Спосіб оцінки стану гепатобіліарної системи у дітей з епштейн-барр вірусною інфекцією

Реферат: UA 97048 U UA 97048 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для оцінки стану гепатобіліарної системи у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією. Епштейна-Барр вірусна (ЕБВ) інфекція є поширеним захворюванням в дитинстві, що викликається збудником з родини герпес-вірусів. Її вивчення у наш час стає все більш актуальним, що зумовлено широкою циркуляцією ЕБВ серед населення земної кулі, яка сягає 80,5-100 %, специфічною тропністю вірусу до імунокомпетентних клітин. Найчастішим проявом ЕБВ-інфекції є інфекційний мононуклеоз. При інфекційному мононуклеозі у патологічний процес майже одночасно залучаються всі органи, які містять лімфоїдно-ретикулярну тканину. Особливо характерним є системне ураження лімфатичних вузлів, печінки та селезінки. Інфекційний мононуклеоз ЕБВ етіології перебігає з залученням в патологічний процес гепатобіліарної системи, що супроводжується збільшенням печінки і змінами її функціональної активності [1, 2, 3]. Питання діагностики та лікування ЕБВ-інфекції сьогодні залишаються предметом дискусії, вкрай актуальною проблемою є підвищення їх ефективності. Рекомендовані схеми монотерапії або комбінованої терапії противірусними препаратами недостатньо ефективні та окрім цього мають значні вікові обмеження [4, 5]. Тому актуальним є розробка способу ранньої діагностики уражень печінки у дітей з ЕБВінфекцієй, спрямована на створення алгоритму обстеження, з метою виявлення груп ризику розвиті у захворювань печінки та підготовки системи профілактичних заходів, а також визначення та апробація методів диференційованої терапії. Одним з основних діагностичних досліджень стану гепатобіліарної системи в клінічній педіатрії є спосіб ультразвукової діагностики (УЗД), який має цілий ряд переваг перед іншими інструментальними методами при обстеженні дітей. Спосіб УЗД є незамінним для виявлення дифузних і вогнищевих уражень печінки. Застосування доплерографічних методик з дослідженням кровотоку у вогнищевих утвореннях та судинах портальної системи суттєво підвищує результативність УЗД дослідження в диференційній діагностиці вогнищевих утворень та фібротичних змін в печінці. Поліетіологічна структура уражень печінки визначає складність і високі вимоги до проведення УЗД у дітей [6]. Задачею корисної моделі, що заявляється, є оцінка стану гепатобіліарної системи у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією за даними ехографічного дослідження стану жовчного міхура та селезінки. Технічним результатом є зменшення ризику виникнення ускладнень та покращення ефективності лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає проведення ультразвукового дослідження, згідно з корисною моделлю, додатково досліджують ехографічні показники стану жовчного міхура та селезінки, порівнюють їх з контролем і при наявності змін оцінюють стан гепатобіліарної системи у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією. Спосіб здійснюється наступним чином. В дослідження було включено 126 хворих із інфекційним мононуклеозом Епштейн-Барр вірусної етіології у віці від 4 місяців до 18 років. Основними проявами залучення в патологічний процес печінки, окрім гепатомегалії, були: біль в животі (22 %), зниження або відсутність апетиту (75 %), біль в правому підребір'ї (28 %), нудота (50 %), жовтяниця (3,4 %). Гепатомегалія, клінічно в гострому періоді інфекційного мононуклеозу, відмічена у 86 % хворих. Було встановлено, що край печінки у 72,1 % виступав із-під реберної дуги на 1-2 см, у 25,6 % - на 3-4 см і в 2,3 % - на 4-6 см від верхньої межі показників здорових осіб. Середній показник тривалості гепатомегалії складав 10,21±6,0 днів. А розмах в показниках тривалості гепатомегалії коливався від 3 до 36 днів. Спленомегалія клінічно відмічалася у 50 % хворих. При цьому край селезінки виступав із під реберної дуги на 1-2 см в 80,4 % випадків, на 3-4 см - в 19,6 % випадків. Гематологічні порушення спостерігалися у всіх обстежених дітей. У крові 73,3 % хворих відзначався помірний лейкоцитоз - (14,4±3,5-109/л), лімфоцитоз - 88,3 %, моноцитоз - 83,3 %. У 61,7 % хворих виявлені атипові мононуклеари (віроцити), їх кількість в периферичній крові коливалася від 10 до 55 %, ШОЕ була прискореною у 70,0 % (25±5,2 мм/год.). Наявність гепатоцелюлярного ураження підтверджується не лише підвищенням активності печінкових трансаміназ: АЛТ - 41,7 % та ACT - 42,1 %, але і змінами органоспецифічних ферментів: ЛДГ - 32,6 % та ГАММА-GT - 25,2 %. У 77,1 % дітей в гострому періоді інфекційного мононуклеозу відмічено наявність синдрому холестазу. В гострому періоді інфекційного мононуклеозу збільшення печінки за даними ультразвукового дослідження виявлено у 81,3 % дітей. Ступінь збільшення печінки у 28,9 % по 1 UA 97048 U 5 10 15 краніокаудальному розміру правої і лівої долі складала від 0,5 до 1 см від верхньої межі показників здорових осіб; у 44,2 % - складала від 1,1 см до 2 см і у 26,9 % - від 2,1 до 3 см від верхньої межі показників здорових осіб. Контур печінки у всіх обстежених пацієнтів був рівний, ослаблення ультразвуку не спостерігалось, паренхіма печінки чітко простежувалась до заднього контуру. Серед ехографічних ознак залучення в патологічний процес печінки реєстрували: зміну ехогенності у 32,8 %, лише у вигляді її підвищення. Серед обстежених дітей, зниження ехогенності печінки виявлено не було. Зміни ехоструктури паренхіми пепінки у вигляді її дифузної неоднорідності за рахунок дрібних і середніх гіпер- та гіпоехогенних включень виявлені лише в 5,8 % За даними ультразвукового дослідження лімфатичні вузли в області воріт печінки виявлені у 53,8 % обстежених. Відсутність ознак ураження печінки зареєстровано у 18,8 % обстежених дітей. При дослідженні жовчного міхура у 23,4 % обстежених дітей виявлено аномалію жовчного міхура, у 73,4 % виявлено анехогенний вміст в жовчному міхурі (табл. 1). Селезінка була збільшена у 73,4 % пацієнтів за даними УЗД дослідження (табл. 2). При цьому ступінь збільшення селезінки складала у 15,6 % - 0,5-1 см, 17,2 % - 1,1-2 см, 28,1 % - 2,13 см, 9,3 % - 3,1-4 см та у 3,1 % - 4,1-5 см від верхньої межі показників здорових осіб. За даними ультразвукового дослідження підвищення ехогенності селезінки виявлено у 21,9 %, наявність лімфатичних вузлів в області селезінки - у 4,7 %. Відсутність ознак ураження селезінки зареєстровано у 26,6 % обстежених дітей. 20 Таблиця 1 Характеристика ехографічних показників стану гепатобіліарної системи та селезінки у гострому періоді інфекційного мононуклеозу (IМ), (%) Ехографічні показники Збільшення розмірів правої частки Збільшення розмірів лівої частки Ущільнення стінок судин Ущільнення стінок протоків Підвищення ехогенності паренхіми печінки Зниження ехогенності парехіми печінки Потовщення стінок жовчного Міхура Збільшення розмірів селезінки Пацієнти з ІМ(n=126) 78 % 4% 37,8 % 73,4 % Таблиця 2 Доплерографічні показники портальної гемодинаміки у гострому періоді інфекційного мононуклеозу (IМ) Показники гемодинаміки Діаметр ВВ (см) Середня лінійна швидкість кровотоку у ВВ (м/с) Діаметр СВ (см) Середняя лінейна швидкість кровотоку у СВ (м/с) Діаметр ВПА (см) Середняя лінійна швидкість кровотоку у ПА (м/с) 25 30 Пацієнти з IМ (n=126) 0,53±0,08 0,32±0,07 0,51±0,05 0,33±0,07 0,14±0,06 0,49±0,07 КГ (n=31) 0,49±0,09 0,23±0,08 0,44±0,06 0,24±0,07 0,12±0,05 0,43±0,08 При застосуванні високочастотної ехографії (частота >5 МГц) у всіх дітей з інфекційним мононуклеозом реєструвалося збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія): у гепатодуоденальній зв'язці (53,8 %), у воротах селезінки (4,7 %). Особливо слід зазначити оцінку васкуляризації лімфатичних вузлів за допомогою доплерівського кольорового картування. У гострому періоді захворювання визначалося значне підвищення кровотоку у воротах вузлів, коли візуалізується дві та більше гілочки судин. При динамічному ультразвуковому дослідженні реконвалесцентів активність кровотоку у лімфатичній тканині значно зменшувалася, а розміри органу залишалися збільшеними. Отже, при ураженні печінки при гострому інфекційному мононуклеозі у дітей встановлена така рання ехографічна діагностичні ознака, як лімфаденопатія на фоні гепатоспленомегалії. 2 UA 97048 U 5 10 15 20 25 30 Найбільш інформативними доплерографічними показниками є підвищення швидкості кровотоку у басейні ворітної вени та артеріального печінкового кровотоку. Висновки: Інфекційний мононуклеоз ЕБВ етіології перебігає із залученням в патологічний процес гепатобіліарної системи, що супроводжується збільшенням печінки і змінами функціональної активності печінки. За даними ультразвукового дослідження збільшення печінки виявлено у 81,3 % випадків, підвищення ехогенності - у 32,8 %, порушення ехоструктури - у 5,8 % обстежених, наявність лімфатичних вузлів в воротах печінки - у 53,8 % дітей. Збільшення селезінки відмічено у 73,4 % випадків, підвищення ехогенності - у 37,8 % обстежених, виявлення лімфатичних вузлів у селезінці - у 8,1 % випадків. Дані ультразвукового дослідження органів черевної порожнини допомагають виявляти функціональні порушення з боку гепатобіліарної системи та селезінки в гострому періоді інфекційного мононуклеозу. Спосіб був апробований на базі кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Отриманий позитивний результат дозволяє рекомендувати його для широкого впровадження в клінічну практику. Джерела інформації: 1. Крамарев C.O., Литвиненко Н.Т., Палатная Л.С. Эпштейн-Барр вирусная инфекция у детей // Современная педиатрия. - 2004. - N4(5). - С. 105-109. 2. Симованьян Э.Н., Денисенко И.Б., Бовтало Л.Ф., Григорян А.В. Эпштейн-Барр вирусная инфекция у детей: современные подходы к диагностике и лечению // Лечащий врач. - 2007. - № 7. - С. 36-41. 3. Исаков В.А., Архипова О.И., Исаков Д.В. Герпесвирусные инфекции человека: руководство для врачей / Под ред. В.А. Исакова. - СПб.: СпецЛит. - 2006. - 303 с. 4. Корнилов С.К., Бырка Л.А., Руссу Г.И. и др. Клинико-эпидемиологические особенности инфекционного мононуклеоза у детей на современном этапе. Конгресс педиатровинфекционистов России "Актуальные вопросы инфекционной патологии и вакцинопрофилактики у детей", 4-й: Материалы. - М. - 2005. - С. 96. 5. Новосад Е.В., Шамшева О.В., Львов Н.Д. и др. Лабораторная диагностика инфекционного мононуклеоза у детей. Конгресс педиатров-инфекционистов России "Актуальные вопросы инфекционной патологии и вакцинопрофилактики у детей", 4-й: Материалы. - М. - 2005. - С. 135. 6. Васильев А.Ю., Ольхова Е.Б. - Ультразвуковая диагностика в детской практике. - М.: ГЭОТАР-Медиа. - 2008. - 160 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб оцінки стану гепатобіліарної системи у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією, що передбачає проведення ультразвукового дослідження, який відрізняється тим, що додатково досліджують ехографічні показники стану жовчного міхура та селезінки, порівнюють їх з контролем і при наявності змін оцінюють стан гепатобіліарної системи у дітей з Епштейн-Барр вірусною інфекцією. Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3