Дюбель для ізоляційного матеріалу

Реферат: Дюбель для ізоляційного матеріалу призначений для монтажу тепло- і звукоізоляційних матеріалів, що складається із пластмасового штиря, розміщеного в пластмасовій оболонці, що на своїй зовнішній поверхні має напрямні, розпірні й кріпильні елементи, які розділені на робочі зони, з яких перша передня (торцева) напрямна зона (А) закінчується конусом, а остання зона D сполучного елемента утворює капелюшок, в оболонці (1) над нижньою торцевою напрямною зоною (А) знаходиться середня перехідна розпірна зона (В), а над нею - верхня клинова зона (С), причому середня перехідна розпірна зона (В) за допомогою розривних перемичок (6) з'єднана з верхньою клиновою зоною (С), у якій знаходяться клинові пластинки (7), при цьому оболонка (1) у зоні (В) має розпірний приливок (3), а верхня частина середньої перехідної розпірної зони (В) закінчується напрямною (10), причому пластмасовий штир коротше оболонки (1). UA 105803 C2 (12) UA 105803 C2 UA 105803 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Предметом даного винаходу є дюбель для ізоляційного матеріалу, призначений для кріплення тепло- і звукоізоляційного матеріалу й оболонка якого виконана із пластмаси. Дюбелі для ізоляційного матеріалу застосовуються для монтажу тепло- і звукоізоляційних матеріалів, які призначені для захисту стін будинків з бетону, цегельної або кам'яної кладки й інших матеріалів, зокрема матеріалів, на які потім наноситься шар штукатурки. Відомі дотепер дюбелі для кріплення тепло- і звукоізоляційних матеріалів характеризуються тим, що їхня оболонка у верхній частині оснащена різного роду плоскими фіксуючими елементами, наприклад, у вигляді дисків або шайб, які після закріплення дюбеля для ізоляційного матеріалу контактують із закріпленим матеріалом. Однак, ці елементи виступають над поверхнею закріплених тепло- або звукоізоляційних матеріалів, що утрудняє нанесення штукатурної маси. Цю проблему спробували вирішити в описі винаходу до заявки на патент Німеччини (№ DE 200610032445 20060713), що потім була подана по системі PCT як "Система монтажу ізоляційних плит і спосіб закріплення ізоляційних плит" (WO 2007ЕР05676 20070627). Відповідно до предмета винаходу, оболонка, що на одному кінці закінчується капелюшком, формує розпірний дюбель. З боку капелюшка в оболонку введено розпірний штир, що формує штифт, що закінчується головкою. Істотною ознакою даного технічного рішення є те, що в нижній частині головки штифта розміщена ріжуча крайка, що призначена для розрізування з'єднання між капелюшком і оболонкою. Крайка виконана таким чином, що при повному входженні розпірного штиря в оболонку й поглибленні головки розпірного штиря у капелюшок відбувається поділ капелюшка й оболонки. Це дозволяє капелюшку пройти крізь вбитий розпірний штир і забезпечити певний невеликий зазор, що позначається поглибленням у головці розпірного штиря, а також вдавлення капелюшка в ізоляційний матеріал, що закріплюється, що забезпечує вирівнювання поверхні. Завдяки цьому полегшується задача покриття закріпленого ізоляційного матеріалу штукатурною масою. Хоча у відомому винаході успішно вирішена проблема шліфування поверхні стін, це призводить, однак, до ослаблення кріплення капелюшка, що вставлений в матеріал без належної напруги, тому що він закріплений в матеріалі тільки за допомогою нанесеної штукатурної маси й головки штифта. Це призводить до ослаблення міцності з'єднання ізоляційного матеріалу зі стіною. Відповідно до опису винаходу до заявки на Європейський патент EP 1318250 "Дюбель і спосіб для монтажу ізоляційних плит" (опубліковано 11.06.2003 p., патентний бюлетень 2003/24), оболонка, що закінчується на одній стороні капелюшком, утворює розпірний сполучний елемент. З боку капелюшка в оболонку вводиться розпірний штир. Істотною ознакою даного винаходу є те, що нижня поверхня капелюшка спирається на верхню частину сполучного диска й підчас монтажу просувається усе глибше, що забезпечує можливість регулювання загальної довжини сполучного елемента й сприяє прихованню диска в ізоляційному матеріалі. Проблеми, що мають місце при з'єднанні ізоляційного або звуковбирного матеріалу з підлягаючої ізоляції стінкою вирішені за рахунок ознак пропонованого винаходу. Предметом винаходу є дюбель для ізоляційного матеріалу, призначений для монтажу тепло- і звукоізоляційних матеріалів. Він працює як пластмасовий штир, що розміщений в оболонці, виконаній із пластмаси, й складається з голівки й втулки. На зовнішній поверхні оболонка містить напрямні, розпірні й кріпильні елементи. Дюбель для кріплення тепло- і звукоізоляційних матеріалів являє собою пластмасовий штир, що розміщений у виконаній із пластмаси оболонці, що на своїй зовнішній поверхні має напрямні, розпірні й кріпильні елементи, які розділені на окремі робочі зони, з яких перша передня (торцева) напрямна зона А закінчується конусом, а остання зона D сполучного елемента формує капелюшок. Дюбель характеризується тим, що в оболонці над торцевою напрямною зоною А розміщена середня перехідна розпірна зона В, а над нею - верхня клинова зона C, причому середня перехідна розпірна зона В за допомогою розривних перемичок з'єднана з верхньою клиновою зоною C, у якій розміщені клинові пластинки 7. Крім того у зоні В оболонка має розпірний приливок. Верхня частина середньої перехідної розпірної зони В закінчується напрямною. У цьому випадку довжина пластмасового штиря менше довжини оболонки. Дюбель відповідно до винаходу оснащений елементами, які забезпечують його ефективну фіксацію не тільки в основі, але й у матеріалі, що закріплюється. За рахунок пропонованої конструкції дюбеля поверхня тепло- і звукоізоляційного матеріалу після його закріплення не має виступаючих частин, що дозволяє нанести на неї штукатурку або відповідну штукатурну масу. Це забезпечується за рахунок того, що в пропонованому дюбелі передбачена перехідна 1 UA 105803 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 розпірна зона В, що після вставки (розміщення) оболонки й повного вдавлення або вгвинчування у її середину пластмасового штиря, входить у верхню клинову зону C, за рахунок чого забезпечується її фіксація й скорочення довжини сполучної оболонки, а також вдавлення капелюшка оболонки в матеріал, що закріплюється. У процесі монтажу перемички розриваються й клинові пластинки в зоні C розпираються, за рахунок чого забезпечується вигинання й заклинювання клинових пластинок в ізоляційному матеріалі, що закріплюється. Це сприяє стабілізації й надійній фіксації сполучного елемента. Таким способом забезпечується необхідна твердість стопорного капелюшка. В остаточному підсумку пропонований, відповідно до винаходу, дюбель для ізоляційних матеріалів ефективно закріплює відповідний матеріал і одночасно сприяє зменшенню часу на виконання монтажних робіт. Нижче сутність предмета винаходу пояснена за допомогою представлених на фігурах прикладів виконання, на яких представлені: Фіг. 1 - поздовжній розріз дюбеля, закріпленого в монтажному матеріалі; Фіг. 2 - поперечний розріз оболонки дюбеля в місці, де розміщені перемички; Фіг. З - поздовжній розріз сполучного елемента перед введенням пластмасового штиря; Фіг. За - верхня частина дюбеля, вигляд збоку перед забиванням пластмасового штиря; Фіг. 4 - поздовжній розріз верхньої частини дюбеля після вбивання пластмасового штиря; Фіг. 4а - верхня частина сполучного елемента, вигляд збоку після монтажу. Як показано на фігурах, дюбель для ізоляційного матеріалу виконаний з оболонки, по поверхні якої розподілені напрямні, розпірні й кріпильні елементи. Вони утворюють чотири робочі зони: зона А - нижня, передня (торцева) напрямна зона, що закінчується конусом і яка одночасно формує нижню розпірну зону; зона В - середня перехідна розпірна зона, що визначає довжину дюбеля й має розпірний приливок; зона C - верхня клинова зона, що фіксує сполучний елемент у матеріалі й формує нижню поверхню капелюшка й у якій розміщені клинові пластинки; зона D - капелюшок. Нижня зона А оболонки 1 - передня напрямна зона - за формою подібна до усіченого конуса 2, форма якого злегка загострена, що сприяє більш легкому введенню оболонки 1 у нижню поверхню. Над нею розміщена середня перехідна розпірна зона В оболонки 1, що впливає на положення дюбеля і яка оснащена розпірним припливом 3. Після повного вдавлення або вгвинчування розпірного штиря 4 в оболонку 1 розпірний приливок 3 заглиблюється в наступну зону C, що обумовлює скорочення довжини оболонки 1 сполучного елемента й сприяє поглибленню капелюшка 5 у основу закріпленого ізолюючого або звуковбирного матеріалу, у результаті чого забезпечується одержання гладкої поверхні. Потім відбувається розрив перемичок 6 і розпирання клинових пластинок 7, що знаходяться у цій зоні, в результаті чого сполучний елемент фіксується в закріпленому матеріалі. Завдяки тому, що в зоні C, що постійно з'єднана із зоною D, розміщені клинові пластинки 7, після їхньої розбіжності, що відбувається в момент закріплення сполучного елемента, утворюються дві протилежні площини, які заклинюють розділені зони ChDb ізоляційному матеріалі. Нижня поверхня 8 капелюшка 5 і бічна поверхня 9 клинових пластинок 7 заглиблюються в ізоляційний матеріал. Ефективність закріплення додатково забезпечується наявністю розпірного приливку 3, що розміщений у верхній частині зони В и з'єднаний з напрямною 10, що забезпечує регулювання і належне розпирання клинових пластинок 7. Закріплення дюбеля засноване на тому, що оболонка 1 сполучного елемента або оболонка 1 із вставленим розпірним штирем 4 вводиться у висвердлений в основі отвір і в закріплений матеріал. У процесі введення оболонки або вбивання розпірного штиря 4 в оболонку 1 до його кінцевого положення працюють всі розпірні, клинові й кріпильні елементи, розподілені на окремі робочі зони. На першій стадії, після проходження через ізоляційний матеріал, конус 2 вводиться в отвір, виконаний у кладці. Потім зона А розпирається в отворі, виконаному в кладці, після цього перемички 6 розриваються, клинові пластинки 7 за допомогою напрямної 10 насуваються на розпірний приплив, що приводить до розбіжності клинових пластинок 7. Таким способом зона А фіксується в отворі в кладці, одночасно це приводить до заклинювання з'єднаних зон ChDb ізоляційному матеріалі, а також утоплення верхньої частини капелюшка 5 в ізоляційний матеріал. Перелік елементів: 1 - оболонка 2 - конус 2 UA 105803 C2 5 10 15 20 3 - розпірний приливок 4 - пластмасовий штир 5 - капелюшок 6 - перемичка 7 - клинові пластинки 8 - нижня поверхня 9 - бічна поверхня 10 – напрямна ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Дюбель для ізоляційного матеріалу, призначений для монтажу тепло- і звукоізоляційних матеріалів, що складається із пластмасового штиря, розміщеного в пластмасовій оболонці, що на своїй зовнішній поверхні має напрямні, розпірні й кріпильні елементи, які розділені на робочі зони, з яких перша передня (торцева) напрямна зона (А) закінчується конусом, а остання зона D сполучного елемента утворює капелюшок, який відрізняється тим, що в оболонці (1) над нижньою торцевою напрямною зоною (А) знаходиться середня перехідна розпірна зона (В), а над нею - верхня клинова зона (С), причому середня перехідна розпірна зона (В) за допомогою розривних перемичок (6) з'єднана з верхньою клиновою зоною (С), у якій знаходяться клинові пластинки (7), при цьому оболонка (1) у зоні (В) має розпірний приливок (3), а верхня частина середньої перехідної розпірної зони (В) закінчується напрямною (10), причому пластмасовий штир коротше оболонки (1). 3 UA 105803 C2 Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4