Спосіб корекції астенічного синдрому при хронічній формі епштейн-барр вірусної інфекції у дітей

Реферат: UA 89771 U UA 89771 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до педіатрії, і може бути використана для корекції астенічного синдрому, який розвивається при хронічній формі Епштейн-Барр вірусної інфекції у дітей. Астенічний синдром - один із поширених синдромів, який зустрічається у медичній практиці при різноманітних інфекційних і неінфекційних захворюваннях. Клінічна картина астенічного синдрому (АС) включає в себе велику групу симптомів, провідними із яких є втомлюваність та емоційні порушення, астенічного синдрому характеризується загальною слабкістю, підвищеною втомлюваністю, зниженням загальної резистентності організму, що виникають при звичайних навантаженнях і не зникають після відпочинку, відчуттям постійної втоми, утрудненням виконання звичної роботи, зниженням або втратою здатності до тривалого фізичного й розумового навантаження. Прояви наростають по мірі збільшення тривалості будь-яких видів навантаження (звичайно під вечір), а відпочинок і сон не приносять відчуття бадьорості та відновлення сил [1, 2, 3]. Астенічні розлади розвиваються поступово і характеризуються наростаючою інтенсивністю. Іноді першими проявами синдрому є підвищена втомлюваність, дратівливість, які поєднуються із нетерплячістю, постійним бажанням до діяльності, навіть при обставинах, які є сприятливими для відпочинку ("втома, яка не шукає спокою"). У тяжких випадках астенічні розлади супроводжуються аспонтанністю, пасивністю, адинамією. Для астенічного синдрому є характерним явища образного ментизму. Суть цього явища полягає в тому, що при станах крайнього психічного виснаження виникає потік яскравих образних уявлень. Можливі напливи сторонніх думок і спогадів, які мимоволі з'являються у свідомості хворого. Перебіг астенічного синдрому характеризується змінами стану протягом доби відносно задовільний стан уранці, погіршення вдень і найбільш тяжчий стан увечері. Короткочасний відпочинок не покращує самопочуття [2, 3, 4]. Опираючись на результати численних досліджень астенічного синдрому, багато авторів вважають, що найзначнішими факторами в його патогенезі є імунна дисфункція, вторинний імунодефіцит асоційовані із Епштейн-Барр вірусною (ЕБВ) інфекцією. У великій кількості проведених досліджень за допомогою сучасних методів діагностики у хворих із астенічним синдромом в слині та в лімфоцитах виявляли ДНК ЕБВ, а також серологічні та імунологічні маркери хронічної ЕБВ інфекції [5-9]. ЕБВ інфекція є інфекційною хворобою імунної системи з хронічною персистенцією вірусу. При ЕБВ інфекції можна спостерігати імунологічний образ, властивий персистуючим вірусним інфекціям в цілому. Особливістю ЕБВ інфекції є персистенція вірусу в імунокомпетентних клітинах (ІКК) із збереженням вірусного геному й можливістю хронізації запального процесу [10]. В патогенезі астенічного синдрому при ЕБВ інфекції мають значення метаболічні порушення, які полягають в тому, що при астенічному синдромі мають місце метаболічні розлади, які приводять до гіпоксії, ацидозу із наступним порушенням процесів утворення і використання енергії. У нормі найбільш енергетично вигідним є анаеробний метаболізм глюкози, у результаті якого утворюється 38 молекул АТФ (2 при анаеробному гліколізі й 36 - у циклі Кребсу). При порушенні включення пірувату в цикл Кребсу і трансформації його в лактат клітина не лише не дотримує 36 молекул енергетичного субстрату, але також страждає від ацидозу, який лише посилює метаболічні розлади. У випадку необхідності швидкого синтезу АТФ може утворюватися наступним шляхом: АДФ+АДФ=АТФ+АМФ. В цьому випадку поступове накопичення молекул АМФ і аміаку, який утворився в процесі їх дезамінування гальмує утворення АТФ в циклі Кребсу, посилює явища ацидозу й приводе до стану втомленості. Частина аміаку виводиться нирками, але основним шляхом його метаболізму є синтез сечовини в гепатоцитах. Тому, будь-який фактор, який стимулює синтез сечовини, здатний зменшувати проявлення астенічного синдрому, пов'язаного із гіперамоніємією. Важливим є також усунення тканинного ацидозу за рахунок зменшення утворення лактату, оскільки для синтезу сечовини є необхідною достатня кількість СО2, який отримується із буферних бікарбонатів. Розуміючи механізм розвитку астенічного синдрому на клітинному рівні, як порушення нормального метаболізму клітини (лактатний ацидоз, як наслідок анаеробного гліколізу і інтоксикація амонієм, як результат альтернативного шляху утворення енергії і взаємодії одного процесу з іншим) для усунення причини астенії необхідно відкоригувати метаболізм [11, 12]. Основним є те, що центральна нервова система (ЦНС) знаходиться в стані нестабільної рівноваги. Значна частина нервово-психічної енергії розтрачується на підтримку рівноваги системи. Якщо в такому стані в ЦНС вичерпаний енергетичний мобілізаційний резерв за рахунок різноманітних чинників (інтоксикація, реактивний стан, тривале вірусне навантаження і т.д.) то на потреби інших психічних систем енергії не вистачає. Це проявляється зменшенням кількості нервових імпульсів в одиницю часу, що, призводе, до нестабільного стану всіх систем: мислення, емоцій, пам'яті [12]. 1 UA 89771 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Медикаментозна терапія АС включає призначення адаптогенів, високих доз вітамінів групи В, ноотропних препаратів, антидепресантів, психостимуляторів, препаратів із прохолінергічним механізмом дії, коректорів клітинного метаболізму [6, 10, 13]. Відомий спосіб корекції астенічного синдрому при хронічній цереброваскулярній недостатності, вибраний нами як прототип, передбачає застосування цитофлавіну по 2 табл. 2 раза в день протягом 25 днів [14]. Ефективність терапії астенічного синдрому при хронічній цереброваскулярній недостатності проведена в двох групах хворих. Пацієнти першої групи (320 людей) отримували цитофлавін по 2 табл. 2 рази на день протягом 25 днів. Хворі другої групи (280 людей) одержували плацебо препарат. Як базисну терапію використовували 100 мг ацетилсаліцилової кислоти щоденно. У пацієнтів 1 групи відмічено достовірне зменшення проявлення антено-невротичного синдрому. Відмічено швидке настання клінічного ефекту та відсутність синдрому звикання. Відмічено позитивний вплив цитофлавіну на когнітивно-мнестичні функції, показники якості життя та сну пацієнтів. Проте цей спосіб має суттєві недоліки: - повної клінічної ефективності досягнуто не було, - більший вплив препарат чинив на невротичний синдром, а не на астенічний - клінічні прояви астенічного синдрому коригувалися не повністю. В основу корисної моделі поставлено задачу створення такого способу лікування, який би дозволив скоригувати прояви астенічного синдрому повністю або переважну кількість симптомів, скоротити кількість дітей, у яких би зберігалися прояви астенічного синдрому. Технічний результат досягається шляхом використання 50 % розчину цитруліну малату в комплексній терапії захворювання, яка передбачає призначення противірусної терапії у вигляді препарату ацикловір у віковій підтримуючій дозі (по 0,2 г 1 раз на день протягом 1 місяця) та симптоматичну терапію (ентеросорбенти, гепатопротектори). Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає проведення комплексної терапії, згідно з корисною моделлю, додатково призначають 50 % розчин цитруліну малату (стимол) по 2,0 г 2 рази в день - уранці та увечері разом із чаєм або компотом протягом 30 днів. 50 % розчин цитруліну малату має дезінтоксикаційні, метаболічні та енергоутворюючі властивості. Він забезпечує енергією всі тканини організму - нервову, м'язову, епітеліальну, печінку. 50 % розчину цитруліну малату (Стимол) - це комбінація L-цитруліну й малату. На відміну від інших препаратів для лікування астенічного синдрому Стимол складається із двох речовин, які в нормі є завжди присутніми в організмі людини, виступають каталізаторами метаболічних процесів і активують процес енергоутворення на клітинному рівні. При додаванні цих речовин в організм у момент настання адаптаційного кризу відбувається підсилення реакцій метаболізму і виведення лактату й амонію. Малат стимулює цикл Кребса, включаючись у процес неоглюкогенеза, зменшує рівень лактату в крові і тканинах, попереджаючи розвиток молочнокислого ацидозу і збільшує рівень АТФ. Малат допомагає обійти аміачний блок окислювального шляху і обмежити накопичення молочної кислоти шляхом переорієнтації її в сторону глюконеогенезу. Цитрулін - це одна з амінокислот, яка є проміжним продуктом циклу сечовини, яка активує утворення і виведення сечовини та аміаку з організму. За рахунок цитруліну здійснюється дезінтоксикаційна функція печінки. Стимол сприяє утилізації лактату, аміаку і сприяє утворенню енергії, переводячи клітину на більш високий енергетичний рівень. Було показано, що при АС підвищується рівень утворення амонію, який є цитотоксичним і невропатичним ядом. Стимол має здатність зв'язувати і виводити амоній із організму. Основна перевага препарату полягає у подвійній дії - метаболічній і дезінтоксикаційній. Він не запускає окрему гілку метаболізму, а зберігає аеробний розпад глюкози, забезпечуючи фізіологічне утворення 38 молекул АТФ. Крім інактивації амонію, Стимол сприяє покращенню роботи гепатоцитів, шляхом покращення роботи цитохромоксидазної системи (цитохром Р 450), тим самим сприяючи детоксикаційній функції печінки. Метаболічне лікування цим препаратом включає два моменти: введення речовини, здатної виступати в ролі метаболічного посередника, що допомагає обійти аміачний блок окисного шляху й обмежити нагромадження молочної кислоти за допомогою переорієнтації її у бік глюконеогенезу (такою речовиною є малат); призначення проміжних продуктів циклу сечовини (цитрулін), що сприяє прискоренню даного циклу й виведенню аміаку. Малат (яблучна кислота) являє собою одну з ацетильных груп, які піддаються катаболізму в циклі лимонної кислоти (циклі Кребса) завдяки активності ряду специфічних ферментів - дегідрогеназ. У результаті серії реакцій, що протікають у мітохондріях, утворюються відбудовні еквіваленти у формі водню або електронів, які надходять у дихальний ланцюг. При функціонуванні цього ланцюга відбувається окисне фосфорилювання, 2 UA 89771 U 5 10 15 тобто синтезується АТФ-високоенергетичний інтермедіат, який є основним постачальником вільної енергії для реалізації енергозалежних процесів. Цикл лимонної кислоти є загальним метаболічним шляхом при окисленні всіх основних харчових продуктів. Цитрулін являє собою амінну основу з кислотною функцією, що відіграє важливу роль у детоксикації в орнітиновому циклі аміаку, який утвориться в процесі розпаду азотвмісних сполук. Спосіб здійснюється наступним чином: В дослідження було включено 30 дітей, хворих на хронічну форму ЕБВ інфекції у віці 6-18 років, у яких мав місце астенічний синдром. Діагноз хронічної форми ЕБВ інфекції встановлювали на основі клінічних ознак захворювання, лабораторних даних на присутність циркулюючих AT і корпускулярних Аг, імунофлюоресцентного дослідження. У дітей обох груп при першому обстеженні відмічали наступні прояви астенічного синдрому: загальну слабкість, швидку стомлюваність у всіх дітей (100,0 %), дратівливість у 83,3 %, психоемоційну лабільність - у 86,7 %, порушення концентрації уваги - у 63,3 %, сонливість вдень - 66,7 %, безсоння вночі 40,0 %, відчуття розбитості уранці - 43,3 %, головний біль - 66,7 %, головокружіння - 56,7 %, міалгії - 90,0 %, артралгії - 83,3 %, біль у животі - 83,3 %, біль у ділянці серця - 43,3 %, серцебиття - 36,7 %, підвищену пітливість - 50,0 %, зниження апетиту - 83,3 %, гіпотонію - у 50,0 % хворих обох груп (таблиця 1). Достовірної різниці в проявах астенічного синдрому при первинному зверненні у пацієнтів 1 та 2 групи зареєстровано не було, що свідчить про те, що групи не відрізнялися між собою за клінічним діагнозом. 20 Таблиця 1 Клінічні симптоми астенічного синдрому при хронічній формі Епштейна-Барр вірусної інфекції при первинному зверненні (абсолютна кількість хворих, у яких є клінічний симптом/відсоток) Клінічні симптоми, скарги Загальна слабкість Швидка стомлюваність Дратівливість Психо-емоційна лабільність Порушення концентрації уваги Сонливість вдень Безсоння Відчуття розбитості уранці Головний біль Головокружіння Міалгії Артралгії Абдоміналгії Кардіалгії Серцебиття Підвищена пітливість Зниження апетиту Гіпотонія Примітка: достовірність різниці між показниками різниці. Різниця вважалася достовірною при р0,05 4/40,0 >0,05 4/57,1 >0,05 3/50,0 >0,05 6/60,0 >0,05 7/77,7 >0,05 8/61,5 >0,05 7/58,3 >0,05 4/33,3 0,05 Серцебиття 6/40,0 3/50,0 >0,05 Підвищена пітливість 8/53,3 4/50,0 >0,05 Зниження апетиту 12/80,0 7/58,3 >0,05 Гіпотонія 8/53,3 5/62,5 >0,05 Примітка: Р - достовірність різниці між досліджуваними показниками до лікування та в динаміці через 1 місяць від початку терапії проведена методом оцінки різниці частот зустрічуваності ознаки 5 У дітей 1 групи порівняно із 2 групою при оцінці основних клінічних симптомів астенічного синдрому в динаміці хвороби було зареєстровано достовірну різницю в частоті зустрічуваної загальної слабкості, швидкої стомлюваності, дратівливості, психоемоційної лабільності, порушення концентрації уваги, сонливості вдень, безсоння уночі, відчуття розбитості уранці, головокружіння, міалгії, артралгії, абдоміналгії, зниження апетиту (р0,05) (таблиця 4). Таблиця 4 Динаміка основних клінічних симптомів астенічного синдрому при хронічній формі ЕпштейнаБарр вірусної інфекції (абсолютна кількість хворих, у яких є клінічний симптом) Клінічні симптоми, скарги 1 група 2 група Р Загальна слабкість 5 11