Спосіб визначення місця розташування та розповсюдженості гнійно-некротичного процесу щелепно-лицьової ділянки в умовах відсутності класичної клінічної симптоматики

Реферат: Спосіб визначення місця розташування та розповсюдженості гнійно-некротичного процесу щелепно-лицьової ділянки в умовах відсутності класичної клінічної симптоматики полягає у тому, що проводять імуноферментний аналіз крові для визначення концентрації протизапальних інтерлейкінів ІЛ-1  , ІЛ-6 в сироватці крові пацієнта. Результати реєструють по рівню оптичної щільності, вимірюваної на спектрофотометрі - аналізаторі Sunrise (Австрія), концентрацію інтерлейкінів визначають шляхом побудови калібрувальної кривої за допомогою комп'ютерної програми "Calibration" і виражають в балах. Визначають ранговий бал показника концентрації вищезгаданих інтерлейкінів в сироватці крові, по кількісному значенню якого визначають розташування та розповсюдженість гнійно-некротичного процесу та планують адекватну тактику лікування. UA 103527 U (12) UA 103527 U UA 103527 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме стоматології, і може бути використана для ранньої диференціальної діагностики гострого одонтогенного остеомієліту щелеп і одонтогенних флегмон навколощелепних клітковинних просторів в умовах відсутності класичної клінічної симптоматики. Серед основних нозологічних форм одонтогенних гнійно-запальних захворювань найбільш тяжкий випадок спостерігається у хворих з одонтогенним остеомієлітом щелеп, який, як правило, супроводжується загибеллю кісткової тканини, розповсюдженістю запалення на оточуючі м'які тканини, розладами гомеостазу і інтоксикацією [Ходжоян Э.Ж. Прогностическая значимость клинико-лабораторных показателей у больных одонтогенными абсцессами и флегмонами челюстно-лицевой области и шеи / Э.Ж. Ходжоян, В.А. Коробкин // Материалы I Всерос. конф. молодых ученых. – Воронеж. - 2007. - Т. 2. - С. 85]. Останніми роками спостерігається зміна характеру клінічного перебігу запальних процесів щелепно-лицьової області, що характеризується повільною і затяжною течією з схильністю до хронізації і розвитку ускладнень, що викликає особливу настороженість у клініцистів [Воложин А.И., Сашкина Т.И., Шулаков В.В., Перфириадис М.П. Повышение эффективности лечения вялотекущих флегмон челюстно-лицевой области с помощью иммуномодулятора Поликсидония // Стоматология. - 2010. - № 4. - С. 47-49]. В даних умовах ускладнюється процес діагностики, що сприяє пізній госпіталізації і несвоєчасно початому лікуванню [Мустафаев М.Ш. Интерлейкиновый статус детей с гнойновоспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области / М.Ш. Мустафаева, 3.Ф. Хараева, М.Л. Жанатаева // Фундаментальные исследования. – 2013. - № 7-3. - С. 594-597]. Так, при остеомієліті щелеп патологія рідко діагностується в гострій і підгострій стадіях [Хирургическая стоматология: учебник [Текст] / под общ. ред. В.В. Афанасьева. - М.: ГЭОТАРМедиа. - 2011. - 880 с.]. Те, що визначає клінічну картину гострих одонтогенних запальних процесів щелепнолицьової ділянки, обумовлене, в основному, порушенням імунологічної реактивності макроорганізму, а також біологічною агресивністю мікрофлори [Мустафаев М.Ш. Интерлейкиновый статус детей с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области / М.Ш. Мустафаева, 3.Ф. Хараева, М.Л. Жанатаева / Фундаментальные исследования. – 2013. - № 7-3. - С. 594-597]. Багаторічні дослідження одонтогенних гнійно-запальних захворювань встановили пряму залежність клінічної симптоматики і імунологічних показників [Гендугова О.М. Патогенетическое обоснование комплексной терапии больных с гнойновоспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области: автореф. Дис. на соискание уч. степени к. мед. наук, по спец. 14.00.21. "Стоматология" / О.М. Гендугова. - М. - 2011. - 27 с.]. Діагностика гнійно-запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки ґрунтується на даних анамнезу, аналізу клінічних ознак захворювання, об'єктивних фізикальних даних, лабораторних тестах, рентгенологічного і комп'ютерного дослідження томографії. Однак, жодна з цих позицій не дає надійного діагностичного результату в умовах зміни резистентності організму. Так, точність тільки анамнестичних і об'єктивних даних при діагностиці гнійно-деструктивних станів дозволяє при житті встановити у 20,5-50 % хворих розлиті флегмони шиї і медіастеніти [Высоцкий А.Г. Клиника, диагностика и лечение "нисходящего" медиастинита / А.Г. Высоцкий, В.В. Тахтаулов / Хірургія України. - 2006. - № 3. - С. 3-5], а класичні клінічні ознаки виявляються всього у 74,15+7,74 % хворих [Масна-Чала Оксана Зіновіївна. Прогнозування та корекція клінічного перебігу флегмон щелепно-лицевої ділянки: дис. канд. мед. наук: 14.01.22 / Львівський національний медичний ун-т ім. Данила Галицького. - Л., 2006. - 19 с.]. Не дивлячись на те, що в сучасній літературі пропонуються різні діагностичні алгоритми для своєчасного виявлення осередків гнійно-запального ураження тканин щелепно-лицьової ділянки, наприклад, комп'ютерна модель прогнозування ускладненого перебігу флегмон [Способ прогнозирования осложненного течения флегмон: патент 2342656 РФ / Е. В. Малицкая [и др.] // Бюл. изобретений. - 008. - № 36]; методика прогнозування перебігу гнійних уражень і локалізації патологічного осередку базується на вираженості загальної реакції організму (температура тіла, частота серцевих скорочень), даних показників крові (ШОЕ, кількості лейкоцитів) [Ходжоян Э.Ж. Прогностическая значимость клинико-лабораторных показателей у больных одонтогенными абсцессами и флегмонами челюстно-лицевой области и шеи / Э.Ж. Ходжоян, В.А. Коробкин // Материалы I Всерос. конф. молодых ученых. – Воронеж. - 2007. - Т. 2. - С. 85]; способи проведення диференціальної діагностики гострого гнійного періоститу і гострого одонтогенного остеомієліту [Мубаракова, Л.Н. Новый метод диагностики и лечения острых одонтогенных гнойно-воспалительных заболеваний / Л.Н. Мубаракова, Р.Г. Яхин, К.М. Салихов // Стоматология 2001: Рос. науч. форум. - М.: МГСУ, 2001. - С. 404], пошук неінвазивних методів і діагностики і прогнозування захворювань в даний час продовжується [Диагностическое 1 UA 103527 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 значение определения острофазовых белков в слюне больных инфарктом миокарда / Н.А. Терёхина [и др.] // Клинико-лабораторная диагностика. - 2010. - № 3. - С. 3-5]. Серед алгоритмів, що дозволяють проводити своєчасну діагностику та оцінку тяжкості гнійно-запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки, описаних в літературі, ми не знайшли робіт, присвячених діагностиці гіперергічних форм гострого одонтогенного остеомієліту або одонтогенних флегмон, що протікають без класичної клінічної симптоматики (гіперергічний тип). В основу корисної моделі поставлена задача розробки способу визначення місця розташування та розповсюдженості гнійно-некротичного процесу щелепно-лицьової ділянки в умовах відсутності класичної клінічної симптоматики шляхом здійснення імуноферментного аналізу крові хворого для дослідження концентрації протизапальних інтерлейкінів IЛ-1β, ІЛ-6, в сироватці крові пацієнтів, за рахунок чого стає можливим визначення рангового бала концентрації вищевказаних інтерлейкінів, що дозволить за відсутності класичних клінічних ознак з достатньою точністю визначити місце розташування і розповсюдженість гнійно-некротичного процесу та спланувати адекватну тактику лікування - виключити спроби безуспішної консервативної терапії та як наслідок цього виникнення ускладнень. Аргументація вибору саме цих інтерлейкінів пов'язана з вираженою імовірністю відмінностей їх значення при флегмонах різної тяжкості та при гострому одонтогенному остеомієліті щелеп, що протікають без класичної клінічної симптоматики. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення місця розташування та розповсюдженості гнійно-некротичного процесу щелепно-лицьової ділянки в умовах відсутності класичної клінічної симптоматики, згідно з корисною моделлю, з ліктьової вени пацієнта в асептичних умовах здійснюють забір 5 мл периферичної крові, потім її поміщають в стерильні пробірки, що містять 25 ОД гепарину на 1 мл крові, центрифугують при 3000 об./хв. протягом 10 хвилин. Використовуючи тест-системи ТОВ "Цитокін" "Вектор-бест" (Санкт-Петербург), визначають концентрацію інтерлейкінів, результати реєструють по рівню оптичної щільності, вимірюваної на спектрофотометрі - аналізаторі Sunrisе (Австрія) при 450 нм, концентрацію інтерлейкінів визначають шляхом побудови калібрувальної кривої за допомогою комп'ютерної програми "Calibration" і виражають у пікограмах на міліметр (пг/мл). Показник IЛ-1β в сироватці крові до 1,0 пг/мг приймають за 1 бал, від 1,0 до 2,0 пг/мл - за 2 бали, вище 2,0 пг/мл - за 3 бали. Показник ІЛ-6 до 20,0 пг/мл приймають за 1 бал, з 20,0 до 60,0 пг/мл - за 2 бали, 60,0 пг/мл - за 3 бали. Отримані бали IЛ-1β та ІЛ-6 підсумовують - визначають ранговий бал показника і концентрації вищезгаданих інтерлейкінів в сироватці крові. Якщо ранговий бал дорівнює 2, то діагностують ураження гнійно-некротичним процесом одного клітковинного простору, якщо 4 - процес локалізований в товщі щелепної кістки - гострий одонтогенний остеомієліт, якщо 6 - діагностують залучення до флегмонозного процесу більш одного навколощелепного клітковинного простору (розлита флегмона). Причинно-наслідкові зв'язки: 1. Проведення імуноферментного аналізу крові для визначення концентрації протизапальних інтерлейкінів IЛ-1β, ІЛ-6 в сироватці крові пацієнтів дозволяє підрахувати ранговий бал показника концентрації вищевказаних інтерлейкінів. 2. Визначають ранговий бал концентрації інтерлейкінів в сироватці крові - отримання кількісного значення рангового бала дозволяє визначити розташування та розповсюдженість гнійного процесу та спланувати адекватну тактику лікування. Опис способу. На першому етапі дослідження методом твердофазного імуноферментного аналізу [Pradhan A.D., Manson J.E., Rifai N. et al. C-reactive protein, interleukin 6, and the risk of developing type 2 diabetes mellitus. JAMA. - 2001. - 286. - P. 327-334] нами визначений вміст IЛ-1β і ІЛ-6 у 79 хворих гнійно-запальною поразкою щелепно-лицьової області: флегмонами клітковинних просторів різного ступеня тяжкості та гострим одонтогенним остеомієлітом щелеп. Матеріалом для дослідження була периферійна кров в об'ємі 5 мл, яку отримували з ліктьової вени в асептичних умовах; потім її поміщали в стерильні пробірки, що містять 25 ОД гепарину на 1 мл крові, центрифугували при 3000 об./хв. протягом 10 хвилин. Сироватку розливали по 0,3 мл. в пластикові пробірки, заморожували і зберігали до використання при -20 °C. Визначення концентрації цитокінів проводили з використанням комерційних тест-систем ТОВ "Цитокін" "Вектор-бест" (Санкт-Петербург). Результати реєстрували по рівню оптичної щільності, вимірюваної на спектрофотометрі - аналізаторі Sunrise (Австрія) при 450 нм. Кількість цитокінів визначали шляхом побудови калібрувальної кривої за допомогою комп'ютерної програми ''Calibration" і виражали в пікограмах на міліметр (пг/мл). Кінцевий діагноз ставили після хірургічної ревізії клітковинних просторів щелепно-лицьової ділянки та середостіння. 2 UA 103527 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Для порівняння отриманих результатів використовували значення інтерлейкінів 21 практично здорових осіб (контрольна група). У хворих флегмоною одного клітковинного простору показник IЛ-1β у сироватці був у межах 0,76±0,03 пг/мл, ІЛ-6 - від 10,39±0,66 пг/мл. У пацієнтів з в'ялим перебігом гострого одонтогенного остеомієліту щелеп показник ІЛ 1β дорівнював 1,823±0,300 пг/мл, ІЛ-6 - від 22,224±2,068 пг/мл. При значенні IЛ-1β - 2,14±0,11 пг/мл, а ІЛ-6-63,29±13,25 пг/мл було виявлено ураження флегмонозним процесом декількох навколощелепних клітковинних просторів. Для зручності інтерпретації результатів значення IЛ-1β в сироватці крові до 1,0 пг/мг прийняли за 1 бал, від 1,0 до 2,0 пг/мл - 2 бали, вище 2,0 пг/мл - 3 бали. Аналогічно цьому показник ІЛ-6 до 20,0 пг/мл прийняли за 1 бал, з 20,0 до 60,0 пг/мл - 2 бали, 60,0 пг/мл - 3 бала. Бали IЛ-1β і ІЛ-6 підсумовували. У хворих з "прихованою" флегмоною одного клітковинного простору сума балів склала 2 бали. У хворого з в'ялим перебігом гострого одонтогенного остеомієліту щелеп сума балів склала 4. У хворих без класичних клінічних симптомів інтоксикації при розлитій флегмоні навколощелепних клітковинних просторів сума значень склала 6 балів. Переваги запропонованого способу: - малоінвазійний, має достатню точність при оцінці розташування та розповсюдженості гнійно-некротичного процесу в умовах відсутності класичних клінічних ознак хвороби; - дозволяє діагностувати латентно протікаючі гнійно-запальні процеси, виключаючи спроби безуспішної консервативної терапії і як наслідок цього виникнення ускладнень. Запропонований нами спосіб впроваджений в роботу відділення хірургічної стоматології і щелепно-лицьової хірургії КУ "ГКБЕ і СМП", клінічної бази ГЗ "ЗМАПО МЗ України" м. Запоріжжя. Клінічний приклад. Хворий А., 37 років, був госпіталізований у відділення щелепно-лицьової хірургії в екстреному порядку з скаргами на припухлість в лівій підщелепній області, незначний біль в горлі зліва при ковтанні, слабкість, нездужання, підвищення температури тіла. Хворий себе вважає хворим 5 днів. До появи вищеописаних скарг отримував лікування 3.6 у стоматолога. Об'єктивно на момент обстеження загальний стан хворого задовільний Обличчя асиметричне за рахунок припухлості в лівій підщелепній області, шкіра в кольорі не змінена, напружена, в складку береться з важкістю. Пальпаторно різко болючий інфільтрат у межах лівої підщелепної ділянки. Рот відкриває до 1,0 см. Температура тіла - 37,0 °C. 12 9 Загальний аналіз крові: Еr-4,30×10 /л, Нb-137 г/л, Le-4,6×10 /л, еозинофіли - 1 %, паличкоядерні нейтрофіли - 32 %, сегментоядерні нейтрофіли - 47 % лімфоцити 45 %, моноцити 5 %, ШОЕ - 14 мм/г, лейкоцитарний індекс інтоксикації - 0,98. Показники ІЛ-6 в сироватці крові - 26,151±3,028 пг/мл, IЛ-1β - 3,24±0,61 пг/мл. Сума балів - 6. Поставлений діагноз: флегмона дна рота зліва. Проведена операція розтину флегмони дна рота під в/в знеболенням. Виявлені гнійні набряки в підщелепному трикутнику і навкологлотковому просторі. У післяопераційному періоді призначено традиційний курс медикаментозної терапії. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 55 60 Спосіб визначення місця розташування та розповсюдженості гнійно-некротичного процесу щелепно-лицьової ділянки в умовах відсутності класичної клінічної симптоматики, який полягає у тому, що з ліктьової вени пацієнта в асептичних умовах здійснюють забір 5 мл периферійної крові, потім її поміщають в стерильні пробірки, що містять 25 ОД гепарину на 1 мл крові, центрифугують при 3000 об./хв. протягом 10 хвилин, використовуючи тест системи ТОВ "Цитокін" "Вектор-бест" (Санкт-Петербург), визначають концентрацію інтерлейкінів, результати реєструють по рівню оптичної щільності, вимірюваної на спектрофотометрі - аналізаторі Sunrise (Австрія) при 450 нм, концентрацію інтерлейкінів визначають шляхом побудови калібрувальної кривої за допомогою комп'ютерної програми "Calibration" і виражають у пікограмах на міліметр (пг/мл), показник ІЛ-1 в сироватці крові до 1,0 пг/мг приймають за 1 бал, від 1,0 до 2,0 пг/мл - за 2 бали, вище 2,0 пг/мл - за 3 бали, показник ІЛ-6 до 20,0 пг/мл приймають за 1 бал, з 20,0 до 60,0 пг/мл - за 2 бали, 60,0 пг/мл - за 3 бали, отримані бали ІЛ-1 і ІЛ-6 підсумовують визначають ранговий бал показника концентрації вищезгаданих інтерлейкінів в сироватці крові, і якщо ранговий бал дорівнює 2 - діагностують ураження гнійно-некротичним процесом одного клітковинного простору, 4 - процес локалізований в товщі щелепної кістки - гострий одонтогенний остеомієліт, 6 - діагностують залучення до флегмонозного процесу більше одного навколощелепного клітковинного простору (розлита флегмона). 3 UA 103527 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4