Спосіб формування арефлюксного біліодигестивного анастомозу

Реферат: UA 99836 U UA 99836 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана у лікуванні пацієнтів з дистальною непрохідністю загальної жовчної протоки непухлинного генезу. У хірургічній практиці для ліквідації біліарної гіпертензії, спричиненої доброякісними захворюваннями органів гепатопанкреатодуоденальної зони, найбільш часто використовуються реконструктивні операції з відновленням жовчовідтоку в просвіт кишківника. Так, у пацієнтів з протяжним стенозом термінального відділу холедоха (понад 2,5 см) на ґрунті індуративного панкреатиту головки підшлункової залози, протяжними стриктурами холедоха, атонією жовчних проток з їх дилятацією понад 2 см в діаметрі частіше використовують біліодигестивні анастомози (БДА) у формі холедоходуоденоанастомозу (ХДА) та холедохоєюноанастомозу (ХЄА) (Шалимов А.А., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Доманский Б.В. Хирургия печени и желчевыводящих путей. - Київ: Здоров'я, 1993. - 429 с.). Відомо, що ХДА відзначається достатньою технічною простою виконання та забезпечує повне відновлення пасажу жовчі в просвіт дванадцятипалої кишки (ДПК), що має важливе фізіологічне значення (Сусак Я.М., Ковальская И.А., Шкапенко А.А., Кравченко А.В. Билиодигестивные анастомозы у больных с невоспалительными иктерогенными заболеваниями поджелудочной железы. Харківська хірургічна школа. - 2002. - № 4. - С. 62-64). Основними недоліками способу слід вважати небезпеку формування рубцевого стенозу ХДА з рецидивом синдрому жовтяниці, розвиток висхідного рефлюкс-холангіту, особливо у випадках недіагностованого порушення моторики ДПК, а також утворення в загальній жовчній протоці, нижче анастомозу, "сліпого мішка", що не дренується та є постійним джерелом інфекції і каменеутворення (Гальперин Э.И., Кузовлев Н.Ф., Карагулян С.Р. Рубцовые стриктуры желчных протоков. - М.: Медицина, 1982. - С. 240). Зазначених вище недоліків позбавлений ХЄА на виключеній за Ру петлі тонкої кишки, який також може бути використаний в деяких випадках ятрогенного пошкодження жовчних шляхів. Відомо, що для оптимального функціонування цього анастомозу та профілактики розвитку рефлюкс-холангіту ділянка виділеної тонкої кишки повинна становити не менш як 80-100 см (Гальперин Э.И., Дедерер Ю.М. Нестандартные ситуации при операциях на печени и желчных путях. - М.: Медицина, 1987. - 336 с.). Істотним недоліком цієї методики є повне припинення надходження жовчі в ДПК, що призводить до пошкодження її слизової оболонки з утворенням гострих поверхневих та глибоких ерозій, а також пептичних виразок (Милонов О.Б., Грязнов С.Н. Двойное внутреннее дренирование общего желчного протока. - М.: Медицина, 1986. - 240 с.). Іншим, не менш важливим недоліком описаного способу, є висока ймовірність розвитку Ру-стаз-синдрому внаслідок технічно неправильного виділення і перетину початкового відділу тонкої кишки, виконаного з пошкодженням єюнальних судин і нервів, що в подальшому спричиняє порушення моторно-евакуаторної функції відвідної кишки (Михайлов А.П., Данилов A.M., Напалков А.Н., Дутова Т.П. Топографоанатомические и технические особенности резекции желудка по способу Ру // Вестник хирургии. - 2005. - Т. 164. № 1. - С. 33-37). Відома також методика з накладанням ХЄА на виділену за Брауном петлю тонкої кишки, проведену через вікно в mesocolon, та формуванням "заглушки" за О.О. Шалімовим на привідній петлі тонкої кишки з міжкишковим анастомозом нижче "заглушки" (Шалимов А.А., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Доманский Б.В. Хирургия печени и желчевыводящих путей. Київ: Здоров'я, 1993. - С. 429). Перевагою способу є збереження моторно-евакуаційної функції використовуваної для формування БДА тонкої кишки. Недолік обумовлений повним відключенням ДПК від жовчотоку, що загрожує розвитком її ерозивно-виразкового ураження. Відома модифікація методики А.А. Шалімова, яка передбачає формування холедохоєюноанастомозу, браунівського співустя та заглушки та додаткове накладання єюнодуоденоанастомозу бік-в-бік (Патент 65067 Україна А 7 А61В 17/00, Спосіб формування холедохоєюноанастомозу / Даценко Б.М., Тамм Т.І., Непомнящий В.В., Кхалифе Вафик Мохамад, Зєєв О.П. Заявл. 23.05. 2003; опубл. 15. 03. 2004). Спосіб є найбільш близьким до того, що заявляється, і вибраний як найближчий аналог. Описаний спосіб лише частково вирішує питання олужнення просвіту ДПК, тому що по сформованому ХЄА в ДПК надходить тільки частина жовчі, а її основний обсяг потрапляє з відвідної петлі в дистальні відділи тонкої кишки. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу формування ХЄА з використанням петлі тонкої кишки за Брауном, який дозволяє попередити розвитку рефлюксхолангіту, а також забезпечити пасаж всієї жовчі в просвіт ДПК, що запобігає розвиток пептичної виразки. Спосіб, що заявляється, дозволяє усунути недоліки та об'єднати позитивні якості наведених вище методик. 1 UA 99836 U 5 10 15 20 25 Поставлена задача вирішується в способі формування арефлюксного біліодигестивного анастомозу, який включає лапаротомію, формування холедохоєюнота єюнодуоденоанастомозу з петлею тонкої кишки, виділеної за Брауном, та міжкишкового співустя нижче вікна в mesocolon, в якому, згідно з корисною моделлю, вище від холедохоєюноанастомозу та нижче від єюнодуоденоанастомозу формують "заглушки" за О.О. Шалімовим, а ділянка тонкої кишки між цими анастомозами повинна бути завдовжки 30-40 см. Спосіб, що заявляється, пояснюють кресленням, де зображений спосіб формування БДА. Заявлений спосіб виконується таким чином. Пацієнту з синдромом механічної жовтяниці на ґрунті дистальної протяжної непрохідності загальної жовчної протоки в підпечінковий простір через вікно mesocolon (позиція 1) підводять петлю тонкої кишки, виділену за Брауном, після чого виконують стандартне формування ХЄА (2) бік-в-бік, вище від якого формують заглушку за О.О. Шалімовим (3), а нижче з привідною ділянкою кишки формують єюнодуоденоанастомоз (4) бік-в-бік та дистальну "заглушку" (5). Ділянка тонкої кишки А повинна бути не меншою за 30-40 см, а нижче вікна в mesocolon формують міжкишкове співустя 6. Стрілкою вказано напрямок перистальтики тонкої кишки. Умовою, яка визначає можливість виконання розробленої модифікації ХЄА, є відсутність ознак дуоденальної непрохідності з показниками внутрішньопорожнинного тиску в ДПК, що отримують методом відкритого катетера, у межах 80-130 мм вод. ст. (Витебский Я.Д. Поэтажная манометрия и ее клиническое значение. - Курган. - 1985. - 25 с.). Запропонований спосіб був використаний при лікуванні 4 хворих з непухинною дистальною непрохідністю холедоха. Отримані задовільні результати. Розроблений спосіб дозволяє вирішити три основні завдання: зберегти моторику задіяної петлі тонкої кишки, не порушивши її анатомічні взаємозв'язки, попередити розвиток висхідного рефлюкс-холангіту за рахунок подовження привідної ділянки петлі тонкої кишки та відновити повний пасаж жовчі в ДПК, попереджаючи у ній розвиток геморагічних ускладнень. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб формування арефлюксного біліодигестивного анастомозу, який включає лапаротомію, формування холедохоєюно- та єюнодуоденоанастомозу з петлею тонкої кишки, виділеної за Брауном, та міжкишкового співустя нижче вікна в mesocolon, який відрізняється тим, що вище від холедохоєюноанастомозу та нижче від єюнодуоденоанастомозу формують "заглушки" за О.О. Шалімовим, а ділянка тонкої кишки між цими анастомозами повинна бути завдовжки 30-40 см. 2 UA 99836 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3