Спосіб діагностики тяжкості стану ураження печінки у хворих цукровим діабетом типу 2 (цд2) та неалкогольною жировою хворобою печінки (нажхп)

Реферат: Спосіб діагностики тяжкості стану ураження печінки у хворих цукровим діабетом типу 2 (ЦД2) та неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП) є лабораторними методом діагностики. Він включає проведення селективної преципітації комплексів антиген-антитіло в 3,75 % поліетиленгліколі з наступним фотометричним визначенням щільності преципітації, для реакції беруть 2 розчини (№ 1-0,1 боратний буфер рН = 8,4; № 2-10 г поліетиленгліколю М = 6000 розчиняють у 240 мл розчину № 1), в дослідну пробірку вносять 0,1 мл сироватки хворого, 0,2 мл розчину № 1 і 2,7 мл розчину № 2, в контрольну пробірку вносять 0,1 мл сироватки хворого і 2,9 мл розчину № 1, ретельно струшують і інкубують 1 годину при 2 °C, по закінченні терміну інкубації визначають оптичну густину на спектрофотометрі при довжині хвилі 450 нм, результат розраховують за наступною формулою - (О-Кх1000) оптичних одиниць, де О - показник дослідної пробірки; К - показник контрольної пробірки. UA 99928 U (12) UA 99928 U UA 99928 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме нейрохірургії, ендокринології та терапії і може бути використана для діагностики тяжкості стану хворих з ЦД2 та НАЖХП, що має важливе значення при виборі методів лікування хворих. В медичній практиці існує багато різних методів, які визначають ступінь порушень функції печінки, як основного органу системи детоксикації організму, які розвиваються на фоні різний захворювань, таких як цукровий діабет (ЦД), вірусні інфекції, атеросклероз, травматичні ураження головного мозку та багато інших. Оцінка функціональної активності гепатобіліарної системи дозволяє визначити відхилення від норми в роботі різних функціональних систем всього організму. На основі визначення показників гепатобіліарної системи, таких як рівень білірубіну, активності ферментів трансаміназної групи (АЛС та ACT) виявляються порушення біохімічних механізмів у печінці, що являється основою для визначення подальшої тактики лікування цих хворих. В той же час загальну детоксикаційну функцію печінки, за наявності таких соматичних захворювань, такими як ЦД, інфекційні та інші загальні системні ураженнями за допомогою цих лабораторних методів складно, тому нами пропонується новий метод визначення загального детоксикаційного стану організму, в тому числі і печінки. Недоліки існуючих методів. Складність лабораторних досліджень, необхідність великої кількості реактивів, тривалий час проведення досліджень, складність трактовки та оцінки отриманих результатів, невизначеність загального стану організму за наявності порушеного функціонування печінки, зокрема ЦД2 та НАЖХП, та ін. Необхідність кількох кваліфікованих працівників для проведення досліджень. В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу діагностики тяжкості стану хворих з ЦД2 та НАЖХП на основі інтегральної оцінки детоксикаційних процесів в організмі, який дозволить досить швидко оцінити (легкий, середній або важкий) ступінь загальних порушень. Поставлена задача вирішується тим, що проводять селективну преципітацію комплексів антиген-антитіло в 3,75 % поліетиленгліколі з наступним фотометричним визначенням щільності преципітації, для реакції беруть 2 розчини (№ 1 - 0,1 боратний буфер рН = 8,4; № 2 10 г поліетиленгліколю М = 6000 розчиняють у 240 мл розчину № 1), в дослідну пробірку вносять 0,1 мл сироватки хворого, 0,2 мл розчину № 1 і 2,7 мл розчину № 2, в контрольну пробірку вносять 0,1 мл сироватки хворого і 2,9 мл розчину №1, ретельно струшують і інкубують 1 годину при 2 °С, по закінченні терміну інкубації визначають оптичну густину на спектрофотометрі при довжині хвилі 450 нм, результат розраховують за наступною формулою (О-К х 1000) оптичних одиниць, де О - показник дослідної пробірки; К - показник контрольної пробірки. А саме - в сироватці крові хворого з ЦД2 та НАЖХП визначається рівень циркулюючих імунних комплексів за допомогою відповідної методики. Низький рівень цих комплексів свідчить про нормальну, не порушену функцію печінки, підвищений рівень на 20-30 %, в порівнянні зі здоровими, свідчить про легкі порушення детоксикаційної функції в організмі. Високий рівень циркулюючих імунних комплексів, на 80-150 % вище норми, вказує про важку ступінь порушень детоксикаційних процесів. Заявлений спосіб здійснюється наступним чином. Проводять селективну преципітацію комплексів антиген-антитіло в 3,75 % поліетиленгліколі з наступним фотометричним визначенням щільності преципітації. Для реакції беруть 2 розчини: № 1 - 0,1 боратний буфер рН = 8,4; № 2 - 10 г поліетиленгліколю М = 6000 розчиняють у 240 мл розчину № 1. В дослідну пробірку вносять 0,1 мл сироватки хворого,0,2 мл розчину № 1 і 2,7 мл розчину № 2. В контрольну пробірку вносять 0,1 мл сироватки хворого і 2,9 мл розчину № 1. Ретельно струшують і інкубують 1 год. при 2 °С. По закінченні терміну інкубації визначають оптичну густину на спектрофотометрі при довжині хвилі 450 нм. Результат розраховують за формулою: (О-К х 1000) оптичних одиниць, де О - показник дослідної пробірки; К - показник контрольної пробірки. Отримані за допомогою запропонованого способу дані мають важливе значення для розуміння загальної тяжкості стану хворих в залежності від стану детоксикаційної функції печінки, зокрема при ЦД2 та НАЖХП. Прикладом застосування цього методу можуть бути дані, які приведені в табл. 1 UA 99928 U Таблиця Рівень циркулюючих імунних комплексів в крові хворих на ЦД2 та НАЖХП (у о) Рівне циркулюючих імунних комплексів М+n Р1-4 Р1-2 Р1-3 5 10 15 20 25 30 35 Групи хворих та кількість обстежених ЦД2 та НАЖХП (n = 60) ЦД2 (n = 25) НАЖХП (n = 25) Контроль (n = 25) 155,4±4,5 126,0±3,2 110,8±2,5 78,6±3,0