Спосіб доклінічної ультразвукової діагностики гонартрозу

Реферат: Спосіб доклінічної ультразвукової діагностики гонартрозу шляхом проведення ультразвукового дослідження колінного суглобу з визначенням кількості внутрішньосуглобової рідини і стану синовіальної оболонки суглоба, причому додатково визначають стан гіалінового хряща та менісків, оцінюють наявність крайових остеофітів і ступінь васкуляризації синовіальної оболонки, і якщо товщина гіалінового хряща становить 3,0-4,0 мм, то зараховують 0 балів, 2,52,9 мм - 1 бал, 2,4-2,0 мм - 2 бали, менше 2,0 мм - 3 бали; якщо медіальні меніски не змінені, то це оцінюють в 0 балів, їх ехоструктура неоднорідна - 2 бали; якщо крайові остеофіти відсутні, то зараховують 0 балів, має місце мінімальне розростання - 2 бали, помірне розростання - 3 бали; якщо синовіальна оболонка не візуалізується, то це оцінюють в 0 балів, потовщена до 2 мм - 1 бал, потовщена більше 2 мм з посиленням її васкуляризації - 2 бали, причому якщо сума отриманих балів становить 0-1 бали, то зміни, які характерні для гонартрозу, відсутні; сума 2-5 балів свідчить про помірні зміни, що характерні для гонартрозу; при сумі 6-10 балів констатують виражені зміни, що характерні для гонартрозу. UA 100495 U (12) UA 100495 U UA 100495 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, а саме терапії та ревматології, і може бути використана для діагностики ранніх стадій гонартрозу. Колінний суглоб є другим за розміром великим суглобом організму, а у функціональному відношенні грає виняткову роль, оскільки є гарантом фізичної активності людини. За частотою ураження колінний суглоб теж займає друге місце, при цьому в загальній структурі захворювань зазначеного суглобу провідне місце належить саме гонартрозу. В наш час для діагностики гонартрозу застосовуються різні методи дослідження: рентгенографія, артроскопія, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, сцинтиграфія. Не дивлячись на велику кількість діагностичних методів, основна роль у діагностиці гонартрозу належить традиційній рентгенографії. Проте, традиційна рентгенографія не може задовольнити потреби ранньої діагностики, оскільки в більшості випадків зміни, які визначаються на рентгенограмі, дозволяють виявити ураження колінного суглобу при залученні у патологічний процес кісткових елементів, тоді як ці зміни вже незворотні та важко піддаються лікуванню. Такі ж методи, як комп'ютерна та магнітно-резонансна томографії несуть досить велике променеве навантаження, обробка результатів трудомістка, а обладнання та саме обстеження має високу вартість, тому їх використання для ранньої діагностики гонартрозу не зовсім доцільне. "Золотим стандартом" діагностики гонартрозу на всіх стадіях захворювання є артроскопія з прицільною біопсією. Але цей спосіб має ряд недоліків, зокрема є інвазивним, можливе інфікування суглобу, виникнення гемартрозу, травмування суглобового хряща та ін. Останнім часом інтенсивно розвивається методика ультразвукового дослідження кістковосуглобової системи, що на сьогодні є достатньо доступним та вірогідним методом візуалізації та оцінювання патологічних змін при захворюваннях суглобів. Найбільш близьким за технічною сутністю та результатом, що досягається, є спосіб ультразвукової діагностики ранніх стадій гонартрозу шляхом проведення ультразвукового дослідження колінного суглобу з визначенням кількості внутрішньосуглобової рідини і стану синовіальної оболонки суглоба. (Патент 76255 Україна, МПК А61В8/00. Спосіб ультразвукової діагностики ранніх стадій гонартрозу / А.Є. Вишняков, К.В. Маколінець - № U201207844; заявл. 26.06.2012; опубл. 25.12.2012, Промислова власність. - 2011. - № 24.). Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: - дослідження колінного суглобу за допомогою ультразвукового сканування; - визначення кількості внутрішньосуглобової рідини; - оцінка стану синовіальної оболонки колінного суглобу. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що враховує не всі патологічні зміни в колінному суглобі при розвитку гонартрозу. Збільшення кількості внутрішньосуглобової рідини зі зміною її ехогенності та потовщення синовіальної оболонки суглобу, які є діагностичними критеріями ранніх стадій гонартрозу в означеному способі, з'являються в більшості випадків у разі розвитку реактивного синовіїту на тлі гонартрозу і, як правило, супроводжуються клінічною симптоматикою. Тому ця методика дозволяє діагностувати хоч й ранні стадії гонартрозу, проте вже при наявності тих чи інших клінічних симптомів, що не може використовуватися для доклінічної діагностики гонартрозу при відсутності будь-яких суб'єктивних та об'єктивних проявів захворювання. Тоді як найбільша ефективність лікування пацієнтів з гонартрозом та сповільнення темпів прогресування патологічного процесу досягається саме при найбільш ранньому початку терапії. Все вище означене обмежує використання цієї методики, особливо у пацієнтів молодого віку. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу доклінічної ультразвукової діагностики гонартрозу шляхом додаткового визначення стану гіалінового хряща та менісків, наявності крайових остеофітів, ступеня васкуляризації синовіальної оболонки з їх подальшою бальною оцінкою та розрахунком діагностичного інтегрального коефіцієнту, що забезпечить підвищення достовірності отриманих результатів та поліпшить якість діагностики пацієнтів. Поставлена задача вирішується тим, що у способі доклінічної ультразвукової діагностики гонартрозу шляхом проведення ультразвукового дослідження колінного суглобу з визначенням кількості внутрішньосуглобової рідини і стану синовіальної оболонки суглоба, новим є те, що додатково визначають стан гіалінового хряща та менісків, оцінюють наявність крайових остеофітів і ступінь васкуляризації синовіальної оболонки, і якщо товщина гіалінового хряща становить 3,0-4,0 мм, то зараховують 0 балів, 2,5-2,9 мм - 1 бал, 2,4-2,0 мм - 2 бали, менше 2,0 мм - 3 бали; якщо медіальні меніски не змінені, то це оцінюють в 0 балів, їх ехоструктура неоднорідна - 2 бали; якщо крайові остеофіти відсутні, то зараховують 0 балів, має місце мінімальне розростання - 2 бали, помірне розростання - 3 бали; якщо синовіальна оболонка не візуалізується, то це оцінюють в 0 балів, потовщена до 2 мм - 1 бал, потовщена більше 2 мм з 1 UA 100495 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 посиленням її васкуляризації - 2 бали, причому якщо сума отриманих балів становить 0-1 бали, то зміни, які характерні для гонартрозу, відсутні; сума 2-5 балів свідчить про помірні зміни, що характерні для гонартрозу; при сумі 6-10 балів констатують виражені зміни, що характерні для гонартрозу. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у наступному: - спосіб враховує не тільки кількість внутрішньосуглобової рідини і стан синовіальної оболонки колінного суглоба, а й зміни структури гіалінового хряща та медіальних менісків, наявність крайових осте офітів, ступінь васкуляризації синовіальної оболонки, що підвищує діагностичну цінність ультразвукового дослідження у хворих на гонартроз. - бальна оцінка виявлених змін та подальший розрахунок інтегрального діагностичного коефіцієнту дає в розпорядження дослідника спосіб оцінки ступеня порушень і діагностичний потенціал, які або дорівнюють тим, які дослідник одержує на підставі аналізу кожної з означених структур окремо, або перевершують їх за ефективністю. Згідно літературних джерел, зміни структури колінного суглобу при розвитку гонартрозу відбуваються набагато раніше, ніж починає змінюватися його функція і виникають клінічні симптоми. А отже пацієнти довготривало не знають про вже сформоване захворювання, вчасно не лікуються та динамічно не спостерігаються у лікаря. Тому удосконалення методів доклінічної діагностики гонартрозу дозволить оптимізувати процес ведення таких хворих та запобігти ускладненням захворювання. Запропонований спосіб використовують наступним чином: 1) Показаннями до ультразвукового сканування колінних суглобів з метою доклінічної діагностики гонартрозу є наступні: вік пацієнтів до 50 років, наявність факторів ризику для 2 розвитку гонартрозу (підвищення індексу маси тіла більше 25 кг/м , заняття важкими видами спорту, тяжка фізична праця, обтяжена спадковість), відсутність клінічних (суб'єктивних та об'єктивних) симптомів захворювання. 2) Ультразвукове сканування колінних суглобів проводиться на апараті УЗД у В-режимі, режимі енергії відбитого доплерівського сигналу з використанням лінійного мультичастотного датчика з частотою 5-10 МГц і енергетичного допплерівського картування. Дослідження виконують спочатку у положенні пацієнта лежачі на спині, нижні кінцівки розташовані паралельно у невеликому згинанні, з валиком, який підкладений під коліна, потім у положенні пацієнта лежачі на животі, валиком підкладається під гомілковостопні суглоби. Усі ультразвукові дослідження проводяться при однакових умовах використання апаратури: технічні параметри встановлюються на початку обстеження і в подальшому не змінюються. 3) Визначають стан гіалінового хряща колінної поверхні суглоба: товщина гіалінового хряща становить 3,0-4,0 мм - 0 балів, 2,5-2,9 мм - 1 бал, 2,4-2,0 мм - 2 бали, менше 2,0 мм - 3 бали. 4) Аналізують ехоструктуру медіальних менісків з подальшою бальною оцінкою її: не змінена - 0 балів, неоднорідна ехоструктура - 2 бали. 5) Досліджують наявність крайових остеофітів з подальшою бальною оцінкою їх: відсутні - 0 балів, має місце мінімальне розростання - 2 бали, помірне розростання - 3 бали. 6) Оцінюють товщину та ступінь васкуляризації синовіальної оболонки з подальшою бальною оцінкою їх: не візуалізується - 0 балів, потовщена до 2 мм - 1 бал, потовщена більше 2 мм з посиленням її васкуляризації - 2 бали. 7) На підставі отриманих результатів ультразвукового сканування колінних суглобів обчислюється інтегральний діагностичний коефіцієнт шляхом підсумовування балів з використанням тільки одного показника з кожного параметру, що досліджувався, окремо для кожного з суглобів. 8) Здійснюється оцінка інтегрального діагностичного коефіцієнту за наступними критеріями: 0-1 бали - зміни, які характерні для гонартрозу, відсутні; 2-5 балів - мають місце помірні зміни, що характерні для гонартрозу; 6-10 балів - наявні виражені зміни, що характерні для гонартрозу. Практичне використання заявленого способу пояснюється клінічними прикладами його використання. Приклад № 1. Пацієнт Я., 37 років, проходив планове щорічне обстеження у діагностичному відділенні Навчально-наукового медичного центру "Університетська клініка" м. Запоріжжя. Активних скарг на момент обстеження у пацієнта не було. Враховуючи наявність декількох 2 факторів розвитку гонартрозу (обтяжена спадковість, індекс маси тіла 27 кг/м , заняття гирьовим спортом впродовж 15 років), терапевтом було призначено УЗД колінних суглобів. Результати були наступними: товщина гіалінового хряща колінної поверхні суглобу становила по 2,5 мм зліва і справа (по 1 балу), визначалася неоднорідність медіального меніску справа, зліва медіальний меніск був незмінений (2 бали для правого суглобу, 0 балів для лівого), 2 UA 100495 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 синовіальна оболонка зліва була потовщена до 2,5 мм з посиленням її васкуляризації, справа не візуалізувалася (2 бали для лівого суглобу, 0 балів для правого), крайові остеофіти були відсутні в обох суглобах (по 0 балів). Підсумовуючи отримані бали, був обчислений інтегративний діагностичний коефіцієнт окремо для кожного з суглобів, який дорівнював по 3 бали для обох колінних суглобів. Тобто, у пацієнта Я., згідно з даними ультразвукового сканування колінних суглобів, мали місце помірні зміни, що характерні для гонартрозу. При проведенні традиційного рентгенологічного дослідження колінних суглобів у 2 проекціях патологічних змін виявлено не було. Пацієнту було рекомендовано знизити масу тіла, був проведений курс лікування: прийом ходропротекторів протягом 6 місяців та 15 сеансів фізіопроцедур. Повторний огляд пацієнта Я. був проведений через 6 місяців після первинного візиту з об'єктивним обстеженням та УЗД колінних суглобів. Індекс маси тіла пацієнта становив 2 22 кг/м , при ультразвуковому скануванні колінних суглобів патологічних змін виявлено не було. Таким чином, запропонований спосіб доклінічної діагностики гонартрозу дозволив вчасно діагностувати ранні прояви захворювання, пацієнт своєчасно отримав необхідні рекомендації, що дозволило сповільнити прогресування гонартрозу. Приклад № 2. Хвора А., 40 років, знаходилася на стаціонарному лікуванні у кардіологічному відділенні Навчально-наукового медичного центру "Університетська клініка" м. Запоріжжя, з діагнозом: гіпертонічна хвороба II стадії (гіпертрофія лівого шлуночка), 2 ступеня, високого 2 ризику. Ожиріння II ст. (ІМТ 34,5 кг/м ), аліментарно-конституціонального ґенезу. Враховуючи наявність ожиріння та важку фізичну працю протягом 20 років (працювала токарем на заводі) лікарем було призначене УЗД колінних суглобів. Результати були наступними: товщина гіалінового хряща колінної поверхні суглобу становила 2,4 мм зліва і 2,2 мм справа (по 2 балу), визначалася неоднорідність медіальних менісків в обох суглобах (по 2 бали), синовіальна оболонка справа була потовщена до 2,6 мм з посиленням її васкуляризації, зліва визначалося її потовщення до 2 мм (2 бали для правого суглобу, 1 бал для лівого), в обох суглобах були наявні мінімальні розростання крайових остеофітів (по 2 бали). Підсумовуючи отримані бали, був обчислений інтегративний діагностичний коефіцієнт окремо для кожного з суглобів, який дорівнював 8 балів для правого та 7 балів для лівого колінних суглобів. Тобто, у пацієнтки А., згідно з даними ультразвукового сканування колінних суглобів, мали місце виражені зміни, що характерні для гонартрозу. При проведенні традиційного рентгенологічного дослідження колінних суглобів у 2 проекціях патологічних змін виявлено не було. Під час стаціонарного лікування пацієнтка пройшла курс лікування з приводу гонартрозу: 10 ін'єкцій хондоетіну та глюкозаміну, 12 сеансів магнітолазеротерапії. При виписці отримала рекомендації щодо модифікації способу життя. Повторний огляд пацієнтки А. був проведений через 3 місяці після первинного візиту з об'єктивним обстеженням та УЗД колінних суглобів. Індекс маси тіла 2 пацієнтки становив 32 кг/м , при ультразвуковому скануванні колінних суглобів інтегративний діагностичний коефіцієнт зменшився до 5 балів для правого і 4 балів для лівого колінного суглобів. Таким чином, запропонований спосіб доклінічної діагностики гонартрозу дозволив вчасно діагностувати ранні прояви захворювання, пацієнтці був проведений курс лікування, дані своєчасно необхідні рекомендації, що дозволить сповільнити прогресування та відстрочити клінічну маніфестацію захворювання. Наведені клінічні випадки показують, що розвиток гонартрозу може дебютувати у досить молодому віці, навіть при виразних структурних змінах у колінному суглобі не мати характерних клінічних проявів, а тому такі пацієнти не отримують вчасно необхідну медичну допомогу. А це, в свою чергу, може призводити до швидкого прогресування захворювання, значних порушень функції колінного суглобу, зниження якості життя пацієнта та ранньої інвалідизації. Таким чином, при комплексному ультразвуковому дослідженні колінних суглобів з бальною оцінкою стану гіалінового хряща та менісків, наявності крайових остеофітів, ступеня васкуляризації синовіальної оболонки з подальшим підрахунком інтегрального діагностичного коефіцієнта підвищився ступінь раннього доклінічного виявлення гонартрозу. Спосіб доклінічної ультразвукової діагностики гонартрозу був апробований у 101 пацієнта. Запропонований спосіб є простим у використанні, безпечним, неінвазивним та не пов'язаний з радіаційним опроміненням, що дозволяє активно використовувати його у пацієнтів різного віку та статі як у стаціонарних, так і амбулаторних умовах в процесі динамічного спостереження. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб доклінічної ультразвукової діагностики гонартрозу шляхом проведення ультразвукового дослідження колінного суглобу з визначенням кількості внутрішньосуглобової рідини і стану синовіальної оболонки суглоба, який відрізняється тим, що додатково визначають стан 3 UA 100495 U 5 10 гіалінового хряща та менісків, оцінюють наявність крайових остеофітів і ступінь васкуляризації синовіальної оболонки, і якщо товщина гіалінового хряща становить 3,0-4,0 мм, то зараховують 0 балів, 2,5-2,9 мм - 1 бал, 2,4-2,0 мм - 2 бали, менше 2,0 мм - 3 бали; якщо медіальні меніски не змінені, то це оцінюють в 0 балів, їх ехоструктура неоднорідна - 2 бали; якщо крайові остеофіти відсутні, то зараховують 0 балів, має місце мінімальне розростання - 2 бали, помірне розростання - 3 бали; якщо синовіальна оболонка не візуалізується, то це оцінюють в 0 балів, потовщена до 2 мм - 1 бал, потовщена більше 2 мм з посиленням її васкуляризації - 2 бали, причому якщо сума отриманих балів становить 0-1 бали, то зміни, які характерні для гонартрозу, відсутні; сума 2-5 балів свідчить про помірні зміни, що характерні для гонартрозу; при сумі 6-10 балів констатують виражені зміни, що характерні для гонартрозу. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4