Комбінація ферохіну і похідного артемізиніну для лікування малярії

1. Комбінація для лікування або профілактики малярії, яка містить як діючі речовини ферохін у вигляді вільної основи, солі, гідрату або сольвату і похідне артемізиніну. 2. Комбінація за п. 1, яка відрізняється тим, що похідне артемізиніну являє собою артесунат, артеетер або артеметер. 3. Комбінація за будь-яким з пп. 1 або 2, яка відрізняється тим, що похідне артемізиніну являє собою артесунат або артеметер. 4. Комбінація за п. 1, яка відрізняється тим, що добова доза ферохіну знаходиться в інтервалі від 50 до 1600 мг, переважно, в інтервалі від 200 до 1200 мг і, переважно, в інтервалі від 400 до 800 мг для однієї людини на день. 5. Комбінація за будь-яким з пп. 1-3, яка відрізняється тим, що щоденна доза похідного артемізи 2 (19) 1 3 Даний винахід стосується нової комбінації протималярійних діючих речовин, а саме ферохіну і похідного артемізиніну, а також фармацевтичної композиції, яка містить таку комбінацію і має корисну дію для лікування і/або профілактики малярії. Малярія є однією з головних причин смертності від інфекцій у світі і зачіпає щорічно більше 500 мільйонів чоловік, з-поміж яких кожний рік помирають 3 мільйони. Таке лихо зачіпає, головним чином, прилеглі до Сахари регіони Африки, Південно-Східну Азію і Латинську Америку. Малярію поширюють чотири типи паразитів роду Plasmodium (P. falciparum, P. malariae, P. vivax і P. ovale), які переносяться комарамианофелесами. Plasmodium falciparum, поширений в Африці, є найбільш вірулентним паразитом і відповідальний за летальні форми захворювання. Значне зростання захворюваності, яке спостерігається протягом декількох років, зобов'язане декільком чинникам, серед яких резистентність численних штамів Plasmodium falciparum до лікарських засобів, які традиційно застосовуються, таких, як хлорохін, мефлохін, амодіахін або також піриметамін. Виділений у 1972 р. з рослини Artemisia annua (цинхаосу), яка застосовується протягом багатьох століть у Китаї, артемізинін виявляє потужну протималярійну активність. У комерційній мережі є також похідні, які мають поліпшені фармакологічні властивості, такі, як артеметер, артеетер та артесунат. Артемізинін і його похідні у цей час становлять частину активних речовин, які діють найбільш ефективно проти Plasmodium falciparum. Однак застосування артемізиніну або його похідних при монотерапії може бути чинником, який зумовлює селекцію резистентних штамів паразитів. Наукова спілка рекомендує у цей час застосування комбінацій діючих речовин, зокрема комбінацій артемізиніну або його похідних, з іншими протималярійними діючими речовинами. Така політерапія, яка називається ACT (Artemisinin-based Combination Therapies (комбінована терапія на основі артемізиніну), рекомендована з 2002 р. Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Така терапія має множину переваг: поліпшення терапевтичної ефективності відносно резистентних штамів, захист двома діючими речовинами від появи резистентності, зменшення передачі хвороби і поширення резистентності. Була запропонована, наприклад, комбінація артеметеру і лумефантрину, яка виробляється під назвою Coartem®, а також комбінація артесунату та амодіахіну (Arsucam®). 96414 4 Відповідно до стратегії, яка підтримується ВООЗ, необхідно продовжувати дослідження нових комбінацій протималярійних діючих речовин. Серед різних протималярійних діючих речовин, описаних у літературі, ферохін являє собою сполуку, активну відносно штамів Plasmodium falciparum, резистентних до хлорохіну. Ферохін, який називається також фероценхлорохін або ферохлорохін, відповідає 7-хлор-4[({2-[(N,Nдиметиламіно)метил]фероценіл}метил)аміно]хіноліну. Мова йде про похідне 4-амінохіноліну, приєднане до ядра фероцену. Ця сполука описується, зокрема, у патенті ЕР 0824536 і у виданнях J. Med. Chem., 1997, 40, 3715-3718, Antimicrob. Agents Chemother., 1998, 42, 540-544, J. Org. Chem., 1999, 589, 59-65 і J. Organometallic Chem., 2004, 689, 4678-4682. При тому, що комбінація хлорохіну та артесунату не досягає задовільного рівня ефективності (Am. J. Trop. Med. Hyg., 2003, 69(1), 19-25 і Transactions of the Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene, 2003, 97, 429-433) і може індукувати появу резистентних штамів, зокрема до хлорохіну, у цей час несподівано було виявлено, що комбінація ферохіну і похідного артемізиніну, зокрема артесунату, артеметеру або артеетеру, виявилася ефективною для лікування і/або запобігання малярії і, зокрема, для запобігання, зменшення і навіть уникнення розвитку штамів паразитів, резистентних до двох діючих речовин, у тому випадку, коли згадані речовини вводять у курсі монотерапії. Таким чином, даний винахід стосується нової комбінації ферохіну (молекула (І), яка показана далі, у вигляді вільної основи, в якій Fe являє собою фероценове ядро) і похідного артемізиніну. У комбінаціях за даним винаходом ферохін може міститися у вигляді вільної основи, а також у вигляді солі, гідрату або сольвату (причому останні визначаються як комбінації або комбінації ферохіну з однією або декількома молекулами води або розчинника відповідно). Переважно застосовують ферохін у вигляді вільної основи. Похідне артемізиніну, яке міститься у комбінаціях за даним винаходом, присутнє переважно у вигляді артесунату (II) або артеметеру (III): 5 Винахід стосується також фармацевтичної композиції, яка містить як діючі речовини комбінацію ферохіну (І) і похідного артемізиніну, переважно артесунату (II) або артеметеру (III). Така фармацевтична композиція містить терапевтично ефективні дози ферохіну або фармацевтично прийнятної солі, гідрату або сольвату ферохіну і щонайменше одне похідне артемізиніну, а також щонайменше один фармацевтично прийнятний ексципієнт. Вказані ексципієнти вибирають з традиційних ексципієнтів, відомих фахівцеві у даній галузі техніки, відповідно до необхідних фармацевтичної форми і способу введення. Відповідні лікарські форми стандартної дози для введення включають у себе форми для перорального прийому, такі як таблетки, капсули з м'якою або твердою желатиновою оболонкою, порошки, гранули і розчини або суспензії для прийому всередину, форми для прийому сублінгвально, трансбукально, інтратрахеально, інтраокулярно, інтраназально, шляхом інгаляції, форми для введення топічним, черезшкірним, підшкірним, внутрішньом'язовим або внутрішньовенним шляхом, форми для введення ректально та імплантати. Для топічного нанесення сполуки за даним винаходом можна застосовувати у вигляді кремів, гелів, мазей або лосьйонів. Переважними шляхами введення є введення перорально, ректально або шляхом ін’єкції. Наприклад, при приготуванні твердої композиції у вигляді таблеток активні інгредієнти змішують з одним або декількома фармацевтичними ексципієнтами, такими як желатин, крохмаль, лактоза, стеарат магнію, тальк, діоксид кремнію, гуміарабік, маніт, мікрокристалічна целюлоза, гідроксипропілметилцелюлоза, кроскармелоза, або аналогічними. Можна покривати таблетки оболонкою із сахарози, похідного целюлози або інших речовин, які підходять для нанесення оболонки. Виготовлення таблеток може бути здійснене різними способами, такими як пряме пресування, суха грануляція, мокра грануляція або плавлення при нагріванні. Можливе також виготовлення препарату у вигляді желатинових капсул змішуванням активних інгредієнтів з наповнювачем і заповненням отриманою сумішшю м'яких або твердих желатинових капсул. Для парентерального введення можна використовувати водні суспензії, сольові ізотонічні розчини або стерильні розчини для ін'єкцій, які містять фармакологічно сумісні диспергатори і/або змочу 96414 6 вачі, наприклад, пропіленгліколь або бутиленгліколь. При пероральному введенні добові дози кожної з двох діючих речовин комбінації за даним винаходом мають наступні значення: - ферохін: в інтервалі від 50 до 1600 мг, переважно, в інтервалі від 200 до 1200 мг і, більш переважно, в інтервалі від 400 до 800 мг для одного пацієнта на день; - похідне артемізиніну: в інтервалі від 1 до 10мг/кг/день, переважно, в інтервалі від 2 до 6мг/кг/день і, більш переважно, близько 4мг/кг/день. Можуть мати місце особливі випадки, в яких дози встановлюють збільшеними або зменшеними; такі дози також охоплює даний винахід. За звичайною практикою відповідні дози для кожного пацієнта визначаються лікарем залежно від способу введення, маси тіла і реакції пацієнта. Комбінація за даним винаходом призначена для введення протягом 3 послідовних днів щодня за один або декілька прийомів кожної з двох діючих речовин, переважно, за один прийом на день. Така тривалість лікування, обмежена 3 днями, є особливо переважною порівняно з 7 днями, рекомендованими для монотерапії похідними артемізиніну, оскільки вона дозволяє краще наглядати за лікуванням пацієнтів, уникаючи таким чином передчасних зупинок лікування, які провокують у випадку тривалого терміну резистентність паразитів. Введення кожної з двох діючих речовин може бути здійснене одночасно або окремо, або розкладено на періоди (послідовне введення). У тому випадку, коли введення здійснюють одночасно, обидві діючі речовини можуть бути об'єднані в єдину фармацевтичну форму (фіксована комбінація), таку як таблетка або желатинова капсула, адаптовані для введення перорально. Обидві діючі речовини комбінації за даним винаходом, незалежно від одночасності або розкладеності на періоди їх введення, можуть також перебувати у різних фармацевтичних формах. З цією метою комбінації за даним винаходом можуть являти собою набір, який містить, з одного боку, ферохін або сіль, гідрат або сольват ферохіну і, з іншого боку, - щонайменше одне похідне артемізиніну, таке як артесунат або артеметер, причому вказаний ферохін і вказане похідне артемізиніну знаходяться у різних відділеннях і призначені для введення одночасно, окремо або розкладено на періоди (послідовне введення). 7 Як приклад лікарська форма стандартної дози ферохіну у формі таблетки може містити наступні компоненти: ферохін 50 мг маніт 224 мг кроскармелоза натрію 6,0 мг кукурудзяний крохмаль 15,0 мг гідроксипропілметилцелюлоза 2 мг стеарат магнію 3,0 мг Також як приклад лікарська форма стандартної дози артесунату у формі таблетки може містити 50 або 100 мг артесунату і традиційні ексципієнти, наприклад, лактозу, кроскармелозу, колоїдний безводний діоксид кремнію, мікрокристалічну целюлозу і стеарат магнію. Даний винахід стосується також способу лікування і/або профілактики малярії, який включає у себе введення пацієнту терапевтично ефективної дози ферохіну або фармацевтично прийнятної солі, гідрату або сольвату ферохіну і терапевтично ефективної дози щонайменше одного похідного артемізиніну, причому вказані дози вводять одночасно або послідовно вказаному пацієнту, як було описано раніше. Комбінація за даним винаходом була об'єктом біохімічних випробувань in vivo на мишах, інфікованих плазмодієм типу Plasmodium falciparum (штам Plasmodium vinckei vinckei), що дозволило показати її ефективність для лікування малярії. Описані далі випробування, здійснені з артесунатом, наведені як приклад. Оскільки похідні артемізиніну мають у цілому той же метаболіт (дигідроартемізинін) і короткий період напіврозпаду, результати таких випробувань, отримані для артесунату, узагальнені для інших похідних артемізиніну, таких як артеметер або артеетер. Вимірювання активності in vivo ферохіну артесунату і комбінації двох сполук на мишах, інфікованих Plasmodium Vinckei 1. Опис проведеного випробування in vivo Інфікували самок мишей лінії "Swiss" у віці восьми тижнів і одного дня паразитами типу Plasmodium vinckei vinckei (Rodhain, 1952). Мишей попередньо акліматизували протягом двох тижнів. Миші отримували корм і питво ad libitum. Штам Plasmodium vinckei vinckei зберігали що7 тижневим інфікуванням мишей у кількості 10 інфікованих еритроцитів, суспендованих у фосфатному сольовому буфері (0,9%). У перший день лікування (J0) через одну годи7 ну після інфікування (10 інфікованих еритроцитів, суспендованих у фосфатному сольовому буфері (0,9%)) тварині вводили перорально, відповідно до випадку, ферохін, артесунат або суміш двох діючих речовин. Таке введення повторювали протягом трьох наступних днів і (з J1 no J3) (Peter, 1987). При комбінованому введенні двох продуктів артесунат вводили першим, а ферохін вводили другим через 45 хвилин. На четвертий день досліджували мазок крові, відібраної на рівні хвоста миші. Фіксували пробу на пластині. Під мікроскопом рахували кількість інфікованих клітин крові. Рівень паразитемії виражали у процентному відношенні інфікованих еритроцитів, присутніх у віді 96414 8 браній пробі, у перерахунку на 1000 клітин; для однієї дози використали шість або сім мишей. Мишей, для яких дослідження мазка на 4-й день не показувало ніяких слідів інфекції, перевіряли знову на 10-й, 17-й, 24-й, 31-й, 38-й, 45-й, 52й і 59-й день для того, щоб виявити можливий рецидив інфекції. Приготування суспензій для розбавлення і введення сполук Приготування суспензії ферохіну (ферохін виробництва Sanofi-Synthelabo, партія MY18.0088) Змішують ферохін з метилцелюлозою (0/5 (мас/мас.)) і Polysorbate 80 (0/5 (мас/мас.)). Препарат залишається стабільним щонайменше протягом 7 днів при зберіганні у темному прохолодному місці (4°С) і протягом 4 годин при кімнатній температурі. Кінцева суспензія ферохіну має концентрації, які варіюють в інтервалі від 0,1 до 100 мг/мл. Приготування суспензії артесунату (артесунат виробництва Sanofi-Synthelabo, партія 1.04) Змішують артесунат з метилцелюлозою (0/5 (мас/мас.)) і Polysorbate 80 (0/5 (мас/мас.)). Препарат залишається стабільним протягом 4 годин при зберіганні у темному місці при кімнатній температурі. Кінцева суспензія артесунату має концентрації, які варіюють в інтервалі від 0,8 до 20 мг/мл. 2. Визначення СІ50 і терапевтичних доз артесунату і ферохіну, які вводяться окремо Спосіб визначення СІ50 СІ50 визначали як концентрацію у мг/кг/день, яка інгібує паразитемію на 50% на четвертий день (J4) після інфікування (J0) і чотирьох днів лікування (J0, J1, J2, J3). 0% інгібування відповідає середньому рівню паразитемії, яка спостерігається в інфікованих мишей, які не зазнавали лікування. 100% інгібування відповідає дуже низькому або нульовому рівню паразитемії, меншому 0,1%. СІ50 визначали лінійною інтерполяцією графіка відклику дози, яка показана як логарифм концентрації. СІ50 ферохіну визначали після введення у концентраціях в інтервалі від 1 до 10 мг/кг/день. Протягом 4 днів використовували концентрації 0; 1; 1,47; 2,1; 3,2; 4,6; 6,8 і 10 мг/кг/день. СІ50 артесунату визначали після введення у концентраціях в інтервалі від 1 до 15 мг/кг/день. Протягом 4 днів використовували концентрації 0; 1; 1,6; 2,5; 3,9;6,1; 9,5 і 15 мг/кг/день. Отримані значення СІ50 показані у наведеній далі таблиці І. Таблиця І Ферохін Артесунат СІ50 (мг/кг/день) 3,32 2,79 Для ферохіну терапевтична доза становить 10 мг/кг/день. Для артесунату терапевтична доза у даному дослідженні не була досягнута і складає, таким чином, більше 15 мг/кг/день. Було важливим здійснити дослідження взаємодії при нетерапевтичних дозах (субоптималь 9 96414 них) артесунату і ферохіну, близьких до СІ50, отриманих для обох випробуваних сполук, які вводяться окремо. Терапевтична доза ферохіну (тотальна виживаність мишей, які зазнавали лікування) є близькою до СІ50. Для артесунату різниця між терапевтичною дозою і СІ50 є більшою і, таким чином, можна застосовувати дози, які перевищують СІ50.Таким чином, при дослідженні комбінації було прийняте спільне та окреме введення 3 мг/кг/день для ферохіну і 6 мг/кг/день для артесунату протягом 4 днів._ 3. Вимірювання протималярійної активності in vivo комбінації ферохін/артесунат на штамі паразита Plasmodium vinckei vinckei 3.1. Визначення рівня паразитемії Спільне та окреме введення 3 мг/кг/день для ферохіну і 6 мг/кг/день для артесунату протягом 4 днів здійснювали інфікованим мишам порівняно з групою, яка не зазнавала лікування. У таблиці II наведені середні рівні паразитемії (процентний вміст інфікованих еритроцитів), які спостерігаються на четвертий день після інфікування. Таблиця II Паразитемія (%) Ферохін (мг/кг/день) 0 Артесунат (мг/кг/день) 0 6 середнє зна- середнє значення чення 31,4 7,1 Комп’ютерна верстка Мацело В. 10 3 8,8 0,16 Як випливає з таблиці II, спільне введення ферохіну з дозою 3 мг/кг/день та артесунату з дозою 6 мг/кг/день протягом 4 днів дозволяє значно зменшити паразитемію інфікованих тварин порівняно з окремим введенням обох продуктів. 3.2. Визначення смертності мишей Кожного дня, починаючи з 5-го дня після інфікування, підраховували кількість мертвих мишей для визначення процента смертності (кількість мертвих мишей, віднесена до кількості мишей у відповідній групі). Терапевтичною дозою є перша доза, при якій всі миші у групі виживають. На фігурі 1 показаний процент виживаності тварин, починаючи з п'ятого дня після інфікування. Як випливає з фігури 1, термін виживаності тварин поліпшується при спільному введенні субоптимальних доз сполук (ферохін з дозою 3 мг/кг/день та артесунат з дозою 6 мг/кг/день протягом 4 днів) порівняно з окремим введенням (ферохін з дозою 3 мг/кг/день або артесунат з дозою 6 мг/кг/день протягом 4 днів). Результати, отримані in vivo на мишах, інфікованих P. vinckei vinckei, ясно показують відсутність антагонізму між обома діючими речовинами і доводять, що комбінація за даним винаходом артесунату (або похідного артемізиніну у загальному випадку) і ферохіну має корисний ефект для лікування малярії. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601