Спосіб лікування рецидиву механічної жовтяниці

Реферат: Спосіб лікування рецидиву механічної жовтяниці включає пункцію жовчної протоки під рентгента УЗ-контролем, підведення пункційної голки до торцевого отвору стента і відновлення його прохідності. Крізь пункційну голку уводять провідник, голку видаляють, по провіднику уводять діагностичний катетер, виконують холангіографію, провідник проводять крізь стент в отвір кишки, видаляють діагностичний катетер, виконують реканалізацію стента за допомогою введення по провіднику в його просвіт балонного катетера і наступного роздування балона, видаляють балонний катетер і виконують контрольну холангіографію діагностичним катетером. UA 108534 U (12) UA 108534 U UA 108534 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується малоінвазивної хірургії, зокрема рентгенхірургії, і може бути використана для відновлення прохідності біліарних стентів. Зазвичай механічну жовтяницю пухлинного ґенезу лікують наступними методами: відкритим порожнинним оперативним, ендоскопічним або рентгенхірургічним втручаннями. Малоінвазивні способи, які виконують, дозволяють відновити просвіт ураженої ділянки жовчної протоки і купірувати біліарну гіпертензію, але їх недоліком є можливість в наступному закриття отвору стента (пророщення або стискання стента пухлиною, закупорювання жовчними конкрементами) з розвитком рецидиву механічної жовтяниці, яка потребує додаткового лікування. Зазвичай воно включає оперативне, ендоскопічне або повторне рентгенхірургічне лікування. При цьому при виконанні порожнинної операції часто неможливо передбачити кінцевий результат, а саме можливість накладення біліодигестивного анастомозу, оскільки пухлинний процес може бути неоперабельним. В разі виконання ендоскопічного втручання необхідне видалення нефункціонуючого стента з заміною його на новий стент. Останнє не завжди можливе технічно та занадто дороге. Відомий спосіб рентгенхірургічного лікування рецидивної механічної жовтяниці (удосконалений метод Лундерквіста), який описано в статті Burcharth F. A new endoprosthesis for nonoperative intubation of the biliary tract in malignant obstructive jaundice (Surgery, Gynecology&Obstetrics. - 1978. - Vol. 146. - P. 76-78). Він включає пункцію жовчної протоки під рентген- та УЗ-контролем, проведення провідника крізь уражену протоку в просвіт кишки, заведення діагностичного катетера, виконання контрольної холангіографїї, видалення діагностичного катетера, відновлення просвіту протоки встановленням до неї стента. Спосіб дозволяє відновити просвіт ураженої ділянки жовчної протоки і купірувати біліарну гіпертензію. Але тривале знаходження стента в просвіті ураженої ділянки жовчної протоки призводить до закриття просвіту стента (внаслідок пророщення, стискання стента пухлиною, формуванням жовчних конкрементів і т.д.) і необхідності відновлення його прохідності. Недоліком зазначеного способу в лікуванні описаного ускладнення є імовірність проведення провідника з холангіодренажем поза нефункціонуючим стентом. При цьому відновлюється просвіт ураженої ділянки протоки, але сам стент залишається в протоці як стороннє тіло, яке не тільки не несе функціонального навантаження, але і частково перекриває отвір протоки. Це призводить до необхідності хірургічного видалення стента і повторного встановлення нового м з високими матеріально-технічними затратами. Це також збільшує травматичність втручання та терміни перебування хворого в клініці. При цьому не виникає необхідності у застосуванні додаткового стента, яке несе значні матеріальні та соціальні витрати. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб, описаний в статті Gibson R.N. Biliary endoprosthesis blockage: clearance using a 22-gauge needle (technical note). - AJR. -1986. - V. 147. - P. 404-405. Він включає пункцію жовчної протоки під рентген- та УЗ-контролем, підведення пункційної голки до торцевого отвору стента і відновлення його прохідності шляхом промивання отвору стента сильним струменем стерильної рідини. Спосіб дозволяє відновити прохідність стента, але під час виконання цього втручання можливе ушкодження стінок внутрішньопечінкової жовчної протоки, навіть до їх розриву. В основу корисної моделі поставлена задача створення малотравматичного, малозатратного способу лікування рецидиву механічної жовтяниці, який дозволяє купірувати біліарну гіпертензію, не ушкоджуючи додатково стінок внутрішньопечінкових проток. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування рецидиву механічної жовтяниці, який включає пункцію жовчної протоки під рентген- та УЗ-контролем, проведення пункційної голки до торцевого отвору стента і відновлення його прохідності, згідно з корисною моделлю, крізь пункційну голку уводять провідник, голку видаляють, по провіднику уводять діагностичний катетер, виконують холангіографію, провідник проводять крізь стент в отвір кишки, видаляють діагностичний катетер, виконують реканалізацію стента за допомогою введення по провіднику в його просвіт балонного катетера і наступного роздування балона, видаляють балонний катетер і виконують контрольну холангіографію діагностичним катетером. Відновлення просвіту нефункціонуючого стента за допомогою проведення в нього провідника з балонним катетером дозволяє усунути причину рецидиву механічної жовтяниці відсутність прохідності протоки зі стентом, не створюючи підвищеного тиску в жовчній протоці за рахунок введення в неї сторонньої рідини, як це відбувається в способі-прототипі. Балонний катетер роздувають безпосередньо в стенті, який перешкоджає травмуванню (розриву) протоки. Суть корисної моделі пояснюють креслення. Фіг. 1 початковий етап операції, момент пункції жовчної протоки та виконання діагностичної холангіографії; Фіг. 2 - момент реканалізації біліарного стента; 1 UA 108534 U 5 10 15 20 25 Фіг. 3 - спосіб лікування рецидиву механічної жовтяниці: а- вихідна холангіограма (до втручання); б - момент реканалізації не функціонуючого стента провідником; в - момент роздування балонного катетера в просвіті стента. На кресленнях прийняті наступні позначення: печінка 1, жовчна протока 2, голка 3 для пункції протоки 2, біліарний стент 4, дванадцятипала кишка 5, провідник 6, балонний катетер 7. Докладний опис способу наведено на прикладі його реалізації в клініці. Клінічний приклад. Хвора А., 79 років (історія хвороби № 6511) госпіталізована в клініку ДУ "ІЗНХ ім. В.Т. Зайцева НАМНУ" 07.12.2014 в ургентному порядку зі скаргами на помірні болі в правому підребер'ї, шкіряне свербіння, жовтяницю шкірних покривів і склер, кал сірого кольору. В анамнезі (у січні 2014 р.) - антеградне ендобіліарне стентування холедоху з приводу р7аку головки підшлункової залози, що ускладнений гострою механічною жовтяницею. У зв'язку з рецидивом механічної жовтяниці (загальний білірубін при надходженні 368 мкмоль/л) хворій в ургентному порядку виконане повторне рентгенхірургічне втручання антеградне черезшкірне черезпечінкове холангіодренування (Фіг. 3, а), під час якого виявлене порушення прохідності (оклюзія) біліарного стента. Під рентгенконтролем провідник проведений крізь нефункціонуючий стент в просвіт дванадцятипалої кишки (Фіг. 3, б) з наступною його реканалізацією і відновленням прохідності стента шляхом роздування в його просвіті балонного катетера (Фіг. 3, в). У задовільному стані хвора виписана із клініки 15.12.2014 під нагляд дільничного лікаря. Рівень білірубіну на момент виписки складав 87 мкмоль/л. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє купірувати біліарну гіпертензію, не ушкоджуючи додатково стінок внутрішньопечінкових проток, і при цьому зменшити травматичність способу за рахунок виконання операції без відкритого втручання, навіть під місцевою анестезією. Зменшений також час виконання втручання і час перебування пацієнта в клініці, відпадає необхідність видалення попереднього стента та встановлення на його місце нового, тобто зменшені загальні витрати на лікування. Також під час виконання реканалізації стента, причиною закриття якого було пророщення його пухлиною, з'являється принципова можливість та зручна нагода для виконання біопсії пухлини у разі відсутності патоморфологічного діагнозу. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб лікування рецидиву механічної жовтяниці, який включає пункцію жовчної протоки під рентген- та УЗ-контролем, підведення пункційної голки до торцевого отвору стента і відновлення його прохідності, який відрізняється тим, що крізь пункційну голку уводять провідник, голку видаляють, по провіднику уводять діагностичний катетер, виконують холангіографію, провідник проводять крізь стент в отвір кишки, видаляють діагностичний катетер, виконують реканалізацію стента за допомогою введення по провіднику в його просвіт балонного катетера і наступного роздування балона, видаляють балонний катетер і виконують контрольну холангіографію діагностичним катетером. 2 UA 108534 U 3 UA 108534 U Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4