Спосіб визначення кутів девіації на барабані підйомної машини та на копровому шківі в діючих одноканатних підйомних установках

Реферат: Винахід належить до маркшейдерської справи, зокрема до способу визначення кутів девіації на барабані підйомної машини та на копровому шківі в діючих одноканатних підйомних комплексах способом геодезичної засічки. Спосіб визначення кутів девіації на барабані підйомної машини та на копровому шківі включає здійснення вимірювань і визначення за результатами вимірювань кутів девіації на барабані підйомної машини (α1, α2), кута повороту шківа відносно осі підйому (γ) та наступне визначення кутів девіації на копровому шківі (β1, β2). Згідно з винаходом, попередньо закріплюють центрувальні елементи у крайніх точках сходу каната з барабана, фіксують кронштейни на горизонтальній осі шківа і у точці контакту каната зі шківом, установлюють електронний тахеометр в стулці подовжньої осі шківа. Вимірюють горизонтальні кутів між крайніми точками сходу каната з барабана, між крайніми точками сходу каната з барабана та точкою контакту каната зі шківом, між однією крайньою точкою сходу каната з барабана та точками горизонтальної осі шківа, між точками горизонтальної осі шківа. Виміряють відстані від точки установки електронного тахеометра до крайніх точок сходу каната з барабана та закріпленої до шківа точки, а також до точки контакту каната зі шківом. Завдяки цьому способу досягається визначення фактичного положення осі підйомної машини, забезпечується висока точність визначення кутів девіації, зменшення трудоємкості робіт, спрощення методики і за рахунок цього підвищується ефективність роботи. UA 109798 C2 (12) UA 109798 C2 UA 109798 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до маркшейдерської справи, визначення кутів девіації на барабані підйомної машини та на копровому шківі в діючих одноканатних підйомних комплексах способом геодезичної засічки при застосуванні електронного тахеометра. Відомий спосіб визначення кутів девіації за допомогою проекційно-візуальної системи та віддзеркалюючого дзеркала перпендикулярного до осі вала барабана підіймальної машини, відносно якого виконують ряд лінійних вимірів, і на основі їх розраховують кути [Авторское свидетельство МПК G01c № 183411 Способ определения углов девиации и углов отклонения каната от плоскости шкива в действующих подъемных комплексах]. Недоліком цього способу є: важкість практичного застосування з використанням сучасного обладнання. Найбільше близьким за технічною суттю є спосіб визначення кутів девіації полягає у тому, що від розбивочної осі головного вала підйомної машини прокладають теодолітний хід, здійснюють лінійні домірювання від осі підйому до точок сходу каната з барабана і шківа [Маркшейдерські роботи на вугільних шахтах і розрізах інструкція 2001 р. с. 97-98]. Недоліками цього способу є: неможливість безпосереднього примикання теодолітного ходу до осі головного вала підйомної машини, що збільшує середню квадратичну похибку визначення кутів девіації; втрата робочого часу на прокладання теодолітного ходу. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення відомого способу визначення кутів девіації, в якому шляхом нових операцій та їх послідовності, використання сучасного обладнання досягається визначення фактичного положення осі підйомної машини, забезпечення високої точності визначення кутів девіації, зменшення середньої квадратичної похибки визначення кутів девіації, зменшення трудоємкості робіт, спрощення методики і за рахунок цього підвищується ефективність роботи. Задача вирішується тим, що в способі визначення кутів девіації на барабані підйомної машини та на копровому шківі в діючих одноканатних підйомних установках, який включає здійснення вимірювань і визначення за результатами вимірювань кутів девіації на барабані підйомної машини (α1, α2), кута повороту шківа відносно осі підйому (γ) та наступне визначення кутів девіації на копровому шківі (β1, β2), який відрізняється тим, що попередньо закріплюють центрувальні елементи у крайніх точках сходу каната з барабана, фіксують кронштейни на горизонтальній осі шківа і у точці контакту каната зі шківом, установлюють електронний тахеометр в стулці подовжньої осі шківа, яким здійснюють виміри горизонтальних кутів між крайніми точками сходу каната з барабана (кут ВАС), між крайніми точками сходу каната з барабана та точкою контакту каната зі шківом (кути ВАШ і САШ), між однією крайньою точкою сходу каната з барабана та точкою горизонтальної осі шківа (кут ВАГ 1), між точками горизонтальної осі шківа (кут Г1АГ2), а також виміряють відстані від точки установки електронного тахеометра до крайніх точок сходу каната з барабана (АВ), (АС) та до закріпленої до шківа точки (АГ2), а також до точки контакту каната зі шківом (АШ), відстані між крайніми точками сходу каната з барабана (ВС) і між точками горизонтальної осі шківа (Г1Г2), а кути девіації на барабані підйомної машини (α1, α2) та на копровому шківі (β1, β2) визначають із співвідношень: α1=90° + ABC-ABШ, α2=90° + ACB-ACШ, β1 = α1 – γcosφ, β2 = α1 – γcosφ, де φ - кут нахилу каната до горизонтальної площини. На Фіг. 1 зображена схема визначення кутів девіації (загальний вигляд; на фіг. 2 зображена схема визначення кутів девіації (вид з верху); на фіг. 3 зображена геометрична схема визначення кутів девіації на барабані підйомної машини; на фіг. 4 зображена геометрична схема визначення кута повороту шківа відносно осі підйому. Де: 1 - електронний тахеометр (точка А); 2 - скоби закріплені у стінах машинного залу; 3 дріт; 4 - відвіси; 5 - барабан підйомної машини; 6 - шків; 7 - канат; 8 - візирний промінь; 9 - копер; 10 - ось підйому; 11 - кронштейн. Спосіб реалізується з використанням електронного тахеометра 1 наступним чином. В будівлі підйомної машини установлюють електронний тахеометр 1 типу GTS22,5Ny точці А, яка знаходиться ззаду барабана 5 в стулці подовжньої осі шківа 6 та має видимість підшківного майданчика, над крайніми точками сходу каната 7 з барабана 5. За розбивкою віссю головного вала підйомної машини, зафіксованої рисками (керн) на скобах 2, закріплених у стінах машинного залу, натягують сталевий дріт 3 діаметром 0,5-0,8 мм, при цьому на одній скобі 2 він закріплюють жорстко, а через іншу пропускають вільно і до кінця дроту 3 підвішується вантаж для створення його необхідного натягу, з дроту 3 опускають два відвіси 4 типу ОР-2, 1 UA 109798 C2 5 10 15 20 розташовуючи їх над точками В і С крайніми точками сходу підйомного каната 7 з барабана 5 підйомної машини, при необхідності виправляють положення дроту 3 на скобах 2 для безпосереднього центрування висків 4 над крайніми точками сходу каната 7 з барабана 5 або використовують інші центрувальні елементи. На підшківному майданчику до шківа 6 фіксують кронштейнами 11 точку Г1 та точку Г2 на рівні горизонтальної осі шківа 6 і точку Ш контакту каната 7 зі шківом 6. Після приведення тахеометра 1 в робоче положення виконують вимірювання. Вимірюють горизонтальні кути (ВАШ) і (САШ) між крайніми точками сходу каната 7 з барабана 5 та точкою контакту каната 7 зі шківом 6, горизонтальні прокладання довжин (ВА), (АШ), (СА) від точки установки електронного тахеометра 1 до крайніх точок сходу каната 7 з барабана 5 та довжину (АШ) від точки установки електронного тахеометра 1 до точки контакту 7 за шківом 6. Вимірюють горизонтальний кут (ВАГ1) між однією крайньою точкою сходу каната 7 з барабана 5 та між точками горизонтальної осі шківа 6, кут (Г1АГ2) між точками горизонтальної осі шківа 6, горизонтальні прокладання довжини (АГ2) від точки установки електронного тахеометра 1, закріпленої до шківа точки Г2. Вимірюють довжини ліній (Г1Г2) і (ВС) відстань між крайніми точками сходу каната 7 з барабана 5 і точками горизонтальної осі шківа 6 за допомогою металевої рулетки типу РГД. Визначення кутів девіації на барабані підйомної машини та на шківі проводиться за наступними формулами: α1=90° + ABC-ABШ, α2=90° + ACB-ACШ. Визначення кута повороту шківа 6 відносно осі підйому: γ=90° + ABC+ΒΑΓ1-ΑΓ1Γ2. 1. В трикутнику ABC по теоремі синусів знаходиться кут ABC: ABC  sin 1 25 AC sin BAC BC . 2. В трикутнику ABШ (АСШ) по теоремі косинусів знаходиться довжина сторони ВШ(СШ): ВШ  AB 2  AШ2  2 * АВ * АШ * сosBА Ш , СШ  AС 2  AШ2  2 * АС * АШ * сosBАC , 3. В трикутнику АВШ (АСШ) по теоремі синусів знаходиться кут АВШ (АСШ): AШ sin BAШ BШ , 1 AШ sin СAШ АСШ  sin СШ . ABШ  sin 1 30 4. По теоремі синусів в трикутнику Г1Г2А визначається кут (Г1АГ2): AГ 1Г 2  sin 1 35 40 AГ 2 sin Г 1АГ 2 Г 1Г 2 . Визначення кутів девіації на шківі 6 проводиться за наступними формулами: β1=α1-γcosφ, β2 = α2-γcosφ, де: φ - кут нахилу канату 7 до горизонтальної площини. Новий спосіб визначення кутів девіації за рахунок нових операцій та застосуванні нового обладнання на підйомному комплексі шахти "Червоний партизан" дозволяє досягти високої точності робіт, зменшити на 25 % середню квадратичну похибку визначення кутів девіації, зменшити орієнтовно на 50 % витрати робочого часу на виконання маркшейдерських робіт, дозволяє зменшити їх трудоємкість. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 45 50 Спосіб визначення кутів девіації на барабані підйомної машини та на копровому шківі в діючих одноканатних підйомних установках, який включає здійснення вимірювань і визначення за результатами вимірювань кутів девіації на барабані підйомної машини (α1, α 2), кута повороту шківа відносно осі підйому (γ) та наступне визначення кутів девіації на копровому шківі (β1, β2), який відрізняється тим, що попередньо закріплюють центрувальні елементи у крайніх точках сходу каната з барабана, фіксують кронштейни на горизонтальній осі шківа і у точці контакту каната зі шківом установлюють електронний тахеометр в стулці подовжньої осі шківа, яким здійснюють виміри горизонтальних кутів між крайніми точками сходу каната з барабана (кут 2 UA 109798 C2 5 10 ВАС), між крайніми точками сходу каната з барабана та точкою контакту каната зі шківом (кути ВАШ і САШ), між однією крайньою точкою сходу каната з барабана та точкою горизонтальної осі шківа (кут ВАГ1), між точками горизонтальної осі шківа (кут Г1АГ2), а також виміряють відстані від точки установки електронного тахеометра до крайніх точок сходу каната з барабана (АВ), (АС) та до закріпленої до шківа точки (АГ2), а також до точки контакту каната зі шківом (АШ), відстані між крайніми точками сходу каната з барабана (ВС) і між точками горизонтальної осі шківа (Г1Г2), а кути девіації на барабані підйомної машини (α 1, α 2) та на копровому шківі (β1, β2) визначають із співвідношень: α1=90°+ABC-ABШ, α2=90°+ACB-ACШ, β1=α1-γcosφ, β2=α1-γcosφ, де φ - кут нахилу каната до горизонтальної площини. 3 UA 109798 C2 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4