Спосіб отримання поліуретанового матеріалу
Номер патенту: 98460
Опубліковано: 27.04.2015
Автори: Мовчан Борис Олексійович, Савельєв Юрій Васильович, Руденко Адель Вікторівна, Гончар Олексій Миколайович, Горностай Олексій Володимирович, Возіанов Сергій Олександрович
Формула / Реферат
Спосіб отримання поліуретанового матеріалу, який включає синтез макродіізоціанату (МДІ) з поліокситетраметиленгліколем молекулярної маси 1000 (ПОТМГ-1000), що містить наночастинки міді, та 4,4'-дифенілметандіізоціанатом (4,4'-ДФМДІ) при перемішуванні за температури 50-55 °C з подальшим охолодженням до 10-15 °C, і реакцію подовження ланцюга ведуть протягом години за температури 50-55 °C додаванням 1,4-бутандіолу БД в ДМФА, який відрізняється тим, що синтез МДІ здійснюють взаємодією сухого ПОТМГ-1000, що містить 0,0092-0,0154 % мас. наночастинок Сu та 0,0031-0,0123 % мас. наночастинок Ag.
Текст
Реферат: Спосіб отримання поліуретанового матеріалу включає синтез макродіізоціанату (МДІ) з поліокситетраметиленгліколем молекулярної маси 1000 (ПОТМГ-1000), що містить наночастинки міді, та 4,4'-дифенілметандіізоціанатом (4,4'-ДФМДІ) при перемішуванні за температури 50-55 °C з подальшим охолодженням до 10-15 °C, і реакцію подовження ланцюга ведуть протягом години за температури 50-55 °C додаванням 1,4-бутандіолу БД в ДМФА. Синтез МДІ здійснюють взаємодією сухого ПОТМГ-1000, що містить 0,0092-0,0154 % мас. наночастинок Сu та 0,0031-0,0123 % мас. наночастинок Ag. UA 98460 U (54) СПОСІБ ОТРИМАННЯ ПОЛІУРЕТАНОВОГО МАТЕРІАЛУ UA 98460 U UA 98460 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до приготування композитів на основі поліуретанів з використанням металів і призначена для застосування в біомедицині. Відомі способи отримання полімерних матеріалів на основі аліфатичних та полярних полімерів, наповнених солями металів, які стійкі до біокорозії, індукованої мікроорганізмами. Недоліком цих полімерних матеріалів є те, що вони мають у своєму складі токсичний для (мікро)організмів наповнювач, який хімічно не зв'язаний з полімерним матеріалом, це є причиною токсичності такого полімерного матеріалу для людини внаслідок дифузії наповнювача на поверхню полімеру. Це значно знижує практичну цінність вказаних полімерних матеріалів та унеможливлює їх використання в біомедицині [1]. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, є спосіб отримання поліуретанового матеріалу синтезом макродіізоціанату (МДІ) та поліокситетраметиленгліколю з молекулярною масою 1000 (ПОТМГ-1000), що містить 0,00306-0,01024 % мас. наночастинок міді, та 4,4'-дифенілметандіізоціанатом (4,4'-ДФМДІ), при перемішуванні за температури 5055 °C з подальшим охолодженням до 10-15 °C, і реакцію подовження ланцюга ведуть протягом години за температури 50-55 °C додаванням 1,4-бутандіолу БД в ДМФА. По завершенні стадії подовження ланцюга отриманий поліуретановий матеріал виділяли шляхом випаровування розчинника ДМФА [2]. Поліуретановий матеріал, що має наночастинки міді у своєму складі має бактеріостатичну дію на патогенні бактерії та мікроміцети. Недоліком цього матеріалу є відсутність бактерицидної дії на патогенні мікроорганізми, а саме бактерії, мікроміцети і гриби роду Candida. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу отримання поліуретанового матеріалу на основі лінійного поліуретану, ще забезпечує бактерицидні властивості відносно патогенних мікроорганізмів, а саме до бактерій, мікроміцетів і грибів роду Candida. Поставлена задача вирішується тим, що за способом отримання поліуретанового матеріалу синтезом макродіізоціанату (МДІ) з поліокситетраметиленгліколю з молекулярною масою 1000 (ПОТМГ-1000), що містить наночастинки міді, та 4,4'-дифенілметандіізоціанатом (4,4'-ДФМДІ), при перемішуванні за температури 50-55 °C з подальшим охолодженням до 10-15 °C, і реакцію подовження ланцюга ведуть протягом години за температури 50-55 °C додаванням 1,4бутандіолу БД в ДМФА, згідно із запропонованою корисною моделлю, синтез МДІ здійснюють взаємодією сухого ПОТМГ-1000, що містить 0,0307 % мас. наночастинок Сu та 0,01075 % мас. наночастинок Ag. Технічна задача вирішується тим, що в синтезі поліуретанових матеріалів використовують сухий ПОТМГ-1000 насичений наночастинками міді та срібла одночасно. Суть корисної моделі пояснюється такими прикладами. Приклад 1 Синтез макродіізоціанату здійснювали в тригорлому реакторі, який забезпечений пристроєм входу-виходу інертного газу (аргону), при нагріванні (0,01 моля) 10,0 г сухого ПОТМГ-1000, що містить 0,0154 г (0,0154 % мас.) наночастинок міді та 0,0123 г (0,0123 % мас.) срібла з 5,025 г (0,02 моля) 4,4'-дифенілметандіізоціанатом (4,4'-ДФМДІ) до температури (50-55)°С. Реакцію зупиняли охолодженням реактора холодною водою до (10-15)°С. Вміст ізоціанатних груп в МДІ має бути близьким до 5,6 % мас. Стадія подовження ланцюга здійснюється додаванням (0,01 моль) 0,9012 г БД, розчиненого в 20 мл ДМФА та нагріванні до температури 50-55 °C протягом години. По завершенні стадії подовження ланцюга отриманий поліуретановий матеріал виділяли шляхом випаровування розчинника ДМФА. Приклад 2 Аналогічно за прикладом 1 здійснювали синтез, використовуючи (0,01 моля) 10,0 г сухого ПОТМГ-1000, що містить 0,0138 г (0,0138 % мас.) наночастинок міді та 0,0077 г (0,0077 % мас.) срібла. Приклад 3 Аналогічно за прикладом 1 здійснювали синтез, використовуючи (0,01 моля) 10,0 г сухого ПОТМГ-1000, що містить 0,0092 г (0,0092 % мас.) наночастинок міді та 0,0031 г (0,0031 % мас.) срібла. Вміст металів у складі ПОТМГ-1000 визначали методом атомно-абсорбційної спектроскопії [3]. Склад поліуретанових матеріалів, вміст міді та срібла прикладу прототипу наведені в табл. 1. 1 UA 98460 U Таблиця 1 Склад поліуретанового матеріалу прикладів 1-3 та за прототипом Склад поліуретану, моль ПОТМГ-1000 ДФМДІ БД 0,01 0,02 0,01 0,01 0,02 0,01 0,01 0,02 0,01 0,01 0,02 0,01 Приклад 1 2 3 Прототип 5 Вміст Сu, % мас. Вміст Ag, % мас. 0,01 0,009 0,006 0,01024 0,008 0,005 0,002 Поліуретановий матеріал, який одержаний за способом, що заявляється, та за прототипом випробувані на біологічну активність до дії мікроорганізмів згідно ГОСТ 9.048….9.053-75 (91) [4] - (табл. 2-3). Таблиця 2 Результат дії зразків отриманого поліуретанового матеріалу за прикладами та за прототипом на бактерії, гриби роду Candida та мікроміцети Зразки Приклад 1 Приклад 2 Приклад 3 Прототип Бактерії Кандиди Мікроміцети К. S. Е. P. P. С. PeniciA. Paecilopneu Е. С. nonA. aureu aeroge mirabi- aerugi albican llium nig myces mo- coli albicans flavus s -nes lis -nosa s spp. er spp. niae 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/0 0/2 0/0 0/3 чисельник - зона пригнічення росту культури навколо диску; знаменник - повторний ріст випробуваної культури на диску, мм. Таблиця 3 Результат висіву тест-культур з поверхні поліуретанових дисків отриманого поліуретанового матеріалу за прикладами та за прототипом після культивування протягом 5 діб (для бактерій) та 30 діб (для мікроміцетів) Бактерії Кандиди Мікроміцети S. К. Е. Е. P. P. PeniciPaeciloЗразки С. albi- С. nonA. A. aureu pneum col aerog mirabi aerugillium myces cans albicans flavus niger s o-niae i e-nes -lis nosa spp. spp. Приклад 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 Приклад 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 2 Приклад 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 3 Прототи # # # # # # # # # # # # п 0 - відсутність росту; # - суцільний ріст. 2 UA 98460 U 5 10 15 Поліуретановий матеріал отриманий за способом, що заявляється, проявляє новий біологічний ефект - бактерицидну дію не тільки на бактерії і гриби роду Candida, але й на мікроміцети та завдяки своїй термопластичності. Наночастинки металів у складі біологічно-активного поліуретанового матеріалу не впливають на термопластичний характер полімерного нанокомпозиту, що дозволяє переробляти одержаний поліуретановий матеріал методом екструзії (Тпл=140 °C та Трозкл.=180 °C) та виробляти на його основі катетори, дренажі та інші прилади медичного призначення. Джерела використання інформації. 1. Панарин Е.Ф. Основные типы и принципы синтеза биологически активных полимеров // В кн.: Синтез, структура и свойства полимеров. - Л.: Наука, 1989. - С. 187-198. 7 2. Деклараційний патент України на корисну модель МПК С08J 3/00, С08G 18/00, С08K 3/08 Спосіб отримання поліуретанового матеріалу, Ю.В. Савельєв, О.М. Гончар, Б.О. Мовчан, О.В. Горностай, А.В. Руденко № u 201405751, 28.05.2014. - прототип. 3. Хавезов И., Цалев Д. Атомно-абсорбционный анализ. Л.: Химия. 1983. - 144 с. 4. ГОСТ 9.048…9.053-75 (91). Материалы и изделия. Методы испытаний на микробиологическую устойчивость. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб отримання поліуретанового матеріалу, який включає синтез макродіізоціанату (МДІ) з поліокситетраметиленгліколем молекулярної маси 1000 (ПОТМГ-1000), що містить наночастинки міді, та 4,4'-дифенілметандіізоціанатом (4,4'-ДФМДІ) при перемішуванні за температури 50-55 °C з подальшим охолодженням до 10-15 °C, і реакцію подовження ланцюга ведуть протягом години за температури 50-55 °C додаванням 1,4-бутандіолу БД в ДМФА, який відрізняється тим, що синтез МДІ здійснюють взаємодією сухого ПОТМГ-1000, що містить 0,0092-0,0154 % мас. наночастинок Сu та 0,0031-0,0123 % мас. наночастинок Ag. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3
ДивитисяДодаткова інформація
Автори англійськоюSaveliev Yurii Vasyliovych, Honchar Oleksii Mykolaiovych, Movchan Borys Oleksiiovych, Vozianov Serhii Oleksandrovych, Rudenko Adel Viktorivna
Автори російськоюСавельев Юрий Васильевич, Гончар Алексей Николаевич, Мовчан Борис Алексеевич, Возианов Сергей Александрович, Руденко Адель Викторовна
МПК / Мітки
МПК: C08J 3/00, C08G 18/00
Мітки: отримання, спосіб, поліуретанового, матеріалу
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-98460-sposib-otrimannya-poliuretanovogo-materialu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб отримання поліуретанового матеріалу</a>
Попередній патент: Спосіб моделювання медикаментозного ураження печінки щурів
Наступний патент: Запалювальна свічка
Випадковий патент: Пристрій для ендоскопічного захоплення та вилучення тканин