Спосіб діагностики стану функціонування резекційної апаратури у хворих після резекції верхньої щелепи

УКРАЇНА (19) UA (11) 108811 (13) C2 (51) МПК (2015.01) A61C 19/04 (2006.01) A61C 13/00 ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ ОПИС ДО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД (21) Номер заявки: a 2014 02915 (22) Дата подання 21.03.2014 заявки: (24) Дата, з якої є 10.06.2015 (41) Публікація 25.07.2014, Бюл.№ 14 (46) Публікація 10.06.2015, Бюл.№ 11 чинними права на винахід: відомостей про заявку: відомостей про видачу патенту: (72) Винахідник(и): Левандовський Роман Адамович (UA) (73) Власник(и): Левандовський Роман Адамович, вул. Стара дорога, 36, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200 (UA) (56) Перелік документів, взятих до уваги експертизою: Арутюнов С. Д. Экпериментальное обоснование параметров и прочностные характеристики новой конструкции эндодонто-эндооссального имплантата / С.Д. Арутюнов, Е.Н. Чумаченко, Р.Ш. Гветадзе, С.В. Зубов, А.В. Мохов // Стоматология. - 2005. - №5. - 2005. - 7 стр. [Інтернет-публікація] URL: http://web.archive.org/web/*/http://www.mediasphera.ru/journals/ stomo/detail/259/3928/ (збережено WayBack Machine 14.08.2007, знайдено 23.09.2014) UA 68170 U, 12.03.2012 Інтелектуальні зубні протези / Р.А. Левандовський // V Український Міжнародний конгрес "Стоматологічна імплантація. Остеоінтеграція" (27-28 квітня 2012). - Київ. 2012. - С. 278-279 Тривожно-депресивні розлади у пацієнтів з дефектами щелепно-лицевої ділянки/ Р.А. Левандовський // Архів клінічної медицини. - 2013. - № 2. - С. 47-51 Рубникович С.П. Методы определения напряженнодеформационного состояния твердых тканей зубов и ортопедических конструкций / С.П. Рубникович, С.А. Наумович // Медицинский журнал БДМУ. - 2008. - № 1. - 8 стр. [Інтернет-публікація] URL: http://old.bsmu.by/files/mj/12008/2.pdf (Знайдено 23.09.2014) Семенов Е. И. Математическое моделирование биомеханического взаимодействия костной ткани челюстей и внутрикостных цилиндрических имплантов с помощью созданной математической модели / Е.И. Семенов, М.Г. Сурьянинов // Вісник стоматології. - 2011. - №3. - 4 стр. [Інтернет- публікація] URL: http://library.odmu.edu.ua/catalog/202451 (Знайдено 23.09.2014) (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕЗЕКЦІЙНОЇ АПАРАТУРИ У ХВОРИХ ПІСЛЯ РЕЗЕКЦІЇ ВЕРХНЬОЇ ЩЕЛЕПИ (57) Реферат: Винахід належить до галузі медицини, а саме до ортопедичної стоматології, і стосується способу діагностики стану функціонування резекційної апаратури у хворих після резекції верхньої щелепи, що полягає у здатності динамічного відновлення параметрів резекційної апаратури без її руйнування, у якому діагностують стан функціонування природних зубів та дентальних імплантатів при використанні резекційної апаратури визначенням параметра UA 108811 C2 (12) UA 108811 C2 біомеханічного кута функціонування резекційної апаратури, значення якого визначають величиною зміщення резекційної апаратури в процесі експлуатації в бік дефекту відносно оклюзійної площини, причому встановлюють вершину кута для резекційної апаратури з першою групою протезів, що включає дротяні кламери, демпфери, орінги, дентоімплантоальвеолярні кламери з полімерних матеріалів і кульові атачмени, на піднебінні в точці дотику обтуруючої частини протеза до фіксуючої, а для резекційної апаратури з другою групою протезів, що включає балки, телескопічну фіксацію, кламери системи Нея, рейкові атачмени, цементну або гвинтову фіксацію при застосуванні на боці резекції, як опору виличних або базальних імплантатів, - на вестибулярному горбі фіксуючої частини резекційних протезів, далі за отриманим значенням біомеханічного кута функціонування резекційної апаратури визначають стратегію динамічного відновлення експлуатаційних параметрів відповідної резекційної апаратури, причому встановлюють, що не веде до руйнації зубів, імплантів, кістки щелепи або конструкції зміщення у межах кута 0-21 градус для резекційної апаратури з першою групою протезів та у межах до 2 градусів для резекційної апаратури з другою групою протезів. UA 108811 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме: ортопедичної стоматології, і може бути використаний для відновлення функціонування природних зубів та дентальних імплантатів при різних типах застосування резекційної апаратури верхньої щелепи та інтелектуальної резекційної апаратури зокрема. Відомо, що одним з якісних об'єктивних показників стану, в якому знаходиться резекційна апаратура та природні зуби чи імплантати, є величина зміщення оклюзійної поверхні резекційної апаратури в процесі експлуатації в бік дефекту. В практичній стоматології і доступній нам літературі не знайдені елементи та способи фіксації, які були б створені спеціально для резекційної апаратури у хворих після резекції верхньої щелепи. Тому проблема динамічного відновлення параметрів функціонування природних зубів та дентальних імплантатів при різних типах резекційної апаратури без її руйнування є особливо актуальною [Тривожно-депресивні розлади у пацієнтів з дефектами щелепно-лицевої ділянки/ Левандовський Р.А. //Архів клінічної медицини. - 2013. - № 2.- С. 47-51]. Найбільш близький до винаходу, що заявляється, є спосіб застосування резекційного протеза з шарнірним піднебінним кріпленням, що належить до інтелектуальної апаратури, який самостійно реагує на різноманітні надпорогові навантаження, зберігаючи потенціал природних зубів та дентальних імплантатів, розвантажуючи та зберігаючи їх [Інтелектуальні зубні протези / Левандовський Р.А. //V Український Міжнародний конгрес "Стоматологічна імплантація. Остеоінтеграція" (27-28 квітня 2012), Київ. - 2012. - С. 278-279]. Однак цей відомий спосіб не поширюється на інші типи резекційної апаратури, не дозволяє впливати на відновлення функціонування природних зубів та дентальних імплантатів при різних її типах, що звужує межі його застосування. В основу винаходу, що заявляється, поставлено задачу винайти ефективний і надійний спосіб діагностики стану функціонування різних типів резекційної апаратури у хворих після резекції верхньої щелепи шляхом застосування оптимального біомеханічного параметра забезпечити можливість діагностувати і впливати на визначення стратегії динамічного відновлення експлуатаційних параметрів резекційної апаратури без руйнування її елементів, природних зубів та дентальних імплантатів на здоровій стороні. Поставлена задача вирішується тим, що за способом діагностики стану функціонування резекційної апаратури у хворих після резекції верхньої щелепи, який полягає у визначенні здатності динамічного відновлення експлуатаційних параметрів резекційної апаратури без її руйнування, згідно з винаходом, діагностують стан функціонування резекційної апаратури величиною параметра біомеханічного кута функціонування резекційної апаратури, значення якого визначають величиною зміщення резекційної апаратури в процесі експлуатації в бік дефекту відносно оклюзійної площини і з урахуванням фактичного значення біомеханічного кута, в діапазоні від 0 до 21 градуса, визначають стратегію динамічного відновлення експлуатаційних параметрів відповідної резекційної апаратури без руйнування її елементів, природних зубів та дентальних імплантатів на здоровій стороні. Запропоновано новий спосіб діагностики із застосуванням нового оптимального параметра біомеханічного кута функціонування резекційної апаратури, значення якого визначають величиною зміщення оклюзійної площини резекційної апаратури в процесі експлуатації в бік дефекту відносно оклюзійної площини і з урахуванням фактичного значення біомеханічного кута функціонування резекційної апаратури, в експлуатаційному діапазоні від 0 до 21 градуса, визначають стратегію динамічного відновлення експлуатаційних параметрів резекційної апаратури без руйнування її елементів, природних зубів і дентальних імплантатів на здоровій стороні. Так у хворих з резекційною апаратурою з фіксаторами першої групи, що включає дротяні кламери, демпфери, орінги, дентоімплантоальвеолярні кламери з полімерних матеріалів і кульові атачмени, практично з моменту встановлення апаратури величина зміщення коливається від нуля до критичних величин більше 21 градуса, які руйнують з часом природні зуби, імплантати, кістку щелепи (рідше) на здоровій стороні або конструкцію. Типовими є проблеми - розгинання або переломи кламерів, втрата опорних природних зубів та імплантатів. У хворих з апаратурою другої групи, що включає балки, телескопічну фіксацію, кламери системи Нея, рейкові атачмени, цементну або гвинтову фіксацію при застосуванні на боці резекції, як опору виличних або базальних імплантатів спочатку, величина зміщення дорівнює нулю, коли система кріплення резекційної частини ортопедичної апаратури передбачає абсолютно жорстке кріплення, і далі його величина відхиляється від нульової позначки в бік збільшення через появу рухомості природних (зубів) або штучних (імплантатів) опор, з'являється вивертаючий момент важеля другого роду та неприродні надпорогові навантаження на боці резекції під час жування, ковтання тощо. Щоб згодом зруйнувати систему, для цієї групи, 1 UA 108811 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 біомеханічний кут резекційної апаратури досить збільшити від 2-х градусів і більше залежно від піддатливості тканин пародонта, стану опорних природних зубів, дентальних імплантатів та індивідуальних особливостей конструкції резекційної апаратури. При застосуванні інтелектуальної резекційної апаратури величина такого зміщення може мати задану індивідуальну фіксовану величину для кожного окремого пацієнта у разі застосування резекційних протезів з шарнірним піднебінним кріпленням, які самостійно реагують на різноманітні надпорогові різновекторні навантаження, зберігаючи потенціал природних зубів та дентальних імплантатів, розвантажуючи та зберігаючи їх, оскільки момент сили в шарнірі при заданій амплітуді дорівнює нулю, що зумовлює оптимальний і найбезпечніший вибір відносно опор здорового боку системи піднебінного шарнірного кріплення в різних модифікаціях та лінійки так званої інтелектуальної ортопедичної апаратури, яка здатна самостійно автоматично реагувати на надпорогові навантаження, не призводячи до руйнування як опорних зубів, імплантатів, так і самого протеза. Такий тип кріплення забезпечує довготривале функціонування пострезекційних протезів, що підтверджено спостереженнями упродовж останніх 11 років при протезуванні дев'яти пацієнтів після резекції верхньої щелепи з приводу видалення раку слизової оболонки гайморової пазухи, яким була виготовлена резекційна апаратура з піднебінним шарнірним кріпленням. В цьому випадку біомеханічний кут резекційної апаратури може сягати 5-ти градусів, абсолютно не руйнуючи її. Таким чином отримано технічне рішення, що має винахідницький рівень, і забезпечує можливість діагностики стану функціонування резекційної апаратури у хворих після резекції верхньої щелепи і впливати на визначення стратегії динамічного відновлення експлуатаційних параметрів різних типів резекційної апаратури без руйнування її елементів, природних зубів та дентальних імплантатів на здоровій стороні, тобто отримано технічний результат, достатній для виконання поставленої задачі винаходу. Суть винаходу пояснюється кресленням. На фіг. 1 наведено, як приклад, спосіб визначення біомеханічного параметра - кута функціонування резекційної інтелектуальної апаратури. На фіг. 2 - схематичне зображення кута . Спосіб діагностики стану функціонування резекційної апаратури верхньої щелепи здійснюють так. Діагностують стан функціонування природних зубів та дентальних імплантатів при використанні тієї чи іншої резекційної апаратури. Як приклад, на фіг. 1 наведено використання інтелектуальної резекційної апаратури. Для цього визначають параметр біомеханічного кута функціонування резекційної апаратури , значення якого визначають величиною зміщення h оклюзійної площини АС резекційної апаратури в процесі експлуатації в бік дефекту (на фіг. 2) відносно оклюзійної площини АВ і з урахуванням фактичного значення визначеного біомеханічного кута , в діапазоні від 0 до 21 градуса, визначають стратегію динамічного відновлення експлуатаційних параметрів резекційної апаратури без руйнування елементів резекційної апаратури, природних зубів і дентальних імплантатів на здоровій стороні. Трикутник, який схематично характеризує біомеханічний кут  є прямокутним, довший з катетів якого лежить на оклюзійній площині АВ, коротший ВС - під прямим кутом піднімається вертикально, а гіпотенуза АС - по косій з'єднує їх. При визначенні кута В враховують, що його вершина для резекційної апаратури з першою групою протезів знаходиться на піднебінні в точці дотику обтуруючої частини протеза до фіксуючої, а для резекційної апаратури з другою групою протезів - на вестибулярному горбі фіксуючої частини резекційних протезів, тобто значно нижче, ніж у протезів першої групи. Біомеханічний кут функціонування резекційної апаратури  вимірюють у градусах, експлуатаційний діапазон якого складає від 0 до 21 градуса. Залежно від реального значення виміряного кута  визначають стратегію динамічного відновлення експлуатаційних параметрів для тієї чи іншої резекційної апаратури без руйнування елементів резекційної апаратури, природних зубів і дентальних імплантатів на здоровій стороні. Як приклад на фіг. 1 наведено реальний клінічний випадок при застосуванні інтелектуальної резекційної апаратури, за якого величина зміщення h має задану фіксовану величину, індивідуальну для окремого пацієнта, для якого застосовано резекційний протез з шарнірним піднебінним кріпленням, що самостійно реагує на різноманітні надпорогові різновекторні навантаження, зберігаючи потенціал природних зубів та дентальних імплантатів, розвантажуючи та зберігаючи їх, оскільки момент сили в шарнірі при заданій амплітуді дорівнює нулю. Це зумовило оптимальний і найбезпечніший вибір відносно опор здорового боку системи піднебінного шарнірного кріплення та лінійки інтелектуальної ортопедичної апаратури, яка здатна самостійно автоматично реагувати на надпорогові навантаження, не призводячи до руйнування як опорних зубів, імплантатів, так і самого протеза. Такий тип кріплення забезпечив 2 UA 108811 C2 5 довготривале функціонування пострезекційного протеза. Однак після зафіксованої на фіг. 1 величини , резекційна апаратура взагалі стає неефективною або шкідливою в процесі користування як для природних опорних зубів, так і для дентальних імплантатів. Запропонований спосіб діагностики стану функціонування резекційної апаратури у хворих після резекції верхньої щелепи, шляхом застосування нового біомеханічного параметра - кута функціонування резекційної апаратури, дозволяє ефективно діагностувати і впливати на визначення стратегії динамічного відновлення експлуатаційних параметрів різних типів резекційної апаратури без руйнування елементів резекційної апаратури, природних зубів і дентальних імплантатів на здоровій стороні. 10 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 20 25 30 Спосіб діагностики стану функціонування резекційної апаратури у хворих після резекції верхньої щелепи, що полягає у здатності динамічного відновлення параметрів резекційної апаратури без її руйнування, який відрізняється тим, що попередньо діагностують стан функціонування природних зубів та дентальних імплантатів при використанні резекційної апаратури визначенням параметра біомеханічного кута функціонування резекційної апаратури, значення якого визначають величиною зміщення резекційної апаратури в процесі експлуатації в бік дефекту відносно оклюзійної площини, причому встановлюють вершину кута для резекційної апаратури з першою групою протезів, що включає дротяні кламери, демпфери, орінги, дентоімплантоальвеолярні кламери з полімерних матеріалів і кульові атачмени, на піднебінні в точці дотику обтуруючої частини протеза до фіксуючої, а для резекційної апаратури з другою групою протезів, що включає балки, телескопічну фіксацію, кламери системи Нея, рейкові атачмени, цементну або гвинтову фіксацію при застосуванні на боці резекції, як опору виличних або базальних імплантатів, - на вестибулярному горбі фіксуючої частини резекційних протезів, далі за отриманим значенням біомеханічного кута функціонування резекційної апаратури визначають стратегію динамічного відновлення експлуатаційних параметрів відповідної резекційної апаратури, причому встановлюють, що не веде до руйнації зубів, імплантів, кістки щелепи або конструкції зміщення у межах кута 0-21 градус для резекційної апаратури з першою групою протезів та у межах до 2 градусів для резекційної апаратури з другою групою протезів. 3 UA 108811 C2 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4