Спосіб прогнозування ступеня тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей

Реферат: Спосіб прогнозування ступеня тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей шляхом визначення генотипу за генами ферментів детоксикації ксенобіотиків другої фази - GSTP1 і GSTM1, крім того, додатково визначають генотип за генами серцево-судинного тонусу АСЕ, AT2R1 і, при виявленні комбінації генотипів AT2R1-1166СС і ACE-DD/або AT2R1-1166СС і GSTM1делеція/або AT2R1-1166СС, ACE-DD і GSTM1-делеція - прогнозують тяжкий ступінь перебігу бронхіальної астми, а при виявленні комбінації генотипів GSTP1-AG і АСЕ-ID - середньотяжкий ступінь перебігу. UA 100494 U (12) UA 100494 U UA 100494 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до пульмонології й медичної генетики та може бути використана для прогнозування ступеня тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей. Бронхіальна астма (БА) залишається однією з найактуальніших проблем клінічної педіатрії, оскільки є поширеним і тяжким алергійним захворюванням. На БА страждає від 4 до 10 % населення земної кулі, а серед дітей число хворих на БА сягає 10-15 % (див. Национальная программа "Бронхиальная астма у детей. Стратегия лечения и профилактика" [Текст] / Российское респираторное общество; 4-е изд., перераб. и доп.-М: Оригинал-макет, 2012. - 108 с; Реаrсе, N. Asthma and allergies in childhood (ISAAC) symptoms: phase III of the International Study of Worldwide trends in the prevalence of asthma [Text] / N. Pearce [et al] // Thorax. - 2007. Vol. 62. - P. 757-765). В Україні за даними уніфікованих досліджень (ISAAC-International Study of Asthma and Allergies in Childhood) поширеність БА серед дітей коливається від 5 до 22 % (див. Уманець, Т.Р. Фактори ризику формування бронхіальної астми у дітей [Текст] / Т.Р. Уманець, В.Ф. Лапшин // Здоров'я України. - листопад, 2013. – С. 12-13). Особливо невтішним є зростання частоти фатальних наслідків БА за останні роки, у тому числі серед дітей. Групу ризику щодо несприятливого прогнозу становлять переважно хворі на тяжкі форми захворювання (див. Коростовцев, Д.С. Смертность при бронхиальной астме у детей. Материалы по Санкт-Петербургу за 24 года [Текст] / Д.С Коростовцев, И.В. Макарова // Аллергология. - 1999. - № 1. - С. 19-26; Barger, L.V. Further investigation into the recent increase in asthma death rates: a revew of 41 asthma death in Oregon in 1983 [Text] / L.V. Barger, A.S. Volmer, R.W. Felt, A.S. Buist // Ann. Allergy. - 1988. - V. 60. - P. 31-39). Період дитинства є найбільш критичним для розвитку БА, а розробники найсучасніших міжнародних і вітчизняних рекомендацій наголошують, що не існує специфічних маркерів і критеріїв щодо прогнозу перебігу хвороби у дітей як дошкільного, так і більш старшого віку, тому актуальними залишаються тривале спостереження за пацієнтом і ретельна диференціальна діагностика за клінічними та лабораторно-інструментальними показниками. Істотну допомогу у процесі діагностичного пошуку та прогнозування лікарі отримують після оцінювання ефективності тримісячного курсу пробної базисної протизапальної терапії, яка регламентована міжнародним консенсусом із лікування БА у дітей (див. Papadopoulos, N.G. International consensus on (ICON) pediatric asthma [Text] / N.G. Papadopoulos [et al] // Allergy. - 2012. - № 67. P. 976-997) та уніфікованим клінічним протоколом первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги "Бронхіальна астма у дітей" (Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної діагностики. Бронхіальна астма у дітей [Текст]: наказ МОЗ України від 08.10.2013 р. № 868. - 54 с.). Проте, одночасно, у документі ICON зазначено, що такі аргументи не є достатньо переконливими, однак кращого способу підтвердити правильність діагнозу у більшості дітей поки що немає, а вікова еволюція БА значною мірою визначається різними фенотипами хвороби, тому є потреба в розширенні та індивідуалізації діагностичного пошуку (див. Беш, Л.В. Нове в діагностиці і терапії бронхіальної астми у дітей: практичний підхід до трактування найсучасніших вітчизняних та міжнародних узгоджувальних документів [Текст] / Л.В. Беш // Здоров'я України. - тематичний номер, лютий 2014 р. - С. 16-17). Таким чином, подолання труднощів при діагностиці та прогнозуванні ступеня тяжкості перебігу БА у дітей, особливо раннього віку, має пріоритетне значення для сучасної астмології, оскільки дає змогу підвищити якість професійної допомоги та знизити ризик інвалідизації дітей. Відомо, що початок маніфестації бронхіальної астми та особливості її клінічного прояву реалізуються внаслідок взаємодії генетичних факторів із чинниками зовнішнього середовища. Нині встановлено понад 20 генів, які асоційовані з атопією, та більше 100 кандидатних генів, пов'язаних з бронхіальною астмою. Дослідження впливу генетичних факторів на формування бронхіальної астми та її фенотип показало їх значну гетерогенність (див. Gorovenko, N.G. Antioxidant gene polymorphism and susceptibility to bronchial asthma in rural and urban areas in Ukraine [Text] / N.G. Gorovenko, M. Ebrahimi, S.V. Podolskaya // European Respiratory Journal. 2005. - Vol. 26, Suppl. 49. - P. 141). Тому, враховуючи поліфакторність патогенезу та варіабельність перебігу БА, "генетична сітка" якої досить складна, дослідження нових підходів до прогнозування ступеня тяжкості даного захворювання набуває вагомого значення. У світових дослідженнях показано, що суттєву роль у захисті легень від токсичних продуктів відіграють ферменти системи біотрансформації ксенобіотиків (Алимова, Ю.Б. Инновационный подход к диагностике фенотипов бронхиальной астмы у детей на основании изучения полиморфизма генов системы детоксикации ксенобиотиков [Текст] / Ю.Б. Алимова, Л.А. Желенина, А.Н. Галустян // ИнВестРегион. - 2012. - № 2. - С. 87-93; Иващенко, Т.Э. Генетические факторы предрасположенности к бронхиальной астме / Т.Э. Иващенко [и др.] [Текст] // Генетика. - 2001. - Т. 37, № 1. - С. 107-111). Дисбаланс між здатністю організму 1 UA 100494 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 знешкоджувати ксенобіотики та їх надходження в організм може спричинити небажані наслідки порушення гомеостазу та накопичення токсичних речовин. Завданням ферментів другої фази детоксикації є перетворення токсичних, переважно водонерозчинних метаболітів, у нетоксичні водорозчинні похідні, які, за допомогою внутрішніх органів, вільно виводяться з організму. Група генів, що кодує синтез ферментів другої фази детоксикації представлена суперсім'єю глутатіонS-трансфераз (GSTT1, GSTM1, GSTP1) та N-ацетилтрансферазою 2 (NAT2), висока їх концентрація після народження спостерігається в усіх органах та тканинах людського організму, особливо в легенях. Відомо, що мутантні алелі генів GSTT1, GSTM1 характеризуються наявністю делецій, наслідком яких є повна відсутність здатності виробляти відповідний фермент з нормальним рівнем активності. Найбільш близьким до запропонованого, а тому прийнятим за прототип, є спосіб прогнозування розвитку та тяжкості перебігу атопічного дерматиту та бронхіальної астми у дітей, в якому на основі вивчення делеційного поліморфізму генів групи глутатіон-Sтрансферази (GSTT1, GSTP1, GSTM1) серед 50 дітей, хворих на БА та атопічний дерматит, встановлено, що 81 % із них має мутації в досліджених генах, а 57,9 % із ускладненою за атопією спадковістю та 37,5 % без алергоанамнезу - делеційний поліморфізм гена GSTM1. У хворих на БА середньої тяжкості значно вищою виявлена частота делеційного поліморфізму гена GSTM1 у порівнянні із хворими з легким перебігом захворювання (відповідно 85,7 % і 15,4 %), що, на думку авторів, свідчить про прямо пропорційну залежність тяжкості клінічного перебігу від кількості структурних змін у генах групи глутатіон-S-трансферази (див. Тяжка, О.В. Нові можливості в прогнозуванні розвитку та тяжкості перебігу атопічного дерматиту та бронхіальної астми у дітей / О.В. Тяжка, Ю.О. Савенко // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. - 2012. - Т. 2, № 2. - С. 17-20). Але даний спосіб не враховує полігенної природи бронхіальної астми, у патогенезі якої задіяні гени різних патогенетичних ланок, які, як відомо, є непостійною мірою, оскільки здатні змінюватись під впливом інших генів і модифікуючих факторів зовнішнього середовища. Тому необхідно досліджувати гени різних груп і вивчати наслідки їх взаємодій - стан ентропії геносфери, як міри випадкових змін генетичної системи, що виникає в результаті процесів реплікації, рекомбінації, мутацій, асоціацій тощо. Відомо, що вазорегуляторна функція забезпечується експресією ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ) в клітинах легеневого ендотелію, моноцитів і Тлімфоцитів. АПФ проявляє свій антизапальний ефект через катаболізм прозапальних медіаторів (брадикінін і тахікінін), які індукують бронхіальний набряк (розширення судин, підвищення їх проникності та екстравазація плазми) і гіперсекрецію слизу. АПФ також бере участь у перетворенні ангіотензину І у вазоактивний ангіотензин II, який підсилює проліферацію та скорочувальну здатність гладких м'язів дихальних шляхів, тим самим сприяючи надмірному бронхоспазму. Ген ангіотензинперетворюючого ферменту (АСЕ) впливає на рівень АПФ. Рівні АПФ у сироватці є найвищими при наявності генотипу DD, проміжний рівень ферменту спостерігається при генотипі ID, a найнижчий - при генотипі II (див. Eryuksel, E. Angiotensin Converting Enzyme Gene Polymorphism in Turkish Asthmatic Patients [Text] / E. Eryuksel, B. Bagci Ceyhan, R. Bircan // Journal of Asthma. - 2009. - Vol. 46. - P. 335-338). Зміна експресії або структури гена рецептора ангіотензину II типу 1 (AT2R1) може спричинювати зміну регуляції судинного тонусу та порушення проліферації елементів судинної стінки. Продукти експресії генів АСЕ та AT2R1 синергічно взаємодіють у підтримці не лише судинного й клітинного гомеостазу, але й впливають на тонус дихальних м'язів. В основу корисної моделі поставлено задачу створити спосіб прогнозування ступеня тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей, в якому шляхом додаткового визначення генотипів за генами серцево-судинного тонусу та встановлення взаємодії між генотипами за генами ферментів детоксикації ксенобіотиків другої фази та серцево-судинного тонусу досягається підвищення точності прогнозування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування ступеня тяжкості перебігу бронхіальної астми у дітей шляхом визначення генотипу за генами ферментів детоксикації ксенобіотиків другої фази - GSTP1 і GSTM1, згідно з корисною моделлю, додатково визначають генотип за генами серцево-судинного тонусу АСЕ, AT2R1 і, при виявленні комбінації генотипів AT2R1-1166CC і ACE-DD/або AT2R1-1166CC і GSTM1-делеція/або AT2R1-1166CC, ACE-DD і GSTM1-делеція - прогнозують тяжкий ступінь перебігу бронхіальної астми, а при виявленні комбінації генотипів GSTP1-AG і АСЕ-ID - середньотяжкий ступінь перебігу. Спосіб здійснюють наступним чином. Венозну кров дітей, хворих на бронхіальну астму, збирають будь-якої години, незалежно від вжитої їжі або ліків. Переносять її у стерильні моновети об'ємом 1,2 мл з калієвою сіллю 2 UA 100494 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 етилендіамінтетраоцтової кислоти (антикоагулянт для виділення геномної ДНК). Виділення геномної ДНК з венозної крові здійснюють комерційним набором "ДНК-сорб-В", згідно з інструкцією виробника. Після виділення препаратів ДНК молекулярно-генетичним методом з використанням алельспецифічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) проводять ампліфікацію фрагментів гену сімейства глутатіон-S-трасфераз GSTM1 та гена ангіотензинперетворюючого ферменту (АСЕ). Визначення поліморфізму генів (генотипів) GSTP1 та рецептора ангіотензину II типу 1 (AT2R1) проводять шляхом рестрикційного аналізу продуктів ПЛР. Результати продуктів ПЛР-аналізу враховують, проводячи електрофорез отриманих фрагментів в 2 % агарозному гелі з додаванням бромистого етидію та подальшою візуалізацією за допомогою комп'ютерної системи Vitran. Після візуалізації ампліфікованих фрагментів ДНК, в залежності від молекулярної ваги отриманих продуктів рестрикційного аналізу, визначають генотип. Продукти ампліфікації фрагментів ДНК генів GSTP1 і AT2R1 підлягають гідролітичному розщепленню за допомогою ендонуклеаз рестрикції BstDeI та Alw261 при наявності сайту рестрикції. Для гена GSTP1 фрагменти гідролітичного розщеплення з молекулярною вагою 329 пар нуклеотидів (п. н.) та 104 п. н. вказують на генотип АА (інсерційний поліморфізм), з молекулярною вагою 329 п. н., 222 п. н. та 104 п. н. - генотип AG, а наявність фрагментів 222 п. н. та 104 п. н. - генотип GG (делеційний поліморфізм). Для гена AT2R1 при виявленні нерозщепленого фрагмента 352 п. н. генотип дитини позначають, як 1166АА (інсерційний поліморфізм), при наявності фрагментів 238 і 114 п. н. 1166СС (делеційний поліморфізм), а фрагментів 352, 238 і 114 п. н. - 1166АС. Для гену GSTM1 за наявності ампліфікованого фрагмента ДНК вагою 215 п. н. встановлюють генотип GSTM1-алель (функціональний поліморфізм), а при відсутності даного фрагмента – GSTM1-делеція (делеційний поліморфізм). Для гена АСЕ при наявності продукту ампліфікації вагою 190 п. н. визначають генотип DD (делеційний поліморфізм), розміром 490 п. н. - генотип II (інсерційний поліморфізм), а обох продуктів ампліфікації (490 та 190 п. н.) - генотип ID. Таким чином, після візуалізації ампліфікованих фрагментів ДНК досліджуваних генів за їх молекулярною вагою визначають генотип обстеженої особи та прогнозують ступінь тяжкості перебігу БА у конкретної дитини і, при виявленні комбінації генотипів AT2R1-1166CC і ACEDD/або AT2R1-1166CC і GSTM1-делеція/або AT2R1-1166CC, ACE-DD і GSTM1-делеція прогнозують тяжкий ступінь перебігу бронхіальної астми, а при виявленні комбінації генотипів GSTP1-AG і АСЕ-ID - середньотяжкий ступінь перебігу. Наводимо конкретні приклади застосування способу. Приклад 1 (за способом-прототипом). Хвора З., 12 років, мешканка села. Народжена доношеною від 2-ї фізіологічної вагітності та 2-х нормальних термінових пологів з масою тіла 3200, довжиною 51 см. Зростала й розвивалась за віком, щеплена за календарем. Профшкідливостей у батьків немає. Батько курить 10 років до 3-4 пачок на тиждень. Меню складається переважно з відварних продуктів. Смажених блюд, шкідливих напоїв та рафінованої їжі дитина не вживає, перевагу надають узварам, чорному чаю. Має старшу сестру. Тварин в помешканні не утримують. Спадковість за алергією обтяжена: в бабусі - алергічний риніт на пил. В інших кровних родичів алергічних хвороб, БА, ХОЗЛ немає. Часто хворіє на ГРВІ, риніт - до 15 разів на рік. Гіпоалергенний побут сформований частково - у помешканні багато книжок, газет, журналів, хоча килими відсутні. Вперше діагноз БА поставлений 2 роки тому. Розвантажувально-дієтична терапія бажаного ефекту не принесла. Напади утрудненого дихання часто провокуються фізичними навантаженнями. Причинний алерген виявити не вдалось. Двічі за рік перебувала на стаціонарному лікуванні загострення астми. Протягом місяця було 3 нічні напади ядухи, за останній тиждень - 4 рази. ACT=20 балів, що свідчить про достатньо ефективний контроль над астмою. За результатами соматометрії встановлено, що вага за віком перевищує середнє значення, за зростом - висока, за індексом Кетле в нормі (22,4 бали). Спірометрія: ОФВ 1=56 %, що відповідає тяжкому перебігу астми. Враховуючи дані анамнезу та результати клінічного обстеження встановлено діагноз: Бронхіальна астма, персистуюча, тяжкий ступінь перебігу із частими загостреннями, контрольована частково, ДН0, СН0. При генетичному дослідженні таких генотипів, як GSTT1-делеція і GSTM1-делеція, не виявлено, що не співпадає із клінічним діагнозом і не дає змоги підтвердити тяжкий ступінь хвороби. Подальший генетичний аналіз виявив наявність комбінації генотипів AT2R1-1166CC і ACE-DD, що детермінує прогнозування тяжкого ступеня перебігу БА. Тобто, в даному випадку спосіб-прототип, на відміну від того, що пропонується, виявився не інформативним. 3 UA 100494 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Приклад 2 (за способом, що заявляється). Дитина К., 13 років, мешканець міста. Народжений доношеним від 2-ї фізіологічної вагітності та 2-х нормальних термінових пологів з масою тіла 3200, довжиною 51 см. Зростав і розвивався відповідно віку, щеплений за календарем. Профшкідливість у батьків відсутня (мати економіст, батько - водій), курців у помешканні немає. Спадкова обтяженість за алергією відсутня. Харчування переважно гіпоалергенне з основним видом термічної обробки їжі шляхом відварювання та тушкування на електроплиті. Шкідливі напої (кока-кола та їй подібні) не вживають. Із тварин в домі - хом'як. Дитина в минулому часто хворіла на бронхіти, має атопічний дерматит, алергічний риніт, останніми роками почастішали захворювання на ГРВІ (4-5 рази на рік і більше). БА встановлена 5 років назад. Протягом останніх 6 міс. напади ядухи виникали 1 раз на місяць і провокувалися домашнім пилом. Двічі за останній рік отримував стаціонарне лікування астми. За останній місяць до надходження в клініку декілька разів на тиждень з'являлися нічні напади ядухи. Тест з контролю за астмою - 16 балів, що свідчить про відсутність контролю над захворюванням. Показники функції зовнішнього дихання відповідають тяжкому перебігу астми: ОФВ1-57 %, коливання ОФВ1 протягом доби часто перевищують 30 %. Клінічний діагноз: БА, персистуюча, тяжкий перебіг, неконтрольована, загострення. При генетичному обстеженні встановлено: GSTP1-AG, GSTM1-алель, AT2R1-1166CC, ACE-DD. Тобто, виявлено комбінацію генотипів AT2R1-1166СС та ACE-DD, що відповідає тяжкому ступеню перебігу бронхіальної астми. Приклад 3 (за способом, що заявляється). Хворий К., 11 років, мешканець села. Народжений доношеним від 1-ї фізіологічної вагітності та 1-х нормальних термінових пологів з масою тіла 4600, довжиною 56 см. Зростав і розвивався відповідно віку, щеплений за календарем. Профшкідливість у батька - апаратник борошномельного виробництва, працює в нічні години. Мати - медпрацівник. Не курять, алкоголь не вживають. Їжу термічно обробляють різними способами на газовій плитці відварювання, тушкування, смажіння. Шкідливі напої не вживає, перевагу надають чорному чаю. Має 2 молодших братів, які здорові. Тварин не утримують. Алергічних хвороб, БА, ХОЗЛ у кровних родичів немає. Часто хворіє на ГРВІ - 5 разів на рік і більше. В помешканні багато книжок, газет, журналів, є коври. Вперше діагноз БА із перебігом середньої тяжкості був поставлений 6 років тому. В дитини 1 раз на тиждень бувають нічні напади ядухи. Останній тиждень напади ядухи - щоденно, що спричинює використання β2-агоністів короткої дії раз або двічі на день. ACT=17 балів, що показує недостатню контрольованість астми. Вага за віком і зростом середня, за індексом Кетле - 16,2 бали або хронічна енергетична недостатність; дефіцит артеріального тиску: систолічного - 1,82 %, діастолічного - 1,43 %, різниця між показниками артеріального тиску - 40 мм рт. ст., що на межі норми. Рівень адаптаційних резервів організму за індексом функціональних змін - 2 бали або задовільний. Індекс Пушкарьова - 97,7 (тілобудова нормостеноїдна). Вегетативний індекс - 22,2 бали (виразна симпатикотонія). Показники функції зовнішнього дихання відповідають астмі із середньотяжким перебігом: FVC-90,2 %, FEV1-73,5 %, PEF-65,0 %, MEF25-67,8 %, MEF50-56,6 %, MEF75-47,1 %, коливання ОФВ1 протягом доби перевищують 30 %. При генетичному обстеженні встановлено: GSTM1-алель, GSTP1-AG, AT2R1-AC, АСЕ-ID. Тобто, виявлено комбінацію генотипів GSTP1-AG та АСЕ-ID, що відповідає середньотяжкому ступеня перебігу бронхіальної астми, за способом, що заявляється. Приклад 4 (за способом, що заявляється). Хворий Б., 10 років, дитина із двійні (у братика також бронхіальна астма легкого ступеня перебігу), народився в стані дихальних порушень, що тривали перші 7 днів життя. Мешканець села. Батьки здорові, профшкідливостей не мають, батько курить. Шкідливі напої та рафіновану їжу не вживають. В домі є кіт. Захворювань органів дихання або алергій в кровних родичів не виявлено. Хлопчик часто хворів на бронхіти та ангіни - до 8 разів на рік. Діагноз БА, персистуючої із легким і контрольованим перебігом вперше встановлений 4 роки тому в 6річному віці. Напади астми бувають до 2-3 разів на місяць, в тому числі нічні, провокуються зміною погоди або тривалим біганням. Дотримувались розвантажувально-дієтичної терапії без достатнього ефекту. Стаціонарне лікування астми отримував двічі. ACT=23 бали, тобто астма частково контрольована. Вага за віком і зростом середня, за індексом Кетле - 16,4 бали (хронічна енергетична недостатність); дефіцит артеріального тиску: систолічного - 12,2 %, діастолічного - 7,7 %, різниця між показниками артеріального тиску в нормі - 33 мм рт. ст. Рівень адаптаційних резервів організму за індексом функціональних змін - 1,8 бали або задовільний. Індекс Пушкарьова - 117,6 (І ступінь дизгармонійного розвитку астеноїдного типу). За вегетативним індексом (30,9 бали) - виразна симпатикотонія. Показники функції зовнішнього дихання відповідають перебігу БА легкого ступеня: FVC-99,4 %, FEV1-96,2 %, PEF-80,2 %, 4 UA 100494 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 MEF25-74,2 %, MEF50-71,2 %, MEF75-99,6 %, коливання ОФВ1 протягом доби складали 20-25 % (норма). При генетичному дослідженні встановлено: GSTM1-алель, GSTP1-AA, АСЕ-ІІ, AT2R1AA. Тобто, ця комбінація генів відповідає бронхіальній астмі з перебігом легкого ступеня тяжкості. Для встановлення прогностичної цінності способу, що заявляється, було обстежено 107 дітей, хворих на БА, із яких у 32 діагностували тяжкий ступінь перебігу БА, у 55 - середній, а у 20 - легкий, що складало (29,9±5,4) %, (51,4±7,1) % та (18,7±4,2) % відповідно. Група дітей із легким ступенем перебігу БА була групою порівняння. Ступінь тяжкості перебігу БА встановлювали згідно з вимогами, затверджених наказом МОЗ України від 08.10.2013 р. № 868 (Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної діагностики. Бронхіальна астма у дітей. - 54 с). Всі діти знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні дитячої пульмонології та алергології у дітей, хворих та інфікованих на туберкульоз ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України" та, окрім генетичних досліджень, проходили повний комплекс обстеження й отримували лікування відповідно до офіційних державних і міжнародних стандартів. Пошук прогностичних генотипів проводили у 2 етапи. На 1-му етапі визначали найбільше значимі для прогнозу ступеня тяжкості бронхіальної астми гени, а на 2-му етапі - взаємні впливи досліджуваних генів за показниками ентропії, що дозволяло виявляти комбінації генотипів, прогностичних щодо ступенів тяжкості перебігу БА у дітей. Статистичний аналіз результатів проводили з використанням пакета програми Statistica 6.0 (www.stasoft.com) та ліцензійних програмних продуктів, що входять у пакет Microsoft Office Professional 2003, ліцензія Russian Academic OPEN No Level № 17016297. При попарному порівнянні частот генотипів у групах дослідження використовували критерій 2 2 χ Пірсона (р) для таблиць спряженості 2×2 (достовірно при χ >3,84; р