріалу влаштовані так, що вони не перешкоджають дифузії водяної пари. Застосовуючи спосіб термічного зв'язування, з першого шару 12 із зв'язаного пряденого матеріалу, плівки 14 і другого шару 16 із зв'язаного пряденого матеріалу виготовляють композит 18. На другий шар 16 зі зв'язаного пряденого матеріалу композиту 18 під високим вакуумом накладають металевий шар 20, бажано з алюмінію. Це накладання проводять осадженням парів або забризкуванням. Як захист від корозії, на металевий шар 20 накладають захисний шар 22, що містить аморфний SiO2. Прикладом аморфного SiO2 є кварцове скло. В прикладі виконання, зо 6 браженому на фігурі, шар, дозволяючий дифузію водяної пари і забезпечений металевим шаром 20, є утворений другим зв'язаним пряденим шаром 16. Шар, дозволяючий дифузію водяної пари, може альтернативно бути утвореним плівкою 14. В цьому разі захисний шар 22 накладається на плівку 14. Описаний вище композит репрезентує лише одне з багатьох мислимих виконань. Можливі також простіші структурні системи, в котрих окремі шари не є термічно зв'язаними, а радше приєднаними один до одного. Одношарові зв'язані матеріали хоч і не перешкоджають дифузії, є однак нещільними для впру. Двошаровий композит з мікропористої фольги і зв язаного матеріалу є навпаки вітростійким і не перешкоджає дифузії. Однак, як правило, мікропористий шар не захищає проти ультрафіолету і механічних навантажень. Трьохшарова структура, навпаки, має високі якості по спротиву ультрафіолету, механічно міцна і, крім того, вітронепроникна. Кожен з шарів може мати різну вагу. Для підтвердження описаних результатів були проведені порівняльні випробовування, результати яких зведені до наступної Таблиці (ПП = поліпропілен). Таблиця Тест Композит Захисний лак Захисний лак Вміст SiO2,% Вага шару, 2 г/м Захист від корозії Величинa Sd, м Придатність Захист від корозії і величина Sd 0.04 0 0 0 45% 45% 8.6 11.2 13.3 8 10 Не вдався Добре Добре Добре Дуже добре 0.10 0.15 0.15 0.06 0.07 Погано через корозію Погано через величину Sd Погано через величину Sd Добре Дуже добре 60% 11.2 Дуже добре 0.05 Дуже добре 2 І II III IV V VI VII 120г/м ПП зв'язаний прядений ма2 теріал 28г/м ПП мікропористий 20 2 г/м ПП зв'язаний прядений матеріал 2 120 г/м ПП зв'язаний прядений ма- Акрилат 2 теріал 28г/м ПП мікропористий 2 20г/м ПП зв'язаний Акрилат з аморпрядений матеріал фним SiO2 35нм АІ В порівняльних тестах був апробований спротив корозії і визначена величина Sd, що характеризує проникність водяної пари. Щоб викликати корозію, зразки витримувались 15 хвилин над киплячою водою. В такий спосіб були отримані результати, котрі як правило одержують протягом трьох місяців за відносної вологості повітря 100% і за температури 60°С. Далі величину корозії досліджували і оцінювали візуально. Величини Sd вимірювались відповідно до EN-DIN 12572. Як видно з Таблиці, Тест і показує проникність пари для композиту 18, складеного з першого шару 12 зі зв'язаного пряденого матеріалу (поліпропілен щільністю120г/м2), плівки 14 (мікропориста 2 поліпропіленова плівка щільністю 28г/м ) і другого шару 16 зі зв'язаного пряденого матеріалу (поліпропілен щільністю 20г/м2). Оскільки композит 18 визначає проникність водяної пари для підстилки 10, в Тесті І еталонний вимір величини Sd проводився без накладання металевого шару 20 і захи сного шару 22. Величини Sd для трьох цих шарів 12, 14,16 є 4см. В Тестах з II по VII підстилка 10 у відповідності з Тестом І була додатково обладнана металевим шаром 20, котрий складався з алюмінієвого шару товщиною 35 нм, і котрий залежно від обставин був укритий різними захисними шарами 22. В Тестах з II по IV на підстилку 10 як захисний шар 22 наносилась чиста акрилатна дисперсія. В Тестах з V по VII, навпаки, захисний шар 22 складався з акрилатної дисперсії, котра в тестах V і VI була змішана з 45%, а в Тесті VII з 60% SiO2. Процентні склади щодо добавок аморфного SiO2 відносяться тут до ваги сухого захисного шару 22. Тести показали, що підстилка 10 з захисним лаком 22, модифікованим аморфним SiO2, мали найкращі властивості по відношенню до антикорозійного захисту і величини Sd. Щодо граничних кількостей додавання аморфного SiO2 треба звернути увагу на наступне. При мінімальному додаванні аморфного SiO2 власти 7 вості захисного шару 22 наближаються до властивостей чистої акрилатної дисперсії. Аби досягти відчутного ефекту, потрібно додати принаймні 10% SiO2. При понад 60% стає все складнішим одержати на металевому шарі 20 чистий плівкоподібний захисний шар 22, що призводить до швидкого зниження віддзеркалювальної (рефлективної) спроможності підстилки 10. Додавання аморфного SiO2 на практиці має верхню границю, за якої рефлективна спроможність падає нижче мінімальної величини, потрібної для терморефяективної підстилки. Найменша величина рефлективної спроможності підстилки 10 за домовленістю складає 50%. Приклад 1 Напочатку способом термального зв'язування першого поліпропіленового шару 12 із зв'язаного пряденого матеріалу вагою 120г/м2, мікропористої поліпропіленової плівки 14 вагою 30г/м2 і другого поліпропіленового шару 16 із зв'язаного пряденого матеріалу з масою на одиницю площі 20г/м2 виготовляли трьохшаровий композит 18. На другий поліпропіленовий дифузійний шар 16 із зв'язаного пряденого матеріалу композиту 18 під високим вакуумом осаджували з парів металевий шар 20 з алюмінію. Цей металевий шар мав товщину від 35 до 50нм. Верхню сторону другого поліпропіленового шару 16 із зв'язаного пряденого матеріалу, забезпечену металевим шаром 20, вкривали після цього 12г лаку (5г сухої речовини), формуючи захисний шар 22, причому лак містив 70 вагових частин чистої водної акрилатної дисперсії (48% сухої речовини, сухий продукт 15 °С) і 30 вагових частин водного золю кремнію (30% сухої речовини, 300г/м2 площі). Покриття наносилось безповітряним розбризкуванням і висушувалось в прохідній сушарці. Підсушений лак захисного шару 22 мав 21% фракцію аморфного SiO2. Приклад 2 Напочатку способом термального зв'язування першого поліпропіленового шару 12 із зв'язаного пряденого матеріалу вагою 120г/м2, мікропористої поліпропіленової плівки 14 вагою 30г/м2 і другого поліпропіленового шару 16 із зв'язаного пряденого матеріалу з масою на одиницю площі 20г/м2 виготовляли трьохшаровий композит 18. На другий поліпропіленовий дифузійний шар 16 із зв'язаного пряденого матеріалу композиту 18 під високим вакуумом осаджували з парів металевий шар 20 з алюмінію, причому цей шар мав товщину 60нм. Верхню сторону другого поліпропіленового шару 16 із зв'язаного пряденого матеріалу, забезпечену металевим шаром 20, вкривали після цього 27г лаку (10г сухої речовини), формуючи захисний 93640 8 шар 22. Лак містив 40 вагових частин чистої водної акрилатної дисперсії (48% сухої речовини, сухий продукт 15°С) і 60 вагових частин водного золю кремнію (30% сухої речовини, 300г/м2 площі). Захисний шар накладали в лощильному пресі, а саме в прокатній машині з валками, змонтованими один над одним і обертовими в протилежних напрямках, і просушували в прохідній сушарці. Висушений лак захисного шару 22 мав 48% частку аморфного SiO2. Розмір часток аморфного SiO2 може становити в ньому 1000нм. Наведені вище матеріали є лише прикладами. Шари 12,14,16 виконані виключно з поліпропілену, оскільки він дозволяє виконати термічне з'єднання в простий спосіб. Описаний процес, в якому попередньо виготовлений композит був металізований і укритий, слугує лише прикладом. Було б так само можливо спочатку металізувати зовнішній шар композиту, потім зв'язати його з іншим шаром і наприкінці накласти покриття. Було б також можливо металізувати спочатку зовнішній шар і полакувати його і лише після цього поєднати його з іншими шарами. Металеві шари як правило перешкоджають дифузії. Однак, відповідно до винаходу на нещільний матеріал осаджується з парів шар, що не має щільної поверхні. Оскільки на фольгу, що прилягає до нещільного матеріалу, пара не осаджується, в металевій фользі залишаються невеликі отвори. Крім того, можливо застосувати дірчасту фольгу після осадження металу з пари. Замість згаданої акрилової смоли у якості зв'язувальних агентів можна використати полімери поліуретану. Зазначені величини Sd вказані для матеріалів з Sd>0.2м в EN ISO 1931 і для матеріалів з Sd