Спосіб діагностики ступеня важкості синдрому неспокійних ніг у хворих з діабетичною полінейропатією

Реферат: Спосіб ранньої діагностики та диференціації синдрому неспокійних ніг з полінейропатією у хворих на цукровий діабет 2 типу включає іммобілізаційний тест (IT) з використанням системи реєстрації електроміограми (ЕМГ). Додатково використовують турно-амплітудний аналіз, заснований на співвідношенні кількості поворотів (турнів) інтерференції ЕМГ до середньої амплітуди інтерференційної кривої, точки залежності яких на графіку утворюють турноамплітудну "хмару", що може змінювати величину залежно від кількості рухів кінцівками. UA 108040 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СТУПЕНЯ ВАЖКОСТІ СИНДРОМУ НЕСПОКІЙНИХ НІГ У ХВОРИХ З ДІАБЕТИЧНОЮ ПОЛІНЕЙРОПАТІЄЮ UA 108040 U UA 108040 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме неврології та ендокринології, і може бути використана для діагностики синдрому неспокійних ніг (СНН) у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу, ускладнений полінейропатією. Синдром Екбома або СНН - захворювання, що належить до групи рухових розладів, є актуальною проблемою медицини та характеризується непереборним бажанням рухати ногами з метою полегшення неприємних відчуттів. СНН присвячено багато робіт, виявлені окремі варіанти синдрому, встановлені "маскуючі" стани, які нагадують СНН, зокрема діабетична поліневропатія (ДПН), проте він надалі залишається "тіньовим" феноменом, про який мало відомо, і тому не проводиться адекватне лікування. Слід зазначити, що скарги на біль, неприємні відчуття, неспокій в ногах наявні і у хворих з ДПН, у частини з яких стандартна терапія больового синдрому при поліневропатії не дає бажаного ефекту. Ймовірно, така резистентність до лікування зумовлена власне СНН, поєднаного з ДПН. Тому так необхідна чітка діагностика СНН у хворих з ДПН з метою призначення адекватної терапії, а цим самим покращення якості життя пацієнтів. Відомий спосіб діагностики СНН за критеріями Міжнародної дослідницької групи із вивчення СНН, а саме: 1) непереборна потреба рухати ногами з метою полегшення неприємних відчуттів у них; 2) симптоми наростають або погіршуються під час спокою; 3) неприємні відчуття частково або повністю усуваються при рухах; 4) потреба в русі або неприємні відчуття погіршуються, або виникають тільки вночі [Экстрапирамидные расстройства. Руков. по диагностике и лечению / Под ред. В.Н. Штока, И.Л. Ивановой-Смоленской, О.С. Левина. - М.: МНДпрессипформ, 2002. 608 с.]. Слід відзначити, що у пацієнтів з ДПН можуть бути досить подібні скарги або їх еквіваленти, що затруднює діагностику СНН та диференціальну діагностику між ДПН та СНН. Також відомий спосіб діагностики СНН за допомогою полісомнографії, яка включає безперервний моніторинг великої кількості біологічних змін під час нічного сну. Для стандартного тесту пацієнт приходить до лабораторії сну ввечері за 1-2 години до сну, щоб кілька каналів даних могли бути записані до засинання. У ході дослідження, поверхневі електроди накладаються на обличчя і волосисту частину голови та посилають електричні сигнали на вимірювальне обладнання. Навколо грудей і живота розміщуються ремені, які визначають стан дихання. На палець верхньої кінцівки приєднується пульсоксиметр, який вимірює рівень сатурації киснем капілярної крові. Дослідження включає наступні методики: електроенцефалограма - для вимірювання та оцінки мозкової активності; електроміографія (НМГ) дослідження м'язової активності, а саме: посмикувань, скреготіння зубами, періодичні рухи кінцівками; електроокулографія використовується для запису рухів очима, які відіграють важливу роль у визначенні різних стадій сну, зокрема REM-фази; електрокардіограма - запис частоти серцевих скорочень і ритму; носові датчики для запису повітряного потоку; мікрофон - для запису хропіння. Даний метод діагностики є багатофункціональним, проте в діагностиці СНН немає необхідності у всіх вищеперерахованих методиках. Недоліки полісомнографії полягають в тому, що для дослідження вимагається спеціальне діагностичне обладнання та приміщення (лабораторія сну) та спеціальні навички, отже не може бути рекомендованим для широкого загалу лікарів неврологів та ендокринологів. Найбільш близьким та вибраним за прототип методом діагностики СНН є іммобілізаційний тест (IT) з використанням системи реєстрації електроміограми (ЕМГ). Даний тест проводиться ввечері перед сном впродовж однієї години після іммобілізації хворому, який лежить на кушетці і якого просять якомога менше рухатися. Система реєстрації ЕМГ складається з електродів, що відводять потенціали м'язу, посилювача цих сигналів і реєструючого пристрою. При реєстрації ЕМГ використовують біполярне відведення поверхневими електродами, їх фіксують на шкірі над ділянкою рухової точки м'язу (m. extensor digitorum brevis). На шкіру досліджуваного над гомілково-ступневим суглобом накладають електрод заземлення. Різниця потенціалів від електродів подається на вхід посилювача напруги. Верхня смуга пропускання посилювача становить 10000 Гц, нижня - 2-10 Гц. Швидкість розгортки запису складає 2 мс/см. Великий розмір і віддаленість від м'язової тканини поверхневих електродів дозволяє реєструвати сумарну активність м'язів, тобто інтерференцію потенціалів дії багатьох м'язових волокон. Кожне скорочення на інтерференційній кривій, що відповідає тильному згинанню пальців стопи, вважається як один періодичний рух кінцівкою (ПРК). Мри наявності від 10 до 20 ПРК за годину хворому діагностується легка форма СНН, 20-50 ПРК - помірна; >50 ПРК - важка форма СНН [Jacques Montplaisir. Immobilization tests and periodic leg movements in sleep for the diagnosis of restless leg syndrome. /Movement Disorders.-1998. - № 13. - P. 324-329]. 1 UA 108040 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Проте валідна інтерпретація результатів звичайної інтерференційної кривої ЕМГ є досить громіздкою за часом у зв'язку з "ручним" підрахунком кількості ПРК. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити даний метод діагностики шляхом проведення турно-амплітудного аналізу інтерференційної поверхневої ЕМГ для забезпечення в максимально короткі терміни діагностики СНН у даної когорти пацієнтів, проведення диференційованої діагностики причин патологічної аферентації в нижніх кінцівках, зокрема ДПН або поєднання ДПН і СНН, що призводить до періодичних рухів ногами. Задача корисної моделі вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, додатково використовують турно-амплітудний аналіз, заснований на співвідношенні кількості поворотів (турнів) інтерференції ЕМГ до середньої амплітуди інтерференційної кривої, точки залежності яких на графіку утворюють турно-амплітудну "хмару", що може змінювати величину залежно від кількості рухів кінцівками. Точки залежності амплітуди від частоти турнів на графіку утворюють турно-амплітудну "хмару", яка може змінювати величину залежно від кількості рухів кінцівками та зміщуватися на заданій площині залежно від патології, а саме: при ураженні мотонейронів група точок "хмари" зміститься в сторону більшої амплітуди і меншої частоти (верхній лівий кут графіка); при первинному м'язовому ураженні точки змістяться в сторону високих частот, але низької амплітуди (нижній правий кут). В нормі точки розташовуються у лівому сегменті графіка, ближче до нижнього кута. Кожна точка турно-амплітудної "хмари" відповідала рухові кінцівкою за певний проміжок часу (3,5 с) (Фіг. 1). Використання способу кількісної оцінки суб'єктивних проявів СНН, що заявляється, ілюструється графіками і прикладами конкретного здійснення. На Фіг. 1. наведено турно-амплітудний аналіз ПЗО при проведенні іммобілізаційного тесту, на Фіг. 2 - турно-амплітудний аналіз хворого М., 1973 р.н., при проведенні іммобілізаційного тесту, на Фіг. 3 - турно-амплітудний аналіз хворої Л., 1961 р.н., при проведенні іммобілізаційного тесту. Приклад 1 Хворий М., 1973 р.н., перебував на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні з 20.05.13 р. по 30.05.13 р. з діагнозом: Цукровий діабет 2 типу, інсулінопотребуючий, середньої важкості, стадія декомпенсації. Діабетична поліневропатія, ПА стадія (медична карта стаціонарного хворого № 960913). При госпіталізації пред'являв скарги на неприємні відчуття в нижніх кінцівках у вигляді болю, "повзання мурашок", які виникали в стані спокою, частіше ввечері і вночі, що зменшувались при рухах ніг; крім того турбувало порушення сну. За критеріями Міжнародної дослідницької групи з СНН діагноз СНН у пацієнта може вважатися сумнівним, оскільки відсутні мимовільні рухи. При проведенні IT із використанням стандартної оцінки інтерференційної ЕМГ у хворого було виявлено 14 ПРК за годину і при наявності чітко окреслених критеріїв СНН могло б відповідати легкому ступеню важкості СНН. При проведенні IT із використанням турноамплітудного аналізу отримано "хмару", інтенсивність і розташування якої на заданій площині відрізнялись від даних ПЗО (Фіг. 2). Приклад 2 Хвора Л., 1961 р.н., перебувала на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному відділенні Івано-Франківської обласної клінічної лікарні з 10.02.13 р. по 19.02.13 р. з діагнозом: Цукровий діабет 2 типу, інсулінонепотребуючий, середньої важкості, стадія декомпенсації. Діабетична поліневропатія, ІІА стадія (медична карта стаціонарного хворого № 286513). При госпіталізації пред'являла скарги на неприємні відчуття в нижніх кінцівках у вигляді поколювання, затерпання, болю, відчуття "повзання мурашок", які виникали в стані спокою, переважно ввечері і вночі й змушували хвору змінювати положення ніг, рухати ногами, що іноді призводило до прокидання під час сну. За основними та додатковими критеріями Міжнародної дослідницької групи з СНН у пацієнтки запідозрено СНН І. При проведенні IT із використанням турно-амплітудного аналізу виявлена "хмара" з вираженою інтенсивністю, хоча із таким же положенням на площині як і при ДПН без підтвердженого СНН (Фіг. 3). Подібні за інтенсивністю "хмари", зображені на Фіг. 2, отримано у 23 хворих на ЦД 2 тину, ускладнений ДПН, та у 18 хворих на ЦД 2 типу, ускладнений ДПН та СНН, зображені на Фіг. 3. Корисну модель можна вважати додатковим методом діагностики СНН у хворих на ЦД 2 типу, ускладнений ДПН, який доповнює запропоновані раніше критерії діагностики СНН за даними IT. Використання турно-амплітудного аналізу даних ЕМГ при проведенні IT дозволяє в 2 UA 108040 U максимально короткі терміни дослідження діагностувати СНН у даної когорти пацієнтів, провести диференційовану діагностику між ДПН та СНН, коморбідне ДПН, у хворих на ЦД 2 типу. В подальшому це дасть можливість оцінити ефективність схем лікування, що покращуватиме якість життя хворих з даною патологією. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб ранньої діагностики та диференціації синдрому неспокійних ніг з полінейропатією у хворих на цукровий діабет 2 типу, що включає іммобілізаційний тест (IT) з використанням системи реєстрації електроміограми (ЕМГ), який відрізняється тим, що додатково використовують турно-амплітудний аналіз, заснований на співвідношенні кількості поворотів (турнів) інтерференції ЕМГ до середньої амплітуди інтерференційної кривої, точки залежності яких на графіку утворюють турно-амплітудну "хмару", що може змінювати величину залежно від кількості рухів кінцівками. 3 UA 108040 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4