Спосіб диференційної діагностики тривожних, депресивних розладів та деперсоналізацій у пацієнтів з психічними захворюваннями за шевченко-бітенським к.в.

Реферат: UA 98883 U UA 98883 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме психіатрії, і може бути використана для діагностики диференціювання вираженості тривожних, депресивних розладів та деперсоналізацій, коморбідних з психосоматичними розладами, наприклад псоріазом. Психосоматичні захворювання при коморбідності з афективними захворюваннями значно частіше хронізуються, а тяжкість їх перебігу при цьому посилюється (1). Психосоматичні захворювання, до яких належать і такі тяжкі як псоріаз, діабет, бронхіальна астма, виразкові ураження ШКТ, гіпертонічна хвороба, ревматизм, метаболічний синдром і багато інших, а також коморбідні з ними психічні порушення до теперішнього часу не мають адекватного лікування, глибоко інвалідизуючих хворих. Тривожні розлади, як і депресивні, перебігають коморбідно з психосоматичними, мають прогресуючу тенденцію до ускладнення, що супроводжуються симптоматикою порушеної самосвідомості (усвідомлення моїм "я" мого психічного) ангедонії, деперсоналізації, апатії, алекситимії тощо, відчуженням базальних потягів, вкрай неприємними відчуттями змінності власної "життєвості", тілесної спроможності, хворобливої" анестезії психіки (anaesthesia psychica dolorosa) і, навпаки, маніфестних надцінних утворень (типу "параної совісті"), марення. В умовах подібної "строкатості" клінічної симптоматики відоме застосування для їх оцінки експериментально-психологічних психометричних опитувань, результати, яких часто викликають обґрунтовані сумніви у їх достовірності, так як вони заповнюються безпосередньо хворими і мають зазвичай хворобливо суб'єктивний характер. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є метод електродентометрії, при якому на поверхню зуба пацієнта поміщали електрод, пропускали струм, підвищуючи його силу аж до відчуття болю; фіксували отриману силу струму, як "больовий поріг". Однак, пропонуючи метод електродентометрії, сам автор застерігає, що методика вкрай не досконала, так як різні зуби мають неоднакову больову чутливість. Так, больовий поріг на здорових різцях нижче, ніж на здорових іклах і премолярах. Крім того, хворі вкрай обережно і з підвищенням ситуаційною тривогою (аж до паніки!) ставляться до вставлення електродів у рот, а тим більше бояться "пуску" струму. При цьому у більшості хворих, з якими доводиться працювати, вже в досить дорослому, а іноді і старечому віці, зуби, зазвичай, уражені, часто карієсні і депульповані. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу діагностики тривожних, депресивних розладів та деперсоналізацій шляхом впливу електричним струмом на шкіру ділянки голови і виміру порогу тактильного відчуття поколювання і болю, які є сенсорним і больовим рівнями чутливості, що дозволить з більшим ступенем вірогідності диференціювати вказані психічні патології. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, застосовують електродерматоалгометрію (ЕДАМ) у вигляді впливу електричним струмом на шкіру пацієнта за допомогою 4-х електродів, 2 з яких (катоди) накладають на лобову поверхню голови, і 2 (аноди) - на безволосяну ділянку соскоподібних відростків голови, пропускають струм від 1 до 100 мА, частотою від 50 до 3000 Гц, тривалістю імпульсу від 0,2 до 0,5 мс, термін ЕДАМ від 30 с до 2 хв. - до появи поколювання і наступного болю, що є сенсорним та больовим рівнями чутливості, виконують статистичну обробку отриманих результатів, а саме, якщо поколювання настає при силі струму 1,21±0,64 мА, а біль відчувається при 1,64±0,23 мА, то діагностують тривожні розлади, якщо поколювання настає при 5,81±0,27 мА і біль при 6,02±,15 мА, визначають депресивний розлад, а при виникненні поколювання при силі струму 23,01±0,14 мА і болю при 39±0,41 мА, виявляють деперсоналізацію. Спосіб виконується наступним чином. Попередньо лікар пояснює хворому необхідність проведення процедури, її корисність для здоров'я і отримує усвідомлену згоду пацієнта (або його довіреної особи). Шкіра і волосся голови пацієнта промиваються теплою водою із застосуванням індиферентного шампуню. Волосся сушиться рівномірно ручним феном (хворі з псоріатичними ураженнями волосистої частини голови виключалися з дослідження). Вимірювання порогу чутливості шкіри проводиться лише після клініко-психопатологічної і експериментально-психологічної психометричної верифікації психічного стану хворого. Заявлений спосіб виконують за допомогою апарата "Ленар", який дозволяє проводити електродерматоалгометрію (ЕДАМ) рівнів тривоги, депресії і деперсоналізації, адекватно оцінювати досліджувану афективну патологію за рівнем, що виявляється в показниках сенсорних тактильних і больових сприйняттях. Нейрофізіологічною особливістю цих електричних струмів є найбільш об'єктивний ефект роздратування антимоцицентивної системи (ендорфінної, серотонінові нейротранеміттерні механізми), крім того, при пропусканні струмів із зазначеними параметрами викликається 1 UA 98883 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 спочатку "пусковий" алгічний ефект, але надалі, включаючи "адаптаційний захист" (зокрема, ту саму серотонінову нейромедіацію опіоїдні пептиди), відбувається нормалізація психофізіологічних функцій: стимуляції імунітету, вегетативної і ендокринної стійкості (2). При застосуванні способу ЕДАМ у І групі, в яку включені здорові добровольці, які склали контрольну групу, відчуття легкого поколювання викликало при силі струму 2,26±0,74 мА; болю 3,18±0,4 мА. У хворих з 2-ї групи, які страждали психічними розладами, рівень тривоги, що визначався психометрично, був низьким, також відмічались низькі параметри струму при зміні ЕДАМ, а саме: 1,24±0,6 мА (Pt