Спосіб комплексної психотерапії розладів адаптації у осіб, які пережили екстремальні події

Спосіб комплексної психотерапії розладів адаптації у осіб, які пережили екстремальні події, з використанням різноспрямованих психотерапевтичних методик, який відрізняється тим, що у доповнення до комплексу методик когнітивноповедінкової психотерапії, який складається із методики раціонально-емоційної терапії Елліса та методик моделюючої терапії, призначають метод прогресивної м'язової релаксації за Е. Джекобсоном. Корисна модель відноситься до медицини, точніше - психіатрії та психотерапії і може бути застосована під час проведення терапії та реабілітації хворих на розлади адаптації (РА), які пережили різні екстремальні події. З усіх нозологічних форм, що виникають внаслідок впливу чинників екстремальних подій, таких як гостра стресова реакція, ПТСР, депресивні і тривожні розлади, зловживання психоактивними речовинами та ін., найменш вивченими залишаються розлади адаптації. При цьому розлади адаптації вважаються дуже поширеними порушеннями психіки, особливо серед амбулаторних пацієнтів (від 5 до 20%) [J Strain et al., 1998]. їх клінічну картину можуть становити симптоми, що складають основу афективних розладів (в першу чергу, депресивних і тривожних). Також вона може сполучатися з порушеннями поведінки. Емоційні і поведінкові порушення тісно пов'язані з тими неадаптивними когнітивними судженнями, які виникли внаслідок дії чинників екстремальних подій і спричиняють негативний вплив на особистість постраждалих осіб, посилюючи травматичний ефект та сприяючи хронізації розладів адаптації. Тому використання когнітивно-поведінкової психотерапії при лікуванні хворих на РА є ефективним і доцільним. Але хворі часто пред'являють скарги соматичного характеру, які інколи становлять основу клінічної картини РА. Відомо, що методи релаксації дуже добре сприяють усуненню таких негативних ознак і є ефективними. Аналогом корисної моделі є метод когнітивноповедінкової психотерапії, а саме раціональноемотивна терапія А.Елліса (PET), яка довела свою ефективність при лікуванні депресивних розладів, панічних та тривожних станів, обсесивних порушень, психосоматичних захворювань, інших нееротичних розладів [Федоров А.П. Когнитивноповеденческая психотерапия. - СПб: Питер, 2002. - 352с]. Метод PET використовується для виявлення і ідентифікації ірраціональних когнітивних утворень та їх трансформації або заміни на більш реалістичні, логічно обґрунтовані. З метою втілення нових раціональних утворень у життєдіяльність хворого використовується метод моделювання, який навчає пацієнта адаптивним варіантам інтерперсональної поведінки, новим соціальним навичкам. Клінічний досвід показує, що ефективність лікування хворих на РА методами когнітивноповедінкової психотерапії залежить від своєчасності її застосування, тривалості курсу терапії, ступеня особистісного залучення хворого у цей процес, інтенсивності застосування обраних технік та методів. Але цей метод психотерапії не має ніякого впливу на негативні соматичні симптоми, які входять до структури клінічних проявів розладів адаптації. Тому окреме використання когнітивноповедінкової психотерапії є дещо обмеженим і недоцільним. Прототипом корисної моделі є метод прогресивної м'язової релаксації за Е.Джекобсоном [Розенфельд Р. Стресе: природа и лечение. - М.: Медицина, 1985. - 223с], який дає змогу подолати CD CO 5Г 10606 розвиток або усунути деякі негативні соматичні ознаки (насамперед, м'язову напруженість та м'язовий біль), уникнути стану підвищеної вегетативної збудженості, що виявляється у підвищенні артеріального тиску, порушенню акту дихання та серцевої ДІЯЛЬНОСТІ, пперпдрозі і т ін Окрім цього, цей метод допомагає хворому досягти стану "тілесного та емоційного спокою", дозволяє керувати цим станом (а через це взяти контроль над ним) Однак, цей метод не має ніякого впливу на когнітивні патологічні утворення і лише частковий вплив на емоційний стан Тому є очевидним, що окреме використання цього метода психотерапії є недостатнім В основу корисної моделі покладено задачу щодо удосконалення і підвищення ефективності способу комплексної психотерапії розладів адаптації у осіб, які пережили екстремальні події, шляхом використання нового комплексу психотерапевтичних методів, який поєднує методики когнітивно-поведінкової психотерапії (PET та моделюючу терапію) та методику релаксації (прогресивна м'язова релаксація за Е Джекобсоном) Таке комплексне використання методів різних напрямків психотерапії забезпечить прискорення загального процесу одужання, сприятиме скороченню терміну призначення та зменшенню дози фармакологічних препаратів (насамперед, антидепресантів та транквілізаторів), підвищенню або відновленню адаптаційних ресурсів, змінить загальну якість життя хворих на краще та запобігатиме розвитку деяких коморбідних психічних розладів (в першу чергу, депресивних станів) Перевага такого комплексного поєднання полягає у тому, що методи когнітивно-поведінкової психотерапії та методика прогресивної м'язової релаксації виступають у ролі ефективного доповнення один до одного, перекриваючи 'слабкі місця" кожного з них Методика релаксації полегшує процес відбудови терапевтичного альянсу між терапевтом і пацієнтом, цим самим прискорюючи встановлення терапевтичного ефекту від застосування методів когнітивно-поведінкової психотерапії Своєчасне використання релаксаційних технік дозволяє пацієнту "скинути тягар напруження", який утворюється під час роботи з негативними травматичними спогадами та їх інтеграцією до подій теперішнього часу шляхом застосування методик когнітивно-поведінкової психотерапії У деяких випадках, коли хворий не має або особливої довіри до методів когнітивної психотерапії, або відчуває невпевненість, тривогу та паніку щодо звернення до травматичних спогадів, залучення технік релаксації поперед когнітивної психотерапії допомагає встановлювати довірливий невербальний зв'язок між лікарем та пацієнтом та подолати негативний емоційний стан В свою чергу методики когнітивно-поведінкової психотерапії дозволяють прискорити і покращити проведення релаксаційного тренінгу, підвищуючи його ефективність Спосіб виконується таким чином У тих випадках коли терапевтичний альянс між пацієнтом та психотерапевтом легко встановлюється, а також легко відбувається робота з "когнітивними помилками", когнітивно-поведінкова те рапія (PET та моделююча терапія) становить основу психотерапевтичного процесу, а техніка релаксації виступає у ролі доповнення Якщо пацієнт має певні труднощі з встановленням особистісних контактів, виказує недовіру терапевту або відчуває невпевненість, а також тривогу щодо травматичних подій минулого, коли соматичні прояви стресу перебільшують емоційні та КОГНІТИВНІ порушення або ускладнюють роботу з останніми, у цих випадках релаксаційні техніки повинні передувати методам когнітивно-поведінкової психотерапії Курс когнітивно-поведінкової психотерапії у кожному випадку є індивідуальним як за змістом, так і за тривалістю проведення Частота терапевтичних сесій - 2 рази на тиждень, кожна тривалістю від 60 до 90 хвилин Релаксаційний тренінг може бути запропонований як в індивідуальній (у вигляді сеансів самонавчання - 2 рази на добу), так і в груповій формі (2-3 рази на тиждень) Повний курс терапевтичного втручання становить до 2 МІСЯЦІВ Тривалість одного сеансу - від ЗО (індивідуальний) до 60 хвилин (груповий) При використанні корисної моделі КЛІНІЧНО отримуємо заміну помилкових когнітивних утворень на більш раціональні та логічно обґрунтовані, інтеграцію травматичного досвіду та подій минулого із подіями теперішнього часу, адекватне їх сприймання, відтворення відчуття перспективи майбутнього, зменшення або повне усунення відчуття безпорадності та тривоги, подолання негативних соматичних ознак і підвищеної вегетативної збудженості і т ін Приклад Хвора Любов Н , 48 років, діагноз Розлад адаптації Короткострокова депресивна реакція (F 43 20) Заміжня, має двох дітей Звернулась зі скаргами на зниження настрою, постійне відчуття напруги, яке посилюється, коли пацієнтка згадує про травматичні події, відсутність апетиту, порушення сну, постійну слабкість і втомленість, неможливість зосередити увагу, відсутність менструацій Перші жалоби виникли через 2 дні потому, як пацієнтка стала свідком спроби самогубства свого молодшого сина Хлопець випив якісь пігулки і втратив СВІДОМІСТЬ, через що мати викликала швидку допомогу і транспортувала сина до реанімаційного відділення Під час його перебування у лікарні не могла знайти собі місця та заспокоїтись, вважала себе винною Після його виписки напруга не спала, а стала ще більш виразною, хвора стала намагатись передбачити нову спробу до самогубства - пильнувала сина, вщстежувала його вислови та поведінку Через це настрій у неї був постійно знижений На 10 день вищезазначені скарги відмічались вже у повному обсязі Такий стан став помітним не тільки серед найближчих родичів, але і серед колег по роботі, постійна втомленість і незосередженість перешкоджали її працездатності Тому пацієнтка вирішила звернутись за допомогою до невропатолога, який, в решті решт, направив й до психотерапевта На прийомі у нього Любові Н був поставлений діагноз "Розлад адаптації Короткострокова депресивна реакція1 і рекомендований курс психотерапевтичного лікування Пацієнтці було призначено курс (індивідуальні зустрічі) 10606 когнітивно-поведінкової психотерапії у поєднанні із методикою прогресивної м'язової релаксації Психотерапевтичне втручання відбувалось протягом 1,5 МІСЯЦІВ з частотою терапевтичних зустрічей 2 рази на тиждень, тривалістю 1,5 години (ЗО хвилин на релаксацію та 60 хвилин - когнітивноповедінкова терапія) Під час курсу терапії вдалося повністю подолати депресивний стан, усунути симптоми психоемоційної напруги, відновити апе Комп'ютерна верстка А Попік тит і покращити нічний сон, адаптувати пацієнтку до травматичної події Пацієнтка повернулась до звичайного розкладу життя та праці, провела довірливу бесіду зі своїм сином і вони спільно знайшли вирішення його особистих проблем Після виписки з КЛІНІКИ курс когнітивно-поведінкової терапії і релаксації було продовжено протягом ще ОДНОГО 1 МІСЯЦЯ Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності вул Глазунова 1,м Київ-42, 01601