Спосіб прогнозування рецидиву злоякісних епітеліальних пухлин шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти за допомогою комп’ютерної томографії

Реферат: Спосіб прогнозування рецидиву злоякісних епітеліальних пухлин (ЗЕП) шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти за допомогою комп'ютерної томографії, за яким проводять комп'ютерно-томографічне дослідження, вимірюють денситометричну щільність різних частин пухлини, визначають різницю між показниками денситометричної щільності різних частин пухлини. Якщо різниця між показниками денситометричної щільності різних частин пухлини більше +35 UX, прогнозують рецидив ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти і виділяють таких хворих у групу ризику. UA 96699 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЦИДИВУ ЗЛОЯКІСНИХ ЕПІТЕЛІАЛЬНИХ ПУХЛИН ШКІРИ ПОВІК З ПРОРОСТАННЯМ У ПЕРЕДНІЙ ВІДДІЛ ОРБІТИ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ UA 96699 U UA 96699 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, конкретно до офтальмоонкології, і може бути використана для покращення лікування злоякісних епітеліальних пухлин (ЗЕП) шкіри повік на ранньому етапі обстеження. У структурі захворюваності злоякісними новоутвореннями населення України ЗЕП шкіри знаходяться на першому місці серед чоловічого населення (22,8 %) і на другому, після раку молочної залози, у жінок (18,6 %) [З.П.Федоренко, А.К. Гайсенко, Л.О.Гулак та ін., 2011]. Серед усіх злоякісних пухлин органу зору ЗЕП шкіри повік складають 68-75 % [А.В. Важенин, И.Е. Панова, 2006; А. Ф. Бровкина, 2002]. Незважаючи на те, що смертність від них складає менше 1 %, захворюваність у всьому світі зростає високими темпами, випереджаючи інші злоякісні новоутворення і складаючи 3-8 % на рік, без тенденції до зниження [Rogers HW, Weinstock MA, Harris ARet al., 2008; Van der Geer S., Reijers H.A., Van Tuijl H.F. J. M, et al., 2010; Stern R.S., 2010]. Незважаючи на доступність візуального контролю стану шкіри повік як з боку хворого, так і лікаря, в Україні значне число пацієнтів звертаються за медичною допомогою при пізніх стадіях захворювання або з рецидивами після втручань за місцем проживання. Основними причинами цього є: з одного боку - недооцінка важкості захворювання самими пацієнтами і лікування народними способами, з іншого - помилки діагностики пухлини на ранніх стадіях її розвитку і, як наслідок цього, неадекватний вибір обсягу та способу лікування. У підсумку, часто буває важко уникнути операцій і важких рецидивів, що вимагають тривалого лікування [Буйко А.С., Сафроненкова И.А., Питерова О.В., 2002]. При лікуванні подібних пухлин виникає досить багато проблем, пов'язаних зі значними розмірами пухлини, деструктуючим і інвазивним характером росту із залученням до процесу тканин орбіти, очного яблука, параорбітальних ділянок і частими рецидивами після проведеного лікування [Важенина Д.А., 2006; Leibovitch I., McNab A., Sullivan Т. Et al.; Davis G., Selva D., 2005; Chew R., 2007]. Для уточнення поширеності пухлинного процесу при запущених ЗЕП часто необхідне застосування комплексу діагностичних заходів, у тому числі, і комп'ютерної томографії (КТ) для оцінки рівня інвазії тканин орбіти, очного яблука і кісткових структур [Oshinsie L, J., Waitzman DM, 1996; Mukherji S. К., Isaacs D. L. et al., 2001; Yuasa K., Kawazu Т., Nagata T. et al., 2010]. Комп'ютерна томографія дозволяє виявляти наявність "плюс-тканини", її структуру і форму, стан кісткових стінок орбіти, наявність в них вогнищ деструкції або наскрізних дефектів, набряк ретробульбарної жирової клітковини або фіброз. Обов'язково визначається денситометрична щільність досліджуваних тканин, яка визначається в одиницях Хаунсфільда (UX) і наводиться у кожному конкретному випадку. При розповсюдженні ЗЕП шкіри повік в передній відділ орбіти, в пухлинний процес можуть залучатися різні тканини орбітальної і періорбітальної ділянки. Крім цього, тривало існуюча або рецидивуюча пухлина містять рубцеву тканину, а в деяких випадках - ділянки некрозу, які мають різну денситометричну щільність [Lenz М., Greess Н. et al., 2000; Mukherji S. К., Isaacs D. L. et al., 2001; Yuasa K., Kawazu Т., Nagata T. et al., 2010]. Інформація, отримана про стан пухлини за даними КТ, необхідна для вибору оптимального методу лікування ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти. Разом з тим, в літературі ми не знайшли повідомлень про можливість використовувати дані КТ для прогнозу рецидивів ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти. Тому розробка способу прогнозування рецидиву злоякісних епітеліальних пухлин шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти за допомогою комп'ютерної томографії допоможе офтальмологам своєчасно виявити рецидив, вибрати адекватну тактику лікування або об'єм хірургічного втручання. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу прогнозування рецидивів ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти шляхом проведення хворому комп'ютерно-томографічного дослідження, за рахунок чого створюються умови для визначення різниці між показниками денситометричної щільності різних частин пухлини, що дозволить здійснити прогнозування рецидиву ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти. Поставлена задача вирішується тим, що за способом прогнозування рецидивів ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти, відповідно до корисної моделі, проводять комп'ютерно-томографічне дослідження, вимірюють денситометричну щільність різних частин пухлини, визначають різницю між показниками денситометричної щільності різних частин пухлини і, якщо різниця між показниками денситометричної щільності різних частин пухлини складає більше +35 UX, то з вірогідністю 85 % прогнозують рецидив ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти і виділяють таких хворих у групу ризику. 60 1 UA 96699 U Причинно-наслідкові зв'язки: Причина Визначення різниці між показниками денситометричної щільності різних частин пухлини 5 10 15 20 25 30 Наслідок дозволяє при проведені комп'ютерно-томографічного дослідження з вірогідністю 85 % прогнозувати рецидив ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти Технічний результат, який може бути отриманий при реалізації корисної моделі, полягає в тому, що при проведенні комп'ютерної томографії визначається денситометрична щільність різних частин пухлини і, якщо різниця між показниками денситометричної щільності різних частин пухлини більше +35 UX, то з вірогідністю 85 % можливо прогнозувати рецидив ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти і виділяти таких хворих у групу ризику (підтверджено проведеним статистичним ROC аналізом щодо чутливості (85 %) та специфічності (97,8 %) даного тесту). Практична реалізація цього способу можлива в умовах як стаціонару, так і амбулаторно. Переваги розробленого способу прогнозування рецидива злоякісних епітеліальних пухлин шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти за допомогою комп'ютерної томографії полягають у тому, що досягається можливість прогнозувати рецидив ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти на ранньому етапі при проведенні комп'ютерної томографії. Це, в свою чергу, дозволяє підвищити ефективність лікування хворих на ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти і вплинути на результат пухлинного процесу за рахунок вибору найбільш правильної такти лікування або об'єму хірургічного втручання. Вимірювання денситометричної щільності патологічного вогнища при ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти проводиться при комп'ютерній томографії. Оцінку щільності вузла пухлини проводять в одиницях Хаунсфільда (UX) за шкалою Хаунсфільда, на якій значення коливаються від -1024 до +1024 одиниць. При цьому за "0" приймають поглинання рентгенівського випромінювання водою, за +1024 - поглинання кісткою, а за -1024 - поглинання повітрям. Визначають різницю між показниками денситометричної щільності різних частин пухлини і, якщо вона становить більше +35 UX, прогнозують можливість рецидива ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти. Таким чином, як видно із проведеного аналізу, кінцева мета корисної моделі забезпечується сукупністю істотних відмінних ознак. Клінічні випробування проводилися у відділенні мікрохірургічного лікування новоутворень органу зору ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України". Усього під спостереженням перебувало 109 пацієнтів зі ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти. Клінічні приклади наведено в таблиці. Таблиця Хворі С-а Б-а М-ий У-ва* П-ва* Показники різниці між денситометричною щільністю різних частин пухлини (UX) +34 +27 +48 +47 +52 Строки спостереження (місяці) Наявність рецидиву 2193 1960 3448 1581 2356 немає немає є є є Примітка: * - у цих хворих, внаслідок розвитку декількох рецидивів, органозберігаюче лікування припинено і зроблена операція екзентерація орбіти 35 40 З даних, представлених в таблиці випливає, що у перших двох хворих, у яких різниця між денситометричною щільністю різних частин пухлини нижче порогової (35 UX) виявлено рецидиви пухлини. Терміни спостереження за представленими пацієнтами склали від 4,3 до 9,4 років (М=6,9). Таким чином, проведене дослідження дозволило поліпшити прогнозування рецидива ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти. 2 UA 96699 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб прогнозування рецидиву злоякісних епітеліальних пухлин (ЗЕП) шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти за допомогою комп'ютерної томографії, за яким проводять комп'ютерно-томографічне дослідження, вимірюють денситометричну щільність різних частин пухлини, визначають різницю між показниками денситометричної щільності різних частин пухлини і, якщо різниця між показниками денситометричної щільності різних частин пухлини більше +35 UX, прогнозують рецидив ЗЕП шкіри повік з проростанням у передній відділ орбіти і виділяють таких хворих у групу ризику. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3