Спосіб стратифікації кардіоваскулярного ризику при неалкогольній жировій хворобі печінки

Реферат: Спосіб стратифікації кардіоваскулярного ризику при неалкогольній жировій хворобі печінки включає загальноклінічні обстеження, ехокардіографічне дослідження серця та ультразвукове дослідження печінки. Додатково проводять оцінку кардіоваскулярного ризику за шкалою SCORE у балах і визначають пацієнтів з високим та з помірно підвищеним сумарним ризиком; проводять ультразвукове дослідження загальних сонних артерій з визначенням товщини комплексу інтима-медіа та визначають концентрацію адипонектину у сироватці крові як гормону жирової тканини з антиатерогенними властивостями; визначають генетичні варіанти поліморфного гена рецептора адипонектину 2 (ADIPOR2 (rs 767870)) та за результатами прогнозують ризик розвитку кардіоваскулярних подій. UA 76269 U (54) СПОСІБ СТРАТИФІКАЦІЇ КАРДІОВАСКУЛЯРНОГО РИЗИКУ ПРИ НЕАЛКОГОЛЬНІЙ ЖИРОВІЙ ХВОРОБІ ПЕЧІНКИ UA 76269 U UA 76269 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до терапії (гастроентерології), ендокринології, кардіології та може бути використана для оцінки ступеня ризику розвитку серцево-судинних захворювань у пацієнтів на неалкогольну жирову хворобу печінки з урахуванням особливостей їх генотипу. За сучасним рівнем розвитку проблеми відомо, що перебіг неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) може супроводжуватися ризиком розвитку серцево-судинних ускладнень, що дозволяє розглядати печінку не лише як орган-мішень при інсулінорезистентності (IP), але й як медіатор розвитку атеросклерозу. Підтвердженням цього є високі показники летальності при НАЖХП, які свідчать про те, що "жирна" печінка може виступати незалежним чинником ризику розвитку кардіоваскулярних подій [Schindhelm R.K. Alanine aminotransferase predicts coronary heart disease events: a 10-year follow-up of the Hoorn Study /R.K.Schindhelm, J.M.Dekker, G.Nijpels // Atherosclerosis.-2007. - V.191. - P.391-3962, 6:]. Тому недооцінка кардіоваскулярного ризику (КВР) при НАЖХП унеможливлює адекватний вибір тактики лікування, може призводити до прогресування захворювання та розвитку кардіоваскулярних подій, що потребує удосконалення алгоритму ведення цієї категорії хворих з прийняттям заходів для мінімізації ризику розвитку серцево-судинних ускладнень - від легких, які не проявляються клінічно, до тяжких кардіоваскулярних катастроф. Найбільш близьким аналогом за суттю та результатами (прототипом) є відомі дослідження (Долженко М.М., Базилевич А.Я. Вплив неалкогольної жирової хвороби печінки на перебіг ішемічної хвороби серця за даними дворічного спостереження // Український медичний часопис. - 2010. - № 3. - с. 32-46). У дослідженнях брали участь 315 пацієнтів, яких за результатами обстеження розділили на дві групи: основна - 214 пацієнтів, у яких було верифіковано ІХС та супутню НАЖХП, контрольна - 101 хворий з ІХС без супутньої НАЖХП. Групи не відрізнялися за віком пацієнтів, співвідношенням статей, наявністю передопераційних супутніх захворювань. Усім пацієнтам, окрім загальноклінічних обстежень (загальний огляд, електрокардіографія, біохімічний аналіз крові, холтерівське моніторування ЕКГ), було проведено ехокардіографічне дослідження серця, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, коронаровентрикулографію та мультиспіральну комп'ютерну томографію (МСКТ). Верифіковано ІХС та ІХС із супутніми НАЖХП або неалкогольним стеатогепатитом. МСКТ проводили до операції та через 2 роки (перевірка функціонального стану шунтів). НАЖХП діагностували, порівнюючи щільність паренхіми печінки зі щільністю селезінки при проведенні МСКТ. Використовуючи статистичні методи, досліджують вплив НАЖХП на розвиток ІХС. В ході дослідження було встановлено, що у пацієнтів ІХС з супутньою НАЖХП втричі частіше спостерігаються ознаки ЦД 2-го типу та МС, удвічі частіше - ГХ та у 4 рази частіше 2 ожиріння (ІМТ більш 30 кг/м ), ніж у пацієнтів без НАЖХП. За даними дворічного спостереження, показано, що загальна смертність у пацієнтів з ІХС та НАЖХП перевищує більш ніж у 3 рази аналогічний показник хворих з наявністю тільки ІХС, що пояснюється розвитком та/або прогресуванням поліорганної патології за рахунок негативного впливу НАЖХП. Отримані дані у наведених дослідженнях про те, що наявність НАЖХП значною мірою пов'язана із підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань (ВШ=3,208; 95 % ДІ 1,4-2,1; Р