Спосіб визначення ефективності інтенсивної терапії кишкової інфекції у дітей раннього віку

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до інфекційних захворювань, і може бути використана для визначення ефективності інтенсивної терапії кишкової інфекції у дітей раннього віку. Широке розповсюдження інфекційних уражень кишково-шлункового тракту серед дітей, відсутність тенденції до зниження рівня захворюваності та економічний збиток, який ними наноситься суспільству, є обґрунтуванням вважати удосконалення їх діагностики і лікування однією з найважливіших завдань практичної охорони здоров'я та медичної науки. На цьому тлі особливого значення набуває оцінка ефективності інтенсивної терапії хворих на кишкові інфекції дітей. Так, наприклад, відома оцінка ефективності інтенсивної терапії хворих важкими формами інфекційних захворювань, коли проводять визначення центрального венозного тиску (ЦВТ), динамічну флебодебитометрію, визначають обсяг циркулюючої крові (ОЦК), питомий опір крові (ПОК). Стан центральної та периферичної гемодинаміки оцінюють за окрасою шкіряних покровів, частотою серцевих скорочень (ЧСС), артеріальним тиском (AT), показниками серцевого викиду - ударний обсяг крові (УО) та хвилинного обсягу крові (ХО), які визначають за даними інтегральної реограми тіла. Про ПОК судять за електропровідністю крові, яка залежить від вмісту в плазмі іонів натрію та хлору, використовуючи цифровий вольтметр. Виходячи із показників ПОК із урахуванням інтегральної реограми, винаходять УО та ХО. Приймаються до уваги клінічні данні (блювота, виразність діарейного синдрому, лабораторні показники - гіпонатріємія, зниження осмотичного тиску плазми крові, рН крові, вміст середніх молекул та лейкоцитарний індекс інтоксикації. Як маркер інтоксикації використовують вміст імунореактивного інсуліну та глюкози в плазмі крові, які визначають радіоімунологічним методом. За ступенем виразності змін вище згаданих параметрів визнають ступінь тяжкості хворого, оцінюють ефективність оральної регідратації [Л.К. Брюханова, К.Н. Тявкина. Регидратационная терапия кишечных токсикозов с эксикозом у детей первого года жизни при мониторном наблюдении за гемодинамикой. //Педиатрия. -1991. -№6. -С.51]. Також відомо спосіб оцінки ефективності лікування кишкової інфекції, зокрема гастроінтестінальної форми сальмонельозу, за клініко-симптоматичними проявами та параклінічними показниками, коли по знайденим за формулою відсотковим показникам оцінюють ефективність лікування хворих, при цьому задовільною тактикою вважається така, при якій індекс ефективності перевищує 70%. [Андрущенко І.М., Козько В.М., Мінухін В.В., Шкляр С.П., Бондаренко А.В. Спосіб оцінки ефективності лікування гастроінтестінальної форми сальмонельозу. Патент 2002032485 від 16.12.2002. Офіц бюл. №12, 2002]. Відомо спосіб контролю за інфузійною терапією у дітей раннього віку [Курочкін М.Ю., Дмитряков В.О. Спосіб контролю за інфузійною терапією. Патент 95041470 від 03.04.1995. Офіц. Бюл. №2, 1997], при якому визначають центральний венозний тиск із виміром трансторакального імпедансу, за показниками якого визначають ефективність інфузійної терапії, що проводиться; при цьому при зниженні імпедансу нижче за 29Ом і підвищенні центрального венозного тиску понад 60мм в.ст. у дітей раннього віку говорять про неефективність інфузійної терапії і про можливість загрози виникнення ускладнень. Відомо також спосіб визначення ефективності інтенсивної терапії хворих важкими формами інфекційних хвороб за моніторингом показників центральної гемодинаміки, при якому за показниками ударного обсягу та серцевого індексу визначають різні режими гемодинаміки; при цьому збереження гіподинамічного режиму вважається ознакою неефективності інтенсивної терапії [Ольховська О.М., Кузнєцов С.В., Столяров К.Є., Басок О.С. Спосіб оцінки ефективності інтенсивної терапії хворих важкими формами інфекційних захворювань. Патент 2002108546 від 28.10.2002. Офіц. бюл. №10, 2003]. Такий спосіб оцінки ефективності терапії хворих на кишкові інфекції є найбільш близьким до того, що заявляється по технічній суті та результату, який може бути досягнутим, тому його обрано в якості прототипу. Основним недоліком відомого способу оцінки ефективності терапії хворих є обчислення багатьох параметрів центральної гемодинаміки, їх складність, вони потребують деякий час на отримання результатів лабораторного дослідження та розрахунок їх за відповідними формулами. Крім того, визначення режимів центральної гемодинаміки можливо лише у дітей із нормальною анатомічною структурою серця і стає неможливим у хворих із спадкоємними хворобами серцево-судинної системи або із уродженими вадами серця. У зв'язку з вищевикладеним в основу корисної моделі покладено задачу удосконалення способу оцінки ефективності інтенсивної терапії дітей раннього віку, хворих на кишкові інфекції. Задача, яку покладено в основу корисної моделі, вирішується тим, що у відомому способі оцінки ефективності інтенсивної терапії кишкової інфекції у дітей раннього віку, що включає визначення різних типів гемодинаміки та контроль за їх змінами, згідно з корисною моделлю типи гемодинаміки визначають за ультразвуковими показниками максимальної швидкості кровотоку у ворітній вені та загальній печінковій артерії (Vmax), їх пульсаційного індексу (РІ) та індексу резистентності (IR), і якщо у ворітній вені Vmax=0,34±0,03cм/c, PI=0,28±0,02, а у загально печінкової артерії Vmax=67,6±0,21cм/c, IR=0,84±0,02 - кровообіг визначають як нормокінетичний; при Vmax>0,38cм/c, PI>0,3 у ворітній вені та Vmax>67,82cм/c, IR=0,87±0,02 у загально печінкової артерії і незмінному діаметрі судин визначають гіперкінетичний кровообіг 1-го типу; при Vmax>0,38cм/c і РІ67,82см/с, IR>0,87 у загально печінкової артерії з розширенням внутрішнього діаметру ворітної вени визначають гіперкінетичний кровообіг 2-го типу, а ефективність інтенсивної терапії визначають шляхом постійного моніторингу даних показників і якщо вони покращуються - терапію визнають адекватною, а якщо вони не змінюються або погіршуються - терапію визнають неадекватною. При кишкових інфекціях збудник, що потрапив у організм людини, розмножується у шлунково-кишковому тракті, де поступово накопичуються токсичні продукти як в наслідок руйнування частки бактерій, так і внаслідок виділення продуктів їх життєдіяльності. Із кишечнику токсичні продукти всмоктуються в кров, що призводить до розвитку симптомів інтоксикації. Призначення інтенсивної, в тому числі інфузійної, терапії в першу чергу спрямовано на виведення токсичних продуктів із організму, зменшення симптомів інтоксикації. Одним із органів, який забезпечує внутрішній гомеостаз організму та відповідає за боротьбу з ендогенною інтоксикацією, виконуючи детоксикаційну функцію є печінка. Як відомо, працездатність будь-якого органу людини, в тому числі і печінки, залежить від його кровопостачання. Наймаліші зрушення внутрішньої рівноваги, внутрішнього гомеостазу віддзеркалюються у кровопостачанні органу. Ось чому визначення типу портальної гемодинаміки на ранніх етапах захворювання дозволяє своєчасно встановити ступень тяжкості кишкових інфекцій та оцінити ефективність інтенсивної інфузійної терапії дітей раннього віку; її показники є найбільш точними і чутливішими при будь-яких змінах стану організму. Це є одним з суттєвіших етапів для призначення своєчасних і достатніх за об'ємом терапевтичних заходів як з перших часів хвороби, так і на подальших етапах лікування. Типи гемодинаміки визначають за ультразвуковими показниками максимальної швидкості кровотоку у ворітній вені та загальній печінковій артерії (Vmax), їх пульсаційного індексу (РІ) та індексу резистентності (IR) за наступними формулами: PI=(Vmax-Vmin)/Vcp, ум. од., де Vcp=Vmax+Vmin/2, см/с Vmax - максимальна швидкість кровотоку в судині, Vmin - мінімальна швидкість кровотоку в судині. IR=(Vmax-Vmin)/Vmax, ум. од. де Vmax - максимальна швидкість кровотоку в судині, Vmin - мінімальна швидкість кровотоку в судині. За змінами кровотоку у ворітній вені та загально печінковій артерії визначають різні типи гемодинамічних порушень портального кровотоку. Нормокінетичний кровообіг характеризується: у ворітній вені Vmax=0,34±0,03cм/c, PI=0,28±0,02; у загально печінкової артерії - Vmax=67,6±0,21cм/c, IR=0,84±0,02. Гіперкінетичний кровообіг 1-го типу характеризується у ворітній вені зростанням Vmax>0,38cм/c з підвищенням РІ>0,3; у загально печінкової артерії - Vmax>67,82cм/c, IR=0,87±0,02. Діаметр судин не змінюється. Гіперкінетичний 2-го типу характеризується у ворітній вені зростанням Vmax>0,38cм/c із зниженням РІ67,82cм/c, IR>0,87. Розширення внутрішнього діаметру ворітної вени. Гіпокінетичний тип характеризується у ворітній вені зменшенням Vmax