Спосіб діагностики панкреатиту у дітей

Реферат: Винахід належить до галузі медицини, зокрема, педіатрії, гастроентерології та променевої діагностики, і може бути використаний для діагностики панкреатиту у дітей. Спосіб діагностики за винаходом базується на результатах ехографічної оцінки паренхіми підшлункової залози та ехографічної оцінки паренхіми привушної залози. UA 98427 C2 (12) UA 98427 C2 UA 98427 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до галузі медицини, зокрема, педіатрії, гастроентерології та променевої діагностики, і може бути використаний для удосконалення діагностики дифузних уражень підшлункової залози у дітей. Існує достатня кількість досліджень підшлункової залози присвячених діагностиці гострого, деструктивного та хронічного гепатитів (1. Пат. 37337 А. Спосіб діагностики гострого панкреатиту. Ткачук О.Л., Мєсоєдова В.А. Бюл. №22, 2008р. 2. Пат. 51423 А. Спосіб діагностики деструктивного панкреатиту. Бойко В.В., Клименко Р.Г. Бюл. №11, 2002 р. 3. Пат. 35764 А. Спосіб діагностики хронічного рецидивного панкреатиту. Губергріц Н.Б., Череватська О.Ю. та інш. Бюл. №3, 2001р.). Більшість із них базуються на лабораторних дослідженнях, які потребують затрат коштів на реагенти (патенти 1, 3), або відносяться до інвазивних методів, які не можна повсякденно застосовувати у педіатричній практиці (патент 2). Диференційна діагностика структурних змін паренхіми підшлункової залози має важливе значення для раннього виявлення уражень залози, а також для попередження гіпердіагностики панкреатитів у дітей. Відомий спосіб діагностики панкреатиту здійснюється шляхом ехографії підшлункової залози (Патент РФ 2163464, 2001г. Римарчук Г.В., Полякова С.И., Лебедева А.В. Способ диагностики панкреатита). Проводять ультразвукове дослідження з вимірюванням поперечних розмірів головки, тіла та хвоста підшлункової залози натщесерце та через 1,5-3 години після фізіологічного сніданку і по приросту суми лінійних розмірів після і до їди діагностують хронічний панкреатит, якщо розміри зменшились або збільшились не більше ніж на 5 %, реактивний панкреатит - при збільшленні розмірів на 6-15 %, а при збільшенні більше 16 % діагностують реакцію підшлункової залози, яка відповідає нормі. Даний спосіб дозволяє визначити функціональну активність зовнішньої секреції підшлункової залози. Проте інтерпретація виявлених патологічних ознак цим способом достатньо складна, що обумовлено використанням лише одного показника оцінювання розмірів органу. Крім того, не враховуються ультразвукові ознаки структурних змін паренхіми залози. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб діагностики хронічного панкреатиту (Пат. UA 56051, 2003р., бюл. № 4. Передерій В.Г., Ткач С.М. та інш. Спосіб діагностики хронічного панкреатиту). Він включає визначення хімотрипсину, проведення комп'ютерної томографії, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, визначення рівня фекальної еластази1 імуноферментним методом і при наявності структурних змін в паренхімі залози, вірсунговій протоці, змін розмірів, наявності кальцифікатів, кіст або псевдокіст і при рівні фекальної еластази-1, нижчому ніж 200 мкг/г калу, діагностують хронічний панкреатит. Зазначений спосіб високоінформативний для діагностики хронічних панкреатитів, але він не дозволяє достовірно виявити мінімальні реактивні зміни підшлункової залози, що особливо важливо у педіатричній практиці. Крім того, проведення комп'ютерної томографії не може широко використовуватись у дітей. В основу запропонованого способу діагностики панкреатиту у дітей покладена задача оцінки маркерних показників структури паренхіми підшлункової залози у порівнянні з паренхімою привушної залози, що забезпечить, з найбільшою серед існуючих методів точністю, підвищення достовірності результатів ранньої діагностики дифузних уражень підшлункової залози та надасть можливість своєчасно розпочинати лікування з метою попередження ускладнень. Поставлена задача способу діагностики панкреатиту у дітей вирішується шляхом ехографії підшлункової та привушної залоз, згідно винаходу, послідовно досліджуються наступні якісні показники: 1) однакова ехогенність тканини підшлункової та привушної залози - нормальна щільність паренхіми; 2) підвищення ехогенності тканини підшлункової залози у порівнянні з привушною або однакова ехогенність тканини та поява лінійних гіперехогенних утворень помірне збільшення щільності за рахунок реактивних змін підшлункової залози; 3) підвищення ехогенності тканини підшлункової залози та поява дрібнокрапчатих, трикутникоподібних гіперехогенних утворень - помірне збільшення щільності за рахунок панкреатиту. Причинно-наслідковий зв'язок заявлених маркерних показників з позитивним результатом, що досягається, полягає в наступному: незалежно від етіологічного чинника (інфекційні та паразитарні реагенти, грубі порушення харчування, вплив медикаментозних препаратів, спадковий характер) виникає токсична ензимопатія, яка характеризується передчасною активацією ферментів підшлункової залози. Активовані ферменти діють деструктивно на мембрани залозистих клітин підшлункової залози та мікросудин, що призводить до підвищення проникності судинної стінки і ексудації рідкої частини крові в проміжну тканину залози. Пошкодження залозистих клітин призводить до звільнення трансформуючого фактора росту (TGF-), який стимулює ріст клітин мезенхімального походження і підвищує синтез білків 1 UA 98427 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 позаклітинного матриксу - колагену, фібронектину, протеогліканів (активація фіброгенезу). При недовготривалій дії патологічних чинників виникає незначний набряк підшлункової залози зі збереженням залозистої тканини, тому ехографічно ехогенність паренхіми залишається звичайною та покращується візуалізація стромальних елементів - судини, дрібні протоки, міждолькові сполучнотканинні перемички (лінійні гіперехогенні утворення, які потрапили в ехографічний пошаровій зріз). При зворотному розвитку набряку паренхіма стає дифузно однорідною і має відповідну сонографічну картину -підвищення ехогенності у порівнянні з привушною залозою. При тривалій дії факторів пошкоджені залозисті клітини заміщуються фіброзною тканиною, відбувається потовщення міждолькових перетинок, стінок протоків і судин, які проходять через залозу, що визначаються як дрібнокрапчаті, трикутникоподібні гіперехогенні утворення. Запропонований спосіб вирішується наступним чином: ультразвукове дослідження виконується вранці натщесерце в положенні хворого на спині. Обстеження проводиться в режимі реального часу (В-режим), після проведення рутинного обстеження за допомогою датчиків 3,5–5,0 МГц, використовуються датчики високочастотного ультразвукового випромінювання (частота 7,5–10 МГц). Головним доступом є епігастральна область. Дослідження здійснюють в горизонтальній та косих площинах сканування. Зміна кута вводу ультразвукового променя дозволяє міняти площину сканування, це допомагає оцінити структуру як поверхневих, так і глибоких відділів підшлункової залози. Дослідження привушної залози здійснюють в горизонтальній та фронтальній площинах. Спочатку датчик розміщують в привушножувальній області нижче мочки вуха та переміщують зверху вниз. Сканування у фронтальній площині здійснюються при розміщенні датчика перед вушною раковиною. Спосіб діагностики демонструється наступними прикладами: 1. Хвора Ельза Б., 16 років (2010 р.) знаходилася на обстеженні та лікуванні в клініці гастроентерології ДУ "ІПАГ АМН України" з діагнозом: Рефлюксна хвороба. Реактивний панкреатит. Тривалість захворювання за даними анамнезу більше 5 років. Результати лабораторного дослідження: Рівень фекальної еластази-1 - 225,2 мкг/г. Норма - 200 мкг/г і вище. Результати ультразвукового дослідження (датчик 10 МГц): Підшлункова залоза візуалізується повністю, не збільшена у розмірах, контури рівні, чіткі. Структура неоднорідна, ехогенність тканини залоза середня, ідентична ехогенності привушної залози. По всій паренхимі визначаються множинні гіперехогенні лінійні структури. Вірсунгів проток діаметром 1 мм, стінки не ущільнені. 2. Хвора Мар'яна С, 9 років (2010 р.) знаходилася на обстеженні та лікуванні в клініці гастроентерології ДУ "ІПАГ АМН України" з діагнозом: Жовчнокам'яна хвороба. Реактивний панкреатит. Тривалість захворювання за даними анамнезу 3 роки. Результати лабораторного дослідження: Рівень фекальної еластази-1 - 245,1 мкг/г. Норма - 200 мкг/г і вище. Результати ультразвукового дослідження (датчик 10 МГц): Підшлункова залоза візуалізується повністю, збільшена у розмірах в області голівки до 21 мм, контури рівні, чіткі. Структура однорідна, ехогенність тканини залози підвищена у порівнянні з ехогенністю привушної залози. Вірсунгів проток діаметром 1,2 мм, стінки не ущільнені. 3. Хворий Назарій Т., 16 років (2010 р.) знаходився на обстеженні та лікуванні в клініці гастроентерології ДУ "ІПАГ АМН України" з діагнозом: Хронічний панкреатит. Хронічний вірусний гепатит В. Тривалість захворювання за даними анамнезу більше 6 років. Результати лабораторного дослідження: Рівень фекальної еластази-1 - 130,8 мкг/г. Норма - 200 мкг/г і вище. Результати ультразвукового дослідження (датчик 10 МГц): Підшлункова залоза візуалізується повністю, не збільшена у розмірах, контури звивисті, чіткі. Структура неоднорідна, ехогенність тканини залози підвищена у порівнянні з ехогенністю привушної залози. По всій паренхимі визначаються множинні дрібнокрапчаті та трикутникоподібні гіперехогенні структури. Вірсунгів проток діаметром 2,5 мм, стінки ущільнені. Таким чином, вищевикладені дані свідчать про застосування даного способу з найбільшою серед існуючих способів об'єктивністю, що може використовуватися для клінічного та абмулаторного обстеження дітей з дифузними захворюваннями підшлункової залози з метою поліпшити діагностику раннього ураження паренхіми залози та динамічного спостереження за розвитком хвороби і ефективностю лікування, що проводилось. 2 UA 98427 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 Спосіб діагностики панкреатиту у дітей шляхом проведення ехографічної оцінки паренхіми підшлункової залози, який відрізняється тим, що додатково проводять ехографічну оцінку паренхіми привушної залози та за однакової ехогенності тканин підшлункової та привушної залози визначають нормальну щільність паренхіми та відсутність патологічних змін підшлункової залози; при підвищенні ехогенності тканини підшлункової залози у порівнянні з тканиною привушної залози, або за однакової ехогенності досліджуваних тканин та появі лінійних гіперехогенних утворень, визначають незначне збільшення паренхіми та діагностують наявність реактивних змін підшлункової залози; при підвищенні ехогенності тканини підшлункової залози у порівнянні з тканиною привушної залози та появі дрібнокрапчатих, трикутникоподібних гіперехогенних утворень, визначають помірне збільшення щільності паренхіми та діагностують наявність панкреатиту. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3