Спосіб одержання біологічно активної субстанції рослинного походження з кровоспинною дією для використання в акушерстві та гінекології

Реферат: Спосіб одержання біологічно активної субстанції рослинного походження з кровоспинною дією для використання в акушерстві та гінекології шляхом екстракції рослинної сировини водою, з наступною фільтрацією. Як рослинну сировину використовують стовпчики з приймочками кукурудзи звичайної, екстракцію проводять 40 % спиртом при температурі 80-90 °C при співвідношенні сировина:екстрагент 1:1, а сушінню піддають відокремлену надосадову рідину. UA 103779 U (12) UA 103779 U UA 103779 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до фармації та медицини, а саме до способів одержання комплексів біологічно активних речовин з рослинної сировини, зокрема біологічно активних субстанцій з кровоспинною дією для застосування в акушерстві та гінекології. Розширення арсеналу кровоспинних засобів є актуальною задачею сьогодення. Профілактика та зупинка кровотечі має надзвичайно важливе значення для клінічної медицини (хірургії, травматології, онкології, гематології, акушерства) через власне хірургічні втручання, збільшення техногенної травматизації людей, а також через зростання випадків кровотеч, що можуть бути зумовленими широким використанням антикоагулянтів, гепатотоксичним та антитромботичним впливом численних препаратів, що знайшли надзвичайно широке, часто неконтрольоване, безрецептурне застосування (наприклад, НПЗП), коморбідними станами тощо. Важливого значення набувають питання щодо необхідності розробки гемостатичних засобів, здатних усувати різні види кровотеч. Тому розробка та створення рослинних препаратів з кровоспинною дією, які добре засвоюються та мають багатий склад біологічно активних речовин, є актуальною проблемою. Відомий спосіб одержання поліфенольного комплексу з анаболічною дією [пат.UА № 20253, А61К 36/48, опубл. 15.01.2007 бюл. № 1]. Зазначений спосіб здійснюють шляхом екстракції трави сої щетинистої у стадії повної стиглості водою 44-46 °C при співвідношенні сировина:екстрагент 1:9-1:11 протягом 1 години при постійній температурі. Одну й ту ж порцію сировини піддають екстракції 5-7 разів. Отримані екстракти об'єднують. Надосадову рідину відфільтровують і висушують. Вихід готового продукту 25-30 % від повітряно-сухої сировини. Недоліками відомого способу можна вважати використання води, нагрітої до недостатньо високої температури, що не дає можливості повної екстракції комплексу біологічно активних речовин, які виявляють анаболічну дію, використання сировини у стадії повної зрілості, що позначається на фармакологічній активності комплексу, а саме на знижені його анаболічної активності тому, що стадія повної зрілості для даного виду сировини не є стадією найбільшого вмісту біологічно активних речовин, та недостатньо високий вихід готового продукту відносно нового способу отримання біологічно активної субстанції з анаболічною дією. Найближчим до заявленого способу можна вважати відомий спосіб отримання фармакологічно активної субстанції з рослинної сировини [пат. UА № 7213, А61К 35/78,, опубл. 15.06.2005, бюл. № 6]. Спосіб дозволяє одержати субстанцію з анаболічною активністю шляхом двоступеневої екстракції кореневищ і коренів пирію повзучого водою при температурі 96-100 °C, причому першу екстракцію проводять протягом 2 годин, а другу - 0,5 години при загальному співвідношенні сировина: екстрагент 1:32. Обидва екстракти змішують, фільтрують і упарюють до густого залишку з вмістом сухих речовин 65-75 %. Загальний вихід екстрактивних речовин 23,9 % від сухої вихідної сировини. До недоліків способу за найближчим аналогом можна віднести недостатньо високий вихід екстрактивних речовин у перерахунку на суху вихідну сировину, помірний рівень анаболічної активності, проблематичність видобування кореневищ з коренями пирію повзучого. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу одержання біологічно активної субстанції рослинного походження з кровоспинною дією для використання в акушерстві та гінекології шляхом екстракції стовпчиків з приймочками кукурудзи звичайної зібраних у стадію молочно-воскової стиглості плодів спиртом при заданих параметрах способу, в результаті чого одержують субстанцію з вираженою місцевою та системною кровоспинною дією, не токсичну, без побічних ефектів, яка може бути використана як активна діюча речовина лікарських засобів аналогічного призначення, виконаних у різних лікарських формах. Поставлена задача вирішується таким чином, що у способі одержання біологічно активної субстанції рослинного походження з кровоспинною дією для використання в акушерстві та гінекології шляхом екстракції рослинної сировини 40 % спиртом, протягом 2 годин з подальшою фільтрацією, згідно з корисною моделлю, як рослинну сировину використовують стовпчики з приймочками кукурудзи, звичайної зібраних у стадію молочно-воскової стиглості плодів, екстракцію проводять при температурі 80-90 °C при співвідношенні сировина:екстрагент 1:1. Як рослинна сировина вибрані стовпчики з приймочками кукурудзи звичайної, зібрані у стадію молочно-воскової стиглості плодів. Саме ця стадія вегетації даної рослинної сировини характеризується максимальним накопиченням різноманітних біологічно активних речовин, зокрема таких, які обумовлюють кровоспинну дію субстанції, одержаної за заявленим способом. Вибір екстрагента та його температури було здійснено експериментальним шляхом, виходячи з кількості одержаних екстрактивних речовин, вартості та екологічної безпечності екстрагента. Фрагмент результатів проведених дослідів наведено у таблиці 1. 1 UA 103779 U Таблиця 1 Екстрагент Вихід екстрактивних речовин, % 5 10 Вода спирт 40 % спирт 50 % спирт 70 % спирт 96 % 23,88±0,25 24,70±0,17 23,45±0,4 18,95±0,27 19,38±0,4 Дані таблиці 1 свідчать, що оптимальним екстрагентом є спирт 40 %. Такий екстрагент є доступним та екологічно безпечним. Співвідношення сировини: екстрагент 1:1 обумовлене вибраною лікарською формою рідкий екстракт. Згідно з ДФУ рідкий екстракт - це рідка лікарська форма, в якій одна частина за масою або за об'ємом еквівалентна одній частині за масою вихідної висушеної лікарської сировини. Термін екстракції максимальної кількості біологічно активних речовин зі стовпчиків з приймочками кукурудзи звичайної здійснювалось експериментальним шляхом, виходячи з кількості одержаних екстрактивних речовин. Визначений термін екстракції є оптимальним для даного виду сировини (див. схему залежності концентрації екстрактивних речовин від терміну екстрагування стовпчиків з приймочками кукурудзи звичайної). Результати наведено у табл. 2. Таблиця 2 Термін 15 30 45 60 90 120 180 240 екстракції, хв. Вихід екстрактивних 9,32±0,13 10,66±0,15 13,7±0,12 14,69±0,32 19,59±0,13 24,70±0,3 24,91±0,23 24,67±0,3 речовин, % 15 20 25 30 35 40 45 Отримані дані свідчать, що екстракція обраним екстрагентом протягом 120 хв. дозволяє вилучити максимальну кількість екстрактивних речовин. Менший термін екстракції не дозволяє ефективно проводити екстракцію, а збільшення терміну екстракції не призводить до збільшення кількості екстрактивних речовин та є нераціональним. Заявлений спосіб здійснюють наступним чином. Стовпчики з приймочками кукурудзи звичайної висушують, подрібнюють та екстрагують 40 % спиртом при температурі 80-90 °C при загальному співвідношенні сировини:екстрагент 1:1. Екстракцію проводять протягом 2 годин при постійній температурі, а шрот для найбільш повного вилучення біологічно активних речовин піджимають. Надосадову рідину відфільтровують. В результаті здійснення заявленого способу одержують субстанцію у вигляді рідкого розчину темно-коричневого кольору, солонуватого на смак, з приємним запахом. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. 100 г висушених, подрібнених стовпчиків з приймочками завантажили у екстрактор і залили 40 % спиртом етиловим при співвідношенні сировина:екстрагент 1:1. Сировину екстрагували на водяній бані протягом 2 години при температурі 80-90 °C. Одержаний екстракт піддали фільтрації на мембранному фільтрі. Вихід екстракту склав 100 мл. Приклад 2. З метою вивчення специфічної фармакологічної активності субстанції стовпчиків з приймочками, одержаної за заявленим способом, вивчали її кровоспинну дію на моделі різаної рани матки у білих щурів-самок. Досліди виконано на 15 безпородних білих щурах-самках масою 175,2±4,8 г, що методом випадкової вибірки були розподілені за трьома групами по 5 тварин у кожній. Тварини першої групи (контроль) протягом 3 діб щоденно 1 раз на добу отримували дистильовану воду в дозі 1 мл/кг, яку вводили у шлунок через спеціальний металічний зонд. Тварини другої та третьої груп протягом 3 діб щоденно 1 раз на добу отримували РЕК та перцю водяного екстракт (препарат порівняння) відповідно, що також уводилися щурам у шлунок в дозі 1 мл/кг маси тіла тварини. На 4-ту добу у попередньо наркотизованих (уретан в дозі 1,5 мг/кг, внутрішньоочеревинно) та фіксованих на спеціальному столі за допомогою м'яких джгутів у положенні "лежачи на спині" білих щурів-самок (15 тварин) проводили серединну лапаратомію. Після візуального обстеження внутрішніх органів виділяли матку та наносили стандартну різану рану (розміром 0,7×0,3 см) на шийку матки. Показником гемостатичної ефективності РЕК та препарату порівняння була тривалість кровотечі. Відразу після нанесення рани включали секундомір, фіксуючи початок кровотечі. За допомогою фільтрувального паперу, що накладали на поверхню рани кожні (3-5) с, визначали 2 UA 103779 U 5 момент закінчення кровотечі, відмічаючи відсутність рідкої крові на фільтрувальному папері та зупиняючи секундомір. Достовірність результатів підраховували по відношенню до значень у тварин контрольної групи (інтактні тварини). Вірогідними вважали відмінності при р