Спосіб діагностики механічної жовтяниці

Реферат: Спосіб діагностики механічної жовтяниці включає проведення ехографічного дослідження гепатопанкреатодуоденальної зони і біліарної системи. Додатково проводять рентгенівську комп'ютерну томографію з рентгеноконтрастуванням і магнітно-резонансну холангіопанкреатографію. UA 68582 U (12) UA 68582 U UA 68582 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до медицини, а саме до променевої діагностики, і може бути використана в біліарній хірургії для діагностики механічної жовтяниці. Відомий спосіб діагностики механічної жовтяниці шляхом проведення ехографічного дослідження черезшкірної черезпечінкової холангіографії і біліарного дерева та визначення розширення загальної жовчної протоки більш ніж на 8 мм, розширення загальної печінкової протоки, візуалізації позапечінкових і внутрішньопечінкових проток збільшення розмірів жовчного пузиря (Шкроб О. С., Кузін Н. М., Дадвані С. А. Малоинвазивные вмешательства в лечении механической желтухи // Хирургия. - 1998. - № 9. С. 31-36). Відомий спосіб має суттєвий недолік, а саме: низька чутливість і інформативність при наявній у пацієнта аеробілії, кістозних змінах підшлункової залози, доброякісних або злоякісних навколососочкових змін, навколососочкових дивертикулів, деформацій інфільтративнозапального характеру. Найбільш близьким за технічною суттю є спосіб діагностики механічної жовтяниці шляхом проведення чрезшкірної черезпечінкової холангіографії (ЧЧХГ) з пункцією печінки голкою під рентгенологічним контролем і введенням рентгеноконтрастної сполуки в периферичну жовчну протокову систему вище загальної жовчної протоки (Van der Berger M. Y., Bonjier H. I. et al Percutaneous treatment of bile duct stones in patients treated unsuccessfully with endoscopic retrograde procedures // Gastrointest. Endosc. - 2000. - № 4. - P. 418-422). Однак, відомий спосіб має суттєвий недолік, а саме: відносно висока частота ускладнень, інвазивність, наслідком яких є жовчовитікання, жовчний перитоніт, гемобілія, сепсис, внутрішньопечінкові кровотечі, внутрішньопечінкові свищі, гнійний холангіт, підпечінкові абсцеси, піддіафрагмальні абсцеси та ін. - від 3,2 % до 7,9 %; летальність - від 0,3 5 до 0,48 % (Ившин В. Г., Якунин А. Ю., Лукичев О. Д. Чрескожные диагностические и желчевыводящие вмешательства у больных механической желтухой. - Тула, 2000. - 312 с). В основу корисної моделі поставлена задача створення способу діагностики механічної жовтяниці, з проведенням рентгенівської комп'ютерної томографії з рентгеноконтрастуванням і магнітно-резонансної холангіопанкреатографії, використання якого дозволило б значно зменшити інвазивність дослідження, підвищити інформативність та значно зменшити частоту ускладнень та летальність. Поставлена задача способу діагностики механічної жовтяниці вирішується шляхом проведення ехографічного дослідження гепатопанкреатодуоденальної зони і біліарного дерева, згідно з корисною моделлю, додатково проводять рентгенівську комп'ютерну томографію з рентгеноконтрастуванням і магнітно-резонансну холангіопанкреатографію, і при визначенні на рентгенівських томограмах ширини загальної жовчної протоки менше 3 мм протягом не менше 2 мм від сегментарних проток до фатерова сосочка і візуалізації на магнітно-резонансних томограмах сегментарних, дольових і загальної жовчної проток діагностують механічну жовтяницю. Спосіб здійснюється наступним чином, пацієнту з ознаками механічної жовтяниці без спеціальної підготовки проводять ехографічне дослідження гепатопанкреатодуоденальної зони і біліарної системи. На мультиспіральному комп'ютерному томографі проводять рентгеновскую комп'ютерну томографію гепатопанкреатодуоденальної зони з використанням рентгеноконтрастної речовини: болісне введення Омніпака або Томовіста 2-4 мл/сек. На магнітно-резонансному томографі виконують магнітно-резонансну холангіопанкреатографію. При визначенні на рентгенівських томограмах ширини загальної жовчної протоки менше 3 мм на протязі не менше 2 мм від сегментарних проток до фатерова сосочка і візуалізації на магнітно-резонансних томограмах сегментарних, дольових і загальної жовчної проток діагностують механічну жовтяницю. Спосіб ілюструється наступним прикладом. За відомим і заявленим способами обстежено 319 пацієнтів з механічною жовтяницею. Результати обстеження пацієнтів наведено в таблиці. Кількість пацієнтів Чутливість Ускладнення Летальність ЧЧХГ 120 Ехографія 101 Заявлений спосіб 98 100 % 8 (6,7 %) 75 % 0 100 % 0 1 UA 68582 U 5 10 15 20 25 30 35 Пацієнт Н., 1954 р. н., знаходився на лікуванні з приводу механічної жовтяниці. Для діагностики рівня обтурації було проведено ЧЧХГ під контролем УЗД. Так, первинна пункція розширеної правої дольової жовчної протоки була проведена під УЗ-контролем. Далі у протоку було введено рентгеноконтрастну речовину до отримання рентгенологічного зображення внутрішньо- і позапечінкових жовчних проток. Після візуалізації рівня обтурації під час ЧЧХГ, в жовчній протоці було залишено дренаж для декомпресії жовчних проток, а також для попередження внутрішньочеревного жовчовитікання і завершення механічної жовтяниці. Через два тижні, після видалення дренажу, при контрольному УЗД органів черевної порожнини підкапсульно було визначено лінзоподібне накопичення рідини до 20 мм. За даними УЗД підкапсульна гематома. Пацієнт К., 1970 р. н., знаходився на лікуванні з приводу механічної жовтяниці. Для діагностики рівня обтурації було проведено за стандартною методикою УЗД гепатопанкреатодуоденальної зони було встановлено розширення загальної жовчної протоки до рівня голівки підшлункової залози. Точної локалізації рівня обтурації не було візуалізовано. Для уточнення було проведено до обстеження за запропонованим способом. При СКТ з болісним підсиленням було визначено розширення загальної, дольових і внутрішньопечінкових жовчних проток. На рівні голівки підшлункової залози попереду від неї візуалізовано додаткове утворення неоднорідної структури, що накопичувало контраст по периферії, у просвіті жовчної протоки було візуалізовано гіперденсне утворення із чіткими контурами, що не накопичує контраст. При МРТ з МРХПГ було візуалізовано розширені субсегментарні, сегментарні, дольові жовчні протоки і розширена до 12 мм загальна жовчна протока із ділянкою випадіння МР сигналу від жовчі із рівними чіткими контурами 11×15 мм. Попереду від головки підшлункової залози візуалізовано дивертикул дванадцятипалої кишки, що перекривав ділянку огляду при УЗД. За даними запропонованого способу чітко визначено рівень та причину обструкції обтурації загальної жовчної протоки на рівні голівки підшлункової залози, обумовлена жовчнокам'яною хворобою та ускладнена дивертикулом дванадцятипалої кишки. Таким чином, у порівнянні з відомими способами, запропонований спосіб дозволяє значно зменшити інвазивність, кількість ускладнень і підвищити чутливість діагностики. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностики механічної жовтяниці, що включає проведення ехографічного дослідження гепатопанкреатодуоденальної зони і біліарної системи, який відрізняється тим, що додатково проводять рентгенівську комп'ютерну томографію з рентгеноконтрастуванням і магнітнорезонансну холангіопанкреатографію, і при визначенні на рентгенівських томограмах ширини загальної жовчної протоки менше 3 мм протягом не менше 2 мм від сегментарних проток до фатерова сосочка і візуалізації на магнітно-резонансних томограмах сегментарних, дольових і загальної жовчної проток , діагностують механічну жовтяницю. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2