Спосіб збереження здоров’я донорів при проведенні плазмаферезу

Реферат: UA 97469 U UA 97469 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до служби крові, і може бути використана для здійснення донорського плазмаферезу без негативного впливу на здоров'я донорів. Процедура донорського плазмаферезу передбачає заготівлю від одного донора до 800,0 мл плазми за донацію і дозволяє проводити від 15 до 104 процедур на рік. При донаціях плазми відбувається втрата імуноглобулінів та білків, як субстрату для їх синтезу, що може стати причиною вторинного імунодефіциту. Для регенерації крові після донації визначальна роль відводиться імунній системі, зокрема хомінгу лімфоцитів до кісткового мозку та продукції цитокінів, для запуску процесів проліферації і диференціювання кістково-мозкових клітинпопередників та активації гепатоцитів до синтезу білків тощо [Кашин К.П. Влияние количества донаций на показатели белкового обмена у доноров плазмы для фракционирования / К.П. Кашин, М.Е. Ковтунова, В.К. Куноф // Вестник службы крови России. - 2013. - № 3. - С. 24-26; Показатели гомеостаза у различных категорий доноров / Г.А. Зайцева, М.Е. Ковтунова, Н.В. Исаева и др. // Вестник службы крови России. - 2013. - № 4. - С. 20-22]. Отже, набуває необхідності з'ясування стану клітинного та гуморального адаптивного імунітету, неспецифічної резистентності, продукції маркерних цитокінів клітин-ефекторів при систематичних донаціях плазми, оскільки імунологічні зсуви в організмі донорів можуть провокувати виникнення захворювань чи викликати прояви захворювання за наявності прихованих або недіагностованих хвороб [Кінах М.В. Зміни рівня прозапальних цитокінів і фактора некрозу пухлин при крововтраті різного генезу / М.В. Кінах, В.В. Михайлович, О.Я. Ястремська // Клінічна хірургія. - 2008. - № 7 - С. 46-48; Козин М.П. Значение адекватных реакций при острой кровопотере для определения тактики инфузионной терапии на догоспитальной этапе: дис. … канд. мед. наук: 14.00.37 / М.П. Козин; ГОУ ДПО "Иркутский государственный институт усовершенствования врачей Федерального агентства по здравоохранению и социальному развитию". - Иркутск, 2009. - 96 с.]. Відомо, що стандартна процедура обстеження донора для збереження його здоров'я та гарантії безпеки донації плазми включає дослідження загального білка плазми перед кожною плазмодачею, а один раз на рік виконання повного клінічного аналізу крові з підрахунком ретикулоцитів і тромбоцитів, донор піддається рентгеноскопії або флюорографії органів грудної клітки і здає сечу на загальний клінічний аналіз. Під час автоматичного плазмаферезу в пробірку-супутник у донора отримують зразки крові для проб, які досліджуються на гемоінфекцію, рівень активності аланін-амінотрансферази, на групову приналежність [Наказ МОЗ України № 385 "Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів" від 01.08.2005]. В останні роки з'явились повідомлення про дослідження спектра клінічних показників стану здоров'я донорів, які головним чином сконцентровані на обстеженні імунної системи донорів [Мониторинг состояния здоровья различных категорий доноров / Г.А. Зайцева, М.Е. Ковтунова, О.И. Матрохина и др. // Пермский медицинский журнал. - 2013. - Т. 30, № 5. - С. 129-135]. Даний спосіб збереження здоров'я донорів при проведенні плазмаферезу є найбільш близьким аналогом до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу способів збереження здоров'я донорів при проведенні плазмаферезу шляхом створення при залученні до систематичних процедур плазмаферезу способу збереження здоров'я активних донорів та донорів без попереднього донорського стажу з урахуванням імунологічної реактивності їх організму. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі збереження здоров'я донорів при проведенні плазмаферезу, який передбачає стандартну процедуру обстеження донора та визначення показників імунологічної реактивності організму, згідно з корисною моделлю, при залученні до систематичних процедур плазмаферезу донорам без попереднього донорського стажу, донорам жіночої статі та донорам віком старше 40 років виконують визначення показників CD3+-, CD4+- та CD8+- клітин, які відносяться до II рівня діагностичного імунологічного обстеження та контроль яких обов'язково здійснюють у перші 9 місяців; інтервал між процедурами плазмаферезу для активних донорів без попереднього донорського стажу встановлюють 40-45 діб, для кадрових донорів - 25-30 діб; після 12 місяців систематичних донацій плазми з дотриманням безпечних інтервалів між процедурами призначають "донорські канікули". Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу способів збереження здоров'я донорів при проведенні плазмаферезу шляхом створення при залученні до систематичних процедур плазмаферезу способу збереження здоров'я активних донорів та донорів без попереднього донорського стажу з урахуванням імунологічної реактивності їх організму, обумовлений синергізмом заходів, які заявляються. 1 UA 97469 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб виконують наступним чином. При залученні до систематичних процедур плазмаферезу донорам без попереднього донорського стажу, донорам жіночої статі та донорам віком старше 40 років виконують визначення показників CD3+-, CD4+- та СD8+- клітин, які відносяться до II рівня діагностичного імунологічного обстеження та контроль яких обов'язково здійснюють у перші 9 місяців. Інтервал між процедурами плазмаферезу для активних донорів без попереднього донорського стажу встановлюють 40-45 діб, для кадрових донорів - 25-30 діб. Після 12 місяців систематичних донацій плазми з дотриманням безпечних інтервалів між процедурами призначають "донорські канікули". Ефективність способу доведена клінічними дослідженнями. До обстеження було залучено 80 донорів, з них 44 - первинних та 36 - кадрових. Серед загальної кількості обстежених донорів 12 осіб були жіночої статі та 68 - чоловічої. Вік донорів варіював від 20 до 49 років (середній вік 40,7±1,1 роки). У період дослідження 20 осіб були відведені від донорства, а 60 осіб склали категорію активних донорів, що регулярно залучались до плазмаферезу протягом 18 місяців та були розділені на групу Активні І - без попереднього донорського стажу на початку обстеження (n=28) та групу Активні II - донори зі стажем від 1 до 9 років (n=32). Визначення показників імунологічної реактивності та медичне обстеження донорів здійснювали з періодичністю 1 раз на 3 місяці, протягом яких проводили від 4 до 6 донацій плазми. Відповідно до кількості процедур плазмаферезу в інтервалі дослідження групу Активних 4 5 6 4 5 І донорів розподілили на підгрупи І (n=9), І (n=11) та І (n=8), а групу Активних II - на II (n=8), II 6 (n=9) та II (n=15). Індексом позначена середня кількість процедур плазмаферезу, здійснених 4 протягом 3-х місяців. Загальна кількість донацій плазми за 18 місяців у підгрупі І склала від 10 5 6 4 5 6 до 14 разів, І - від 15 до 17, I - від 18 до 25, у підгрупі II - від 10 до 14, II - від 15 до 19 II - від 4 4 20 до 28. Тобто середня частота донацій плазми у підгрупах І та II становила один раз на 405 5 6 6 45 діб, у І та II - один раз на 25-30 діб, у І та II - один раз на 14-20 діб. Відбір зразків капілярної та венозної крові від донорів та проведення досліджень здійснювали під час першої плазмодачі (контроль) та надалі через кожні 3 місяці. Після забору капілярної крові (0,1 мл) з пальця кондуктометричним методом на автоматичному гематологічному аналізаторі "Micro СС-18" (НТІ, США) визначали показники клінічного аналізу крові: гемоглобін, кількість лейкоцитів, еритроцитів, тромбоцитів, лімфоцитів і моноцитів; швидкість осідання еритроцитів визначали методом Панченкова. Венозну кров, отриману з ліктьової вени, розділяли на зразки, в яких визначали біохімічні показники: загальний білок уніфікованим методом за допомогою спектрофотометра PV 1251С (ЗАТ "Спектроскопия, оптика и лазеры", Білорусь), білкові фракції методом електрофорезу на обладнанні УЭФ-01 "Астра" (м. Уфа), активність аланін-амінотрансферази уніфікованим методом Райтмана-Френкеля за допомогою фотоелектричного колориметра (ПО "ЗОМЗ", Росія). Проводили скринінгові аналізи на наявність інфекційних агентів хемолюмінесцентним методом на аналізаторі "ARCHITECT PLUS 2000SR" (Abbott Diagnostics, США) із застосуванням діагностичних тест-систем (Abbott Diagnostics, США). В імунологічних дослідженнях визначали показники імунограм: субпопуляції Т- і В-лімфоцитів, фагоцитарний індекс та фагоцитарне число нейтрофілів, концентрацію сироваткових імуноглобулінів IgM, IgG, IgA методом радіальної імунодифузії в агаровому гелі ("Difco", США) з використанням діагностичних моноспецифічних сироваток проти IgM(H), IgG(H), IgA(H) (ФГУП "НПО Микроген", Росія), циркулюючі імунні комплекси фотометричним методом за допомогою спектрофотометра СФ-46, життєздатність лімфоцитів оптичним методом із забарвленням трипановим синім. Концентрації цитокінів - трансформуючого фактора росту -1 (TGF-1), -інтерферону (ІФН-) та інтерлейкіну-17 (ІЛ-17) визначали імуноферментним методом на аналізаторі "Униплан-М" (Росія). Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програмного пакета SPSS, версія 19. Отримані дані представлені у вигляді медіани і інтерквартильного розмаху - Me (25; 75). При аналізі даних використовували непараметричні методи статистики. Величину рівня значимості приймали за рU