Спосіб визначення опору модифікованої деревини стиранню

Реферат: Спосіб визначення опору модифікованої деревини стиранню по торцевій, тангентальній і радіальній поверхням включає кріплення контрзразка на диску, прикладання до зразка навантаження і створення відносно його обертальних рухів. Крім цього, випробування здійснюють у процесі допоміжного обертального руху зразка навколо своєї осі від автономного приводу при змінних швидкісних режимах, а як контрзразки використовують металеві рифлені диски, кераміку, пластмасу та ебоніт, при цьому стійкість модифікованої деревини стиранню визначають втратою маси (m) зразка або зменшенням його висоти (h) в залежності від швидкості (v) відносного переміщення пари зразок-контрзразок, величини питомого навантаження (р) і часу (τ) безпосереднього випробування. UA 96133 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ОПОРУ МОДИФІКОВАНОЇ ДЕРЕВИНИ СТИРАННЮ UA 96133 U UA 96133 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до механічних випробувань матеріалів, зокрема може бути використана для визначення опору модифікованої деревини стиранню. Відомий спосіб (Древесина модифицированная. Метод определения истирания. Modified wood. Method for determination of wear-proofness. ГОСТ 21523.10-88), згідно з яким два зразки квадратного перерізу розмірами 10 × 10 × 20 мм приклеюють епоксидною смолою на підкладки випробовувальної машини симетрично на однаковій відстані від осі обертання порожнистого вала, а потім, після попередньої притирки, піддають стиранню за допомогою шліфувальної шкурки, закріпленої до диска, за 250 його обертів при навантаженні постійним вантажем масою 2600 г. Величину стирання оцінюють у відсотках по відносних значеннях зменшення висоти і маси зразків. Недоліком відомого способу є недостатня інформативність досліджень тому, що випробування при постійних величинах навантаження і числі обертів та використанням як контрзразка тільки шліфувальної стрічки є частковим видом процесу стирання, який не враховує інші форми порушення цілісності поверхневих шарів модифікованої деревини і не відповідає реальним умовам експлуатації дерев'яних виробів. Більш близьким до корисної моделі є спосіб (Деклараційний патент України на корисну модель №14703, G01 N3/56, бюл.№9 опуб. 15.09.2006р. МПК Спосіб визначення опору деревини стиранню), згідно з яким при випробуваннях зразок, притиснутий до абразивної стрічки або металевих дисків з рифленими поверхнями, піддають стиранню під час їх обертального руху. Недоліком прототипу є те, що при стиранні деревини волокна задньої крайньої торцевої поверхні зразка відносно напрямку обертання диска під дією сил тертя відокремлюються і утворюють "щіточку", яку в подальшому обрізають. Крім того, враховуючи, що деякі готові вироби із модифікованої деревини під час їх експлуатації втрачають цілісність шляхом контакту тертям із керамікою, пластмасою, ебонітом тощо, доцільним є, з метою розширення інформативності відомого способу, проведення досліджень по визначенню впливу і цих матеріалів на процеси стирання деревини. Корисною моделлю ставиться задача розробки схеми випробувань, яка забезпечить рівномірне стирання зразка шляхом надання йому обертального руху з використанням як контрзразків, крім абразивної стрічки і металевих дисків, кераміки, пластмас, ебоніту тощо. Поставлена корисною моделлю задача вирішується тим, що у способі визначення опору модифікованої деревини стиранню по торцевій, тангентальній і радіальній поверхням, що включає кріплення контрзразка на диску, прикладання до зразка навантаження і створення відносно його обертальних рухів, згідно з пропонованим рішенням, випробування здійснюють у процесі допоміжного обертального руху зразка навколо своєї осі від автономного приводу при змінних швидкісних режимах, а як контрзразки використовують металеві рифлені диски, кераміку, пластмасу та ебоніт, при цьому стійкість модифікованої деревини стиранню визначають втратою маси (m) зразка або зменшенням його висоти (h) в залежності від швидкості (v) відносного переміщення пари зразок-контрзразок, величини питомого навантаження (р) і часу (τ) безпосереднього випробування. На фіг. 1 представлена кінематична схема випробування модифікованої деревини на стирання; на фіг. 2 - схема установки контрзразків із кераміки, пластмас, ебоніту на обертальному диску установки. Для реалізації поставленого корисною моделлю завдання розроблена конструкція установки, що містить електродвигуни 1 і 2 з частотою обертання в межах від 0 до 1500 об/хв. для надання крутних моментів відповідно до зразка 3 і контрзразка 4. Двигун 1 кінематично пов'язаний із тримачем 5 зразка 3 через клинопасову передачу 6, вали 7 і 8, виконані шліцьовими з можливістю осьового переміщення один відносно одного. Електродвигун 2 поєднаний з фасонним диском 9, на якому за допомогою притискачів 10 і болтів II кріплять контрзразок 4. Для зняття і зміни контрзразків у диску виконані отвори 12. Випробування модифікованої деревини на стійкість проти стирання виконують наступним чином. У фасонному диску 9 розміщують і нерухомо закріплюють контрзразок 4, використовуючи при цьому притискачі 10 з болтами 11 та регулювальні прокладки 13. Зразок 3 кріплять у тримачі 5. Навантажують зразок гирями 14, які встановлюють на опори 15 вала 8. Включають почергово спочатку електродвигун 1, а потім електродвигун 2. Попереднє припрацювання зразка 3 і контрзразка 4 здійснюють за 300 обертів фасонного диска 9. Показником стирання модифікованої деревини є втрата маси (m) зразка або зменшення його висоти (h) в залежності від швидкості (v) відносного переміщення пари зразок-контрзразок, величини питомого навантаження (р) і часу (τ) безпосереднього випробування. 1 UA 96133 U 5 Внаслідок поєднання обертального руху зразка навколо своєї осі з одночасним переміщенням його по контрзразку в площині контакту пари тертя забезпечується процес рівномірного стирання модифікованої деревини. Використання запропонованого способу забезпечує рівномірне стирання зразка по його робочій поверхні. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб визначення опору модифікованої деревини стиранню по торцевій, тангентальній і радіальній поверхням, що включає кріплення контрзразка на диску, прикладання до зразка навантаження і створення відносно його обертальних рухів, який відрізняється тим, що випробування здійснюють у процесі допоміжного обертального руху зразка навколо своєї осі від автономного приводу при змінних швидкісних режимах, а як контрзразки використовують металеві рифлені диски, кераміку, пластмасу та ебоніт, при цьому стійкість модифікованої деревини стиранню визначають втратою маси (m) зразка або зменшенням його висоти (h) в залежності від швидкості (v) відносного переміщення пари зразок-контрзразок, величини питомого навантаження (р) і часу (τ) безпосереднього випробування. 2 UA 96133 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3