Спосіб визначення термінів клінічної маніфестації цд1 типу у дітей та підлітків з обтяженою спадковістю

Реферат: Спосіб визначення термінів клінічної маніфестації ЦД 1 типу у дітей та підлітків з обтяженою спадковістю включає імунологічне визначення в крові пацієнта титру ДААт: ІА-2А і GADA, за змінами підвищеного титру встановлюють ранню і пізню стадії доклінічного розвитку захворювання з тривалістю до трьох років, від трьох до п'яти і більше п'яти років. Крім цього, додатково визначають глікемію натще та постпрандіальну глікемію через 2 год., базальний і стимульований С-пептид і при порушенні глікемії натще до 6,31±0,28 ммоль/л, постпрандіальної глікемії до 9,8±0,31 ммоль через 2 год. та при зниженні базального до 0,21±0,01 нг/мл і стимульованого С-пептиду до 0,45±0,08 нг/мл визначають маніфестацію захворювання до 3-х років; якщо показники глікемії натще в нормі, постпрандіальної глікемії через 2 год. становлять 7,92±0,04 ммоль, базального С-пептиду в нормі, а стимульованого знижені до 1,13±0,06 нг/мл - це свідчить, що маніфестація відбудеться в терміни від 3-х до 5-ти років, а в разі вищевказаних показників у межах норми, маніфестація захворювання - після 5 років. UA 93712 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ КЛІНІЧНОЇ МАНІФЕСТАЦІЇ ЦД1 ТИПУ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ З ОБТЯЖЕНОЮ СПАДКОВІСТЮ UA 93712 U UA 93712 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до ендокринології, і може застосовуватися для визначення термінів клінічної маніфестації цукрового діабету 1 типу (ЦД) у дітей та підлітків з обтяженою спадковістю. ЦД 1 типу найважливіша медико-соціальна проблема, яка належить до пріоритетних національних програм охорони здоров'я більшості країн світу. Домінантна пріоритетність даної патології призвела до росту фундаментальних і прикладних досліджень, які присвячені патогенезу ЦД 1 типу, провідне місце яких належить проблемі вивчення імунологічних механізмів розвитку ЦД 1 типу, доклінічній діагностиці захворювання на різних стадіях його формування. Від цього залежить подальше ведення маленьких пацієнтів та перебіг ЦД. Відомі способи виявлення доклінічної стадії ЦД 1 типу у дітей з обтяженою спадковістю шляхом визначення генетичних маркерів (DR і DQ алелі HLA) та дослідження їх поліморфізму (Пат. 68601А UA, МПК А61В10/00, опубл. 16.08.2004, Бюл. № 8); визначення імунологічного титру діабетасоційованих аутоантитіл (ДААт) (Пат. 12013U UA, МПК A61G01N 33/53, опубл. 16.01.2006, Бюл. № 1). Проте, за цими способами можливо виявити доклінічний розвиток ЦД 1 типу і неможливо визначити термін його клінічної маніфестації. Відомий спосіб виявлення доклінічного розвитку ЦД 1 типу та активності аутоімунного процесу шляхом імунологічного визначення титру ДААт до специфічних антигенів острівців Лангерганса та рівня протизапального α-хемокіну - інтерлейкіну-8. За підвищеним рівнем титру ДААт визначають доклінічний розвиток, а за вираженістю аутоімунного процесу - швидкість виникнення і перебіг ЦД 1 типу (Пат. 27420U UA, МПК A61G01N 33/53, опубл. 25.10.2007, Бюл. № 13). Недоліком даного способу є те, що за цим способом неможливо визначити термін клінічної маніфестації ЦД 1 типу, що знижує його інформативність. Відомий спосіб визначення стадій і їх тривалості при доклінічному розвитку ЦД 1 типу у дітей та підлітків з обтяженою спадковістю шляхом визначення титру ДААт: ІА-2А і GADA та їх змін, а саме: виявлення одночасно підвищених значень титру ІА-2А 7,57±1,14 Од/мл і GADA 14,89±2,44 Од/мл - свідчать про ранню стадію доклінічного розвитку захворювання, виявлення одночасно підвищених титрів ІА-2А до 19,11±2,48 Од/мл і GADA-18,09±2,71 Од/мл - свідчить про пізню стадію з тривалістю до трьох років; якщо одночасно збільшенні значення титрів ІА-2А до 5,75±1,06 Од/мл і GADA до 10,40±1,74 Од/мл - рання стадія, пізня стадія при IА-2А - 9,81±2,17 Од/мл і GADA-11,71±3,84 Од/мл з тривалістю стадій від трьох до п'яти років; а якщо ж одночасно підвищені титри ІА-2А 4,30±1,48 Од/мл і GADA 3,84±1,13 Од/мл то це рання стадія, а титри ІА-2А 7,79±3,47 Од/мл і GADA 6,32±1,34 Од/мл - пізня стадія з тривалістю більше п'яти років. Генетична детермінованість генами головного комплексу гістосумісності 2-го класу, яка належить системі HLA (алелі DR-DQ) і сімейний анамнез в певній мірі дають можливість з достатньою часткою вірогідності прогнозувати виникнення ЦД 1 типу. Проте, маючи знання тільки цих показників, неможливо свідчити про маніфестацію захворювання, тобто початок або активний розвиток аутоімунного процесу в підшлунковій залозі, яка є головною причиною деструкції інсулінпродукуючих бета-клітин. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб визначення термінів клінічної маніфестації ЦД 1 типу у дітей та підлітків з обтяженою спадковістю шляхом додаткового дослідження в крові метаболічних показників вуглеводного обміну, що дозволить інформативно виявити термін клінічної маніфестації ЦД 1 типу та надасть можливість вчасно застосувати необхідні лікувальні заходи, запобігти ургентній госпіталізації пацієнта. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який включає імунологічне визначення в крові пацієнта титру ДААт: ІА-2А і GADA, за змінами підвищеного титру встановлюють ранню і пізню стадії доклінічного розвитку захворювання з тривалістю до трьох років, від трьох до п'яти і більше п'яти років, згідно з даною корисною моделлю, додатково визначають глікемію натще та постпрандіальну глікемію через 2 год., базальний і стимульований С-пептид і при порушенні глікемії натще до 6,31±0,28 ммоль/л, постпрандіальної глікемії до 9,8±0,31 ммоль через 2 год. та при зниженні базального до 0,21±0,01 нг/мл і стимульованого С-пептиду до 0,45±0,08 нг/мл визначають маніфестацію захворювання до 3-х років; якщо показники глікемії натще в нормі, постпрандіальної глікемії через 2 год. становлять 7,92±0,04 ммоль, базального С-пептиду в нормі, а стимульованого знижені до 1,13±0,06 нг/мл - це свідчить, що маніфестація відбудеться в терміни від 3-х до 5-ти років, а в разі вищевказаних показників у межах норми, маніфестація захворювання - після 5 років. Розробка даного способу стала можливою завдяки обстеженню дітей з обтяженою спадковістю ЦД 1 типу. Імунологічне визначення в крові титру ДААт: ІА-2А і GADA дозволило 1 UA 93712 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 визначити доклінічні періоди розвитку ЦД 1 типу у 366 пацієнтів. Цим же пацієнтам додатково призначено визначення показників глікемії натще та постпрандіальної глікемії через 2 год., визначення базального і стимульованого С-пептиду. У 12 пацієнтів з установленим пізнім доклінічним періодом, виявлено порушення показників як глікемії натще (6,31±0,28 ммоль/л), так і постпрандіальної глікемії через 2 год. (9,8±0,31 ммоль), зниження базального С-пептиду (0,21±0,01 нг/мл) і стимульованого (0,45±0,08 нг/мл). Маніфестація ЦД 1 типу у цих пацієнтів настала протягом перших трьох років. У 82 пацієнтів показники глікемії натще в нормі, порушення постпрандіальної глікемії через 2 год. (7,92±0,04 ммоль), показники базального Спептиду в нормі, зниження стимульованого - (1,13±0,06 нг/мл). Маніфестація захворювання на ЦД 1 типу зареєстрована в терміні від 3-х до 5 років. У 272 пацієнтів з усіма нормальними показниками, захворювання маніфестувало після п'яти років. Клінічний приклад 1. Пацієнтка А. 10 років. Обтяжена спадковість, батько 8 років хворіє на ЦД 1 типу. Після загальноклінічного обстеження виявлено, що дитина нормоглікемічна. Проведені імунологічні дослідження крові з визначенням титру ДААт. У пацієнтки одночасно підвищені рівні титру: ІА2А 8,71 Од/мл і GADA 17,33 Од/мл виявлена рання стадія доклінічного розвитку ЦД 1 типу. Додатково призначено визначення показників глікемії натще та постпрандіальної глікемії через 2 год., визначення базального і стимульованого С-пептиду. Виявлено порушення глікемії, натще – 6,36 ммоль/л, постпрандіальної - 10,01 ммоль; зниження базального С-пептиду (0,20 нг/мл) і стимульованого (0,51 нг/мл). Відбулася маніфестація ЦД 1 типу через рік після першого обстеження. Як батьки так і дитина підготовленні до дебюту захворювання, що є менш вразливим для батьків та дитини. Приклад 2. Пацієнт К., 9 років, обтяжена спадковість. Мати 10 років хворіє на ЦД1 типу. Хлопчик без клінічних ознак захворювання на ЦД 1 типу, нормоглікемічний. Проведені імунологічні дослідження крові виявили титр аутоантитіл, який становив ІА-2А 6,81 Од/мл і GADA-12,14 Од/мл, що відповідав ранньому доклінічному періоду. Додатково призначено визначення показників глікемії натще та постпрандіальної глікемії через 2 год., базального і стимульованого С-пептиду. Показники глікемії натще - в нормі, постпрандіальної глікемії через 2 год. - порушенні (8,02 ммоль), показники базального С-пептиду в нормі, незначне зниження стимульованого Спептиду (1,15 нг/мл). За результатами проведених досліджень дитина була зарахована в групу для подальшого нагляду та обстеження. Прогнозовано дебют ЦД 1 типу через 4-5 років, маніфестація захворювання відбулася через 4-и роки і 5 місяців. Призначене відповідне лікування без ургентної госпіталізації пацієнта. Приклад 3. Пацієнт М., 9 років, обтяжена спадковість. Мати 9 років хворіє на ЦД 1 типу. Хлопчик без клінічних ознак захворювання на ЦД 1 типу, нормоглікемічний. Проведені імунологічні дослідження крові виявили титр аутоантитіл, який становив: ІА-2А 4,30 Од/мл і GADA-3,84 Од/мл, що відповідає ранньому доклінічному періоду розвитку ЦД 1 типу. Додатково призначено визначення показників глікемії натще та постпрандіальної глікемії через 2 год., визначення базального і стимульованого С-пептиду, які були в нормі. За результатами проведених досліджень дитина була зарахована в групу для подальшого нагляду. Відбувся дебют ЦД 1 через 5 років і 4 місяці. Хлопчику вчасно призначене відповідне лікування. Таким чином, даний спосіб є інформативним, дозволяє визначити термін клінічної маніфестації, що сприяє своєчасному призначенню відповідної терапії без ургентної госпіталізації. Спосіб рекомендується для впровадження в спеціалізованих лікувальних закладах. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 60 Спосіб визначення термінів клінічної маніфестації ЦД 1 типу у дітей та підлітків з обтяженою спадковістю, який включає імунологічне визначення в крові пацієнта титру ДААт: ІА-2А і GADA, за змінами підвищеного титру встановлюють ранню і пізню стадії доклінічного розвитку захворювання з тривалістю до трьох років, від трьох до п'яти і більше п'яти років, який відрізняється тим, що додатково визначають глікемію натще та постпрандіальну глікемію через 2 год., базальний і стимульований С-пептид і при порушенні глікемії натще до 6,31±0,28 ммоль/л, постпрандіальної глікемії до 9,8±0,31 ммоль через 2 год. та при зниженні базального до 0,21±0,01 нг/мл і стимульованого С-пептиду до 0,45±0,08 нг/мл визначають маніфестацію захворювання до 3-х років; якщо показники глікемії натще в нормі, постпрандіальної глікемії через 2 год. становлять 7,92±0,04 ммоль, базального С-пептиду в нормі, а стимульованого 2 UA 93712 U знижені до 1,13±0,06 нг/мл - це свідчить, що маніфестація відбудеться в терміни від 3-х до 5-ти років, а в разі вищевказаних показників у межах норми, маніфестація захворювання - після 5 років. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3