Спосіб лікування урогенітальних інфекцій у жінок з порушенням репродуктивної функції

Реферат: UA 97018 U UA 97018 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, а саме гінекології, і може бути застосована для лікування урогенітальних інфекцій у жінок з порушенням репродуктивної функції. Запальні захворювання статевих органів у жінок репродуктивного віку займають провідне місце в структурі гінекологічних захворювань і залишаються однією з актуальних проблем, які мають не лише медичне, але й соціальне значення [1, 2]. Запальний процес в статевих органах є найбільш частою причиною порушення репродуктивної функції жінок, обумовлюючи синдром хронічного тазового болю, неплідність, невиношування вагітності, ектопічну вагітність [2, 3]. Основним пусковим механізмом в розвитку запалення є мікробна інвазія. В останні роки все більше уваги приділяється урогенітальним інфекціям, збудником яких є внутрішньоклітинні мікроорганізми - хламідії, уреаплазми, мікоплазми, віруси. 50-70 % запальних захворювань статевих органів викликані хламідіями і уреаплазмами [2]. В патогенезі запальних захворювань статевих органів суттєву роль відіграють імунні реакції організму. Зниження імунологічної реактивності у жінок із запальними процесами геніталій вважається однією з причин їх хронізації і пригнічення процесів відновлення функції пошкоджених органів [4]. Характер імунологічних порушень залежить від багатьох факторів: віку жінки, тривалості і характеру запального процесу, етіологічного чинника, наявності моно- чи мікст-інфекції. Одним із напрямків, що підвищують ефективність протиінфекційної терапії, є комплексне використання препаратів і адекватних методів імунокорекції. Імунокоригуюча терапія призначається індивідуально, з врахуванням стадії захворювання, наявності супутньої патології і типу виявленого імунного дефекту. Нині відомо багато способів лікування урогенітальних інфекцій шляхом застосування антибактеріальних засобів. Але антибактеріальні засоби нерідко не тільки не модулюють імунну систему людини, а навпаки, пригнічують її. В той же час відомо, що в патогенезі запальних захворювань, викликаних урогенітальними інфекціями важливу роль відіграють порушення імунного статусу організму. Найближчим аналогом-прототипом способу, що заявляється, є спосіб лікування урогенітальних інфекцій у жінок з порушенням репродуктивної функції [5], який передбачає проведення комплексної терапії із застосуванням антибактеріальних засобів. Проте цей спосіб має суттєві недоліки: - Часті запальні ускладнення, тому що антибактеріальні засоби не завжди модулюють імунну систему, а навпаки, пригнічують її. - Часто спостерігаються рецидиви захворювання. - Тривалість лікування. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у підвищенні ефективності комплексного лікування урогенітальних інфекцій у жінок з порушенням репродуктивної функції шляхом оптимізації етіотропної і імунокоригуючої терапії як на стадії загострення інфекції, так і на стадії ремісії. Технічний результат, що досягається, буде полягати у скороченні тривалості і частоти рецидивів, підвищенні ефективності лікування урогенітальних інфекцій, зниженні ризику інфікування статевих партнерів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі лікування урогенітальних інфекцій, який передбачає застосування антибактеріальних засобів, згідно з корисною моделлю, після 10-14-денного прийому антибактеріальних засобів внутрішньом'язово призначають імуномодулятор Галавіт в дозе 100 мг через день, курсом 10-15 ін'єкцій. Спосіб здійснюється наступним чином: Було обстежено 45 жінок з урогенітальними інфекціями віком від 18 до 40 років. В залежності від наявності моно- чи мікст-інфекції всі жінки були поділені на дві групи: 1-а група - 18 жінок з моно-інфекцією і 2-а група - 27 жінок з мікстінфекцією. Контрольну групу склали 12 гінекологічно і соматично здорових жінок такої ж вікової групи. Всі пацієнтки з урогенітальними інфекціями отримували базову етіотропну терапію в залежності від виду збудника. В обох групах призначали препарат Галавіт, який справляє/протизапальну і імуномоделюючу дію, впливаючи на моноцитарно-макрофагальну ланку імунітету, регулюючи систему прозапальних цитокінів, відновлюючи роботу Т-лімфоцитів і цитоксичну активність природних кілерів, стимулюючи систему інтерферонів, підвищує неспецифічну резистентність організму. Препарат призначають за схемою: 100 мг внутрішньом'язово через день курсом 10-15 ін'єкцій. Ефективність використання препарата оцінювали за клінічними, лабораторними, імунологічними показниками одразу після лікування і через місяць. Частоту рецидивів після проведеної терапії враховували через 1 і 6 місяців. 1 UA 97018 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Всім жінкам проводили загально-клінічне обстеження, яке включало: вивчення анамнезу /скарги, характер та тривалість запального процесу, особливості становлення менструальної функції, оцінка стану репродуктивної функції/. Стан шийки матки визначають за результатами простої та розширеної кольпоскопії і цитологічного дослідження мазків-зскрібків з шийки матки та цервікального каналу. Додатково проводилось ультразвукове сканування з використанням трансабдомінального і трансвагінального датчиків на апараті для оцінки стану внутрішніх статевих органів. Ідентифікація інфекційного збудника здійснювалась за допомогою комплексного бактеріоскопічного та бактеріологічного дослідження мазків із слизової оболонки піхви, цервікального каналу шийки матки та уретри. Бактеріоскопія доповнювалась культуральним виявленням бактерій у пробах патологічного матеріалу. Для виявлення уреаплазм та мікоплазм застосовували комплекс методів. Хламідії і віруси групи герпесу 1-2 типів виявляли за допомогою ЛПР та РІФ. Гарднерели діагностували за допомогою ЛПР та виявлення "ключових клітин" при бактеріоскопічному дослідження. Крім того, в пробах крові визначали наявність антитіл до хламідій і вірусів групи герпесу 1-12 типів. Клітинний імунітет вивчався за визначенням Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій. Оцінку стану гуморальної ланки проводилося за кількісним визначенням вмісту імуноглобулінів класів А, М, G в сироватці крові за Манчіні. За допомогою імуноферментного аналізу оцінювали вміст прозапальних і протизапальних цитокінів. Всі пацієнтки в анамнезі мали вказівки на наявність урогенітальної інфекції і на момент обстеження у них спостерігались клінічні прояви рецидиву запального процесу. Тривалість запального процесу була в середньому від 2 до 5 років. У частини жінок запальний процес в статевих органах супроводжувався порушенням оваріально-менструального циклу, пухлинами яєчників, вторинну неплідність. Урогенітальні інфекції характеризуються змінами імунного статусу жінок, особливості якого залежать від збудника і наявності моно- чи мікст-інфекції. Після комплексної терапії з використанням ГАЛАВІТУ у більшості пацієнток в обох групах відмічено зменшення проявів запального процесу, що виражалось у відсутності виділень із статевих шляхів, зменшенні або відсутності болю внизу живота, зменшенні придатків матки при бімануальному дослідженні. Після проведеного лікування відмічалась позитивна тенденція до нормалізації загальноклінічних показників у жінок в обох групах, що свідчило про зменшення гостроти запального процесу. Після проведеного лікування відмічалась чітка позитивна динаміка імунологічних показників, а саме: нормалізація Т клітин, рівня Т-хелперів та рівня імунорегуляторного індексу, зниження концентрації ЦІК до верхньої межі норми. Водночас мало місце зниження рівня імуноглобулінів М і G в крові. Результати щодо продукції цитокінів свідчили про тенденцію до їх нормалізації. Таким чином, у хворих ліквідувались ознаки вторинного імунодефіциту. Аналіз частоти рецидивів захворювання показав, що через 6 місяців лікування не відмічалось повтору запального процесу братових органів в обох групах. Таким чином, отримані дані свідчать, що запальні захворювання геніталій, викликані урогенітальною інфекцією, супроводжуються дисфункцією імунної відповіді, що проявляється порушеннями в системі загального і місцевого імунітету. Аналіз ефективності використання препарату ГАЛАВІТ в комплексному лікуванні урогенітальних інфекцій показав, що він сприяє зменшенню клінічних проявів запального процесу, відновленню пошкоджених ланок імунітету зменшенню частоти рецидивів як при моно- так і при мікст-інфекції. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. Генитальные инфекции и патология шейки матки. Клинические лекции. / Под ред. В.Н. Прилепской, Е.Б. Рудаковой. – Омск, 2004. - 212 с. 2. Серов В.Н., Тихомиров А.П., Лубнин Д.М. Современные принципы терапии воспалительных заболеваний женских половых органов: Методическое пособие. - М., 2003. 223 с. 3. Сидельников В.М. Привычная потеря беременности. - М., 2002. - С. 156-166. 4. Ромащенко О.В., Яковенко Л.Ф., Руденко А.В. та інші. Показники імунітету у дівчатпідлітків та юних жінок із запальними захворюваннями органів малого таза. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2002. - № 1. - С. 78-83. 5. Руденко А.В., Ромащенко О.В. та інші. Роль інфекційних факторів у формуванні порушень репродуктивного здоров'я сім'ї. // ПАГ. - 2003. - № 2. - С. 83-86. 2 UA 97018 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб лікування урогенітальних інфекцій у жінок з порушенням репродуктивної функції, що включає застосування антибактеріальних засобів, який відрізняється тим, що після 10-14денного прийому антибактеріальних засобів внутрішньом'язово призначають імуномодулятор "Галавіт" у дозі 100 мг через день, курсом 10-15 ін'єкцій. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3