Антитіло, яке зв’язується з tweak людини

1. Антитіло, яке зв'язується з TWEAK людини, або його антигензв'язувальний фрагмент, що містить: UA (21) a200714838 (22) 25.05.2006 (24) 10.11.2011 (86) PCT/US2006/019706, 25.05.2006 (31) 60/685,149 (32) 27.05.2005 (33) US (46) 10.11.2011, Бюл.№ 21, 2011 р. (72) БЕРКЛІ ЛІНДА К., US, ГАРБЕР ЕЛЛЕН, US, ЛУГОВСКОЙ АЛЄКСЄЙ, US (73) БАЙОДЖЕН АЙДЕК МА ІНК., US (56) POTROVITA I ET AL: "TUMOR NECROSIS FACTOR-LIKE WEAK INDUCER OF APOPTOSISINDUCED NEURODEGENERATION" JOURNAL OF NEUROSCIENCE, NEW YORK, NY, US, vol. 24, no. 38, 22 September 2004 (2004-09-22), pages 82378244, XP009045900 ISSN: 0270-6474 DOI: 10.1523/JNEUROSCI.1089-04.2004. POTROVITA I ET AL: "TWEAK - A REGULATOR OF NEURONAL CELL DEATH" NAUNYNSCHMIEDEBERG'S ARCHIVES OF PHARMACOLOGY, SPRINGER, BERLIN, DE, vol. 369, no. SUPPL. 01, 9 March 2004 (2004-03-09), page R12, XP009045913 ISSN: 0028-1298. CHICHEPORTICHE YVES ET AL: "Proinflammatory activity of TWEAK on human dermal fibroblasts and synoviocytes: blocking and enhancing effects of antiTWEAK monoclonal antibodies" ARTHRITIS RESEARCH, CURRENT SCIENCE, LONDON, GB, vol. 4, no. 2, 9 November 2001 (2001-11-09), pages 126-133, XP021020655 ISSN: 1465-9905 DOI: 10.1186/ar388. JAKUBOWSKI A ET AL: "Dual role for TWEAK in angiogenic regulation" JOURNAL OF CELL SCIENCE, CAMBRIDGE UNIVERSITY PRESS, LONDON, GB, vol. 115, no. 2, 1 January 2002 (200201-01), pages 267-274, XP002974742 ISSN: 00219533. NAKAYAMA M ET AL: "Characterization of murine TWEAK and its receptor (Fn14) by monoclonal 2 (19) 1 3 (а) послідовність варіабельного домену важкого ланцюга, щонайменше на 80 % ідентичну амінокислотній послідовності відповідного варіабельного домену SEQ ID NO: 50 або SEQ ID NO: 64; і (b) послідовність варіабельного домену легкого ланцюга, щонайменше на 80 % ідентичну амінокислотній послідовності відповідного варіабельного домену SEQ ID NO: 51, SEQ ID NO: 66 або SEQ ID NO: 68; і (c) ділянки 1-3, що визначають компліментарність (CDR), варіабельного домену важкого ланцюга, які мають амінокислотні послідовності, представлені в SEQ ID NO: 1, SEQ ID NO: 2 і SEQ ID NO: 3, відповідно; і (d) CDR ділянки 1-3 варіабельного домену легкого ланцюга, що мають амінокислотні послідовності, представлені в SEQ ID NO: 8, SEQ ID NO: 9 і SEQ ID NO: 10, відповідно; в якому ділянки CDR1, CDR2 та/або CDR3 важкого ланцюга необов'язково можуть бути модифіковані не більше ніж по чотирьох амінокислотних залишках на CDR-ділянку; або в якому ділянки CDR1, CDR2 та/або CDR3 легкого ланцюга необов'язково можуть бути модифіковані не більше ніж по чотирьох амінокислотних залишках на CDR-ділянку. 2. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому ділянки CDR1, CDR2 та/або CDR3 важкого ланцюга необов'язково можуть бути модифіковані не більше ніж по трьох амінокислотних залишках на CDR-ділянку; або в якому ділянки CDR1, CDR2 та/або CDR3 легкого ланцюга необов'язково можуть бути модифіковані не більше ніж по трьох амінокислотних залишках на CDR-ділянку. 3. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому ділянки CDR1, CDR2 та/або CDR3 важкого ланцюга необов'язково можуть бути модифіковані не більше ніж по двох амінокислотних залишках на CDR-ділянку; або в якому ділянки CDR1, CDR2 та/або CDR3 легкого ланцюга необов'язково можуть бути модифіковані не більше ніж по двох амінокислотних залишках на CDR-ділянку. 4. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому тільки ділянка CDR3 важкого ланцюга або ділянка CDR3 легкого ланцюга модифікована не більше ніж по чотирьох амінокислотних залишках. 5. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому ділянки CDR1-3 важкого ланцюга мають амінокислотні послідовності, представлені в SEQ ID NO: 1, SEQ ID NO: 2 і SEQ ID NO: 3, відповідно; а ділянки CDR 1-3 легкого ланцюга мають амінокислотні послідовності, представлені в SEQ ID NO: 8, SEQ ID NO: 9 і SEQ ID NO: 10, відповідно. 6. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому варіабельний домен легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка 96416 4 відрізняється від послідовності, представленої в SEQ ID NO: 17, SEQ ID NO: 18, SEQ ID NO: 19, SEQ ID NO: 20, SEQ ID NO: 21, SEQ ID NO: 22, SEQ ID NO: 23, SEQ ID NO: 24, SEQ ID NO: 25 або SEQ ID NO: 26 менше ніж на вісім амінокислотних заміщень, інсерцій або делецій. 7. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 6, в якому менше ніж вісім амінокислотних заміщень, інсерцій або делецій являють собою консервативні амінокислотні заміщення або заміщення на амінокислотний залишок у відповідному положенні в SEQ ID NO: 51, SEQ ID NO: 61 або SEQ ID NO: 63. 8. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 6, в якому варіабельний домен легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 95 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 17, SEQ ID NO: 18, SEQ ID NO: 19, SEQ ID NO: 20, SEQ ID NO: 21, SEQ ID NO: 22, SEQ ID NO: 23, SEQ ID NO: 24, SEQ ID NO: 25 або SEQ ID NO: 26. 9. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 6, в якому варіабельний домен легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 17, SEQ ID NO: 18, SEQ ID NO: 19, SEQ ID NO: 20, SEQ ID NO: 21, SEQ ID NO: 22, SEQ ID NO: 23, SEQ ID NO: 24, SEQ ID NO: 25 або SEQ ID NO: 26. 10. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому варіабельний домен важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка відрізняється від послідовності, яка представлена в SEQ ID NO: 27, SEQ IDNO: 28, SEQ ID NO: 29, SEQ ID NO: 30, SEQ ID NO: 31, SEQ ID NO: 32, SEQ ID NO: 33, SEQ ID NO: 34, SEQ ID NO: 35, SEQ ID NO: 36, SEQ ID NO: 37, SEQ ID NO: 38, SEQ ID NO: 39, SEQ ID NO: 40, SEQ ID NO: 41, SEQ ID NO: 42, SEQ ID NO: 43, SEQ ID NO: 44, SEQ ID NO: 45, SEQ ID NO: 46, SEQ ID NO: 47, SEQ ID NO: 48 або SEQ ID NO: 49 менше ніж на вісім амінокислотних заміщень, інсерцій або делецій. 11. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 10, в якому менше ніж вісім амінокислотних заміщень, інсерцій або делецій являють собою консервативні амінокислотні заміщення або заміщення на амінокислотний залишок у відповідному положенні в SEQ ID NO: 50 або SEQ ID NO: 59. 12. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 10, в якому варіабельний домен важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 95 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 27, SEQ ID NO: 28, SEQ ID NO: 29, SEQ ID NO: 30, SEQ ID NO: 31, SEQ ID NO: 32, SEQ ID NO: 33, SEQ ID NO: 34, SEQ ID NO: 35, SEQ ID NO: 36, SEQ ID NO: 37, SEQ ID NO: 38, SEQ ID NO: 39, SEQ ID NO: 40, SEQ ID NO: 41, SEQ ID NO: 42, SEQ ID NO: 43, SEQ ID NO: 44, SEQ ID NO: 45, SEQ ID NO: 46, SEQ ID NO: 47, SEQ ID NO: 48 або SEQ ID NO: 49. 13. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 10, в якому варіабельний домен важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 27, SEQ ID NO: 28, 5 SEQ ID NO: 29, SEQ ID NO: 30, SEQ ID NO: 31, SEQ ID NO: 32, SEQ ID NO: 33, SEQ ID NO: 34, SEQ ID NO: 35, SEQ ID NO: 36, SEQ ID NO: 37, SEQ ID NO: 38, SEQ ID NO: 39, SEQ ID NO: 40, SEQ ID NO: 41, SEQ ID NO: 42, SEQ ID NO: 43, SEQ ID NO: 44, SEQ ID NO: 45, SEQ ID NO: 46, SEQ ID NO: 47, SEQ ID NO: 48, SEQ ID NO: 49. 14. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому варіабельний домен важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 85 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 59. 15. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому варіабельний домен важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 90 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 59. 16. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому варіабельний домен важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 95 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 59. 17. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому варіабельний домен важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 59. 18. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому варіабельний домен легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 85 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 61 або SEQ ID NO: 63. 19. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому варіабельний домен легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 90 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 61 або SEQ ID NO: 63. 20. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому варіабельний домен легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 95 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 61 або SEQ ID NO: 63. 21. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому варіабельний домен легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 61 або SEQ ID NO: 63. 22. Антитіло, яке зв'язується з TWEAK людини, або його антигензв'язувальний фрагмент, в якому варіабельний домен важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 95 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 59, а варіабельний домен легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 95 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 61 або SEQ ID NO: 63. 23. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому послідовність варіабельного домену важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 59, а варіабельний домен легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 61 або SEQ ID NO: 63. 96416 6 24. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 95% ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 64. 25. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому важкий ланцюг містить послідовність, представлену в SEQ ID NO: 64. 26. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 95 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 66 або SEQ ID NO: 68. 27. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому послідовність легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 66 або SEQ ID NO: 68. 28. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 68. 29. Антитіло, яке зв'язується з TWEAK людини, або його антигензв'язувальний фрагмент, в якому варіабельний домен важкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 95 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 64, а варіабельний домен легкого ланцюга містить амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 95 % ідентична послідовності, представленій в SEQ ID NO: 66 або SEQ ID NO: 68. 30. Антитіло або його антигензв'язувальний фрагмент за п. 1, в якому важкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 64, а легкий ланцюг містить амінокислотну послідовність, представлену в SEQ ID NO: 66 або SEQ ID NO: 68. 31. Антитіло за п. 1, яке є рекомбінантним повнорозмірним IgG. 32. Антитіло за п. 1, яке містить Fc-ділянку людини. 33. Антитіло за п. 1, яке містить Fc-ділянку людини з трьома або менше амінокислотними заміщеннями. 34. Антитіло за п. 1, яке являє собою Fab або scFv. 35. Антитіло за п. 1, яке містить каркасні ділянки, які щонайменше на 90 % ідентичні каркасним ділянкам ембріонального типу людини. 36. Антитіло за п. 1, в якому каркасні ділянки послідовності варіабельного домену легкого ланцюга щонайменше на 95 % ідентичні, у сукупності, послідовності підгрупи Vκ1 ембріонального типу. 37. Антитіло за п. 1, в якому каркасні ділянки послідовності варіабельного домену важкого ланцюга щонайменше на 95 % ідентичні, у сукупності, послідовності DP54 ембріонального типу. 38. Антитіло за п. 1, в якому каркасні ділянки послідовності варіабельного домену легкого ланцюга щонайменше на 95 % ідентичні, у сукупності, послідовності DPK9 ембріонального типу. 39. Антитіло за п. 1, в якому каркасні ділянки послідовності варіабельного домену важкого ланцюга щонайменше на 95 % ідентичні, у сукупності, послідовності підгрупи VH I ембріонального типу. 40. Фармацевтична композиція, що містить антитіло за будь-яким з попередніх пунктів і фармацев 7 96416 8 тично прийнятний носій, для застосування при лікуванні захворювання, вибраного з групи, що складається з аутоімунного захворювання і злоякісної пухлини. 41. Спосіб отримання антитіла, що включає отримання клітини-хазяїна, яка містить послідовності рекомбінантних нуклеїнових кислот для експресії антитіла, що містить послідовність варіабельного домену важкого ланцюга і послідовність варіабельного домену легкого ланцюга, де антитіло являє собою антитіло за п. 1; і утримання клітини в умовах, за яких експресується антитіло. 42. Спосіб за п. 41, який додатково включає виділення антитіла і складання рецептури антитіла з фармацевтично прийнятним носієм. 43. Спосіб лікування аутоімунного захворювання у суб'єкта, що включає введення суб'єкту фармацевтичної композиції за п. 40 в кількості, ефективній для лікування аутоімунного захворювання. 44. Спосіб лікування ревматоїдного артриту у суб'єкта, що включає введення суб'єкту фармацевтичної композиції за п. 40 в кількості, ефективній для лікування ревматоїдного артриту. 45. Спосіб лікування розсіяного склерозу у суб'єкта, що включає введення суб'єкту фармацевтичної композиції за п. 40 в кількості, ефективній для лікування розсіяного склерозу. 46. Спосіб лікування злоякісної пухлини у суб'єкта, що включає введення суб'єкту фармацевтичної композиції за п. 40 у кількості, ефективній для лікування злоякісної пухлини. 47. Спосіб за п. 46, в якому злоякісна пухлина являє собою рак підшлункової залози. 48. Спосіб лікування запального захворювання кишечнику у суб'єкта, що включає введення суб'єкту фармацевтичної композиції за п. 40 в кількості, ефективній для лікування запального захворювання кишечнику. 49. Спосіб за п. 48, в якому запальне захворювання кишечнику являє собою виразковий коліт. 50. Спосіб за п. 48, в якому запальне захворювання кишечнику являє собою хворобу Крона. 51. Спосіб лікування невронального порушення у суб'єкта, що включає введення суб'єкту фармацевтичної композиції за п. 40 в кількості, ефективній для лікування невронального порушення. 52. Спосіб за п. 51, в якому неврональне порушення являє собою нейродегенеративне порушення. 53. Спосіб за п. 52, в якому нейродегенеративне порушення вибрано з бічного аміотрофічного склерозу (БАС), прогресуючого бульбарного паралічу (ПБП), первинного латерального склерозу (ПЛС), прогресуючої м'язової атрофії (ПМА), хвороби Паркінсона, хвороби Хантінгтона (ХХ) і хвороби Альцгеймера. 54. Спосіб за п. 53, в якому нейродегенеративне порушення являє собою БАС. 55. Спосіб лікування запального захворювання у суб’єкта, який включає введення суб’єкту антитіла за будь-яким з пп. 1-39 в кількості, ефективній для лікування запального захворювання. 56. Спосіб за п. 55, в якому запальне порушення вибране з псоріатичного артриту, анкілозуючого спондиліту, виразкового коліту, хвороби Крона, псоріазу, запального міозиту, гістіоцитозу клітин Лангерганса, синдрому розладу дихання у дорослих, облітеруючого бронхіоліту, гранулематозу Вегенера, васкуліту, кахексії, стоматиту, ідіоматичного легеневого фіброзу, дерматоміозиту або поліміозиту, неінфекційного склериту, хронічного саркоїдозу з ураженням легенів, мієлодиспластичного синдрому, рефрактерної анемії з надлишком бластів, обструктивного захворювання легенів і гігантоклітинного артеріїту. Перехресні посилання на родинні заявки По даній заявці претендується пріоритет по Заявці США з порядковим номером 60/685149, поданій 27 травня 2005 року, зміст якої повністю включений в даний винахід як посилання. Рівень техніки Цитокіни, родинні фактору некрозу пухлин (TNF), являють собою суперсімейство білків, які мають велику кількість функцій, включаючи ті, які залучені до імунних регуляцію і регуляцію апоптозу. TWEAK (TNF-like weak inducer of apoptosis, TNF-подібний слабкий індуктор апоптозу) є одним з членів цього суперсімейства. Суть винаходу Антитіла проти TWEAK можуть застосовуватися для лікування ряду станів і порушень, наприклад, запального захворювання, нервового розладу або інших описаних тут порушень. Антитіло переважно є людським, гуманізованим або іншим фактично людським антитілом при застосуванні для лікування людини. У одному аспекті опис характеризує білок, який містить першу і другу послідовності варіабельного домену імуноглобуліну, і який зв'язується з TWEAK, наприклад, з TWEAK людини. Білок може зв'язуватися з TWEAK, наприклад, з афінністю, -7 -8 відповідною KD менше ніж 10 М, наприклад, 10 , -9 -10 -11 10 , 10 , 10 Μ або більше. Також в даному описі білок називається «антитілом проти TWEAK». Перша і друга послідовності варіабельного домену імуноглобуліну можуть включати щонайменше частину варіабельного домену імуноглобуліну, достатню для утворення антигензв'язу вальної області, яка зв'язується з TWEAK. У більшості випадків перша і друга послідовності варіабельного домену імуноглобуліну відповідають послідовностям варіабельного домену важкого і легкого ланцюгів імуноглобуліну відповідно, наприклад, утворюючих пару або іншим чином сумісних важкого і легкого ланцюгів. Антитіло може зв'язуватися з епітопом TWEAK, який включає щонайменше один, два, три або чотири амінокислотних залишки з епітопа 9 TWEAK, який розпізнається P2D10, може зв'язуватися з пептидом з TWEAK, який зв'язується P2D10 (наприклад, з пептидом менше ніж з 25, 20 або 15 амінокислот в довжину) або з ділянкою TWEAK, яка розпізнається P2D10. Наприклад, антитіло специфічно зв'язується з епітопом, наприклад, лінійним або конформаційним епітопом TWEAK, зокрема, TWEAK людини, наприклад, з розчинною ділянкою TWEAK. Антитіло може конкурувати з P2D10 за зв'язування з TWEAK, наприклад, з TWEAK людини. Антитіло може конкурентно інгібувати зв'язування P2D10 з TWEAK, наприклад, з TWEAK людини. У одному варіанті здійснення антитіло може зв'язуватися з епітопом, який перекривається з таким для P2D10, наприклад, включає щонайменше одну, дві, три або чотири амінокислоти, спільних з епітопом для P2D10, або з епітопом, який, коли зв'язаний, стерично перешкоджає взаємодії TWEAK з P2D10. Наприклад, антитіло проти TWEAK може зв'язуватися з TWEAK і модулювати, наприклад, інгібувати, взаємодію (наприклад, зв'язування) між TWEAK і рецептором TWEAK, наприклад, Fn14 (наприклад, Fn14 людини). Також антитіло може ослабляти сигнальну активність рецептора TWEAK. Антитіло може виявляти TWEAK, зв'язувати TWEAK і/або модулювати стабільність TWEAK in vivo. У одному варіанті здійснення антитіло специфічно зв'язується щонайменше з частиною сайта взаємодії в TWEAK, який контактує з Fn14 (наприклад, Fn14 людини). Антитіло може конкурувати з Fn14 за зв'язування з TWEAK, наприклад, з TWEAK людини. Антитіло може конкурентно інгібувати зв'язування Fn14 з TWEAK. Антитіло може взаємодіяти з епітопом TWEAK, який при зв'язуванні стерично перешкоджає взаємодії між TWEAK і Fn14 (наприклад, між TWEAK людини і Fn14 людини). У одному втіленні антитіло може інгібувати одну або декілька активностей, асоційованих з TWEAK, з ІС50 приблизно від 50 нМ до 5 пМ, звичайно приблизно від 100 до 250 пМ або менше. Наприклад, антитіло може інгібувати здатність TWEAK активувати проліферацію ендотеліальних клітин або новоутворення кровоносних судин. У одному втіленні антитіло проти TWEAK знижує щонайменше одну активність, асоційовану з TWEAK, наприклад так, що антитіло може регулювати запальний стан при введенні суб'єкту. У інших варіантах здійснення антитіло може зв'язуватися з TWEAK з кінетичними показниками 3 8 -1 -1 в діапазоні від 10 до 10 М с , в більшості випад4 7 -1 -1 ків - від 10 до 10 М с . У ще одному втіленні антитіло має кінетичні показники дисоціації в діа-2 -6 -1 -2 -5 пазоні від 10 до 10 с , звичайно від 10 до 10 -1 с . У одному втіленні антитіло зв'язується з TWEAK, наприклад, з TWEAK людини, з афінністю і/або кінетичними характеристиками, схожими (наприклад, в межах коефіцієнта п'ять або десять) з такими для моноклонального антитіла P2D10 або його модифікованих форм, наприклад, його химерних форм або гуманізованих форм (наприклад, описаної тут гуманізованої форми). Афінність і кінетичні показники зв'язування антитіла проти 96416 10 TWEAK можуть бути досліджені, наприклад, при застосуванні біосенсорної технології (BIACORE). У одному втіленні антитіло являє собою антигензв'язувальний фрагмент повнорозмірного антитіла, наприклад, Fab, F(ab')2, Fv або одноланцюжковий Fv-фрагмент. Звичайно антитіло являє собою повнорозмірне антитіло. Антитіло може бути моноклональним антитілом або моноспецифічним антитілом. Наприклад, антитіло знаходиться в композиції, яка включає менше ніж 20 інших різновидів антитіл проти TWEAK, наприклад, в композиції, яка не включає інші різновиди антитіла проти TWEAK. Антитіло може бути фактично людським. «Фактично людське» антитіло являє собою антитіло, яке включає достатню кількість положень людських амінокислот, так що антитіло не викликає імуногенної відповіді у здорової людини. Переважно, щоб білок не спричиняв утворення нейтралізуючого антитіла, наприклад, утворення антимишачого антитіла людини (БАМА). НАМА може бути проблематичним в ряді випадків, наприклад, якщо очікується, що антитіла будуть вводитися неодноразово, наприклад, при лікуванні хронічного або рецидивуючого хворобливого стану. Утворення НАМА може зробити потенційно неефективною неодноразове введення антитіла внаслідок підвищеного виведення антитіла з сироватки (дивіться, наприклад, Saleh et al., Cancer Immunol. Immunother., 32:180-190 (1990)) і також внаслідок можливих алергічних реакцій (дивіться, наприклад, LoBuglio et al. (1986) Hybridoma, 5:5117-5123). Наприклад, антитіло може бути людським, гуманізованим, CDR-прищепленим, химерним, мутантним, афінно доспілим, деімунізованим, синтетичним або іншим чином створеним in vitro антитілом і його комбінаціями. У одному варіанті здійснення антитіло проти TWEAK являє собою гуманізоване антитіло. Важкий і легкий ланцюги антитіла проти TWEAK можуть бути по суті повнорозмірними. Білок може включати щонайменше один і, переважно, два повні важкі ланцюги, і щонайменше одну і, переважно, два повні легкі ланцюги, або може включати антигензв'язувальний фрагмент (наприклад, Fab, F(ab')2, Fv або одноланцюжковий Fvфрагмент). У інших варіантах здійснення антитіло містить константну область важкого ланцюга, вибрану, наприклад, з lgG1, IgG2, IgG3, IgG4, IgM, IgA1, IgA2, IgD і IgE; зокрема, вибрану, наприклад, з lgG1, IgG2, IgG3 і IgG4, конкретніше - lgG1 (наприклад, lgG1 людини). У основному константна область важкого ланцюга є людською або модифікованою формою константної області людини. У ще одному втіленні антитіло має константну область легкого ланцюга, вибрану, наприклад, з каппа-ланцюга або лямбда-ланцюга, зокрема - каппаланцюг (наприклад, людський каппа-ланцюг). У одному втіленні білок включає щонайменше один, два і переважно три CDR варіабельної області легкого або важкого ланцюга антитіла, розкритого в даному винаході, наприклад, P2D10. У цьому випадку CDR-ділянки належать до CDR, які визначаються гіперваріабельними петлями Chothia. Наприклад, білок включає, в послідовності 11 варіабельного домену важкого ланцюга, щонайменше одну, дві або три з наступних послідовностей в межах CDR-ділянки: GFTFSRYAMS (CDR1) (SEQ ID NO:1), EISSGGSYPYYPDTVTG (CDR2) (SEQ ID NO:2), VLYYDYDGDRIEVMDY (CDR3) (SEQ ID NO:3) або CDR, що має амінокислотну послідовність, яка відрізняється не більш ніж 4, 3, 2,5, 2, 1,5, 1 або 0,5 змінами (наприклад, замінами, інсерціями або делеціями) на кожні 10 амінокислот (наприклад, кількість відмінностей пропорційна довжині CDR) по відношенню до послідовності, приведеної вище, наприклад, щонайменше однією зміною, але не більше ніж двома, трьома або чотирма на CDR. Послідовність варіабельного домену важкого ланцюга може включати ці послідовності CDR, зокрема, в СDR3, або щонайменше в два CDR, наприклад, CDR1 і CDR3, CDR2 і CDR3 або у всі три CDR. Білок може включати в послідовності варіабельного домену важкого ланцюга щонайменше одну, дві або три з наступних послідовностей в межах CDR-ділянки (амінокислоти в круглих дужках представляють варіанти для конкретного положення): (і) G-(YF)-(NT)-F-(STDN)-(RY)-Y-A-(MIL)-(HS); (SEQ ID NO:4) або (іі) Y-Y-(PV)-D-(TS)-V-(TK)-G; (SEQ ID NO:5) і (ііі) (VL)-(IL)-(YF)-(YF)-D-(YF)-D; (SEQ ID NO:6) або (DE)-(RK)-(ILVM)-(EQD)-(VAL)-M-(DE); (SEQ ID NO:7). Білок може включати в послідовності варіабельного домену легкого ланцюга щонайменше одну, дві або три з наступних послідовностей в межах CDR-ділянки: RSSQSLVSSKGNTYLH; (CDR1) (SEQ ID NO:8), KVSNRFS; (CDR2) (SEQ ID NO:9) і SQSTHFPRT; (CDR3) (SEQ ID NO:10) або CDR, що має амінокислотну послідовність, яка відрізняється не більш ніж 4, 3, 2,5, 2, 1,5, 1 або 0,5 змінами (наприклад, замінами, інсерціями або делеціями) на кожні 10 амінокислот (наприклад, кількість відмінностей пропорційна довжині CDR) по відношенню до послідовності, приведеної вище, наприклад, щонайменше однією зміною, але не більш ніж двома, трьома або чотирма на CDR. Послідовність варіабельного домену легкого ланцюга може включати ці послідовності CDR, зокрема, в CDR3 або щонайменше в дві CDR, наприклад, CDR1 і CDR3, CDR2 і CDR3 або у всі три CDR. Білок може включати в послідовності варіабельного домену легкого ланцюга, щонайменше одну, дві або три з наступних послідовностей в межах CDR-ділянки (амінокислоти в круглих дужках зображають варіанти для конкретного положення): (і) (RK)-S-S-Q-S-(LI)-(KV)-S-S-(KR)-G-N-(TN)-YL-(EHDNQY); (SEQ ID NO:11) або (RK)-S-S-Q-S(LI)-V-S-S-(KR)-G-N-(TN)-Y-L-H; (SEQ ID NO:12); (ii) (KE)-(LVI)-S-(NYS)-(RW)-(FAD)-S; (SEQ ID NO:13), або K(LVI)-S-(NYS)-R-(FAD)-S; (SEQ ID NO:14) і 96416 12 (ііі) (SM)-Q-(GSA)-(ST)-(HEQ)-(FWL)-P; (SEQ ID NO:15) або S-Q-(GSA)-(SIT)-(HEQ)-F-P; (SEQ ID NO:16). У одному переважному варіанті здійснення білок включає всі шість CDR з P2D10 або близькородинні CDR, наприклад, CDR, які є ідентичними або які мають щонайменше одну амінокислотну зміну, але не більш ніж дві, три або чотири зміни (наприклад, заміни, делеції або інсерції) або інші CDR, описані в даному винаході. У ще одному прикладі білок включає щонайменше одну, дві або три CDR-ділянки, які мають однакові канонічні структури і відповідні CDRділянки Chothia з P2D10, наприклад, ті ж канонічні структури, що і щонайменше CDR1 і/або CDR2 варіабельних доменів важкого і/або легкого ланцюга P2D10. Білок може включати одну з наступних послідовностей: або послідовність, яка має менше ніж вісім, сім, шість, п'ять, чотири, три або дві зміни (наприклад, заміни, інсерції або делеції, наприклад, консервативні заміни або заміна на амінокислотний залишок у відповідному положенні в P2D10, huP2D10-Ll або huP2D10-L2). Ілюстративні заміни знаходяться в одному з наступних положень Kabat: 2, 4, 6, 35, 36, 38,44, 47, 49, 62, 64-69, 85, 87, 98, 99, 101 і 102. Заміни можуть, наприклад, 13 96416 14 заміняти одну або декілька амінокислот P2D10 у відповідних положеннях в каркасній області, наприклад, в каркасній області людини, наприклад, в FR2 (наприклад, в положенні 46 на Phe згідно з послідовною нумерацією) і в FR3 (наприклад, в положенні 87 на Phe). Білок може включати одну з наступних послідовностей у варіабельному домені важкого ланцюга: або послідовність, яка має менш ніж вісім, сім, шість, п'ять, чотири, три або дві зміни (наприклад, заміни, інсерції або делеції, наприклад, консервативні заміни або заміна на амінокислотний залишок у відповідному положенні в P2D10). Ілюстративні заміни знаходяться в одному з наступних положень Kabat: 2, 4, 6, 25, 36, 37, 39, 47, 48, 93, 94, 103, 104, 106 і 107. Заміни можуть, наприклад, заміняти одну або декілька амінокислот P2D10 у відповідних положеннях в каркасній області, наприклад, каркасній області людини. У одному варіанті здійснення каркасна область важкого ланцюга (наприклад, FR1, FR2, FR3 окремо або послідовність, що вміщає FR1, FR2 і FR3, але що виключає CDR-ділянки) включає амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 80%, 85%, 90%, 95%, 97%, 98%, 99% або більш ідентична каркасній області важкого ланцюга однієї з наступних послідовностей V-сегмента ембріонального типу: DP-25, DP-1, DP-12, DP-9, DP-7, DP-31, DP-32, DP-33, DP-58, DP-54, іншій послідовності підгрупи VH І ембріонального типу, іншій послідовності підгрупи VH III ембріонального типу або ще одному гену V, який відповідає класу канонічної структури 1-3 (дивіться, наприклад, Chothia et al. (1992) J. Mol. Biol. 227:799-817; Tomlinson et al. (1992) J. Mol. Biol. 227:776-798). Інші каркасні області, відповідні класу канонічної структури 1-3, включають каркасні області з одним або декількома з наступних залишків згідно з нумерацією Kabat: Ala, Gly, Thr або Val в положенні 26; Gly в положенні 26; Туr, Phe або Gly в положенні 27; Phe, Val, IIе або Leu в положенні 29; Met, lie, Leu, Val, Thr, Trp або IIе в положенні 34; Arg, Thr, Ala, Lys в положенні 94; Gly, Ser, Asn або Asp в положенні 54; і Arg в положенні 71. 15 У одному варіанті здійснення каркасна область легкого ланцюга (наприклад, FR1, FR2, FR3 окремо або послідовність, що вміщає FR1, FR2 і FR3, але що виключає CDR-ділянки) включає амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 80%, 85%, 90%, 95%, 97%, 98%, 99% або більш ідентична каркасній області легкого ланцюга послідовності підгрупи Υ κ її ембріонального типу або однієї з наступних послідовностей V-сегмента ембріонального типу: А17, А1, А18, А2, А19/А3, А23, послідовності підгрупи V і ембріонального типу (наприклад, послідовності DPK9), або ще одному генуV, який відповідає класу канонічної структури 4-1 (дивіться, наприклад, Tomlinson et al. (1995) EMBO J. 14:4628). Інші каркасні області, відповідні класу канонічної структури 4-1, включають каркасні області з одним або декількома з наступних залишків згідно з нумерацією Kabat: Val або Leu, або IIе в положенні 2; Ser або Pro в положенні 25; IIе або Leu в положенні 27b; Gly в положенні 29; Phe або Leu в положенні 33; і Phe в положенні 71. Крім того, згідно з нумерацією Kabat, положення 48 може являти собою IIе або Val. У ще одному втіленні каркасна область легкого ланцюга (наприклад, FR1, FR2, FR3 окремо або послідовність, що вміщає FR1, FR2, і FR3, але що виключає CDR-ділянки) включає амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 80%, 85%, 90%, 95%, 97%, 98%, 99% або більше ідентична каркасній області легкого ланцюга послідовності підгрупи V і ембріонального типу, наприклад, послідовності DPK9. У одному втіленні варіабельна каркасна область легкого або важкого ланцюга (наприклад, область, яка вмішує щонайменше FR1, FR2, FR3 і, необов'язково, FR4) може бути вибрана з: (а) варіабельної каркасної області легкого або важкого ланцюга, що включає щонайменше 80%, 90%, 95% або переважно 100% амінокислотних залишків варіабельної каркасної області легкого або важкого ланцюга людини, наприклад, залишок варіабельної каркасної області легкого або важкого ланцюга зрілого антитіла людини, людської послідовності ембріонального типу, консенсусної послідовності людини або антитіла людини, описаного в даному винаході; (b) варіабельної каркасної області легкого або важкого ланцюга, що включає від 20% до 80%, від 40% до 60%, від 60% до 90% або від 70% до 95% амінокислотних залишків варіабельної каркасної області легкого або важкого ланцюга людини, наприклад, залишок варіабельної каркасної області легкого або важкого ланцюга зрілого антитіла людини, людської послідовності ембріонального типу, консенсусної послідовності людини; (с) каркасної області, що не є людською (наприклад, каркасної області гризуна); або (d) каркасної області, що не є людською, яку модифікували, наприклад, для видалення антигенних або цитотоксичних детермінант, наприклад, деімунізували або частково гуманізували. У одному варіанті здійснення послідовність варіабельного домену важкого ланцюга включає залишки людини або залишки консенсусної послідовності людини в одному або декількох з наступних положень (переважно щонайменше п'ять, десять, два 96416 16 надцять або все): (в FR варіабельного домену легкого ланцюга) 4L, 35L, 36L, 38L, 43L, 44L, 58L, 46L, 62L, 63L, 64L, 65L, 66L, 67L, 68L, 69L, 70L, 71L, 73L, 85L, 87L, 98L і/або (в FR варіабельного домену важкого ланцюга) 2Н, 4Н, 24Н, 36Н, 37Н, 39Н, 43Н, 45Н, 49Н, 58Н, 60Н, 67Н, 68Н, 69Н, 70Н, 73Н, 74Н, 75Н, 78Н, 91Н, 92Н, 93Н і/або 103Н (згідно з нумерацією Kabat). У одному втіленні білок включає щонайменше один CDR, що не є людським, наприклад, мишачий CDR, наприклад, CDR з P2D10, або його мутантну форму, і щонайменше одну каркасну область, яка відрізняється від каркасної області P2D10 щонайменше однією амінокислотою, наприклад, щонайменше 5, 8, 10, 12, 15 або 18 амінокислотами. Наприклад, білки включають один, два, три, чотири, п'ять або шість таких CDR, що не є людськими, і включають щонайменше одну амінокислотну відмінність щонайменше в трьох з НС FR1, НС FR2, НС FR3, LC FR1, LC FR2 і LC FR3. У одному варіанті здійснення послідовність варіабельного домену важкого або легкого ланцюга білка включає амінокислотну послідовність, яка щонайменше на 80%, 85%, 90%, 95%, 97%, 98%, 99% або більш ідентична послідовності варіабельного домену описаного тут антитіла, наприклад, P2D10, huP2D10-1 або huP2D10-2; або яка відрізняється щонайменше 1 або 5 залишками, але менше ніж 40, 30, 20 або 10 залишками від послідовності варіабельного домену описаного тут антитіла, наприклад, P2D10, huP2D10-1 або huP2D10-2. У одному втіленні один або обидва варіабельних домену включають амінокислотні положення в каркасній області, які отримані різним чином і з мишачого антитіла (наприклад, P2D10), і з гуманізованого антитіла (наприклад, 56-84m і K107) або послідовності ембріонального типу. Наприклад, варіабельний домен буде включати ряд положень, в яких амінокислота ідентична як мишачому антитілу, так людському антитілу (або послідовності ембріонального типу), оскільки дві послідовності ідентичні в цих положеннях. У положеннях каркасної області, що залишилися, в яких мишачі і людські послідовності розрізнюються щонайменше 50, 60, 70, 80 або 90% положень варіабельного домену, переважно ідентичні антитілу людини (або послідовності ембріонального типу), ніж мишачої. Жодне або щонайменше одне, два, три або чотири з таких положень каркасної області, що залишилися, можуть бути швидше ідентичні мишачому антитілу, ніж антитілу людини. Наприклад, в НС FR1 одне або два таких положення можуть бути мишачими; в НС FR2 одне або два таких положення можуть бути мишачими; в FR3 одне, два, три або чотири таких положення можуть бути мишачими; в LC FR1 одне, два, три або чотири таких положення можуть бути мишачими; в LC FR2 одне або два таких положення можуть бути мишачими; в LC FR3 одне або два таких положення можуть бути мишачими. У одному втіленні послідовність варіабельного домену важкого або легкого ланцюга білка включає амінокислотну послідовність, що кодується послідовністю нуклеїнової кислоти, описаною в 17 даному винаході, або нуклеїновою кислотою, яка гібридизується з послідовністю нуклеїнової кислоти, описаною в даному винаході (наприклад, з конкретною послідовністю нуклеїнової кислоти або з послідовністю нуклеїнової кислоти, яка кодує амінокислотну послідовність, описану в даному винаході) або з її комплементом, наприклад, при умовах зниженої суворості, середньої суворості, високої суворості або дуже високої суворості. Антитіло проти TWEAK може бути похідним або пов'язаним з іншою функціональною молекулою, наприклад, з іншим пептидом, білком або сполукою. Наприклад, антитіло може бути функціонально пов'язане (наприклад, за допомогою хімічної сполуки, генетичного злиття, нековалентної асоціації або іншим чином) з одним або декількома іншими молекулярними компонентами, серед інших такими як інше антитіло (наприклад, біспецифічне або мультиспецифічне антитіло), токсини, радіоізотоп, полімери, цитотоксичні або цитостатичні речовини. У ще одному аспекті винахід надає композиції, наприклад, фармацевтичні композиції, які включають фармацевтично прийнятний носій і антитіло проти TWEAK, наприклад, антитіло проти TWEAK, описане в даному винаході. У ще одному варіанті здійснення антитіло проти TWEAK (наприклад, його фармацевтична композиція) вводиться суб'єкту, який потребує лікування антитілом проти TWEAK або чий стан буде поліпшений даним антитілом. Наприклад, антитіло проти TWEAK може вводитися суб'єкту, який має запальне захворювання, імунне порушення, аутоімуне захворювання, нервовий розлад, новоутворення або інше порушення, описане в даному винаході, або схильний до його виникнення. У одному втіленні антитіло проти TWEAK, описане в даному винаході, застосовується для отримання лікарського засобу для лікування запального захворювання, імунного порушення, аутоімунного захворювання, нервового розладу, новоутворення або іншого порушення, описаного в даному винаході. У ще одному аспекті винахід розкриває спосіб лікування у суб'єкта хвороби, пов'язаної з TWEAK. Спосіб включає: введення суб'єкту антитіла проти TWEAK в кількості, достатній для лікування (наприклад, для поліпшення або попередження) хвороби, пов'язаної з TWEAK. Антитіло проти TWEAK може вводитися суб'єкту окремо або в поєднанні з іншими терапевтичними засобами, як описано в даному винаході. У одному варіанті здійснення суб'єкт являє собою ссавця, наприклад, людину, наприклад, людину, що має хворобу, пов'язану з TWEAK, наприклад, хворобу, описану в даному винаході. Антитіло може застосовуватися для поліпшення одного або декількох симптомів такої хвороби. Термін «лікування» належить до призначення терапії в кількості, способі і/або режимі, ефективних для поліпшення або попередження стану, симптому або параметра, пов'язаного з хворобою (наприклад, з хворобою, описаною в даному винаході) або для попередження приступу, прогресії або загострення хвороби або до статистично значущого рівня, або до рівня, що піддаєть 96416 18 ся виявленню фахівцем в даній галузі. Таким чином, лікування може досягати терапевтичних і/або профілактичних результатів. Ефективна кількість, спосіб або режим можуть змінюватися в залежності від суб'єкта і можуть спеціально підбиратися для суб'єкта. У одному варіанті здійснення антитіло проти TWEAK, описане в даному винаході, застосовується для отримання ліків для лікування хвороби, пов'язаної з TWEAK. У ще одному аспекті винахід описує спосіб модулювання взаємодії між TWEAK і білкомрецептором TWEAK. Наприклад, антитіло проти TWEAK може застосовуватися для ослаблення або придушення зв'язування між TWEAK і рецептором TWEAK, таким як Fn14. Спосіб включає контактування TWEAK або комплексу, який містить TWEAK, з антитілом. Спосіб може застосовуватися на клітинах in vitro, наприклад, в культурі, наприклад, in vitro або ex vivo. Наприклад, клітини, які експресують рецептор TWEAK, можна культивувати in vitro в культур альному середовищі, і стадію контактування можна здійснювати за допомогою додання антитіла проти TWEAK до культурального середовища. У іншому випадку процедура може виконуватися на клітинах, існуючих у суб'єкта, наприклад, в рамках протоколу in vivo (наприклад, терапевтичного або профілактичного). Наприклад, антитіло проти TWEAK може доставлятися локально або системно. У одному втіленні антитіло проти TWEAK, описане в даному винаході, застосовується для отримання лікарського засобу для модулювання взаємодії між TWEAK і білком-рецептором TWEAK. Спосіб може включати контактування TWEAK з рецепторним комплексом TWEAK або його субодиницею при умовах, які забезпечують взаємодію між TWEAK і рецепторним комплексом TWEAK або його субодиницею, таким чином утворюючи суміш TWEAK/рецептор TWEAK. Як правило, антитіло проти TWEAK надається в ефективній кількості, наприклад, в такій, що контактування суміші TWEAK/рецептор TWEAK з антитілом проти TWEAK модулює взаємодію між TWEAK і рецепторним білком, наприклад, перешкоджає (наприклад, інгібує, блокує або іншим чином зменшує), або щонайменше перешкоджає одній функції TWEAK, наприклад, опосередкованої TWEAK передачі сигналів. Також даний винахід описує нуклеїнові кислоти, що містять нуклеотидні послідовності, які кодують варіабельні області важкого і легкого ланцюгів антитіл проти TWEAK, наприклад, які описані в даному винаході. Наприклад, винахід описує першу і другу нуклеїнові кислоти, що кодують варіабельні області важкого і легкого ланцюгів P2D10, відповідно. У іншому аспекті даний винахід розкриває клітини-хазяї і вектори, що містять нуклеїнові кислоти, описані в даному винаході. Також винахід представляє епітоп TWEAK, наприклад, TWEAK людини, розпізнаваний P2D10, і білки, здатні взаємодіяти з епітопом. Наприклад, білки і пептиди, які включають епітоп, можуть застосовуватися для створення або відбору інших зв'язуючих сполук, які взаємодіють з епітопом, наприклад, білків, таких як антитіла або малі мо 19 лекули. Наприклад, пептид, який містить епітоп, може застосовуватися як імуноген або як мішень при скринінгу експресійоної бібліотеки. Також можна оцінити сполуки по їх здатності взаємодіяти з пептидом, за допомогою або картування, або визначення їх структури, оцінити сполуки по їх здатності взаємодіяти з епітопом, наприклад, відносно зрілого TWEAK. Ілюстративна оцінка включає визначення здатності даної сполуки взаємодіяти з TWEAK в присутності конкуруючого антитіла P2D10. Також розкриті способи доставки або націлення in vivo речовини, наприклад, терапевтичної (включаючи генетичний агент) або цитотоксичної речовини, антитілом проти TWEAK (наприклад, P2D10 або іншим антитілом, описаним в даному винаході) в клітину або структуру, яка експресує TWEAK. У даному описі термін «антитіло» належить до білка, який включає щонайменше одну варіабельну область імуноглобуліну, наприклад, амінокислотну послідовність, яка забезпечує варіабельний домен імуноглобуліну або послідовність варіабельного домену імуноглобуліну. Наприклад, антитіло може включати варіабельну область важкого (Н) ланцюга (позначену тут як VH) і варіабельну область легкого (L) ланцюга (позначену тут як VL). У ще одному прикладі антитіло включає дві варіабельні області важкого (Н) ланцюга і дві варіабельні області легкого (L) ланцюга. Термін «антитіло» охоплює антигензв'язувальні фрагменти антитіл (наприклад, одноланцюжкові антитіла, Fab-фрагменти, Р(аb')2-фрагменти, Fd-фрагменти, Fv-фрагменти і dAb-фрагменти), а також повнорозмірні антитіла, наприклад, повнорозмірні імуноглобуліни типів IgA, IgG (наприклад, lgG1, IgG2, IgG3, IgG4), IgE, IgD, IgM (а також їх підтипи). Термін «повнорозмірне антитіло» належить до антитіла, що має щонайменше 96% від довжини природного антитіла, яке процесується для видалення якої-небудь сигнальної послідовності. Повнорозмірне антитіло може включати повну довжину природного антитіла, наприклад, залишки від Nкінцевого залишку природного антитіла (наприклад, lgG1, IgG2, IgG3, IgG4) до його С-кінцевого залишку. «Послідовність варіабельного домену імуноглобуліну» стосується амінокислотної послідовності, яка може утворювати структуру варіабельного домену імуноглобуліну. Наприклад, послідовність може включати всю амінокислотну послідовність природного варіабельного домену або його частину. Наприклад, послідовність може включати або не включати одну, дві або більше N- або Скінцевих амінокислот, або може включати інші зміни, які узгоджуються з формуванням білкової структури. «Виділена композиція» належить до композиції, яка відділена щонайменше від 90% щонайменше одного компонента природного зразка, з якого може бути отримана дана виділена композиція. Композиції, отримані штучно або природно, можуть являтисобою «композиції щонайменше »деякої міри чистоти, якщо види або популяція видів, що представляють інтерес, щонайменше на 5, 10, 96416 20 25, 50, 75, 80, 90, 95, 98 або 99% чисті в співвідношенні ваг-ваг. «Епітоп» стосується сайту сполуки-мішені, яка зв'язується антитілом. У випадку, коли сполукамішень являє собою, наприклад, білок, епітоп може належати до амінокислот (зокрема, бічних ланцюгів амінокислот), які зв'язуються антитілом. Епітопи, що перекриваються, включають щонайменше один спільний амінокислотний залишок, наприклад, при щонайменше 2, 3, 4 або 5 спільних амінокислотних залишках. У даному описі термін «гібридизується при умовах зниженої суворості, середньої суворості, високої суворості або дуже високої суворості» описує умови гібридизації і промивання. Керівництво по проведенню реакцій гібридизації можна знайти в Current Protocols in Molecular Biology, John Wiley & Sons, N.Y. (1989), 6.3.1-6.3.6. У цьому посиланні описаний водний і безводний способи, і може застосовуватися кожний з них. Особливими умовами гібридизації, що згадуються тут, є наступні: 1) умови гібридизації низької суворості в 6Х хлориді натрію/цитраті натрію (SSC) приблизно при 45°С, з подальшими двома промиваннями в 0,2 X SSC, 0,1% SDS щонайменше при 50°С (температура при промиванні може бути збільшена до 55°С при умовах зниженої суворості); 2) умови гібридизації середньої суворості в 6Х SSC приблизно при 45°С, з подальшим одним або декількома промиваннями в 0,2 X SSC, 0,1% SDS при 60°С; 3) умови гібридизації високої суворості в 6Х SSC приблизно при 45°С, з подальшим одним або декількома промиваннями в 0,2 X SSC, 0,1% SDS при 65°С; і, переважно, 4) умови гібридизації дуже високої суворості в 0,5 Μ фосфаті натрію, 7% SDS при 65°С, з подальшим одним або декількома промиваннями в 0,2 X SSC, 1% SDS при 65°С. Умови високої суворості (3) є переважними умовами, і це ті умови, які потрібно використовувати, якщо не обумовлене інакше. «Хвороба, пов'язана з TWEAK» - це будь-яка хвороба, при якій TWEAK бере участь в етіології, або хвороба, при якій стан, симптоми або ризик появи змінюють за допомогою надання речовини, що блокує TWEAK. Якщо не визначено інакше, всі технічні і наукові терміни, що використовуються тут, мають те ж значення, що і звичайно маються на увазі середнім фахівцем в даній галузі, якій належить цей винахід. Хоч способи і матеріали, схожі з описаними в даному винаході або рівноцінні їм, можуть застосовуватися в описаних тут практичній діяльності або випробуванні, прийнятні способи і матеріали описані нижче. Крім того, варіанти здійснення даного винаходу, описані відносно CDR-ділянок Chothia, також можуть бути реалізовані при використанні CDR-ділянок Kabat. Всі публікації, патентні заявки, патенти і інші посилання, згадані в даному винаході, повністю включені у вигляді посилань. У випадку виникнення конфлікту, він регулюється даною специфікацією, включаючи визначення. Крім того матеріали, способи і приклади є тільки ілюстративними і не призначені для обмеження. Докладний опис винаходу 21 P2D10 є ілюстративним мишачим антитілом, яке специфічно зв'язується з (' TWEAK людини і придушує дію TWEAK. Також розкриті варіанти антитіла ι P2D10, включаючи ілюстративні гуманізовані модифікації. Ці антитіла, інші антитіла проти TWEAK і інші блокуючі TWEAK агенти можуть застосовуватися , для лікування або профілактики захворювань, опосередкованих TWEAK, , наприклад, запальних захворювань і інших описаних тут хвороб. Антитіла проти TWEAK Цей винахід включає послідовності характерних прикладів антитіл проти TWEAK, таких як P2D10, huP2D10-l і huP2D10-2. Конкретні антитіла, такі як ці, можуть бути створені, наприклад, за допомогою отримання і експресії синтетичних генів, які кодують представлені амінокислотні послідовності, або за допомогою мутування генів людини ембріонального типу для отримання гена, який кодує представлені амінокислотні послідовності. Більш того ці антитіла і інші антитіла проти TWEAK можуть бути отримані, наприклад, при застосуванні одного або декількох з наступних способів. Доступні численні способи отримання антитіл, зокрема, антитіл людини. Один ілюстративний спосіб включає скринінг білкових експресійних бібліотек, наприклад, бібліотек на основі фагового або рибосомального дисплея. Фаговий дисплей описаний, наприклад, в патенті США 5223409; Smith (1985) Science 228:1315-1317; в WO 92/18619; WO 91/17271; WO 92/20791; WO 92/15679; WO 93/01288; WO 92/01047; WO 92/09690 і WO 90/02809. Фаговий дисплей для Fab описаний, наприклад, в патентах США № 5658727; 5667988 і 5885793. Крім застосування бібліотек на основі дисплея, інші способи можуть бути використані для отримання антитіла, що зв'язує TWEAK. Наприклад, білок TWEAK або його пептид може застосовуватися як антиген у тварини, що не є людиною, наприклад, у гризуна, наприклад, миші, хом'яка або щура. У одному варіанті здійснення тварина, що не є людиною, містить щонайменше частину гена людського імуноглобуліну. Наприклад, можна створити породи мишей, що не виробляють мишачі антитіла, з великими фрагментами локусів Ig людини. При застосуванні гібридомної технології можуть продукувати і відбиратися антигенспецифічні моноклональні антитіла, отримані на основі генів з бажаною специфічністю. Дивіться, наприклад, XenoMouse, Green et al. (1994) Nature Genetics 7:13-21, Патент США 2003-0070185, WO 96/34096 і WO 96/33735. У ще одному втіленні моноклональне антитіло отримують від тварини, що не є людиною, і потім модифікують, наприклад, гуманізують або деімунізують. Winter описує ілюстративний спосіб щеплення CDR, який може застосовуватися для отримання гуманізованих антитіл, описаних в даному винаході (патент США 5225539). Всі або деякі з CDR-ділянок конкретного антитіла людини можуть бути замінені щонайменше на частину антитіла, що не є людським. Може бути необхідно замінити лише CDR-ділянки, що вимагаються для зв'язу 96416 22 вання, або детермінанти зв'язування таких CDRділянок для отримання відповідного гуманізованого антитіла, яке зв'язується з TWEAK. Гуманізовані антитіла можуть бути отримані за допомогою заміщення послідовностей варіабельної області Fv, які не залучаються безпосередньо в зв'язування антигену, відповідними послідовностями варіабельних областей Fv людини. Основні способи отримання гуманізованих антитіл представлені у Morrison, S. L. (1985) Science 229:12021207, у Оі et al. (1986) BioTechniques 4:214 і в патенті США 5585089; в патенті США 5693761; в патенті США 5693762; в патенті США 5859205 і в патенті США 6407213. Ці методи включають виділення, обробку і експресію послідовностей нуклеїнової кислоти, які кодують всі варіабельні області Fv імуноглобуліну щонайменше одного важкого або легкого ланцюга або їх частину. Джерела такої нуклеїнової кислоти добре відомі фахівцям в даній галузі і, наприклад, можуть бути отримані з гїбридоми, яка продукує антитіло проти вибраної мішені, як описано вище, з імуноглобулінових генів ембріонального типу, або з синтетичних конструкцій. Потім рекомбінантна ДНК, що кодує гуманізоване антитіло, може бути клонована у відповідний експресійний вектор. Людські послідовності ембріонального типу розкриті, наприклад, у Tomlinson, LA. et al. (1992) J. Mol. Biol. 227:776-798; Cook, G. P. et al. (1995) Immunol. Today 16: 237-242; Chothia, D. et al. (1992) J. Mol. Bio. 227:799-817; і Tomlinson і інш. (1995) EMBO J 14:4628-4638. Керівництво V BASE надає докладне керівництво по послідовностях варіабельної області імуноглобуліну людини (складене Tomlinson, LA. і інш. MRC Centre for Protein Engineering, Cambridge, UK). Ці послідовності можуть застосовуватися як джерело послідовності людини, наприклад, для каркасних областей і CDR-ділянок. Також можуть використовуватися консенсусні каркасні області людини, наприклад, як описано в патенті США № 6300064. Також зв'язуюче TWEAK антитіло, що не є людським, можна модифікувати за допомогою специфічної делеції епітопів людської Т-клітини або «деімунізації» за допомогою методів, розкритих в WO 98/52976 і WO 00/34317. Стисло, варіабельні області важкого і легкого ланцюгів антитіла можна дослідити на наявність пептидів, які зв'язуються з класом II МНС; ці пептиди являють собою потенційні епітопи Т-клітини (як визначено в WO 98/52976 і WO 00/34317). Для виявлення потенційних епітопів Т-клітини, може застосовуватися комп'ютерне моделювання, яке називається «peptide threading», і додатково може бути досліджена база даних зв'язуючих пептидів класу II МНС людини для виявлення мотивів, присутніх в послідовностях VH і VL, як описано в WO 98/52976 і WO 00/34317. Ці мотиви зв'язуються з будь-яким з 18 основних алотипів класу II DR МНС, і, таким чином, утворюють потенційні епітопи Т-клітини. Виявлені потенційні епітопи Т-клітини можуть бути видалені за допомогою заміни невеликої кількості амінокислотних залишків у варіабельних областях або, переважно, за допомогою однієї амінокислот 23 ної заміни. По можливості, здійснюють консервативні заміни. Часто, але не завжди, може використовуватися амінокислота, властива положенню в послідовностях антитіла ембріонального типу людини. Після виявлення деімунізуючих змін нуклеїнові кислоти, що кодують VH і VL, можуть бути сконструйовані за допомогою мутагенезу або інших синтетичних способів (наприклад, за допомогою синтезу de novo, касетного заміщення і так далі). Варіабельна послідовність, яка мутувала, може, необов'язково, бути злита з константною областю людини, наприклад, з lgG1 людини або з константними областями каппа. У деяких випадках потенційний епітоп Тклітини буде включати залишки,про які відомо або передбачено, що вони важливі для функціонування антитіла. Наприклад, потенційні епітопи Тклітини звичайно зміщені до CDR-ділянок. Крім того, потенційні епітопи Т-клітини можуть зустрічатися в залишках каркасної області, важливих для структури і зв'язування антитіла. У деяких разах зміни для видалення цих потенційних епітопів вимагають більш пильного вивчення, наприклад, за допомогою створення і випробування ланцюгів із змінами і без них. Де можливо, потенційні епітопи Т-клітини, які перекривають CDR-ділянки, можуть бути видалені за допомогою замін за межами CDR-ділянок. У деяких разах зміни всередині CDR є єдино можливими, і таким чином можуть бути перевірені варіанти з цією заміною і без неї. У інших випадках заміна, що вимагається для видалення потенційного епітопа Т-клітини, знаходиться в положенні залишку в межах каркасної області, яка могла б бути критичною для зв'язування антитіла. У цих випадках досліджуються варіанти з цією заміною і без неї. Таким чином, в деяких випадках розробляється декілька варіантів деімунізованих варіабельних областей важкого і легкого ланцюгів, і перевіряються різні комбінації важкого/легкого ланцюга для виявлення оптимального деімунізованого антитіла. Потім може бути зроблений вибір кінцевого деімунізованого антитіла за допомогою оцінки зв'язуючої афінності різних варіантів в поєднанні зі ступенем деімунізації, зокрема, з кількістю потенційних епітопів Т-клітини, які залишилися в варіабельній області. Деімунізація може застосовуватися для зміни будь-якого антитіла, наприклад, антитіла, яке включає послідовність, що не є людською, наприклад, синтетичне антитіло, мишаче антитіло, інше моноклональне антитіло, що не є людським, або антитіло, виділене з дисплейної бібліотеки. Також можуть застосовуватися інші способи гуманізування антитіл. Наприклад, інші способи можуть враховувати тривимірну структуру антитіла, положення каркасної області, які знаходяться в просторовій близькості від детермінант зв'язування, і імуногенні пептидні послідовності. Дивіться, наприклад, WO 90/07861; патенти США № 5693762; 5693761; 5585089; 5530101 і 6407213; Tempest et al. (1991) Biotechnology 9:266-271. Ще один спосіб називається «humaneering» і описується, наприклад, в US 2005-008625. Антитіло може включати Fc-область людини, наприклад, Fc-область дикого типу або Fc 96416 24 область, яка включає одну або декілька змін. У одному варіанті здійснення змінена константна область, наприклад, мутована, для зміни властивостей антитіла (наприклад, для збільшення або зменшення одного або декількох з наступного: зв'язування з Fc-рецептором, глікозилювання антитіла, кількість залишків цистеїну, дія еффекторної клітини або функціонування комплементу). Наприклад, константна область lgG1 людини може бути такою, що мутувала в одному або декількох залишках, наприклад, в одному або декількох із залишків 234 і 237. Антитіла можуть нести мутації в СН2-області важкого ланцюга, що зменшує або змінює еффекторну функцію, наприклад, зв'язування Fc-рецептора і активацію комплемента. Наприклад, антитіла можуть мати мутації, такі як ті, що описані в патентах США № 5624821 і 5648260. Також антитіла можуть нести мутації, які стабілізують дисульфідний зв'язок між двома важкими ланцюгами імуноглобуліну, такі як мутації в шарнірній області IgG4, які розкриті в даній галузі техніки (наприклад, Angal et al. (1993) Mol. Immunol. 30:105-08). Також дивіться, наприклад, US 20050037000. Дозрівання афінності. У одному втіленні антитіло проти TWEAK модифікують, наприклад, за допомогою мутагенезу, для отримання пулу модифікованих антитіл. Потім змінені антитіла оцінюють для виявлення одного або декількох антитіл, у яких змінилися функціональні властивості (наприклад, поліпшилося зв'язування, поліпшилася стабільність, поменшала антигенність або зросла стабільність in vivo). У одному втіленні застосовують технологію дисплейної бібліотеки для відбору або скринінгу пулу модифікованих антитіл. Потім розпізнають антитіла з більш високої афінністю з другої бібліотеки, наприклад, при застосуванні підвищеної точності або більш конкурентних умов зв'язування і промивання. Також можуть застосовуватися інші методи скринінгу. У деяких втіленнях мутагенез націлений на області, про які відомо, що вони знаходяться на межі зв'язування, або це передбачається. Якщо, наприклад, виявлені зв'язуючі білки є антитілами, тоді мутагенез може бути направлений на CDRділянки важкого або легкого ланцюга, як описано в даному винаході. Крім того, мутагенез може бути направлений на каркасні області поблизу CDRділянок або поруч з ними, наприклад, на каркасні області, зокрема, в межах 10, 5, або 3 амінокислот від межі CDR. У випадку з антитілами мутагенез також може бути обмежений однією або декількома CDR-ділянками, наприклад, для отримання покрокових удосконалень. У одному варіанті здійснення мутагенез застосовується для отримання антитіла, більш ідентичного одній або декільком послідовностям ембріонального типу. Один ілюстративний спосіб, що стосується послідовності ембріонального типу, може включати: виявлення однієї або декількох послідовностей ембріонального типу, які ідентичні (наприклад, найбільш ідентичні в певній базі даних) послідовності виділеного антитіла. Потім у виділеному антитілі можуть бути отримані мутації (на амінокислотному рівні) або покроково, або 25 комплексно, або двома цими способами разом. Наприклад, створена бібліотека нуклеїнової кислоти, яка включає послідовності, що кодують деякі або всі можливі мутації ембріонального типу. Потім оцінюються мутантні антитіла, наприклад, для виявлення антитіла, яке має один або декілька додаткових залишків ембріонального типу, що належать до виділеного антитіла, і яке, проте, є придатним (наприклад, має функціональну активність). У одному втіленні у виділене антитіло введено стільки залишків ембріонального типу, скільки можливо. У одному втіленні мутагенез застосовується для заміщення або введення одного або декількох залишків ембріонального типу в CDR-ділянку. Наприклад, залишок ембріонального типу CDR може бути з послідовності ембріонального типу, яка ідентична (наприклад, найбільш ідентична) зміненій варіабельній області. Після мутагенезу активність (наприклад, зв'язування або інша функціональна активність) антитіла може бути оцінена для того, щоб визначити, чи є залишок ембріонального типу або залишки ембріонального типу допустимими. Аналогічний мутагенез може бути здійснений в каркасних областях. Відбір послідовності ембріонального типу може здійснюватися різними способами. Наприклад, послідовність ембріонального типу може бути вибрана, якщо вона задовольняє встановленому критерію вибірковості або ідентичності, наприклад, характеризується щонайменше деякою процентною ідентичністю, наприклад, щонайменше 75, 80, 85, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99 або 99,5% ідентичності в порівнянні з донорним антитілом, що не є людським. Вибір може здійснюватися при використанні щонайменше 2, 3, 5 або 10 послідовностей ембріонального типу. У випадку з CDR1 і CDR2 виявлення ідентичної послідовності ембріонального типу може включати вибір однієї такої послідовності. У випадку з CDR3 виявлення ідентичної послідовності ембріонального типу може включати вибір однієї такої послідовності, але може включати і дві послідовності ембріонального типу, які роздільно існують в N-кінцевій частині і Скінцевій частині. У інших втіленнях використовується декілька або дві послідовності ембріонального типу, наприклад, для утворення консенсусної послідовності. У інших варіантах здійснення антитіло може бути модифіковане для отримання зміненої ділянки глікозилювання (тобто, зміненого відносно вихідної або природної ділянки глікозилювання). У цьому контексті «змінений» означає той, що має один або декілька виключених вуглеводних фрагментів і/або що має один або декілька сайтів глікозилювання, доданих до вихідного антитіла. Додання сайтів глікозилювання до антитіл, що розкриваються в цей час, може бути досягнуте за допомогою зміни амінокислотної послідовності на консенсусні послідовності, що містять сайт глікозилювання; такі технічні прийоми добре відомі в даній галузі. Інші способи збільшення кількості вуглеводних фрагментів в антитілі являють собою хімічне або ферментативне злиття глікозидів з амінокислотними залишками антитіла. Ці способи 96416 26 описані, наприклад, в WO 87/05330 і Арlіn and Wriston (1981) CRC Crit. Rev. Biochem. 22:259-306. Видалення будь-яких вуглеводних фрагментів, присутніх в антитілах, може здійснюватися хімічно або ферментативно, як описано в даній галузі (Hakimuddin et al. (1987) Arch. Biochem. Biophys. 259:52; Edge et al. (1981) Anal. Biochem. 118:131; і Thotakura et al. (1987) Meth. Enzymol. 138:350). Дивіться, наприклад, в патенті США № 5869046 модифікацію, яка збільшить час напівжиття in vivo за допомогою забезпечення збереження епітопа, який зв'язує рецептор. У одному варіанті здійснення антитіло має послідовності CDR, які лише неістотно відрізняються від таких в P2D10. Незначні відмінності включають мінімальні амінокислотні зміни, такі як заміни 1 або 2 амінокислот поза будь-якої з характерних 5-7 амінокислот в послідовності CDR, наприклад, CDR Chothia або Kabat. У основному амінокислоту заміняють родинною амінокислотою, що має однойменний заряд, гідрофобність або стереохімічні характеристики. Такі заміни будуть знаходитися в межах компетентності рядових фахівців в даній галузі. На відміну від CDR-ділянок, в структурних каркасних областях (FR) можуть бути зроблені більш значні зміни без негативного впливу на зв'язуючі властивості антитіла. Зміни в FR-областях включають, але не обмежуються цим, гуманізування каркасної області, що походить не від людини, або конструювання певних залишків каркасної області, які є важливими для встановлення зв'язку з антигеном або для стабілізації сайта зв'язування, наприклад, зміна класу або підкласу константної області, зміна специфічних амінокислотних залишків, які могли б змінювати ефекторну функцію, наприклад, зв'язування Fc-рецептора (Lund et al. (1991) J. Immun. 147:2657-62; Morgan et al. (1995) Immunology 86:319-24), або зміну видів, від яких походить константна область. Антитіла проти TWEAK можуть існувати у вигляді повнорозмірних антитіл або у вигляді фрагментів антитіл, наприклад, фрагментів Fab, F(ab')2, Fd, dAb i scFv. Додаткові форми містять білок, який включає єдиний варіабельний домен, наприклад, верблюда, або домен, ідентичний домену верблюда. Дивіться, наприклад, патент США 20050079574 і Davies et al. (1996) Protein Eng. 9(6):5317. Продукування антитіла. Деякі антитіла, наприклад, Fab' можна продукувати в бактерійних клітинах, наприклад, в клітинах Е. Соlі. Також антитіла можна отримувати в еукаріотичних клітинах. У одному варіанті здійснення антитіла (наприклад, scFv) експресують в дріжджових клітинах, таких як Pichia (дивіться, наприклад, Powers et al. (2001) J Immunol Methods. 251:123-35), Hanseula або Saccharomyces. У одному переважному втіленні антитіла отримують в клітинах ссавців. Ілюстративні клітини-хазяї ссавців для експресії антитіла включають клітини яєчника китайського хом'ячка (клітини СНО) (включаючи клітини СНО dhfr, описані у Urlaub і Chasin (1980) Proc. Natl. Acad. Sci. USA 77:4216-4220, що використовуються з селектованим маркером DHFR, наприклад, як описано у 27 Kaufman і Sharp (1982) Mol. Віоl. 159:601-621), клітинні лінії лімфоцитів, наприклад, клітини мієломи NS0 і клітини SP2, клітини COS і клітину трансгенної тварини, наприклад, трансгенного ссавця. Наприклад, клітина являє собою клітину епітелію молочної залози. У доповнення до послідовності нуклеїнової кислоти, що кодує різнорідний імуноглобуліновий домен, рекомбінантні експресійні вектори можуть нести додаткові послідовності, такі як послідовності, які регулюють реплікацію вектора в клітинаххазяях (наприклад, реплікатор) і гени селектованого маркера. Ген селектованого маркера полегшує відбір клітин-хазяїв, в які впровадився вектор (дивіться наприклад, патенти США № 4399216; 4634665 і 5179017). Наприклад, звичайно ген селектованого маркера дає клітині-хазяя, в яку впровадився вектор, стійкість до лікарських препаратів, таких як G418, гігроміцин або метотрексат. У ілюстративній системі експресії антитіла рекомбінантний експресійний вектор, що кодує і важкий ланцюг антитіла, і легкий ланцюг антитіла, вводять в клітини СНО dhfr за допомогою трансфекції, опосередкованої фосфатом кальцію. У рекомбінантному експресійному векторі кожний ген важкого і легкого ланцюгів антитіла функціонально пов'язаний з енхансерними/промоторними регуляторними елементами (наприклад, які походять з SV40, CMV, аденовіруса і т. п., як наприклад, енхансерний регуляторний елемент CMV/промоторний регуляторний елемент AdMLP або енхансерний регуляторний елемент SV40/промоторний регуляторний елемент AdMLP) для досягнення високих рівнів транскрипції генів. Рекомбінантний експресійний вектор також несе ген DHFR, який передбачає селекцію клітин СНО, які були трансфіковані вектором, при застосуванні селекції з метотрексатом/ампліфікації. Відібрані трансформовані клітини-хазяї культивують для забезпечення експресії важкого і легкого ланцюгів антитіла, і виділяють антитіло з культурального середовища. Стандартні молекулярно-біологічні технічні прийоми застосовують для отримання рекомбінантного експресійного вектора, трансфекції клітин-хазяїв, селекції трансформантів, культивування клітин-хазяїв і виділення антитіла з культурального середовища. Наприклад, деякі антитіла можуть бути виділені за допомогою афінної хроматографії з пов'язаною матрицею Protein А або Protein G. Система продукції антитіла, яке включають Fcдомен, переважно синтезує антитіла, в яких Fcобласть глікозильована. Наприклад, Fc-домен молекул IgG глікозильований в аспарагіні 297 в домені СН2. Цей аспарагін являє собою сайт для модифікації олігосахаридами біантенного типу. Було продемонстровано, що це глікозилювання необхідне для ефекторних функцій, опосередкованих рецепторами Fc і комплементом C1q (Burton and Woof (1992) Adv. Immunol. 51:1-84; Jefferis et al. (1998) Immunol. Rev. 163:59-76). У одному варіанті здійснення Fc-домен отримують в експресійоній системі ссавців, яка належно глікозилює залишок, відповідний аспарагіну 297. Fc 96416 28 домен або інша область антитіла також може включати інші еукаріотичні посттрансляційні зміни. Також антитіла можна отримувати за допомогою трансгенної тварини. Наприклад, патент США № 5849992 описує спосіб експресії антитіла в молочній залозі трансгенного ссавця. Трансген сконструйований таким чином, що включає специфічний для молока промотор і нуклеїнові кислоти, які кодують антитіло, що представляє інтерес, і сигнальну послідовність для секреції. Молоко, що виробляється самицями таких трансгенних ссавців, містить секретоване антитіло, що представляє інтерес. Антитіло може бути очищене від молока або може бути безпосередньо використане для деяких випадків застосування. Характеристика Зв'язуючі властивості антитіла можуть бути визначені за допомогою будь-якого стандартного способу, наприклад, одним з наступних способів: дослідження BIACORE, імуноферментний твердофазний аналіз (ELISA), резонансне перенесення енергії флуоресценції (FRET), рентгеноструктурна кристалографія, дослідження послідовності і скануючий мутагенез. Здатність білка придушувати одну або декілька функцій TWEAK може бути оцінена in vitro або на моделі хвороби на тварині, наприклад, хвороби, описаної в даному винаході. Переважно, щоб антитіло мало статистично значний вплив, що служить ознакою того, що антитіло інгібує одну або декілька функцій TWEAK. У одному варіанті здійснення оцінюють придушення антитілом здатності TWEAK стимулювати продукування IL-8, ММР-1, PGE2, IL-6, IP-10 і RANTES в фібробластах шкіри. Дивіться прийнятні умови дослідження у Chicheportiche et al. (2002) Arthritis Res. 4(2):126-133. У іншому варіанті здійснення оцінюють здатність антитіла забороняти TWEAK стимулювати проліферацію клітини ендотелію. Дивіться, наприклад, патент США 2003-0211993, який описує дослідження проліферації (а також інші корисні випробування) таким чином: HVEC засівають в 96ямкові планшети для мікротитрування при субконфлюенції (4000 клітин на ямку) і культивують протягом ночі в середовищі CS-C без додання допоміжних засобів зростання, що надаються постачальником. Середовища замінюють повними середовищами або мінімальними середовищами. Клітини культивують в мінімальних середовищах з наступними добавками (або без них): TWEAK (100 нг/мл), bFGF, використовуючи розведення ростової добавки bFGF (Clonetics) від 1/500 до 1/1000 або 1 нг/мл (R&D Системи), VEGF (10 нг/мл) або поєднання цих чинників. Де указано, також додають 10 мкг/мл досліджуваного антитіла або контрольного антитіла. Клітини інкубують при 37°С з 5% СО2 протягом трьох днів, а проліферацію оці3 нювали за допомогою імпульсного режиму з НТимідином протягом останніх 10 годин культивування. Затримана клітинами радіоактивність може бути виміряна з допомогою BETAPLATE (EG&G Wallac, Gaithersburg, Md.). Зменшення проліферації, опосередкованої TWEAK або поєднанням TWEAK і bFGF, може означати, що антитіло є ефективним при блокуванні активності TWEAK. 29 Поверхневий плазмовий резонанс (ППР). Зв'язуюча взаємодія білка, що представляє інтерес, і мішені (наприклад, TWEAK) може бути досліджена при використанні ППР. ППР або дослідження біомолекулярної взаємодії (ΒΙΑ) виявляє біоспецифічні взаємодії в реальному часі без мічення будьякого з учасників взаємодії. Зміни маси на зв'язуючій поверхні (вказуючі на явище зв'язування) ВІАчіпа приводять до змін показника заломлення світла поблизу поверхні (оптичний ефект поверхневого плазмового резонансу (ППР)). Зміни заломлюючої здатності генерують детектований сигнал, який оцінюють як вказівку на взаємодії в реальному часі між біологічними молекулами. Способи застосування ППР описуються, наприклад, в патенті США № 5641640; Raether (1988) Surface Plasmons Springer Verlag; Sjolander and Urbaniczky (1991) Anal. Chem. 63:2338-2345; Szabo et al. (1995) Curr. Opin. Struct. Biol. 5:699-705 і в онлайнресурсах, що надаються BIAcore International AB (Uppsala, Sweden). Дані ППР можуть використовуватися для забезпечення точного і кількісного вимірювання рівноважної константи дисоціації (KD) і кінетичних параметрів, включаючи Kоn і Koff для зв'язування біомолекули з мішенню. Також можна напряму картувати епітопи за допомогою оцінки здатності різних антитіл конкурувати один з одним за зв'язування з TWEAK (наприклад, з TWEAK людини, зокрема, з розчинним TWEAK людини), застосовуючи хроматографічні методи BIAcore (Pharmacia BIAtechnology Handbook, «Epitope Mapping», Section 6.3.2, (May 1994); також дивіться Johne et al. (1993) J. Immunol. Methods, 160:191-198). Додаткове основне керівництво для оцінки антитіл, наприклад, по вестерн-блотам і дослідженням імунопреципітації, можна знайти в Antibodies: A Laboratory Manual, під редакцією Harlow і Lane, Cold Spring Harbor press (1988)). Захворювання, пов'язані з TWEAK Антитіло проти TWEAK (таке як антитіло, описане в даному винаході) може застосовуватися для лікування ряду захворювань, наприклад, захворювання, пов'язаного з TWEAK. Наприклад, антитіло може застосовуватися для лікування запальних, імунних або аутоімунних захворювань, а також новоутворень у пацієнтів. Приклади запальних захворювань, пов'язаних з TWEAK, включають ревматоїдний артрит, псоріатичний артрит, анкілозуючий спондиліт, запальні захворювання кишечнику (включаючи виразковий коліт і хворобу Крона), псоріаз або запальний міозит. Крім того, інші приклади запальних захворювань, які можна лікувати, включають гістіоцитоз клітин Лангерганса, синдром розладу дихання у дорослих/облітеруючий бронхіоліт, грануломатоз Вегенера, васкуліт, кахексію, стоматит, ідіопатичний гемосидероз легень, дерматоміозит або поліміозит, неінфекційний склерит, хронічний саркоїдоз з ураженням легень, мієлодиспластичні синдроми/рефрактерну анемію з надмірними еритробластами, виразковий коліт, хронічне обструктивне захворювання легень, від середнього до сильного, і гігантоклітиннийй артериїт. 96416 30 Суб'єкту, який може бути схильний до виникнення цих захворювань, у якого діагностоване таке захворювання або у якого є одне з цих захворювань, може вводитися антитіло проти TWEAK в кількості і протягом часу, що забезпечують загальний терапевтичний ефект. Антитіло проти TWEAK може вводитися саме по собі або в поєднанні з іншими речовинами. Наприклад, USSN 60/679518 описує способи введення блокуючої TWEAK речовини в поєднанні з речовиною, що блокує TNF-. У випадку комбінованої терапії кількість і час введення можуть бути такими, які забезпечують, наприклад, терапевтичний ефект, що взаємно посилюється. Більш того введення речовини, що блокує TWEAK (з другою речовиною або без неї), може застосовуватися як первинне лікування, наприклад, терапії першої лінії, або як повторне лікування, наприклад, для суб'єктів, які мають невідповідну відповідь на попереднє лікування (тобто на терапію, відмінну від терапії з речовиною, що блокує TWEAK). Ревматоїдний артрит (РА) Антитіло проти TWEAK (таке як антитіло, описане в даному винаході) може застосовуватися для лікування ревматоїдного артриту і родинних захворювань. Ревматоїдний артрит («РА») - це хронічне запальне захворювання, яке викликає біль, опухання, нерухомість і втрату функції, насамперед, в суглобах. Часто РА починається в синовіальній оболонці, мембрані, яка оточує суглоб, створюючи захисний мішечок. У багатьох індивідуумів, страждаючих на РА, лейкоцити інфільтрують з кровотоку в синовіальну оболонку, спричиняючи постійне нетипове запалення (наприклад, синовіт). Внаслідок цього синовіальна оболонка запалюється, спричиняючи нагрівання, почервоніння, опухання і біль. Колаген в хрящі поступово руйнується, звужуючи суглобову щілину і, в кінцевому результаті, ушкоджуючи кістку. Запалення викликає ерозійне ушкодження кістки в ураженій зоні. Під час цього процесу клітини синовіальної оболонки ростуть і діляться абнормально, роблячи в звичайних умовах тонку синовіальну оболонку товстою і даючи в результаті суглоб, опухлий і набряклий на дотик. У міру того як РА прогресує, абнормальні синовіальні клітини можуть захоплювати і руйнувати хрящ і кістку в суглобі. Оточуюча мускулатура, зв'язки і сухожилля, які підтримують і стабілізують суглоб, можуть стати слабкими і нездатними нормально функціонувати. Також РА може викликати більше генералізовану втрату кісткової маси, що може привести до остеопорозу, роблячи кістки крихкими і більш схильними до переломів. Всі ці ефекти викликають біль, порушення і деформації, пов'язані з РА. Ділянки, які можуть бути уражені, включають зап'ястки, суглоби пальців, коліна і підйом склепіння стопи. Часто можуть бути втягнені багато які суглоби, і навіть може бути уражений хребет. Приблизно у 25% людей з РА запалення невеликих кровоносних судин може служити джерелом ревматоїдних вузликів, або набухання, під шкірою, які часто утворюються близько до суглобів. Також, в міру того як захворювання прогресує, може накопичуватися рідина, зокрема, в щиколот 31 ках. Також у багатьох пацієнтів з РА розвивається анемія, або зниження нормальної кількості червоних кров'яних телець. РА включає ряд підтипів хвороби, таких як синдром Фелті, серонегативний РА, «класичний» РА, прогресуючий і/або рецидивуючий РА і РА з васкулітом. Деякі фахівці ділять дане захворювання на тип 1 або тип 2. Тип 1, мало поширена форма, частіше за все триває декілька місяців і не дає стійкої непрацездатності. Тип 2 є хронічним і триває протягом багатьох років, іноді все життя. Також РА може виявитися у вигляді підшкірних ревматоїдних вузликів, вісцеральних вузликів, васкуліту, що спричиняє покриття виразками ніг або множинний мононеврит, у вигляді плеврального або перикардіального випоту, лімфаденопатії, синдрому Фелті, синдрому Шегрена і епісклериту. Ці підтипи хвороби, а також суб'єкти, у яких виявляється один або декілька з вищенаведених симптомів, можуть бути проліковані при застосуванні антитіл, описаних в даному винаході. РА може оцінюватися за допомогою ряду клінічних показників. Деякі ілюстративні ознаки включають критерій Шарпа (TSS), критерій покриття виразками Шарпа і індекс непрацездатності HAQ. Описані тут способи можуть застосовуватися для досягнення поліпшення щонайменше по одному з цих показників. Терапевтичні властивості антитіла проти TWEAK для лікування РА можуть бути оцінені на моделі тварини, наприклад, використовуючи мишачу модель артриту, що індукується колагеном (mCIA) (дивіться наприклад, Stuart et al., J. Clin. Invest. 69:673-683 (1982). Розсіяний склероз Антитіло проти TWEAK (таке як антитіло, описане в даному винаході) може застосовуватися для лікування розсіяного склерозу (PC) і родинних захворювань. PC - це захворювання центральної нервової системи, яке характеризується запаленням і втратою мієлінових оболонок. Хворих з PC можна розпізнати за допомогою критеріїв, що оцінюють діагноз клінічно визначеного PC, як визначено на симпозіумі по діагностиці PC (Poser et al, Ann. Neurol. (1983) 13:227). Стисло: індивідуум з клінічними ознаками PC мав два приступи хвороби і клінічні ознаки або двох патологічних змін, або клінічні ознаки однієї патологічної зміни і параклінічні ознаки іншої, окремої патологічної зміни. Також остаточний PC може бути діагностований в зв'язку з ознаками двох приступів і олігоклональних бендів IgG в спинномозковій рідині або при поєднанні приступу, клінічних ознак двох патологічних змін і олігоклонального бенду IgG в спинномозковій рідині. Ефективне лікування розсіяного склерозу може досліджуватися декількома різними способами. Наступні параметри можуть застосовуватися для оцінки ефективності лікування. Використовують три основних критерії: EDSS (розширену шкалу непрацездатності), вияв загострення хвороби або МРТ (магнітно-резонансну томографію). EDSS являє собою засіб для класифікації клінічного розладу, викликаного PC (Kurtzke (1983) Neurology 33:1444). Оцінюються вісім функціональних систем по типу і тяжкості неврологічного розладу. Стисло, 96416 32 перед лікуванням у хворих оцінюється розлад в наступних системах: пірамідальна, мозочкова, стовбур мозку, сенсорна, травний тракт і сечовий міхур, зорова, черепно-мозкова і інша. Подальші дослідження проводяться через певні інтервали. Шкала коливається в межах від 0 (норма) до 10 (загибель внаслідок PC). Зниження EDSS вказує на ефективне лікування (Kurtzke (1994) Ann. Neurol. 36:573-79). Ілюстративною моделлю розсіяного склерозу на тварині є модель експериментального аутоімунного енцефаліту (ЕАЕ) у миші, наприклад, як описано у Tuohy et al. (J. Immunol. (1988) 141: 1126-1130), Sobel et al. (J. Immunol. (1984) 132: 2393-2401) і Traugott (Cell Immunol. (1989) 119: 114-129). Мишам може вводитися антитіло, описане в даному винаході, перед індукуванням ЕАЕ. У мишей оцінюються характеристичні критерії для визначення ефективності антитіла. Інсульт Антитіло проти TWEAK (таке як антитіло, описане в даному винаході) може застосовуватися для лікування суб'єкта, який переніс інсульт, наприклад, тромбоемболічний або геморагічний інсульт (наприклад, за останні 48, 24, 12, 8 або 2 години), або для попередження інсульту, наприклад, у суб'єкта з підвищеним ризиком розвитку інсульту. Ілюстративні способи описані в USSN 60/653811. Інсульт - це загальний термін для гострого мозкового порушення, що відбувається внаслідок ураження кровоносних судин. Інсульт можна класифікувати щонайменше на дві основні категорії: геморагічний інсульт (зумовлений просоченням крові за межі нормальних кровоносних судин) і ішемічний інсульт (ішемія головного мозку внаслідок недостачі кровопостачання). Деякі події, які можуть викликати ішемічний інсульт, включають тромбоз, емболію і системну недостатню перфузію (з витікаючою ішемією і гіпоксією). Звичайно інсульт викликає загибель нейронів і ураження мозку внаслідок кисневого голодування і вторинних ускладнень. Зону мозку, яка гине внаслідок недостачі кровопостачання або іншого пошкодження, називають інфарктом. У деяких випадках лікування, описане в даному винаході, може застосовуватися для зменшення або зведення до мінімуму розміру інфаркту, наприклад, за допомогою зменшення вторинних ускладнень, які викликають загибель нейронів або ураження. Закупорка мозкової артерії, зумовлена тромбом, який наріс на стінці мозкової артерії, звичайно називається тромбозом судин головного мозку. При церебральній емболії перегороджуюча речовина, що закупорює мозкову артерію, з'являється в кровотоці нижче (наприклад, ембол переноситься в мозкову артерію з серця). Оскільки складно розрізнити, чи викликаний інсульт тромбозом або емболією, застосовується термін тромбоемболія, щоб перекрити обидва ці типи інсульту. Системна недостатня перфузія може виникати як наслідок знижених рівнів крові, зниженого гематокриту, низького кров'яного тиску або нездатності серця добре перекачувати кров. Більш того антитіло проти TWEAK може призначатися як профілактична терапія інсульту або як 33 її компонент, наприклад, суб'єкту, який переніс транзиторну ішемічну атаку (ТІА) або у якого виявляються симптоми ТІА. Неврональні порушення Антитіло проти TWEAK (таке як антитіло, описане в даному винаході) може застосовуватися для лікування або попередження неврональних порушень, таких як механічні неврональні травми і нейродегенеративні захворювання. Приклади механічних неврональних травм включають пошкодження спинного мозку (ПСМ) і черепно-мозкову травму (ЧМТ). Приклади нейродегенеративних порушень включають бічний аміотрофічний склероз (БАС), прогресуючий бульбарний параліч (ПБП), первинний латеральний склероз (ПЛС), прогресуючу м'язову атрофію (ПМА), хворобу Паркінсона, хворобу Хантінгтона (XX) і хворобу Альцгеймера. Дивіться, наприклад, USSN 60/653813. У одному варіанті здійснення неврональне порушення характеризується, передусім, руйнуванням або загибеллю нервових клітин, наприклад, рухових нейронів (наприклад, ПЛС), стриарних нейронів базального ганглія і/або кортикальних нейронів (наприклад, хвороба Хантінгтона), нейронів чорної субстанції (наприклад, хвороба Паркінсона). Рак TWEAK і його рецептори можуть бути залучені до розвитку щонайменше декількох типів раку, наприклад, раку підшлункової залози. Антитіло проти TWEAK (таке як антитіло, описане в даному винаході) може застосовуватися для лікування або попередження злоякісних пухлин (наприклад, аденокарцином) і інших неопластичних порушень. Дивіться, наприклад, «TREATMENT OF CANCER», USSN 60/685465, поданий 27 травня 2005 року. Фармацевтичні композиції Антитіло проти TWEAK (таке як антитіло, описане в даному винаході) може бути розроблене у вигляді фармацевтичної композиції для введення суб'єкту, наприклад, для лікування захворювання, описаного в даному винаході. Звичайно фармацевтична композиція включає фармацевтично прийнятний носій. У даному винаході «фармацевтично прийнятний носій» включає будь-які і всі розчинники, дисперсійні середовища, оболонки, антибактерійні і протигрибкові агенти, ізотонічні і пролонгуючі всмоктування речовини і т. п., які є фізіологічно сумісними. Композиція може включати фармацевтично прийнятну сіль, наприклад, сіль приєднання кислоти або сіль приєднання основи (дивіться наприклад, Berge, S.M., et al. (1977) J. Pharm. Sci. 66:1-19). Фармацевтичне приготування суміші являє собою загальноприйняту галузь техніки і, більш того описано, наприклад, у Gennaro (ed.), Remington: The Science and Practice of Pharmacy, 20th ed., Lippincott, Williams & Wilkins (2000) (ISBN: 0683306472); Ansel et al., Pharmaceutical Dosage Forms and Drug Delivery Systems, 7-ed., Lippincott Williams & Wilkins Publishers (1999) (ISBN: 0683305727); and Kibbe (ed.), Handbook of Pharmaceutical Excipients American Pharmaceutical rd Association, 3 ed. (2000) (ISBN: 091733096X). Фармацевтичні композиції можуть існувати в різноманітних формах. Вони включають, напри 96416 34 клад, рідку, напівтверду і тверду лікарські форми, такі як рідкі розчини (наприклад, ін'єктований і інфузійні розчини), дисперсії або суспензії, таблетки, пілюлі, порошки, ліпосоми і супозиторії. Переважна форма може залежати від передбачуваного способу введення і терапевтичного застосування. Звичайно композиції речовин, описаних в даному винаході, знаходяться в формі ін'єктованого або інфузійного розчину. У одному варіанті здійснення рецептура антитіла проти TWEAK розроблена із середовищами для ліків, такими як хлорид натрію, вторинний кислий фосфат гептагідрат натрію, первинний кислий фосфат натрію, і зі стабілізатором. Воно може бути надане, наприклад, в буферному розчині з прийнятною концентрацією і може зберігатися при 2-8°С. Такі композиції можуть вводитися парентеральним способом (наприклад, за допомогою внутрішньовенної, підшкірної, внутрішньочеревинної або внутрішньом'язової ін'єкції). Використовувані тут словосполучення «парентеральне введення» і «введений парентерально» мають на увазі способи введення, відмінні від ентерального і місцевого введення, звичайно - ін'єкцією, і включають, без обмеження, внутрішньовенну, внутрішньом'язову, внутрішньоартеріальну, інтратекальну, інтракапсулярну, внутрішньоочну, внутрішньосердечну, внутрішньошкірну, внутрішньочеревинну, транстрахеальну, підшкірну, підкутикулярну, внутрішньосуглобову, підкапсулярну, субарахноїдальну, інтраспінальну, епідуральну і надчеревну ін'єкцію і інфузію. Композиція може бути приготована у вигляді розчину, мікроемульсії, дисперсії, ліпосоми або іншої впорядкованої структури, придатної для стабільного зберігання при високій концентрації. Стерильні ін'єктовані розчини можуть бути отримані за допомогою включення агента, описаного в даному винаході, в необхідній кількості у відповідний розчинник з одним інгредієнтом або з комбінацією інгредієнтів, перерахованих вище, відповідно до вимог, з подальшою стерилізацією фільтруванням. Як правило, дисперсії готують за допомогою внесення агента, описаного в даному винаході, в стерильний засіб доставки, який містить основну дисперсійне середовище і іншу необхідну інгредієнти з перерахованих вище. У випадку стерильних порошків для приготування стерильних ін'єктованих розчинів переважними способами приготування є вакуумне сушіння і ліофільне сушіння, які дають агент, описаний в даному винаході, у вигляді порошку плюс будь-який додатковий бажаний інгредієнт з його розчину, попередньо простерилізованого фільтруванням. Характерна текучість розчину може підтримуватися, наприклад, за допомогою застосування оболонки, такої як лецитин, за допомогою підтримки необхідного розміру частинки у випадку дисперсії і за допомогою застосування поверхнево-активних речовин. Пролонговане всмоктування ін'єктованих композицій може досягатися за допомогою включення в композицію агента, який сповільнює всмоктування, наприклад, моностеаратів і желатину. 35 У деяких варіантах здійсненні антитіло проти TWEAK може бути приготоване з носієм, який захистить сполуки від швидкого вивільнення, наприклад композиція з контрольованим вивільненням, включаючи імпланти і мікроінкапсульовані системи доставки. Можуть застосовуватися біодеградовані, біосумісні полімери, такі як етиленвінілацетат, поліангідриди, полігліколева кислота, колаген, поліортоефіри і полімолочна кислота. Багато які способи приготування таких композицій запатентовані або загальновідомі. Дивіться, наприклад, Sustained and Controlled Release Drag Delivery Systems, J.R. Robinson, ed., Marcel Dekker, Inc., New York (1978). Антитіло проти TWEAK може бути модифіковане, наприклад, при використанні фрагмента, який поліпшує його стабілізацію і/або утримання в кругообігу, наприклад, в крові, сироватці або інших тканинах, наприклад, щонайменше в 1,5, 2, 5, 10 або 50 разів. Модифіковане антитіло може бути оцінене, щоб визначити, чи може воно досягати місць запалення, наприклад, суглобів. Наприклад, антитіло проти TWEAK може бути пов'язане (наприклад, кон'юговане) з полімером, наприклад, по суті з неантигенним полімером, таким як поліалкіленоксид або поліетиленоксид. Прийнятні полімери будуть значною мірою варіювати по вазі. Можуть використовуватися полімери, що мають середню молекулярну масу, яка коливається приблизно від 200 до 35000 Дальтон (або приблизно від 1000 до 15000 і приблизно від 2000 до 12500). Наприклад, антитіло проти TWEAK може бути кон'юговане з водорозчинним полімером, наприклад, з гідрофільним полівініловим полімером, наприклад, з полівініловим спиртом або полівінілпіролідоном. Приклади таких полімерів включають гомополімери поліалкіленоксиду, такі як поліетиленгліколь (PEG) або поліпропіленгліколь, поліоксиетильовані багатоатомні спирти, їх співполімери і їх блок-співполімери, при умові, що підтримується розчинність блок-співполімерів у воді. Додаткові придатні полімери включають поліоксіалкілени, такі як поліоксіетилен, поліоксипропілен і блокспівполімери поліоксіетилену і поліоксипропілену; поліметакрилати; карбомери; і розгалужені або нерозгалужені полісахариди. У деяких втіленнях антитіло проти TWEAK також може бути сполучене або іншим чином зв'язано з міткою або іншою речовиною, наприклад, з ще однією терапевтичною речовиною, такою як цитотоксична або цитостатична речовина, хоч в багатьох втіленнях це компонування є зайвим. Приклади цитотоксичних і хіміотерапевтичних речовин включають таксол, цитохалазин В, граміцидин D, вінбластин, доксорубіцин, даунорубіцин, майтансиноїд (наприклад, майтансинол або майтансиноїд DM1, похідне майтансину, що містить сульфгідрильну групу), мітоксантрон, мітраміцин, актиноміцин D, 1-дегідротестостерон, глюкокортикоїди, прокаїн, таксан, тетракаїн, лідокаїн, пропранолол і пуроміцин, і їх аналоги або гомологи. Якщо антитіло проти TWEAK використовується в поєднанні з другим агентом (наприклад, з антитілом проти TNF- або іншим агентом), два ком 96416 36 поненти можуть бути рецептовані роздільно або спільно. Компоненти можуть рецептуватися або використовуватися іншим чином у взаємно посилюючій ефективній кількості. Також можливо використовувати один компонент або обидва в кількостях, менших, ніж використовувалося б при монотерапії. Наприклад, відповідні фармацевтичні композиції можуть змішуватися, наприклад, безпосередньо перед введенням, і вводитися спільно або можуть вводитися окремо, наприклад, в один і той же час або в різний час. Також можна застосовувати інші агенти, що блокують TWEAK, наприклад, агенти, описані в USSN 60/679518. Агент може бути сполукою будьякого типу (наприклад, малою органічною або неорганічною молекулою, нуклеїновою кислотою, білком або пептидом-міметиком), яка може призначатися суб'єкту. У одному варіанті здійснення блокуючий агент являє собою біопрепарат, наприклад, білок, що має молекулярну масу між 5 і 300 кДа. Наприклад, агент, що блокує TWEAK, може інгібувати зв'язування TWEAK з рецептором TWEAK. Ілюстративні блокуючі TWEAK агенти, відмінні від антитіл, які зв'язуються з TWEAK, включають антитіла, які зв'язуються з TWEAK-R і розчинними формами TWEAK-R (наприклад, Fn14), які конкурують з TWEAK-R на поверхні клітини за зв'язування з TWEAK. Інші терапевтичні засоби, описані в даному винаході, також можуть надаватися у вигляді фармацевтичної композиції, наприклад, за допомогою стандартних способів або способу, описаного в даному винаході. Введення Антитіло проти TWEAK може вводитися суб'єкту, наприклад, людині, за допомогою ряду способів. Для більшості випадків застосування шлях введення являє собою один з наступних: внутрішньовенна ін'єкція або інфузія (IV), підшкірна ін'єкція (SC), внутрішньочеревинно (IP) або внутрішньом'язова ін'єкція. Також можна використовувати внутрішньосуглобову доставку. Також можуть використовуватися інші шляхи парентерального введення. Приклади таких шляхів включають внутрішньоартеріальну, інтратекальну, інтракапсулярну, внутрішньоочну, внутрішньосердечну, внутрішньошкірну, транстрахеальну, підкутикулярну, внутрішньосуглобову, підкапсулярну, субарахноїдальну, інтраспінальну і епідуральну і надчеревну ін'єкцію. У деяких випадках введення може здійснюватися безпосередньо в ділянку запалення, наприклад, суглоб, або в інше запалене місце. Шлях і/або спосіб введення антитіла також може бути спеціально пристосований до окремого випадку, наприклад, за допомогою спостереження суб'єкта, наприклад, використовуючи томографію, неврологічне дослідження і стандартні параметри, пов'язані з конкретним захворюванням, наприклад, критерії для оцінки ревматоїдного артриту. Антитіло може призначатися у вигляді фіксованої дози або у вигляді дози мг/кг. Також доза може бути вибрана, щоб зменшити або припинити продукування антитіл до антитіла проти TWEAK. Режими дозування пристосовані для забезпечення бажаної відповіді, наприклад, терапевтичної відповіді або комбінаційного терапевтичного ефекту. 37 Як правило, дози антитіла проти TWEAK (і необов'язково - другого агента) можуть застосовуватися для того, щоб забезпечити суб'єкта речовиною в біодоступних кількостях. Наприклад, можуть призначатися дози в межах 0,1-100 мг/кг, 0,5-100 мг/кг, 1 мг/кг 100 мг/кг, 0,5-20 мг/кг, 0,1-10 мг/кг або 1-Ю мг/кг. Також можуть використовуватися інші дози. У даному винаході одиниця лікарської форми або «фіксована доза» належить до фізично дискретних одиниць, відповідних однократному дозуванню для суб'єктів, яких лікують; кожна одиниця містить встановлену кількість активної сполуки, розрахованої, щоб давати бажаний терапевтичний ефект спільно з необхідним фармацевтичним носієм і необов'язково спільно з іншим агентом. Може призначатися однократне або багаторазове дозування. Як альтернатива або додатково може вводитися антитіло за допомогою тривалої інфузії. Доза антитіла проти TWEAK може вводитися, наприклад, з періодичним інтервалом протягом часу (курсу лікування), достатнього для включення щонайменше 2 доз, 3 доз, 5 доз, 10 доз або більш, наприклад, однократне або двократно щоденне, або приблизно від одного до чотирьох разів в тиждень, або переважно раз в тиждень, раз в два тижні, раз в місяць, наприклад, протягом від 1 до 12 тижнів, переважно - від 2 до 8 тижнів, більш переважно - приблизно від 3 до 7 тижнів, і навіть більш переважно - протягом приблизно 4, 5 або 6 тижнів. Чинники, які можуть впливати на дозування і розподіл у часі, необхідні для ефективного лікування суб'єкта, включають, наприклад, тяжкість захворювання або порушення, композицію, шлях доставки, попереднє лікування, загальний стан здоров'я і/або вік суб'єкта і інші наявні захворювання. Крім того, лікування суб'єкта терапевтично ефективною кількістю сполуки може включати однократну терапію або, переважно, може включати серійну терапію. Також можуть використовуватися моделі на тваринах для визначення придатної дози, наприклад, початкової дози або режиму. Якщо суб'єкт схильний до розвитку запалення або іншого захворювання, описаного в даному винаході, антитіло може призначатися раніше повного вияву даної хвороби, наприклад, як запобіжний засіб. Таке попереджувальне лікування може являти собою однократне дозування антитіла, або лікування може продовжитися (наприклад, багаторазове дозування). Наприклад, суб'єкт з підвищеним ризиком захворювання або той, хто має схильність до захворювання, може лікуватися антитілом протягом днів, тижнів, місяців або навіть років з тим, щоб попередити вияв або бурхливе протікання хвороби. Фармацевтична композиція може включати «терапевтично ефективну кількість» компонента, описаного в даному винаході. Такі ефективні кількості можуть бути визначені, виходячи з ефекту введеного компонента або комбінаційного ефекту компонентів при використанні декількох речовин. Терапевтично ефективна кількість речовини також може варіюватися згідно з показниками, такими як хворобливий стан, вік, стать і маса індивідуума, і згідно із здатністю сполуки викликати бажану відповідь у індивідуума, наприклад, поліпшення що 96416 38 найменше одного параметра хвороби або поліпшення щонайменше одного симптому хвороби. Терапевтично ефективна кількість також є тим параметром, при якому будь-які токсичні або несприятливі ефекти даної композиції переважуються терапевтично сприятливими ефектами. Обладнання і набори для терапії Фармацевтичні композиції, які включають антитіло проти TWEAK, можуть вводитися при використанні медичного обладнання. Обладнання може розроблятися з характеристиками, такими як портативність, зберігання при кімнатній температурі і зручність застосування, з тим щоб його можна було застосовувати в екстремальних ситуаціях, наприклад, ненавченій людині або персоналу служби екстреної допомоги в польових умовах, на відстані від медичного пристосування і іншого медичного обладнання. Обладнання може включати, наприклад, одне або декілька сховищ для зберігання фармацевтичних препаратів, які містять антитіло проти TWEAK, і може бути скомпоноване для доставки однієї або декількох доз антитіла. Більш того обладнання може бути скомпоноване для введення другого компонента, наприклад, антитіла проти TNF-, або у вигляді єдиної фармацевтичної композиції, яка додатково включає антитіло проти TWEAK, або у вигляді двох окремих фармацевтичних композицій. Наприклад, фармацевтична композиція може вводитися безголковим підшкірним ін'єктором, таким як пристрої, розкриті в патентах США 5399163; 5383851; 5312335; 5064413; 4941880; 4790824 або 4596556. Приклади добре відомих імплантів і модулів включають: патент США 4487603, який розкриває мікроінфузійний насос, що імплантується для дозування лікарського засобу з контрольованою швидкістю; патент США 4486194, який розкриває терапевтичний пристрій для введення медикаменту через шкіру; патент США 4447233, який розкриває інфузійний насос для лікарського засобу для доставки ліків з точною швидкістю інфузії; патент США 4447224, який розкриває регульований інфузійний апарат, що імплантується для безперервної доставки лікарського препарату; патент США 4439196, який розкриває осмотичну систему доставки лікарського препарату, яка має багатокамерні відділення; і патент США 4475196, який розкриває осмотичну систему доставки лікарського препарату. Також відома велика кількість інших пристроїв, імплантів, систем доставки і модулів. Антитіло проти TWEAK може надаватися в наборі. У одному варіанті здійснення даний набір включає (а) контейнер, який містить композицію, яка включає антитіло проти TWEAK, і, необов'язково, (b) інформаційний матеріал. Інформаційний матеріал може бути описовим, інструктивним, маркетинговим або іншим матеріалом, який стосується способів, описаних в даному винаході, і/або застосування агентів для терапевтичного сприятливого впливу. У одному втіленні даний набір також включає другий агент для лікування запального захворювання, наприклад, антитіло проти TNF-. Наприклад, набір включає перший контейнер, який міс 39 тить композицію, яка включає антитіло проти TWEAK, і другий контейнер, який включає другий агент. Інформаційний матеріал наборів не обмежений за своєю формою. У одному варіанті здійснення інформаційний матеріал може включати інформацію про отримання даної сполуки, молекулярну масу сполуки, концентрації, кінцевий терміні дії, партії, або інформацію про місце виробництва і так далі. У одному втіленні інформаційний матеріал стосується способів введення антитіла проти TWEAK, наприклад, у відповідній дозі, лікарській формі, або режим введення (наприклад, дозу, лікарську форму або спосіб введення, описаний в даному винаході) для лікування суб'єкта, який зазнавав або зазнає виникнення запального або іншого захворювання, описаного в даному винаході. Інформація може надаватися в різних форматах, містити друкований текст, зчитуваний комп'ютером матеріал, відеозапис або аудиозапис, або інформацію, яка надає посилання або адресу на основний матеріал, наприклад, в Інтернеті. Крім антитіла композиція в наборі може містити інші інгредієнти, такі як розчинник або буфер, стабілізатор або консервант. Антитіло може надаватися в будь-якому виді, наприклад, в рідкому, висушеному або ліофілізованому виді, переважно - значною мірою чистому і/або стерильному. Якщо компоненти представлені в рідкому розчині, рідкий розчин переважно є водним розчином. Якщо компоненти представлені в сухому виді, відновлення, як правило, здійснюється за допомогою додання відповідного розчинника. Розчинник, наприклад, стерильна вода або буфер, може необов'язково надаватися в наборі. Набір може містити один або декілька контейнерів для композиції або композицій, які включають реагенти. У деяких варіантах здійснення даний набір включає роздільні контейнери, роздільники або відділення для композиції і інформаційний матеріал. Наприклад, композиція може знаходитися в пляшечці, флаконі або шприці, і інформаційний матеріал може знаходитися в пластиковому чохлі або пакеті. У інших варіантах здійснення окремі частини набору знаходяться всередині одного неподіленого контейнера. Наприклад, композиція знаходиться в пляшечці, флаконі або шприці, до якого прикріплений інформаційний матеріал у вигляді наклейки. У деяких втіленнях набір включає велику кількість (наприклад, групу) одиночних контейнерів, кожний з яких містить одну або декілька одиниць лікарських форм (наприклад, лікарську форму, описану в даному винаході) активних компонентів. Контейнери можуть включати комбіновану одиницю дозування, наприклад, одиницю, яка включає і антитіло проти TWEAK, і другий компонент, наприклад, в бажаному співвідношенні. Наприклад, набір включає велику кількість шприців, ампул, пакетів з фольги, блістерних упаковок або медичних приладів, кожний з яких, наприклад, містить окрему комбіновану одиницю дози. Контейнери з наборів можуть бути герметичними, вологостійкими (наприклад, непроникні для 96416 40 змін у вологості або випаровування) і/або світлонепроникними. Необов'язково набір включає пристрій, придатний для введення композиції, наприклад, шприц або інший прийнятний пристрій доставки. Пристрій може надаватися попередньо наповненим одним або обома агентами або може бути пустим, але прийнятним для наповнення. Наділення на клітини, які експресують TWEAK Антитіла проти TWEAK, описані в даному винаході, можуть застосовуватися для цільової доставки корисного вантажу до клітини, яка експресує TWEAK, або до тканини або іншої структури, пов'язаної з TWEAK. Наприклад, антитіла можуть бути прикріплені до вірусу або вірусоподібної частинки, які доставляють екзогенний ген (наприклад, для генної терапії), або до ліпосоми, наприклад, до ліпосоми, яка обволікає терапевтичний агент або екзогенний ген. Ілюстративний спосіб застосування антитіла для виявлення вірусу описаний у Roux et al. (1989) Proc Natl Acad Sci USA (1989) 86:9079-9083. Дивіться також, наприклад, Curr Gene Ther. (2005) 5:63-70 і Hum Gene Ther. (2004) 15:1034-1044. Також антитіла проти TWEAK згідно з даним винаходом можуть бути прикріплені до ліпосом, які містять терапевтичний агент, наприклад, хіміотерапевтичні агенти. Прикріплення антитіл до ліпосом може бути здійснене за допомогою будь-яких відомих перехресно-зшиваючих агентів, таких як гетеробіфункціональні перехресно-зшиваючі агенти, які широко використовувалися для сполучення токсинів або хіміотерапевтичних агентів з антитілами для адресної доставки. Наприклад, кон'югування з ліпосомами може здійснюватися при застосуванні орієнтованого на вуглевод перехреснозшиваючого реагенту гідразиду 4-(4малеімідофеніл)масляної кислоти (МРВН) (Duzgunes et al. (1992) J. Cell. Biochem. Abst. Suppl. 16E 77). Також ліпосоми, що містять антитіла, можуть бути отримані за допомогою добре відомих способів (Дивіться, наприклад DE 3,218,121; Epstein et al. (1985) Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 82:3688-92; Hwang et al. (1980) Proc. Natl. Acad. Sci. USA, 77:4030-34; Патенти США 4,485,045 і 4,544,545). Діагностичне застосування Антитіла проти TWEAK можуть застосовуватися в діагностичному методі для виявлення присутності TWEAK in vitro (наприклад, в біологічному зразку, такому як тканина, біопсія) або in vivo (наприклад, у суб'єкта при візуалізації in vivo). Наприклад, людські або фактично людські антитіла проти TWEAK можуть вводитися суб'єкту для виявлення TWEAK у самого суб'єкта. Наприклад, антитіло може бути марковане, наприклад, детектованою міткою для МРТ або радіоміткою. Може бути проведена оцінка суб'єкта при застосуванні засобів для виявлення детектованої мітки. Наприклад, суб'єкту може бути проведено сканування, щоб визначити локалізацію антитіла у самого суб'єкта. Наприклад, отримують зображення для суб'єкта за допомогою ЯМР або інших томографічних способів. 41 Приклади міток, придатних для діагностичної 131 111 візуалізації, включають радіомітки, такі як І, Іn, 123 99m 32 33 125 3 14 188 1, Тс, Р, Р, 1, Н, С і Rh, флуоресцентні мітки, такі як флуоресцеїн і родамін, активні мітки для ядерного магнітного резонансу, позитронно-активні ізотопи, що виявляються за допомогою сканера для позитронно-емісійної томографії («ПЕТ»), хемілюмінофори, таких як люциферин, і ферментативні маркери, такі як пероксидаза або фосфатаза. Також можуть застосовуватися генератори випромінювання короткопробіжних частинок, таких як ізотопи, детектовані за допомогою короткобіжних детекторних зондів. Білковий ліганд може бути мічений такими реагентами при застосуванні відомих технічних прийомів. Наприклад, дивіться технічні прийоми, що належать до мічення антитіл радіоактивними ізотопами, у Wensel і Meares (1983) Radioimmunoimaging and Radioimmunotherapy, Elsevier, New York і Colcher et al. (1986) Meth. Enzymol. 121: 802-816. Для суб'єкта може бути «отримане зображення» in vivo при застосуванні відомих способів, таких як радяоізотопне сканування з використанням, наприклад, гамми-камери або емісійної томографії. Дивіться, наприклад, A.R. Bradwell et al., «Developments in Antibody Imaging», Monoclonal Antibodies for Cancer Detection and Therapy, R.W. Baldwin et al., (eds.), pp 65-85 (Academic Press 1985). У іншому випадку може застосовуватися сканер для позитронної емісійної поперечної томографії, такої як розроблений Pet VI, розташований в Brookhaven National Laboratory, в якому радяо11 18 15 мятка випускає позитрони (наприклад, С, F, О 13 і N). Контрастні речовини для МРТ. Магнітнорезонансна томографія (МРТ) використовує ЯМР для візуалізації характеристик внутрішніх органів живого суб'єкта, і вона придатна для прогнозу, діагностики, лікування і хірургії. МРТ може застосовуватися без сполук, що містять радіоактивну мітку, внаслідок видимої вигоди. Деякі технічні прийоми для МРТ резюмовані в ЕРО 502814 А. Як правило, для отримання зображення використовують відмінності, що стосуються константи часу релаксації Т1 і Т2 протонів води при різних умовах. Однак ці відмінності можуть бути недостатніми для забезпечення контрастних зображень з високим розрізненням. Відмінності в цих константах часу релаксації можуть бути збільшені за допомогою контрастних речовин. Приклади таких контрастних речовин включають цілий ряд магнітоактивних агентів, парамагнітних агентів (які головним чином змінюють Т1) і феромагнітних або суперпарамагнітних агентів (які головним чином змінюють Т2-відповідь). Хелати (наприклад, хелати EDTA, DTPA і NT А) можуть застосовуватися для приєднання (і зниження токсичності) деяких парамагнітних субстан3+ 2+ 3+ цій (наприклад, Fe , Mn , Gd ). Інші агенти можуть існувати у вигляді частинок з діаметром, наприклад, менше ніж від 10 мкм до 10 нм. Частинки можуть мати феромагнітні, антиферомагнітні або суперпарамагнітні властивості. Частинки можуть включати, наприклад, магнетит (Fе3О4), Fе2О3, ферити і інші магнітоактивні мінеральні 96416 42 сполуки перехідних елементів. Магнітні частинки можуть містити один або декілька магнітних кристалів з немагнітною речовиною і без неї. Немагнітна речовина може містити синтетичні або природні полімери (такі як сефароза, декстран, декстрин, крохмаль і тому подібне). Також антитіла проти TWEAK можуть бути помічені індикаторною групою, яка містить ЯМР19 активний атом F або множину таких атомів, оскільки (і) в основному всі поширені в природі атоми фтору являють собою ізотоп F і, таким чином, в основному всі фторвмісні сполуки є ЯМРактивними; (іі) багато які хімічно активні поліфторовані сполуки, такі як трифтороцтовий ангідрид, доступні комерційно по відносно низькій ціні, і (ііі) було виявлено, що багато які фторовані сполуки прийнятні, з медичної точки зору, для застосування у людей, наприклад, перфторовані поліефіри, які використовуються для доставки кисню при заміні гемоглобіну. Після витримування певного часу для інкубації здійснюють загальну МРТ, використовуючи прилад, такий як один з описаних у Pykett (1982) Scientific American, 246:78-88 для виявлення і візуалізації розподілу TWEAK. У ще одному аспекті винахід представляє спосіб виявлення присутності TWEAK в зразку in vitro (наприклад, в біологічному зразку, такому як сироватка, плазма, тканина, біопсія). Спосіб може застосовуватися для діагностування захворювання, наприклад, захворювання, пов'язаного з імунною клітиною. Спосіб включає: (і) контактування зразка або контрольного зразка з антитілом проти TWEAK; і (іі) оцінку присутності TWEAK в зразку, наприклад, за допомогою виявлення утворення комплексу між антитілом проти TWEAK і TWEAK або за допомогою виявлення присутності антитіла або TWEAK. Наприклад, антитіло може бути іммобілізоване, наприклад, на підкладці, і детектується утримання антигену на підкладці і/або навпаки. Може брати участь контрольний зразок. Статистично значна зміна при утворенні комплексу в зразку при порівнянні з контрольним зразком може служити ознакою присутності TWEAK в зразку. Як правило, антитіло проти TWEAK може використовуватися для прикладних задач, які включають флуоресцентну поляризацію, мікроскопію, ELISA, центрифугування, хроматографію і клітинний сортинг (наприклад, клітинний сортинг з активацією флуоресценції). Приклад 1 Послідовність варіабельного домену важкого ланцюга мишачого P2D10 з підкресленими CDRділянками являє собою наступне: 1 EVQLVESGGG LVRPGGSLKL FCAASGFTFS RYAMSWVRQS PEKRLEWVAE 51 ISSGGSYPYY PDTVTGRFTI SRDNAKNTLY LEMSSLKSED TAMYYCARVL 101 YYDYDGDRIE VMDYWGQGTA VIVSS (SEQ ID NO:50) Це варіабельний домен важкого ланцюга мишачої підгрупи 3D. Послідовність варіабельного домену легкого ланцюга мишачого P2D10 з підкресленими CDR-ділянками являє собою наступне: 43 96416 44 1 DWMTQSPLS LSVSLGDQAS ISCRSSQSLV SSKGNTYLHW YLQKPGQSPK 51 FLIYKVSNRF SGVPDRFSGS GSGTDFTLKI SRVAAEDLGV YFCSQSTHFP 101 RTFGGGTTLE IK (SEQ ID NO:51) Послідовність варіабельного домену легкого ланцюга людини підгрупи 2, К107 (реєстраційний номер в базі даних NCBI GI:21669075, Akahori et al., безпосередній розгляд) з підкресленими CDRділянками являє собою наступне: Це каппа-область легкого ланцюга мишачої підгрупи 2. Наступні акцепторні каркасні області людини були вибрані для huP2D10: варіабельний домен важкого ланцюга людини, підгрупа 3, 56-84m (реєстраційний номер в базі даних NCBI GL33318898, Scamurra et al, безпосередній розгляд). Послідовність з підкресленими CDR-ділянками являє собою наступне: 1 DWMTQSPLS LPVTPGEPAS ISCRSSQSLL HSNGYNYLDW YLQKPGQSPQ 51 LLIYLGSNRA SJ3VPDRFSGS GSGTDFTLKI SRVEAEDVGV YYCMQALQTP 101 LTFGGGTKVE IK (SEQ ID NO:53) 1 EVQLVESGGG LVQPGGSLRL SCAASGFTFS SYWMSWVRQA PGKGLEWAN 51 IKQDGSEKYY VDSVKGRFTI SRDNAKNSLY LQMNSLRAED TAVYYCARDP 101 MTTWKPSLA TNDYWGQGTL VTVSS (SEQ ID NO:52) У показаних акцепторних послідовностях людини CDR-ділянки (які підкреслені) тієї ж самої довжини і канонічних класів, що і такі у варіабельних доменах muP2D10. Нижче показано вирівнювання мишачого P2D10 (верхня частина) і людських акцепторних, 56-84m (нижня частина) варіабельних доменів важкого ланцюга (68,8% схожості): Нижче показано вирівнювання мишачого P2D10 (верхня частина) і людські акцепторних К107 (нижня частина, варіабельних доменів легкого ланцюга, (75,9% схожості): Існує два варіанти легкого ланцюга huP2D10 (L1 і L2). Антитіло huP2D10-1 належить до антитіла, яке включає Н1 з huP2D10 і L1 з huP2D10. Антитіло huP2D10-2 належить до антитіла, яке включає H1 з huP2D10 і L2 з huP2D10. Нижче показано вирівнювання людського акцептор, 5 6-84т (верхня частина) і варіабельного домену важкого ланцюга H1 з huP2D10 (нижня частина): 45 96416 46 CDR-ділянки підкреслені. Важкий ланцюг huP2D10 являє собою пряме перенесення CDR (тобто, в каркасній області немає зворотних мутацій). Нижче показано вирівнювання людського акцептор каппа, К107 (верхня частина) і варіабельного домену легкого ланцюга L1 з huP2D10 (нижня частина): CDR-ділянки підкреслені. Легкий ланцюг L1 з huP2D10 має дві зворотні мутації, які відмічені малими буквами, в каркасній області, показаній вище: L46F bFR2 i Y87F в FR3. Нижче показано вирівнювання людського акцептор К107 (верхня частина) і варіабельного домену легкого ланцюга L2 з huP2D10 (нижня частина): CDR-ділянки підкреслені. Легкий ланцюг L2 з huP2D10 являє собою пряме перенесення CDR (без зворотних мутацій в каркасній області). Це ілюстративна амінокислотна послідовність важкого ланцюга H1 lgG1 зрілого huP2D10: 47 96416 48 Нумерація Kabat для ділянки VH варіабельного домену важкого ланцюга (SED ID NO:65) показана нижче: Це ілюстративна амінокислотна послідовність легкого ланцюга L1 зрілого huP2D10: Нумерація Kabat для цієї ділянки Vl показана нижче (за SEQ ID NO:67): Це ілюстративна амінокислотна послідовність легкого ланцюга L2 зрілого huP2D10: 49 96416 50 Нумерація Kabat для цієї ділянки VL показана нижче (за SEQ ID NO:69): Приклад 2 Блокуюче моноклональне антитіло до TWEAK, mP2D10, значно знижує клінічну тяжкість на моделях розсіяного склерозу, інсульту і ревматоїдного артриту. Була змодельована фармакокінетика (ФК) моноклонального антитіла проти TWEAK, mP2D10, виходячи з внутрішньовенного (IV) введення. mP2D10 вводили мишам по 1, 10 або 100 мг/кг за допомогою IV ін'єкції. Сироваткові концентрації mP2D10 визначали, застосовуючи ELISA. Профіль ФК зміни концентрації лікарської речовини досліджували, застосовуючи двокомпонентну модель з виключенням першого порядку або з виключенням Міхаеліса-Ментен з основного компонента з об'ємом VI. Константи швидкості двох компонентів становили K12 (відхідний компонент від 1 до 2) і K21 (відхідний компонент від 2 до 1). У моделі виключення першого порядку константа швидкості виведення являла собою K10. У моделі виключення Міхаеліса-Ментен лікарський препарат очищали з швидкістю Vm*C1/(Km+C1), де С1 - концентрація mP2D10 в основному компоненті, Vm і Km - константи. Дані були приведені відповідно до програмного забезпеченням ADAPT II (D'Argenio, D.Z. і A. Schumitzky. ADAPT II User's Guide: Pharmacokinetic/Pharmacodynamic Systems Analysis Software. Biomedical Simulations Resource, Los Angeles, 1997.) при використанні оцінки методом максимальної правдоподібності. В двокомпонентній лінійній моделі виключення V1 становив 23,2 мл/кг, K10 становила 0,0096 ч-1, K12 становила 2,501 і K21 становила 1,053. Величина області під криву (АІС) становила 298, а значення Шварца 304,2. У двокомпонентній нелінійній моделі виключення V1 становив 0,0235. Vm становила 9,22 мг/кг/год, Km становила 484,2 мкг/мл. K12 становила 2,348 ч-1, а K21 0,966 ч-1. Величина АІС становила 269, а значення Шварца становило 276. ФК mP2D10 прогнозувалася краще за допомогою нелінійної моделі, ніж за допомогою лінійної моделі. Профілі динаміки зміни концентрації mP2D10 краще прогнозувалися за допомогою двокомпонентної моделі з виключенням Міхаеліса-Ментен, ніж з виключенням першого порядку. Фахівці в даній галузі виявлять або зможуть виявити, використовуючи не більш ніж стандартні експерименти, велику кількість варіантів здійснення, рівноцінних конкретним втіленням, описаним в даному винаході. 51 96416 52 53 96416 54 55 96416 56 57 96416 58 59 96416 60