Спосіб дренування підклаптевого простору при пластиці перфорантними клаптями

Реферат: Спосіб дренування підклаптевого простору при пластиці перфорантними клаптями, що включає розташування в порожнині герметично ушитої рани трубки з бічними отворами, вивідний кінець якої через окремий прокол шкіри приєднаний до джерела вакууму, і виконання вакуумування ранової порожнини причому трубку фіксують по периметру ранової порожнини черезшкірними швами, а як джерело вакууму використовують шприц. UA 96171 U (54) СПОСІБ ДРЕНУВАННЯ ПІДКЛАПТЕВОГО ПРОСТОРУ ПРИ ПЛАСТИЦІ ПЕРФОРАНТНИМИ КЛАПТЯМИ UA 96171 U UA 96171 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини й може бути використана в пластичній реконструктивній хірургії при виконанні клаптевої пластики. В останні десятиліття впровадження в практику операцій з використанням перфорантних клаптів розширило можливості пластичної хірургії. Однак одна із причин ускладнень і невдач при виконанні пластики перфорантними клаптями - це виникнення підклаптевих гематом, з імбібіцією тканин клаптя кров'ю з наступної некротізацією імбібірованих ділянок клаптя або нагноєнням гематом. Для розв'язання описаної проблеми застосовується дренування підклаптевого простору пасивним або активним методом. Відомі методи дренування за допомогою гумових випускників (пасивне) і вакуум-дренування за допомогою дренажної трубки, установленої під клапоть. Відомий спосіб дренування підклаптевого простору, (патент РФ № 2093192; МПК6 А61М1/00, А61М5/14, А61М27/00, опубл. 20.10.1997), що включає розташування в порожнині герметично ушитої рани трубки з бічними отворами. Трубку розташовують вертикально й промивають рани антисептичною рідиною через трубку, подаючи рідину знизу нагору. Але при дренуванні підклаптевого простору відомим способом часто утворюються підклаптеві гематоми. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб дренування підклаптевого простору (Давидов Ю.А., Ларичев А.Б. "Вакуум-терапія ран і рановий процес". - М.: Медицина, 1999, 160 с), що включає розташування в порожнині герметично ушитої рани трубки з бічними отворами, при цьому один з кінців трубки виводять назовні через окремий прокол шкіри, а до виведеного назовні кінця трубки приєднують джерело вакууму. Для дренування використовують силіконові або поліхлорвінілові трубки діаметром 0,4-0,5 см. До виведеного назовні кінця трубки як джерела вакууму приєднують вакуум-аспіратор, який працює постійно або з перервами. Дренаж з рани забирають на 3-4 післяопераційну добу. Завдяки такому способу дренування з вакуум-терапією вдалося зменшити частоту виникнення нагноєння післяопераційних ран до 1 %, появлення сіром знизилося також до 1 %, а інфільтратів до 1,5 %. Однак при дренуванні підклаптевого простору відомим способом не відбувається повноцінна санація й видалення з ранової порожнини крові, що накопичилася, згустків крові у результаті чого утворюються підклаптеві гематоми. Дренування ранового ложа здійснюється тільки в певній ділянці або лінійно, при цьому порожнина підклаптевого простору може займати значну площу або мати різні форми, а гематоми, що утворюються осторонь від дренажу, можуть призвести до нагноєнь. При цьому, як правило, джерелом гематоми є кровотеча із зони по лінії розсічення тканин. Підключення дренажу до вакуум-аспіратора перешкоджає мобільності пацієнта, обмежує його переміщення. Це, у свою чергу, негативно позначається на дотриманні загальноприйнятого принципу ранньої активізації післяреанімаційних хворих з метою профілактики ТЕЛА, пневмоній, пролежнів і т.п.. Так само у вакуум-аспіраторі неможливо регулювати створюваний негативний тиск, внаслідок чого при високому негативному тиску може виникати зона ішемії в області дренажної трубки, що у свою чергу може привести до ряду ускладнень, тому недоцільно підключати дренаж до активного аспіруючого обладнання. В основу даної корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб дренування ранової порожнини при пластиці перфорантними клаптями шляхом евакуації геморагічних виділень по всьому периметру ранової порожнини й стимуляції локального ангіогенезу, що забезпечує підвищення ефективності пластики перфорантними клаптями. Поставлена задача вирішується тим, що в способі дренування підклаптевого простору при пластиці перфорантними клаптями, що включає розташування в порожнині герметично ушитої рани трубки з бічними отворами, вивідний кінець якої через окремий прокол шкіри приєднаний до джерела вакууму, і виконання вакуумування ранової порожнини, відповідно до корисної моделі, трубку фіксують по периметру ранової порожнини черезшкірними швами, а як джерело вакууму використовують шприц. Розташування й фіксація дренажної трубки вузловими швами по всьому периметру ранової порожнини в підклаптевому просторі перешкоджає її дислокації. Це дозволяє: більш ефективно робити аспірацію геморагічних виділень, тому що санація відбувається під усім периметром клаптя, й робити аспірацію виділень незалежно від того, в якій площині перебуває ранова порожнина, набагато ефективніше збирати ранове відокремлюване. За рахунок цього по всьому периметру підклаптевого простору створюється помірний негативний тиск, що дає ефект "прилипання" клаптя до ранової порожнини (реципієнтного ложа) 1 UA 96171 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 при пластиці перфорантними клаптями, не дозволяє крові, що витекла, накопичитися в підклаптевому просторі, що у свою чергу сприяє стимуляції проліферативних процесів і локального ангіогенезу. Використання шприца як джерела вакууму не обмежує мобільності пацієнтів через свої незначні розміри й фіксації пластиром або бинтом на тілі. Суть способу пояснюється графічним матеріалом. Фігура 1 - схема установки дренажу в рановій порожнині Фігура 2 - схема розташування дренажу в рановій порожнині під перфорантним клаптем. Спосіб дренування підклаптевого простору при пластиці перфорантними клаптями здійснюється в такий спосіб. Після перевірки васкуляризації перфорантний клапоть 1 ротують у зону ранової порожнини 2. У підклаптевому просторі по периметру ранової порожнини 2 розміщають дренажну силіконову трубку 3 з кількома бічних отворів і фіксують черезшкірними швами 4 у заданому положенні. Через окремий прокол 5 проводять вивідний кінець 6 трубки. Перфорантний клапоть герметично підшивають до країв ранової порожнини 2 без натягу. Вивідний кінець 6 трубки приєднують до джерела вакууму - 10 або 20 мл шприца (на фігурі не зазначений) у зімкнутому стані, і виконують вакуумування ранової порожнини. Поршень за допомогою ковпачка голки фіксують у максимальнім відведенні. При заповненні шприца відокремлюваним з підклаптевого простору та падінні тиску в системі, вміст шприца евакуюють, після чого шприц ставлять на колишнє місце або заміняють на новий (при забиванні згустками наприклад). Створеним помірним від'ємним тиском перфорантний клапоть фіксують до ранової порожнини (реципієнтної зони). При відключенні шприца від системи перекривають дренаж накладенням на нього затиску або перегину щоб уникнути влучення повітря в систему. Момент видалення дренажу визначають припиненням аспірації геморагичного відокремлюваного. Запропонований спосіб використано в лікуванні 11 пацієнтів, яким виконувалася пластика перфорантними клаптями для закриття ранових дефектів. Приклад. Жінка (46 років) з дерматофібромою у підключичній області праворуч, розмірами 9×10 см у діаметрі шкіри, що піднімається над рівнем, на 2 см. Після блокового видалення новоутворення зі шкірою й фасцією утворювалася ранова порожнина округлої форми, розмірами 11×10 см, з оголенням глибоких анатомічних структур грудної клітки. Після розмітки точного положення й напрямку перфорантної судини був викроєний шкірно-жировий клапоть (PPPF), розмірами 7×13,5 см, який препарований і піднятий на судинній ніжці, що включає другий перфорант внутрішньої грудної артерії. Після перевірки васкуляризації клапоть ротовано аксилярно по типу пропелер на 1700 у зону тканинного дефекту в підключичній області праворуч новоутворення, що утворювався після видалення. Через окремий прокол в область ранової порожнини введений трубчастий силіконовий дренаж з кількома отворами, розміщений по периметру рани й фіксований черезшкірними швами в заданому положенні. Клапоть адаптований і підшитий до країв рани без натягу. Донорська рана в лівій підключичній області ушита первинно лінійним швом, також без натягу. До дренажу приєднують шприц, у якому створюють помірний від'ємним тиск, після чого шприц фіксують на тілі пластиром. Післяопераційний період протікав без ускладнень, мікруциркуляторних порушень у клапті не було. На 11 добу після операції, після зняття швів, пацієнтка була виписана з відділення під спостереження онкологів. Пропонований спосіб дренування підклаптевого простору при пластиці перфорантними клаптями забезпечує ефективне видалення ранового відокремлюваного, запобігаючи тим самим можливим ускладненням, що у свою чергу веде до підвищення ефективності пластики клаптями. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб дренування підклаптевого простору при пластиці перфорантними клаптями, що включає розташування в порожнині герметично ушитої рани трубки з бічними отворами, вивідний кінець якої через окремий прокол шкіри приєднаний до джерела вакууму, і виконання вакуумування ранової порожнини, який відрізняється тим, що трубку фіксують по периметру ранової порожнини черезшкірними швами, а як джерело вакууму використовують шприц. 2 UA 96171 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3