Застосування екстракту солодкового кореня як противірусного засобу відносно до аденовірусів 3-го типу у педіатрії

Реферат: Застосування екстракту солодкового кореня як противірусного засобу відносно до аденовірусів 3-го типу у педіатрії. UA 95890 U (12) UA 95890 U UA 95890 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до фармації та медицини, а саме до засобів рослинного походження з противірусною дією відносно до аденовірусів 3-го типу, і може бути використана у комплексній етіотропній терапії вірусних захворювань, викликаних даним інфекційним збудником, у педіатрії. Важливою медико-соціальною проблемою сучасної педіатрії є стрімке розповсюдження аденовірусної інфекції (АІ), яка уражує слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, очей, кишечнику, лімфоїдну тканину та перебігає з помірно вираженою інтоксикацією. Лікування АІ проводиться за загальними принципами лікування респіраторних вірусних інфекцій [4, 6, 8]. Наявні на сучасному фармацевтичному ринку України противірусні лікарські препарати етіотропної дії поділяються на декілька груп за механізмом дії. Перша група - блокатори іонного каналу, достатньо часто використовується в педіатричній практиці. Представником цієї групи є Ремантадин (Орвірем). Він являє собою сироп, що містить полімерну сполуку ремантадину з альгінатом натрію, що забезпечує поступове надходження діючої речовини до кровообігу, пролонговану циркуляцію в організмі та постійну концентрацію у крові. Препарат запобігає проникненню вірусів до клітин. Але його особливістю є те, що він ефективний лише у перші години захворювання і може застосовуватись у дітей старше 1 року [5]. Представником наступної групи є Арбідол. За механізмом своєї дії він належить до інгібіторів фузії (злиття). Препарат діє на різних стадіях вірусної репродукції і попереджує проникнення вірусу до клітин. Особливість даного препарату полягає у тому, що крім основного механізму дії він також стимулює гуморальні та клітинні реакції імунітету, що підвищує стійкість організму до вірусних інфекцій. Проте Арбідол показаний до застосування у дітей лише з 6 років [5]. Представником інгібіторів нейроамінідази є Таміфлю (Осельтамівір). У дітей у віці від 1 до 12 років він значно знижує тривалість захворювання (в середньому на 36 годин). Але одним із недоліків препарату є необхідність його раннього застосування. В свою чергу таке лікування, коли діагноз ще не підтверджений, не виправдовує можливого ризику від застосування препарату, адже відомо, що Таміфлю достатньо часто викликає нудоту, діарею та болі у животі [5]. Треба відмітити, що наведені вище препарати належать до, так званої, групи хімічних противірусних препаратів, і вони сильно впливають на вірусні агенти, але разом із тим проявляють токсичну дію і на організм дитини, це призводить до того, що призначенням цих препаратів може займатись лише лікар-педіатр з урахуванням співвідношення користь/ризик. Таким чином, стає зрозумілим, що на фармацевтичному ринку України спостерігається дефіцит препаратів противірусної дії для застосування у дитячій практиці. Існуючі препарати хоча і є ефективними, мають свої недоліки, і досить часто є препаратами, які в першу чергу розроблялися для дорослих, а з часом був зроблений перерахунок дози і вони стали використовувати в педіатричній практиці. Серед відомих противірусних препаратів природного походження відносно до аденовірусів варто відзначити противірусний засіб, що містить фукоїдан, отриманий з бурих водоростей роду фукус або ламінарія. Проте вміст й склад даного продукту йоду призводить до обмеження можливості його використання у педіатрії [7]. На сьогодні для застосування у дитячій практиці досить активно створюються різні лікарські препарати, у т.ч. й противірусної дії, на основі солодки голої. Відомі дані, що гліциризинова кислота (ГК) солодки голої активна відносно до ДНК- і РНК-вірусів (Herpes simplex типів 1 і 2, Varicella zoster, цитомегаловірус, різні типи вірусу папіломи людини, у т.ч. онкогенні) [2]. Однак, даних щодо встановленої противірусної дії солодки голої та препаратів на її основі відносно до аденовірусів 3-го типу немає. Задача корисної моделі полягає у розширенні переліку противірусних препаратів за рахунок використання відомого засобу за новим призначенням. Поставлена задача вирішується шляхом застосування екстракту солодкового кореня як засобу з противірусною дією відносно до аденовірусів 3-го типу. Солодка гола (Glycyrhriza glabra) належить до сімейства бобових і являє собою багаторічну трав'янисту рослину заввишки 0,5-1,5 м. Вона досить розповсюджена і зустрічається у степних та пустинних регіонах Середньої Азії, Казахстану, Кавказу, південно-східній частині України. У світі нараховують близько 13 її видів. Як лікарську рослинну сировину використовують очищені та неочищені від пробки корені і кореневища. Солодка у своєму складі містить ряд біологічно активних речовин, об'єм яких складає близько 40 % від всієї маси сировини. Основними з них є тритерпенові сполуки, флавоноїди, стероїди, жири, вуглеводи, білки, а також мікроелементи та мінеральні сполуки. Це різноманіття 1 UA 95890 U 5 10 15 20 25 30 35 40 біологічно активних речовин, що входять до складу солодки голої, забезпечує широкий спектр фармакологічно важливих ефектів її препаратів [9]. Доведено, що противірусну активність препаратів солодки забезпечує ГК та її похідні. У ряді досліджень було показано, що ГК та її моноамонійна сіль повністю інгібують in vitro репродукцію ДНК- та PHK-вірусів. Дуже важливим стало відкриття здатності ГК та її похідних пригнічувати репродукцію вірусу імунодефіциту людини [2]. Дані властивості роблять ГК клінічно перспективною речовиною для розробки на її основі препаратів для лікування різноманітних інфекцій. Проте лікарських препаратів з екстрактами солодкового кореня противірусної дії на сьогоднішній день не зареєстровано. Противірусна активність екстракту солодкового кореня відносно до аденовірусів 3-го типу невідома з джерел інформації. З метою доведення противірусної дії екстракту кореня солодки голої відносно до аденовірусів 3-го типу вивчали його інгібуючу активність за ступенем зниження інфекційного типу вірусу в системах in vitro. -4 В дослідженнях був використаний штам аденовірусу 3-го типу з інфекційним титром 10 . Метод визначення був заснований на тому, що клітини інфікували 100 ЦПД вірусу і після його адсорбції інкубували з різними концентраціями екстракту солодкового кореня до часу максимального накопичення вірусу в контролі [1, 3]. Після цього клітини тричі заморожували і розморожували, клітинний детрит осаджували при 2000 об/хв. і в надосаді реєстрували інфекційний титр вірусу. Визначали зменшення врожаю вірусу (у %) по формулі: титр вірусу в контролі  титр вірусу в досліді % зниження врожаю вірусу   100 титр вірусу в контролі . Корисна модель пояснюється наступним прикладом. Приклад. Для виявлення противірусної дії екстракту солодкового кореня відносно до аденовірусу 3-го типу була використана реакція нейтралізації на культурі клітин VERO. Постановка реакції нейтралізації здійснювалась із 100 ТЦД50 (тканинна цитопатогенна доза) у 50 % заражених культур клітин при використанні діагностичних сироваток до аденовірусу. Для цього готували суміші, до складу яких входили різні об'єми вірусовмісного матеріалу (звичайно 100 ТЦД5о в 0,1 мл) і діагностичної сироватки крові (0,1 мл). Після ретельного струшування суміші витримували для взаємодії протягом 30 хв. - 1 год. при кімнатній температурі, після чого інокулювали у дводобові культури VERO. Постановка реакції нейтралізації супроводжувалась контролями: культури клітин для виявлення можливої неспецифічної дегенерації та вірусу в робочому розведенні (100 ТЦД50 /0,2 мл). Обчислення результатів реакції нейтралізації на культурі тканини VERO проводили після інкубації в термостаті при температурі 37 °C протягом 7 днів, починаючи з реєстрації результатів у контрольних пробірках. Результати дії екстракту солодкового кореня на аденовірус при визначенні в реакції нейтралізації на культурі тканини VERO показані у табл. Доза екстракту була вибрана на підставі попередньо проведених досліджень по вивченню його цитотоксичності і склала 0,035 г ГК в 1,0 мл розчину екстракту. Таблиця Противірусна активність екстракту солодкового кореня відносно до аденовірусу 3-го типу Контролі Інфекційний титр вірусів в реакції нейтралізації на культурі тканини VERO до і після культивування з екстрактом солодкового кореня до після -4 -2 10 10 Контролі тест-вірусів (100ТЦД50/0,2мл) Контроль культури тканини VERO 45 Цитопатогенна дія тест-вірусів (+++) Відсутність ознак дегенерації клітин на момент реєстрації результатів експерименту Як видно із представлених у табл. даних, екстракт солодкового кореня затримує репродукцію аденовірусу на 2 розведення, що свідчить про перспективність створення 2 UA 95890 U 5 10 15 20 25 противірусних препаратів для профілактики і комплексного етіотропного лікування АІ, зокрема у педіатричній практиці. Таким чином, екстракт солодкового кореня може бути рекомендований до застосування в якості противірусного засобу по відношенню до аденовірусів 3-го типу безпосередньо або у складі будь-яких лікарських засобів. Джерела інформації: 1. Вивчення антиаденовірусної дії потенційних лікарських засобів. Доклінічні дослідження лікарських засобів: метод. рек. / А.М. Щербинська, Н.С. Дяченко, С.А. Рибалко та ін. - К., 2001. С 371-395. 2. Глицирризиновая кислота / Г.А. Толстиков, Л.А. Балтина, Э.Э. Шульц и др. // Биоорганическая химия. - 1997. Т. 23, № 9. -С. 691-709. 3. Доклинические исследования лекарственных средств: метод. рек. / под ред. А.В. Стефанова. - К.: "Авиценна", 2002. - 568 с. 4. Инфекционные болезни: национальное руководство / под ред. Н.Д. Ющука, Ю.Я. Венгерова. - - М., "ГЭОТАР-Медиа", 2009. -1040 с. 5. Компендиум 2012 - лекарственные препараты / под ред. В.Н. Коваленко. - К.: Морион, 2012. - http://compendium.com.ua. 6. Медична вірологія / за ред. Н.К. Казимірко. - Луганськ, 2002. -357 с. 7. Противовирусное средство. Одинец А.Г., патент на изобретение WO2010008318 А1, заявл. 18.05.2009, опубл. 21.01.2010. 8. Романцов М.Г. Противовирусные препараты для лечения ОРВИ и гриппа у детей (клинический обзор) / М.Г. Романцов, Ф.И. Ершов, А.Л. Коваленко // Фундаментальне исследования. - 2010. - № 9. -С. 76-87. 9. Рябоконь А.А. Солодка, или лакричный корень (аналитический обор) / А.А. Рябоконь // Провизор. - 2003. - № 2. - С. 2-5. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Застосування екстракту солодкового кореня як противірусного засобу відносно до аденовірусів 3-го типу у педіатрії. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3