Спосіб зашивання порожнистих органів травлення з неконгруентними поверхнями

Реферат: UA 94221 U UA 94221 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при зашиванні дефектів порожнистих органів травлення з неконгруентними поверхнями (різної довжини та діаметра) - шлунка, кишки, холедоха, а також, для формування анастомозів. Зашивання дефектів порожнистих органів травлення та формування міжорганних анастомозів є однією з актуальних проблем абдомінальної хірургії. Важливого значення ця проблема набуває під час операцій, що виконуються з приводу порушення цілісності порожнистих органів травлення, особливо в умовах перитоніту, що пов'язано із високим ризиком виникнення неспроможності накладених швів, яка є однією з основних причин розвитку післяопераційного перитоніту, летальність при якому сягає 90 % [Гостищев В.К., 2002; Павловський М.П., 2003; Martin G.S., 2008]. Для зашивання порожнистих органів травлення переважно використовують два типи способів [И. Литтманн, 1982]: накладання окремих вузлових швів та накладання безперервних швів. Серед окремих вузлових частіше використовують шви Ламбера та Пирогова - Матешука. Серед безперервних, як правило, шви Шмідена, Коннеля. Найближчим аналогом вибрано наскрізний безперервний П-подібний ввертаючий шов Конеля [И. Литтманн, 1982], який накладають довгою ниткою паралельно краю рани, голку вколюють з боку серозної поверхні, проводять через всі шари і виколюють на серозній поверхні з того ж боку паралельно краям розрізу, нитку зав'язуть на початку шва, затягують після прошивання стінок та знову зав'язують після закінчення шва. Найближчий аналог, як і основні аналоги, має недоліки. 1. Затягуванням стібка нитки після проведення голки через дві стінки з двох боків і подальше прошивання цією ж ниткою не дозволяє надійно затягнути та стабільно утримувати з'єднані стінки, що знижує герметичність лінії швів. 2. Нерівномірне стиснення з'єднаних стінок знижує гемостатичну здатність шва, особливо у середній частині лінії з'єднання, що може призвести до кровотечі. 3. Безперервний шов не забезпечує надійну міцність зони з'єднання, оскільки при руйнуванні окремої ділянки нитки під впливом агресивного середовища, що знаходиться у просвіті порожнистих органів травлення, чи у перитонеальному ексудаті, виникає неспроможність всієї лінії накладеного шва. 4. Неконгруентність поверхонь, які з'єднуються, не дозволяє рівномірно затягнути та співставити з'єднані стінки серозними поверхнями, що знижує герметичність накладених швів та може призвести до неспроможності накладеного шва. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу зашивання порожнистих органів травлення з неконгруентними поверхнями, який би покращував співставлення стінок органів та зменшував ризик розвитку неспроможності накладених швів, і, відповідно, дозволив би покращити результати оперативного лікування хворих на хірургічну патологію порожнистих органів травлення. При розробці способу поставлені наступні вимоги: 1. Розробити такий спосіб зашивання порожнистих органів травлення, який забезпечував би високу та тривалу механічну міцність, герметичність зони з'єднання. 2. Розробити спосіб, який би дозволив забезпечити надійний гемостаз по всій лінії з'єднання. 3. Розробити такий спосіб зашивання порожнистих органів травлення, при якому лінія швів була б стійкою до дії агресивних факторів, а руйнування окремої ділянки нитки не призводило би до виникнення неспроможності всієї лінії швів. 4. Розробити такий спосіб зашивання порожнистих органів травлення, який дозволив би рівномірно співставити неконгруентні стінки серозними поверхнями, що покращило б герметичність накладених швів та знизило ризик розвитку неспроможності. Поставлена задача вирішується наступним чином. Дефект стінки порожнистого органу з неконгруентними стінками зашивається довгою ниткою з голками на обидвох кінцях. Спочатку проколюють стінку органу за межами дефекту так, щоб кінці ниток знаходились на серозній поверхні, нитки зав'язують. Стінку порожнистого органу з меншою напівокружністю прошивають в напрямку "слизова - сероза" на відстані 0,3-0,5 см від краю. Стінку з більшою напівокружністю прошивають, проводячи голку паралельно лінії дефекту, з боку серозної оболонки через всі шари з виколом у зворотному напрямку на серозній оболонці, ширина стібка залежить від розмірів більшого дефекту, і коливається від 0,5 до 1 см. Нитки знову зав'язують, при цьому попередній вузол занурюється у просвіт кишки, а неконгруентні краї ввертаються і співставляються серозними оболонками (Рис.1). Таким почерговим прошиванням неконгруентних стінок кожним кінцем нитки і їх зав'язуванням зашивають весь дефект стінки порожнистого органу. Останній вузол повинен бути за межами дефекту. 1 UA 94221 U 5 10 15 20 25 Поверх цього шва можливо накладати окремі серозно-м'язеві шви. Таким чином, дефект неконгруентних стінок порожнистих органів зашивається безперервновузловим ввертаючим швом, який: а) забезпечує тісне співставлення неконгруентних поверхонь серозними оболонками; б) рівномірно здавлює краї рани, забезпечуючи надійний гемостаз; в) стійкий до дії протеолітичних факторів - пошкодження шва у будь-який ділянці не призведе до розходження всієї зашитої ділянки, що часто зустрічається при використанні безперервного шва; г) вузли знаходяться у просвіті кишки, що не перешкоджає тісному співставленню зашитих стінок і полегшує наступне прорізання ниток у просвіт кишки; Таким чином, головними відмінними (від аналога) ознаками є: 1. Розроблений спосіб зашивання порожнистих органів травлення сприяє тісному співставленню зашитих стінок серозними поверхнями. 2. Розроблений спосіб зашивання порожнистих органів травлення забезпечує високу та тривалу механічну міцність, герметичність зони з'єднання в умовах з'єднання неконгруентних поверхонь. 3. Розроблений спосіб зашивання порожнистих органів травлення забезпечує надійний гемостаз із-за рівномірного стиснення країв рани. 4. Розроблений спосіб зашивання порожнистих органів травлення передбачає безперервновузлову техніку накладання швів, при якій руйнування окремої ділянки нитки не призводить до виникнення неспроможності всієї лінії швів. Розроблений спосіб застосований в клінічних умовах у 14 хворих, серед них 4 пацієнти, яким проводилась резекція тонкої кишки з приводу кишкової непрохідності, 2 пацієнти, яким проводилась резекція товстої кишки з приводу кишкової непрохідності, 5 пацієнтів, яким проводилось зашивання перфоративної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, 1 пацієнту проводилось зашивання перфоративного отвору тонкої кишки та 2 пацієнти, яким накладались холедоходуоденоанастомози. У жодному випадку не розвинулась неспроможність швів. При обстеженні хворих у віддалені терміни після операції (1 рік) в жодному випадку не відмічено проявів будь-яких ускладнень. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб зашивання порожнистих органів травлення з неконгруентними поверхнями шляхом використання безперервно-вузлового ввертаючого шва, який відрізняється тим, що дефект неконгруентних стінок порожнистих органів зашивають за допомогою довгої нитки з голками на обидвох кінцях шляхом почергового прошивання неконгруентних стінок кожним кінцем нитки і їх зав'язуванням: проколюють стінку органу за межами дефекту так, щоб кінці ниток знаходились на серозній поверхні, нитки зав'язують; потім стінку порожнистого органу з меншою напівокружністю прошивають в напрямку "слизова - сероза" на відстані 0,3-0,5 см від краю, а стінку з більшою напівокружністю прошивають, проводячи голку паралельно лінії дефекту з боку серозної оболонки через всі шари з виколом у зворотному напрямку на серозній оболонці; ширина стібка коливається від 0,5 до 1 см; нитки знову зав'язують, при цьому попередній вузол занурюється у просвіт кишки, а неконгруентні краї ввертаються і співставляються серозними оболонками; останній вузол зав'язують за межами дефекту. 2 UA 94221 U Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3