Спосіб доклінічної діагностики артропатичного псоріазу

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до дерматовенерології і може бути використаною для прогнозування перебігу псоріазу з метою призначення своєчасного адекватного лікування. Псоріаз - хронічний рецидивуючий дерматит невідомого патогенезу, що представляє собою системний процес, при якому поряд із поразками шкіри у хворих є порушення інших органів і систем. Одним із найважчих проявів псоріазу є артрит. Особливостями перебігу псоріатичного артриту є те, що в патологічний процес поступово залучаються кістки, суглоби та хребет. Частота та ступінь виразності запальних та дегенеративнодистрофічних змін у кістках та суглобах залежить від тривалості й активності патологічного процесу [Бадокин В.В. Суставный синдром при псориазе // Тер. Архив. - 1983. - №7. - С.81-84]. Кісткові зміни у хворих на псоріаз неухильно прогресують, починаючі, як правило, з остеопенії (доклінічної стадії остеопорозу). При хронічному перебігу хвороби в деяких хворих ці порушення збільшуються, у результаті чого виникає поразка суглобів і кісток, аж до їх руйнування. За відсутності лікування або невірної тактики фармакотерапії відбувається розвиток маніфестного псоріатичного артриту. Активність псоріатичного процесу на теперішній час діагностують багатьма способами. Існує спосіб прогнозування перебігу псоріазу шляхом дослідження крові хворого, що відрізняється тим, що визначають рівень імуноглобулінів A, G, індексу Ттфр/Ттфч у сироватці крові і при перевищенні показників Ig рівня 3,0г/л, Jg рівні 18г/л, зниженні індексу Ттфр/Ттфч нижче 2,0 прогнозують розвиток більш важкої клінічної форми псоріазу [Патент 2134882, RU, Филимонкова Н.Н., Базарный В.В. Способ прогнозирования течения псориаза]. Одним із способів оцінки активності псоріатичного процесу або діагностики ускладнень перебігу псоріазу є визначення активності ферменту тимідинфосфорилази в сироватці крові хворого [П. 58683 A, UA, А61К31/95 №2002065007. Романенко В.М., Свистунов І.В., Романенко К.В. Спосіб оцінки активності псоріатичного процесу]. У хворого додатково визначають активність ферменту тимідинфосфорилази в сироватці крові, і якщо її концентрація зменшується нижче ніж 0,44±0,22ум.од. оптичної густини активність псоріатичного процесу оцінюють як високу. Найбільш об'єктивним способом діагностики артропатичного псоріазу є спосіб, який включає визначення вмісту молекул середньої маси в сироватці крові хворого [П. 6861, UA G01N33/00 І.І. Мавров, Г.К. Кондакова, Г.М. Бондаренко, І.О. Олійник, О.В. Єрмоленко. Спосіб диференційної діагностики хвороби Рейтера та псоріатичного артриту]. Згідно з корисною моделлю додатково визначають вміст молекул середньої маси в сироватці крові хворого і порівнюють його з нормою. В тому разі, коли вміст молекул середньої маси не перевищує значень 0,45ум.од. вважають, що у пацієнта псоріатичний артрит. В разі, коли рівень молекул середньої маси в сироватці крові сягає 0,7ум.од та вище - вважають що це хвороба Рейтера. Зазначений спосіб діагностики є найбільш близьким по технічній сутності та результатам, які можуть бути досягнуті, до того, що заявляється, тому він обраний як прототип. Основним недоліком прототипу і відомих способів оцінки активності перебігу псоріазу є те, що вони при діагностуванні високої активності псоріатичного процесу не дають відповідь на питання про форму цієї активності. В основу корисної моделі покладено задачу - розширення арсеналу засобів для діагностики артропатичного псоріазу шляхом докліничної діагностики. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі діагностики артропатичного псоріазу, що включає дослідження проби крові хворих, згідно з корисною моделлю в зразку еритроцитів периферичної крові вимірюють сорбційну ємність еритроцитів до альціанового синього (АС) і якщо рівень сорбційної ємності еритроцитів до АС (СЄЕАС) еритроцитів вище ніж 2,3×10-13г АС/клітину - діагностують артропатичний псоріаз. Технічний ефект корисної моделі полягає в тому, що при псоріазі еритроцити утягуються у патологічний процес і перетерплюють серйозні зміни структури і функції. Доказом цього можуть служити численні дослідження, що виявили дестабілізацію молекулярної організації ліпідного біслоя, порушення білок-ліпідних взаємодій, модифікацію цитоскелета еритроцитів, зміну функціонування іонтранспортующих мембранних систем при псоріазі [Барьерно-транспортные и структурные свойства мембран эритроцитов при псориазе / И.И. Мавров, М.С. Гончаренко, А.К. Кондакова и др. // Дерматологія та венерологія. 2002.№2 (16). С.15-19]. Глікокалікс при цьому насамперед зазнає дію різноманітних патогенних факторів. Коли токсичні впливи екзо- і/або ендогенної природи викликають перебудову і руйнування окремих частин рецепторів або їхній перерозподіл по поверхні плазматичних мембран, порушується функція всієї клітини. Метод визначення сорбційної ємності еритроцитів до АС, що пропонується, оцінює саме глікокалікс еритроцитів у цілому. Тому що компоненти глікокаліксу глікозаміноглікани і глікопротеіни синтезуються клітинами сполучної тканини, то стає зрозумілим, що більш виражені зміни глікокаліксу можуть відбивати деструктивно-дегенеративні процеси в кістках при псоріазі. Кількісні значення сорбційної ємності глікокаліксу еритроцитів для АС (СЄЕАС) були встановлені імперичним шляхом, для чого були обстежені хворі на псоріаз та практично здорові донори. В цілому по групі у хворих як на вульгарний так і на артропатичний псоріаз рівень СЄЕАС складав 2,17±0,07×10-13г АС/клітину, що було вірогідно більше (р