Спосіб екологічно безпечного захисту яблуні від парші

Реферат: Винахід належить до способу екологічно безпечного захисту яблуні від парші, що включає обприскування дерев у насадженнях в період листопаду біодеструктором органічних решток рослин Екостерн, та у весняно-літній період наступного року обов'язково проводять захист рослин від комплексу хвороб і шкідників за загальноприйнятою системою інтегрованого захисту. UA 109830 C2 (12) UA 109830 C2 UA 109830 C2 5 10 Винахід стосується галузі сільського господарства, а саме садівництва, і може бути використаний в системі інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб з метою підвищення ефективності та обмеження негативного впливу хімічних засобів на довкілля. Відомий спосіб захисту яблуні від парші та інших хвороб на основі застосування хімічних засобів - фунгіцидів [1]. Недоліком даного способу є те, що при застосуванні хімічних засобів для захисту рослин від шкідливих організмів не виключений негативний вплив хімікатів на довкілля, здоров'я людей і тварин. Відомий спосіб застосування біодеструкторів решток рослин у рільництві з метою деструкції стерні, соломи злакових, стебел соняшнику, кукурудзи, решток овочевих та інших культур, що залишаються в полі після збирання врожаю [2]. Недоліком даного способу є те, що ефективність застосування біодеструкторів органічних решток рослин у садівництві з метою деструкції опалого листя плодових культур, на якому зимують збудники багатьох хвороб, не з'ясована. 15 20 25 30 35 Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється, є спосіб захисту яблуні від парші на основі обприскування рослин в період листопаду робочими розчинами азотного добрива Карбаміду (Сечовини), завдяки чому обмежується запас первинної інфекції збудника парші, який зимує на опалому ураженому листі яблуні [3]. Недоліком даного способу є те, що Карбамід, не вважаючись типовим фунгіцидом, є всетаки хімічним засобом, побічна дія якого на довкілля не виключена. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалити спосіб захисту яблуні від парші та інших хвороб шляхом застосування біодеструкторів органічних решток рослин, зокрема листя, на якому зимують збудники багатьох хвороб, забезпечити обмеження запасу джерел первинної інфекції та інтенсивності поширення хвороб яблуні, зокрема парші, у весняний період, та зменшення пестицидного навантаження в садових агроценозах. Поставлена задача вирішується тим, що в систему інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб включають обприскування насаджень восени в період листопаду робочими розчинами біодеструктора, зокрема препарату Екостерн з обов'язковим забезпеченням проведення заходів захисту рослин від комплексу хвороб і шкідників у весняно-літній період наступного року. Дослідження проводили в ДПДГ "Новосілки" Інституту садівництва НААН у 2012-2013 pp. В результаті досліджень встановлено, що за рахунок деструкції опалого листя зменшується маса субстрату, на якому зимують збудники парші та інших хвороб яблуні, внаслідок чого обмежується запас джерел первинної інфекції та інтенсивність поширення хвороб у весняний період. З даних таблиці 1 видно, що досліджуваний препарат Екостерн за активністю щодо деструкції листя яблуні в 1,2-1,3 разу переважав еталонний препарат Карбамід. Технічна ефективність Екостерну при окремому застосуванні з нормами витрати 2,5 і 5,0 л/га становила відповідно 90,6 і 84,6 %, а Карбаміду при нормі витрати 50,0 кг/га - 70,6 %. 40 1 UA 109830 C2 Таблиця 1 Втрата маси листків яблуні сорту Айдаред внаслідок обробки біодеструкторами органічних решток рослин в період листопаду Варіанти досліду Екостерн, 2,5 л/га Екостерн, 5,0 л/га Карбамід, 50,0 кг/га Екостерн, 2,5 л/га + Карбамід, 25,0 кг/га Екостерн, 5,0 л/га + Карбамід, 25,0 кг/га Контроль(вода) 5 10 Маса 50 листків, г Втрата восени при весною після маси закладанні перезимівлі листків, г досліду 20.04.2013 р. 20.11.2012 р. 34,3 3,24 31,06 33,3 5,12 28,18 31,3 9,19 22,11 Технічна ефективність препаратів, % 90,6 84,6 70,6 30,3 4,73 25,57 84,4 29,3 6,70 22,60 77,1 25,3 14,26 11,04 43,6 При комбінованому застосуванні Екостерну в таких же нормах витрати (2,5 і 5,0 л/га), а Карбаміду - в 2 рази меншій гектарній нормі (25,0 кг/га) технічна ефективність цих засобів дещо зменшувалася у порівнянні з варіантами окремого застосування Екостерну, а в порівнянні з повною гектарною нормою Карбаміду (50,0 кг/га) була трохи вищою. Важливо, що внаслідок обробки листя яблуні в період листопаду Екостерном не тільки зменшується маса субстрату, на якому зимує збудник парші, а й проявляється інгібуючий вплив цього засобу на репродуктивну функцію патогену, що виражається в обмеженні формування псевдотеціїв гриба. Таблиця 2 Вплив обробки опалого листя яблуні біодеструкторами на формування псевдотеціїв збудника парші Варіанти досліду Екостерн, 1 мл Екостерн, 2 мл Екостерн, 3 мл Карбамід, 5 % Екостерн, 1 мл + Карбамід, 5 % Екостерн, 2 мл + Карбамід, 5 % Екостерн, 3 мл + Карбамід, 5 % Контроль (вода) 15 20 25 Середня кількість псевдотеціїв Ефективність у 10 полях зору мікроскопа, шт. препаратів, % 35,1 65,9 40,8 60,3 57,6 44,0 37,8 63,2 65,3 36,5 5,2 94,9 9,3 91,0 102,8 дії З даних таблиці 2 видно, що в усіх дослідних варіантах кількість сформованих псевдотеціїв збудника парші була набагато меншою у порівнянні з контролем. Найбільш інтенсивний вплив біодеструкторів на цей процес відмічено у варіантах із застосуванням Екостерну з нормами витрати препарату 2 і 3 мл у поєднанні з Карбамідом у концентрації 5 %. Ефективність дії комбінованого застосування цих препаратів становила відповідно 94,9 і 91,0 %. Набагато меншою вона була у варіантах із застосуванням Екостерну в різних нормах витрати без додавання Карбаміду (44,0-65,9 %), а також Карбаміду без додавання Екостерну (63,2 %). Високу технічну і господарську ефективність одержано в польовому досліді при застосуванні біодеструкторів листя у насадженнях яблуні сорту Айдаред в період листопаду восени 2012 року у поєднанні з проведенням восьми комбінованих обприскувань рослин фунгіцидами та інсектицидами протягом весняно-літнього періоду 2013 року за розробленою нами фенопрогнозною системою захисту яблуні від парші та інших хвороб [4]. У контрольному варіанті при закладанні досліду восени 2012 року було проведено обприскування насаджень водою, а протягом весняно-літнього періоду 2013 року забезпечували такий же захист яблуні від хвороб і шкідників, як і в дослідних варіантах. 2 UA 109830 C2 Таблиця 3 Технічна і господарська ефективність застосування засобів деструкції опалого листя в системі інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб (ДП ДГ "Новосілки" Інституту садівництва НААН, сорт Айдаред, 2012-2013 роки) Розвиток Уражен ня хвороби, плодів, % % 5,0 0,31 12,5 0,27 Варіанти досліду Екостерн, 2 л/га Карбамід, 50 кг/га Екостерн, 1 л/га Карбамід, 25 кг/га Контроль (вода) 5 10 15 20 25 30 35 40 45 + Урожай Товарність плодів, % кг/дерево тонн/га І сорт II сорт нестандарт 117,0 122,0 49,7 51,9 73,5 77,1 20,1 18,0 6,4 4,9 18,2 0,35 107,1 45,5 74,5 19,9 5,6 10,3 0,30 105,8 45,0 50,4 32,6 17,0 З даних таблиці 3 видно, що найвищу технічну ефективність у системі інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб одержано у варіанті з застосуванням Екостерну, 2 л/га. При обліках у період збирання врожаю ураження плодів паршею в цьому варіанті було найменшим і становило 5,0 %. Трохи більше плодів, уражених паршею, виявлено у варіантах із застосуванням Карбаміду, 50 кг/га, а також при комбінованому застосуванні Екостерну і Карбаміду у половинних нормах витрати препаратів - відповідно 12,5 % і 18,2 %. Розвиток хвороби на плодах у дослідних і контрольному варіантах був дуже слабким і коливався в межах 0,27-0,35 %. За врожайністю і товарною якістю плодів найвищу ефективність одержано у варіанті з застосуванням Карбаміду. Не набагато поступався перед ним варіант, де застосовували Екостерн. Трохи меншою за врожайністю, але приблизно однаковою за товарною якістю плодів у порівнянні з двома попередніми варіантами була ефективність варіанту з комбінованим застосуванням Екостерну і Карбаміду у половинних нормах витрати препаратів. Ми вважаємо, що дещо більше поширення парші на плодах у другому і третьому варіантах досліду пов'язане з застосуванням Карбаміду, який в даному випадку відігравав подвійну роль, тобто не тільки сприяв обмеженню запасу первинної інфекції парші за рахунок деструкції опалого листя, а й як мінеральне добриво з високим вмістом азоту зумовлював зниження стійкості рослин до хвороби в літній період. Про це свідчить те, що в контрольному варіанті, наприклад, де захист яблуні від хвороб забезпечувався лише за рахунок застосування фунгіцидів протягом весняно-літнього періоду, ураження плодів паршею було відповідно в 1,2 і 1,8 разу меншим у порівнянні з варіантами, де застосовували Карбамід. З даних таблиці 3 видно також, що найвищий урожай плодів високої товарної якості одержано у варіанті з застосуванням Карбаміду (51,9 т/га). Дещо нижчими ці показники були у варіантах із застосуванням Екостерну (47,9 т/га) та Екостерну з Карбамідом у половинних нормах витрати препаратів (45,5 т/га). Відносно найменший урожай (45,0 т/га) порівняно нижчої товарної якості плодів одержано у контрольному варіанті. Досить важливо, що в усіх варіантах досліду парша не набула значного поширення і розвитку не тільки на плодах, а й на листі. У період збирання врожаю спостерігалося слабке ураження окремих листків лише на верхівках пагонів річного приросту. Останнє свідчить про те, що застосування біодеструкторів органічних решток рослин в системі інтегрованого захисту яблуні від парші та інших хвороб має важливе значення в обмеженні інфекції не тільки в поточному, а й наступному році. Запропонований спосіб дозволяє обмежити запас джерел первинної інфекції та інтенсивність поширення хвороб яблуні у весняний період за рахунок зменшення маси субстрату, на якому зимують збудники парші та інших хвороб, а також поліпшити екологічну ситуацію в садових агроценозах. Джерела інформації: 1. Фёдорова Р.Н. Парша яблони - Л.: Колос, 1977. - 64 с. 2. Теорія та практика застосування мікробних біопрепаратів виробництва ПП "БТУ-Центр" у рослинництві. - Ладижин, 2010. - 52 с. 3. Ткачов В.М. Вплив сечовини і фундазолу на первинну інфекцію парші яблуні й груші // Вісн. с.-г. науки. - 1975. - № 5. - с. 61-63. 3 UA 109830 C2 4. Каленич Ф.С., Маковкин И.Н. Фенопрогнозная система защиты яблони от парши и других болезней //Плодоводство и ягодоводство России. - М., 2010. - Т. 24. Вып. 2. - с. 44-50. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 1. Спосіб екологічно безпечного захисту яблуні від парші, що включає обприскування дерев у насадженнях в період листопаду, який відрізняється тим, що вказане обприскування здійснюють біодеструктором органічних решток рослин Екостерн. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що у весняно-літній період наступного року обов'язково проводять захист рослин від комплексу хвороб і шкідників за загальноприйнятою системою інтегрованого захисту. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4