Спосіб лікування флегмон щелепно-лицьової ділянки

Спосіб лікування флегмон щелепно-лицьової ділянки, що включає призначення антигомотоксичного засобу, який відрізняється тим, що хворому призначають лімфоміозот Н по 1,1 мл 1 раз на добу внутрішньовенно безпосередньо перед хірургічним втручанням та після нього до зникнення клінічних проявів запалення. (19) (21) u200902046 (22) 10.03.2009 (24) 10.06.2009 (46) 10.06.2009, Бюл.№ 11, 2009 р. (72) РУЗІН ГЕННАДІЙ ПЕТРОВИЧ, UA, ГРЕЦЬКИХ ЄВГЕНІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ, UA, ІВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ЛЕОНІДОВИЧ, UA (73) ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA 3 процесів обов'язково передбачають препарати специфічної спрямованості, що модулюють активний і пасивний імунітет. При гнійно-запальних процесах щелепно-лицьової області застосовують введення антикоагулянтів, мікроелементів, гемостимуляторів, вітамінів і гормонів [Применение препаратов на основе альгиновой кислоты для лечения гнойных ран челюстно-лицевой области и шеи /Р.В.Ушаков, Б.Д.Дугаров, B.C.Якубович и др. //Стоматология. - 1991. - №5. - С.46-47; Рузин Г.Л., Воляк Н.И. Новые средства и лечение гнойных процессов мягких тканей лица //Комплексное лечение и профилактика стоматологических заболеваний: Мат. VII съезда стоматологов УССР. - Киев, 1989. - С.178-179; Салієва З.С. Клінічне обґрунтування застосування препарату "Траумель С" в комплексному лікуванні хворих з гострими захворюваннями щелепно-лицевої ділянки //Вісник стоматології. - 1999. - №4. - С.42-44; Robson M.C., Mustoe ТА., Hunt Т.К. The future of recombinant growth factors in wound healing //J. Surg. - 1998. Vol. 176, №4 - P.80-82]. Сорбційна терапія (гемосорбція, ентерособція, аплікаційна терапія) є різновидом сучасної медицини. Цей метод спрямований на виведення з організму різноманітних токсичних продуктів [Аратский В.П., Пылаева С.И., Левин Г.Я. Использование углеродных волокнистых адсорбентов при экспериментальных инфицированных ранах //Раны и раневая инфекция. - М., 1986. - С.162-163; Ефименко НА., Нуждин О.И. Применение сорбционных материалов в комплексном лечении гнойных ран: Обзор литературы //Военно-медицинский журнал. - 1998. - Т.319, №7. - С.28-32]. Сорбенти мають детоксикаційну, дегідратаційну, дренажну, антиалергічну, імуностимулюючу і бактеріостатичну дію, а також здатність підвищувати рН середовища і депонувати лікарські засоби з їх наступним виділенням. У стоматології найчастіше застосовуються такі групи сорбентів: сферичні і волокнисті вугільні сорбенти, препарати на основі низькомолекулярного полівініпіролідона, кремній-органічні сорбенти - поліорганосилоксани й інші. Природа і структурні особливості сорбентів визначають їхню специфіку і рекомендації з використання [Карпінець Г.Б. Принципи місцевого лікування гнійних процесів м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки: Автореф. дис. ... канд. мед. наук (14.01.22) /Укр. мед. стомат. академ. - Полтава, 1998. - 16с.; Кузняк Н.Б. Комплексне лікування гнійно-запальних процесів щелепно-лицевої ділянки препаратами з сорбційною дією: Автореф. дис ... канд. мед. наук: 14.01.22 /Нац. мед. ун-т. ім. О.О.Богомольця - К, 1999. 15с.; Смоляр Н.І. Застосування сорбентів у стоматології //Новини стоматології. - 1995. - №3 (4). С.46-48]. В лікуванні гнійно-запальних процесів щелепно-лицьової ділянки знайшло застосування іммобілізованих лікарських препаратів [Застосування препарату "Лізетокс" для лікування одонтогенних запальних процесів /Н.Б.Кузняк, О.І.Штатько, І.І.Геращенко, О.О.Пентюк //Вісник стоматології. 1998. - №2. - С.443-45; Ліхіцький О.М. Особливості діагностики, клінічного перебігу і лікування фурун 41926 4 кулів і карбункулів обличчя: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.01.21 /Київ. НМУ ім. О.О.Богомольця. - К., 1996. - 21с.]. Спільна іммобілізація антисептиків, антибіотиків, ферментів і інших лікарських з'єднань застосовується на поверхні стоматологічних протезів, а також кап з термопластичних матеріалів для пролонгування дії лікарських речовин. В даний час ведуться пошуки нових лікарських препаратів для місцевого лікування гнійних вогнищ, що могли б діяти вибірково на вегетативні і спорові форми мікроорганізмів, прискорювати процес регенерації, не викликати побічних явищ у хворого, скорочувати терміни лікування. Перспективним напрямком в лікуванні гнійнозапальних процесів є антигомотоксичні препарати, які віднедавна ефективно конкурують з аллопатичними препаратами. Дякуючи їх регуляторній дії (максимально можлива нормалізація процесів дренажу, регуляція основного обміну, стану імунітету та відновлення функціональних можливостей тканин, органів та систем), високій безпеці та практично повній відсутності побічної дії і вікових обмежень, вдається підвищити якість терапії, суттєво знизити дозу аллопатичних препаратів, а в деяких випадках повністю відмовитись від їх прийому, усунути побічні ефекти від лікарських засобів, які використовувались тощо. Так, наприклад, відомий спосіб лікування хворих з гострими гнійно-запальними захворюваннями м'яких тканин щелепно-лицьової області з використанням препаратів Гентаксон і Траумель-С [Салієва З.С. Клінічне обґрунтування застосування препарату "Траумель С" в комплексному лікуванні хворих з гострими захворюваннями щелепнолицевої ділянки //Вісник стоматології. - 1999. - №4. - С.42-44]. Даний спосіб лікування флегмон щелепнолицьової ділянки є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. В основу корисної моделі покладено задачу розширення арсеналу способів лікування флегмон щелепно-лицьової ділянки. Задачу, яку покладено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування флегмон щелепно-лицьової ділянки, який включає призначення антигомотоксичного засобу, згідно з корисною моделлю, хворому призначають лімфоміозот Н по 1,1мл 1 раз на добу внутрішньовенно безпосередньо перед хірургічним втручанням та після нього до зникнення клінічних проявів запалення. Препарат лімфоміозот Н має комплексну дію: лімфо дренажну, детоксикаційну, імуномодулюючу. Технічний ефект корисної моделі, а саме ефективний результат лікування флегмон щелепнолицьової ділянки, досягається за рахунок синергізму дії хірургічного втручання та 13-ти компонентів, які входять до складу препарату, тропних до лімфатичної системи організму хворого. Основні ознаки способу, які забезпечують ефект, є порядок виконання дій, що характеризують спосіб: застосування препарату до хірургічного лікування, хірургі 5 41926 чна санація вогнища запалення та застосування лімфоміозоту Н після хірургічного лікування. Спосіб виконують наступним чином: Хворому безпосередньо перед хірургічним втручанням внутрішньовенно вводять 1,1мл лімфоміозоту Н. Затим виконують хірургічне лікування: розкриття флегмони, видалення причинного зубу, дренування рани з активною аспірацією ранового вмісту, промивання рани. Одночасно продовжують введення 1,1мл лімфоміозоту Н 1 раз на добу внутрішньовенно до зникнення клінічних проявів гнійно-запального процесу. Ефективність способу ілюструє наступний приклад: Приклад. Хвора С, 47 років, надійшла у відділення щелепно-лицьової хірургії зі скаргами на біль, що підсилюється при рухах нижньої щелепи, і припухлість м'яких тканин у піднижньощелепній ділянці зліва, підвищення температури тіла. З анамнезу виявлено, що раніше періодично турбував 38 зуб, неодноразово лікувалась. Напередодні з'явилася припухлість, підвищилася температура тіла до 37,8°С. Звернулася по допомогу до лікаря за місцем проживання, направлена у щелепно-лицьове відділення. Госпіталізована в ургентному порядку. На момент надходження загальний стан середнього ступеня тяжкості. Температура тіла 37,8°С, частота дихальних рухів - 20 у хвилину, пульс 88 ударів у хвилину. Місцево: обличчя асиметричне за рахунок помірковано вираженого набряку м'яких тканин обличчя та піднижньощелепної ділянки зліва. Шкірний покрив у цій зоні гіперемований, напружений, у складку не збирається. При пальпації визначається болісний інфільтрат з флуктуацією в центрі. Відкривання рота обмежене до 2см. У порожнині рота язик злегка піднятий, рухи його болісні. Слизувата оболонка навколо 38 гіперемована. Діагноз: одонтогенна флегмона лівого піднижньощелепного простору. Комп’ютерна верстка Н. Лиcенко 6 Під місцевим знеболюванням хворій була проведена операція – розкриття флегмони з видаленням 38. Отримано 20мл гнійного відокремлюваного. Клінічний аналіз крові: еритроцити 5,5×1012/л; гемоглобін 150г/л; швидкість осідання еритроцитів 20мм/год; лейкоцити 8,7×109/л; еозинофіли 2%; паличкоядерні 6%; сегментоядерні 67%; лімфоцити 22%; моноцити 9%. Хворій призначена комплексна терапія. До складу засобів для передопераційної підготовки призначено 1,1мл лімфоміозоту Н внутрішньовенно. Виконана хірургічна санація флегмони. На другу добу після операції внутрішньовенне введення 1,1мл лімфоміозоту Н 1 раз на добу продовжено. Стан хворої задовільний. Скарг хвора не пред'являла. Температура тіла нормалізувалася. Місцево: набряклість м'яких тканин і гіперемія шкірного покриву в піднижньощелепній області помірковано виражені. Зберігалася інфільтрація країв рані. Відокремлюване - незначне, серозне. Рана в основному очистилася від гнійно-некротичних тканин. Зареєстровано появу перших одиничних грануляцій у виді окремих острівців. Відзначено початок крайовий епітелізації. Рот відкриває вільно, безболісно. На 4-у добу лікування скарги були відсутні, температура тіла зберігалася в межах норми. Загальний стан хворої оцінювався як задовільний. Місцево: обличчя симетричне, гіперемія шкіри відсутня. Поверхні рані чисті, відокремлюваного немає. Просвіт рани вкритий грубозернистими грануляціями. Відзначена виражена крайова епітелізація. Відкривання рота в повному обсязі. Пальпація м'яких тканин навколо рани безболісна. Клінічний аналіз крові: еритроцити 4,5×1012/л; гемоглобін 140г/л; швидкість осідання еритроцитів 6мм/год; лейкоцити 4,7×109/л; еозинофіли 1%; паличкоядерні 2%; сегментоядерні 70%; лімфоцити 35%; моноцити 7%. У наступний термін спостережень відзначалася стійка позитивна динаміка, рана гоїлася вторинним натягом. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601