Спосіб екологічно безпечного захисту черешневих насаджень від шкідників для виробництва продукції дитячого і дієтичного харчування

Реферат: Спосіб екологічно безпечного захисту черешневих насаджень від шкідників для виробництва продукції дитячого і дієтичного харчування включає попередній прогноз фітосанітарного стану промислового насадження, садіння сортів, які слабко пошкоджуються шкідливими організмами, та обробку плодових дерев біопрепаратами. Висаджують у сад сорти черешні, які пошкоджуються вишневою мухою та заселяються вишневою попелицею. Для прогнозу фітосанітарної ситуації використовують імітаційне моделювання та інструментальний метод моніторингу динаміки чисельності домінуючих фітофагів. Застосовують мікробні і рослинні інсектициди. UA 70574 U (12) UA 70574 U UA 70574 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема до захисту плодових культур від шкідників при вирощуванні плодів для виробництва продукції дитячого і дієтичного харчування. Комплекс шкідників, серед яких найбільш поширеними та шкодочинними є вишнева муха і вишнева попелиця, завдає значних збитків при вирощуванні черешні. Пошкоджені плоди загнивають, погіршуються їх смакові та товарні властивості, внаслідок чого вони не придатні для споживання і переробки. Для зниження суттєвих втрат урожаю необхідне регулярне антропічне втручання. Відомий спосіб інтегрованого контролю чисельності та шкодочинності фітофагів черешні за допомогою застосування стійких до шкідників сортів, жовтих клейових пасток для елімінації імаго вишневої мухи, хімічних і біологічних інсектицидів [1, 2, 3]. Недоліками цього способу є те, що в програмах захисту відсутній прогноз розвитку шкідників; застосування хімічних препаратів не дозволяє використовувати вирощені плоди для виробництва продукції, призначеної для дитячого та дієтичного харчування. Відомий спосіб зниження чисельності діапазуючих гусениць плодожерок [4], який полягає в тому, що плодові дерева яблуні, груші та сливи в кінці літа - на початку осені в період міграції гусениць плодожерок в місця діапаузування - трохи відсталу кору на штамбах дерев, під рослинні рештки та в поверхневий шар ґрунту приштамбових смуг - обробляють 3,5-4,0 % водним розчином препарату пециломін, крім того, на початку масової міграції гусениць плодожерок в місця діапазування проводять перше розселення на дерева імаго двох видів ектопаразитів габробракона Habrobracon hebetor Say. та Н. erraticus Wesm., з розрахунку 20 та 25 імаго на одне дерево відповідно, а друге розселення габробракона виду Н. erraticus проводять через 11-13 днів після першого. Недоліками цього способу є те, що не встановлена дія від його застосування на шкідливі організми кісточкових насаджень, зокрема черешні; відсутній прогноз розвитку шкідників та прогноз фітосанітарної ситуації; не врахована стійкість сортів до шкідників. Найбільш близьким по суті до заявлюваного способу є спосіб комплексного захисту плодових садів [5], за яким оптимізацію фітосанітарного стану промислових плодових насаджень різних типів здійснюють шляхом прогнозу ситуації майбутнього агроландшафту на епізоотію шкідливих організмів з врахуванням погодних чинників ранньої весни, ступеня пошкодження сортів плодових, рівня регулювання чисельності місцевими популяціями ентомофагів. Далі здійснюють агротехнічний захист, підбираючи конструкції саду, залежно від призначення та розміщення на агроландшафті; висаджують сорти плодових, які пошкоджуються на 1-2 бали; проводять обприскування біопрепаратами залежно від регулювання чисельності ентомофагами; в другій половині вегетаційного періоду проводять дворазове переселення хижаків із природних стацій і необприскуваних садів. Недоліками цього способу є те, що не встановлена дія способу на шкідливі організми кісточкових плодових насаджень, зокрема черешні; дослідження з визначення рівня ефективності ентомофагів проводились в запущених і здичавілих насадженнях з перенесенням результатів на багаторічні досліди у базових господарствах, що вважаємо некоректним; прогноз фітосанітарної ситуації побудований лише на основі суми ефективних температур повітря (СЕТ), стресових чинниках ранньовесняного періоду та фенофазах розвитку яблуні, що є недостатнім у сучасних умовах ведення садівництва для побудови ефективної системи захисту, враховуючи глобальне потепління, при якому фенофази розвитку плодових культур і стадії розвитку фітофагів змістилися на 7-10 днів раніше; рівень біологізації в різних типах садів у прототипі досягає 50 %, а решту захисних обприскувань проводять хімічними препаратами, що недопустимо при вирощуванні плодів, призначених для виробництва продукції дитячого та дієтичного харчування. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб екологічно безпечного захисту насаджень черешні від шкідників для виробництва продукції дитячого і дієтичного харчування шляхом закладання насаджень сортами з низьким ступенем пошкодження основними шкідниками, прогнозу фітосанітарної ситуації на основі імітаційного моделювання та інструментального методу моніторингу динаміки чисельності вишневої мухи, критеріїв ефективності природних ентомофагів шкідливої фауни, клейових пасток та застосування мікробних і рослинних біологічних препаратів проти комплексу шкідників забезпечити процес саморегулювання черешневого саду для отримання підвищеної урожайності насаджень з покращеним якісним складом плодів, придатних для виробництва продукції дитячого та дієтичного харчування. Поставлена задача вирішується тим, що насадження черешні закладають сортами з низьким ступенем пошкодження основними шкідниками, здійснюють прогноз фітосанітарної 1 UA 70574 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ситуації на спалахи чисельності шкідників з використанням імітаційного моделювання чисельності дорослих комах залежно від погодних чинників, врахуванням критеріїв ефективності природних ентомофагів шкідливої фауни, моніторингу динаміки чисельності вишневої мухи за допомогою жовтих клейових пасток, приймають рішення про необхідність проведення захисних заходів та застосовують мікробні і рослинні біологічні препарати проти комплексу шкідників. Для здійснення прогнозу динаміки чисельності основних шкідників черешні залежно від погодних умов розроблені імітаційні моделі на прикладі вишневої мухи та чорної вишневої попелиці. Встановлено, що при чисельності вишневої мухи 16,5±2,7 імаго/облік і більше пошкодження плодів зростає і може досягати 100 %. Тому важливим аспектом досліджень було визначити вплив погодних чинників на чисельність імаго в період сезонної динаміки льоту вишневої мухи. Були проведені обліки показників погоди: температури повітря (максимальна, середньодобова та мінімальна) і ґрунту, опадів, мінімальної і середньої вологості повітря. У зв'язку з неоднаковими погодними умовами за період досліджень (2006-2010 pp.) виникла необхідність ввести нові поняття, які характеризують стан атмосфери: "Суха погода" та "Волога погода". Встановлено, що "Суху погоду" визначають погодні чинники в межах: середньодобова температура повітря - 21,7±1,4 °C, опади 1,1±0,6 мм, а температура ґрунту 29,6±1,6 °C. Для "Вологої погоди" ці параметри змінюються: середньодобова температура повітря -18,5±1,9 °C, опади 2,8±1,1 мм, температура ґрунту 25,6±2,5 °C. На основі аналізу результатів багаторічних досліджень, зазначених вище, розроблено рівняння, які дають змогу прогнозувати щільність популяції вишневої мухи за "Сухої" (1) та "Вологої" (2) погоди та приурочувати строки захисних обробок до критичних етапів онтогенезу шкідника. (-3 6653-0,3922*tc+0,8277*d+0,4282*tg) Lс=е ' , (1) (R=0.9199) де, Lc - чисельність імаго за "Сухої погоди", екз. /пастку/облік; (0,9155+0,3730*tc-0,2045*d-0,1998*tg) Lв =е , (2) (R=0.8897), де, Lв - чисельність імаго за "Вологої погоди", екз./пастку/облік; tc - середньодобова температура повітря, °C; d - опади, мм; tg - температура ґрунту, °C Рівняння вирізняються високою точністю опису вихідних даних (коефіцієнти множинної кореляції 0,9199 (1) та 0,8897 (2), що дозволяє використовувати їх для прогнозів чисельності вишневої мухи в черешневих агроценозах. З метою визначення заселеності черешні попелицею в залежності від абіотичних факторів розроблено експоненційне рівняння, яке є орієнтиром для прогнозування розвитку фітофага та вибору оптимальних строків обприскування. (2.0782-0.0735 х tmax+0,4230 х tmin-0.0300 х Wсep.), Pf=е де Pf - процент заселення факторний; е - основа логарифма; tmax - максимальна добова температура повітря, °C; tmin - мінімальна добова температура повітря, °C; W cep - середня вологість повітря, %. Коефіцієнт множинної кореляції рівняння становить 0,9231. Інструментальний метод моніторингу здійснювали за динамікою льоту вишневої мухи, використовуючи жовті клейові пастки. Пастки чітко фіксують початок й періоди льоту вишневої мухи з кількома піками масового льоту. Кількість піків й величина уловів дорослих комах пастками залежить від погодних умов року та чисельності шкідника в саду. В Україні в умовах ДГ "Новосілки" Інституту садівництва НААН (зона північного Лісостепу) спостерігається літ імаго однієї генерації. При цьому кількість піків може становити - 1-3. Улови на одну пастку за період стійкого льоту становили 14-78 екз./пастку, а в рік з високим сезонним рівнем заселення агроценозу (2010 р.) кількість імаго складала від 51 до 129 екз./пастку за 3 дні. В роки з низьким сезонним рівнем заселення (2009 р.) кількість імаго знижувалася до 9-31 екз./пастку за 3 дні. Строки обробок за допомогою пасток можуть буди визначені за пороговим критерієм вилову імаго. З дня встановлення початку льоту мухи контролюють динаміку розвитку популяції шкідника й визначають кількісні параметри її чисельності в саду та прослідковують періоди 2 UA 70574 U 5 10 масового льоту. Строки проведення першої обробки на сортах середньої групи достигання встановлюють з врахуванням погодних умов та часу, який необхідний для спарювання та відкладання яєць. Подальші обприскування на пізніх сортах черешні визначають по тривалості періоду токсичності препаратів від попередньої обробки. Вивчали стійкість 13 нових і перспективних сортів черешні до шкідників в стаціонарних багаторічних польових дослідах у дослідних господарствах "Новосілки" Інституту садівництва НААН та Артемівської дослідної станції розсадництва ІС НААН (2001-2010 pp.). За ступенем пошкодження сорти розділили на три групи: 1-ша - 1-15 % - слабке, 2-га - 16-30 % - середнє і 3тя - 31-50 % і більше - сильне пошкодження. Створені нові сорти Василіса, Анонс та інші на фоні відсутності обприскувань слабко пошкоджувались вишневою мухою та заселялись вишневою попелицею (табл. 1). Таблиця 1 Стійкість черешні до основних шкідників Сорт Василіса Анонс Дрогана жовта 15 20 25 30 Строк достигання середній середньопізній пізній Пошкоджено плодів вишневою мухою, % 10,9 10,3 84,0 Заселення вишневою попелицею, бал 0-1 0-1 3 Врахування ступеня пошкодження сорту шкідниками та впровадження у виробництво сортів з слабким ступенем пошкодження дає змогу зменшити кількість обприскувань, тому насадження черешні для виробництва продукції дитячого і дієтичного харчування закладають сортами, які слабко (на 1-15 %) пошкоджуються вишневою мухою та заселяються вишневою попелицею на 0-1 бал. У черешневих насадженнях після обприскування біопрепаратами ефективність паразитів проти лускокрилих шкідників (п'ядуни, листовійки, листомінуючі молі, совки) становила 2-55 %. Аборигенні хижаки - різні види сонечок (Adalia bipunctata L., A.decimpunctata L., Coccinella septempmctata L.), мух сирфід (Syrphus ribesii L., S.balteatus Deg.) та менше золотоочок (Chrysopa perla L., Ck carnea Steph.) обмежували чисельність чорної вишневої попелиці на 4581 %. На фоні обробок черешні хімічними препаратами регулююча роль корисних комах знижувалася до 5-18 % проти лускокрилих шкідників та до 5-26 % проти попелиці. Інсектицидна дія композиційного застосування мікробних препаратів БТБ, гаупсин, лепідоцид з актофітом проти п'ядунів становила 82-90 %, проти листовійок 75-89 %, вишневої попелиці 52-79 % і проти вишневої мухи 50-93 % (табл. 2). Як видно з даних таблиці 2, технічна ефективність при застосуванні мікробних інсектицидів проти шкідників черешні не поступається хімічному препарату. Таблиця 2 Ефективність мікробних інсектицидів у поєднанні з актофітом проти шкідників черешні (сорт Ніжність, ДГ "Новосілки") Варіант Контроль Актофіт, 0,2 % к.е. БТБ + актофіт, 0,2 % к.е. Гаупсин + актофіт, 0,2 % к.е. Лепідоцид + актофіт, 0,2 % к.е. Актелік, 50 % к.е. НІР05 Ефективність дії, % Норма Урожайність, Збережений витрати, листок- вишнева вишнева т/га урожай, т/га п'ядуни л/га рутки попелиця муха 2,2 . 4,0 82 75 52 50 3,7 1,5 5,0+2,0 88 86 79 93 4,6 2,4 5,0+2,0 89 87 75 88 3,2 1,0 5,0+2,0 90 89 72 85 4,5 2,3 1,2 70 63 96 90 4,1 0,9 1,9 3 UA 70574 U Крім того, біохімічний аналіз плодів урожаю показав, що у черешні після обприскування дерев біопрепаратами плоди більше накопичували сухих речовин, органічних кислот, цукрів і загальних пектинів у порівнянні з хімічною схемою захисту та більше цукрів, загальних пектинів і фенольних сполук порівняно з контролем (табл. 3). 5 Таблиця 3 Біохімічний склад плодів черешні при різних захисних схемах (сорт Ніжність, ДГ "Новосілки ") Показники Сухі речовини, % Сума титрованих органічних кислот, % Цукри, % Вітамін С, мг/100 г Розчинні пектини, % Протопектини, % Загальна кількість пектинів, % Фенольні сполуки, мг/100 г с.в. контроль 17,79±0,91 Групи препаратів біопрепарати фосфороорганічні 17,50±0,88 17,18±1,24 0,61±0,05 0,59±0,02 0,55±0,05 12,58±1,35 5,24±2,28 0,053±0,001 0,471±0,011 0,524±0,019 227,4±7,3 12,75±1,03 4,27±1,14 0,114±0,008 0,615±0,021 0,729±0,028 264,2±5,8 10,78±0,59 4,81±0,81 0,060±0,005 0,489±0,013 0,549±0,031 279,9±8,1 Обприскування дерев біопрепаратами дало змогу отримати додаткову продукцію, знизити собівартість вирощування продукції та підвищити рівень рентабельності (табл.4). Таблиця 4 Економічна ефективність застосування хімічних і біологічних схем захисту черешні (сорт Ніжність, ДГ "Новосілки") Схеми захисту контроль (без актелік застосування топсин М пестицидів) 5,9 7,3 1,4 11800 14600 2800 6025 6534 509 420 230 190 102,12 89,50 105,12 92,50 5598 7848 2250 442,0 90,2 116,2 Показники Урожайність, т/га Додаткова урожайність, т/га Вартість продукції, грн/га Вартість додаткової продукції, грн./га Виробничі витрати, грн./га Додаткові витрати всього, грн./га в т.ч. витрати на захист, грн. з них вартість препаратів, грн. Вартість обприскувань, грн. Собівартість продукції, грн./ц Витрати на реалізацію, грн./ц Прибуток, грн./га Додатковий чистий прибуток, грн. Окупність додаткових витрат, % Рівень рентабельності, % + БТБ різоплан + 12,5 6,6 25000 13200 7894 1869 790 600 190 63,15 66,15 17133 11535 617,2 202,3 10 15 20 Запропонований спосіб екологічно безпечного захисту черешневих насаджень від шкідників забезпечує процес саморегулювання черешневого саду та зменшення шкодочинності домінуючих фітофагів, що дає змогу порівняно з хімічною схемою захисту отримати підвищену урожайність насаджень з покращеним якісним складом плодів, придатних для виробництва продукції дитячого і дієтичного харчування, знизити собівартість вирощування плодів та підвищити рівень рентабельності. Джерела інформації: 1. Смолякова В.М., Жидовкин A.M., Сторчевая A.M., Черкезова С.Р. Интегрированные системы защиты садов от вредителей и болезней в южной зоне садоводства России //Регион, рекл. ВНИИ биол. защиты растений - 1995. - № 8. - С. 245-265, 349. 4 UA 70574 U 5 10 2. Rankovic, М., Stamenkovic,S., Boric, В. ZaStita vocaka od bolesti і stetocma // Jugoslovensko vocarstvo, Cacak. - 1996. - 31. - № 3-4. - P. 203-213. 3. Васильєва Л.А., Ниязов О.Д. Интегрированный контроль численности вишневой мухи основного вредителя черешни и вишни //Достижения энтомологии на службе агропромышленного комплекса, лесного хозяйства и медицины; Тезисы докладов 13 съезда русского энтомологического общества, Краснодар, 9-15 сентября 2007 г. - Краснодар, 2007. - С. 43-44. 4. Патент України № 50549, А01К67/00. Спосіб зниження чисельності діапазуючих гусениць садових плодожерок. Дрозда В.Ф. Заявл. 29.12.2009; Опубл. 10.06.2010. Бюл № 11, 2010 р. 5. Пат. 2258362 Россия, МПК 7 А01М1/00, A01G17/00. Способ комплексной защиты плодовых садов от вредных организмов. Сторчевая Е.М., Ярошенко В.А. Заявл. 23.07.2003; Опубл. 20.0,8.2005. – найближчий аналог. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 Спосіб екологічно безпечного захисту черешневих насаджень від шкідників для виробництва продукції дитячого і дієтичного харчування, що включає попередній прогноз фітосанітарного стану промислового насадження, садіння сортів, які слабко пошкоджуються шкідливими організмами, та обробку плодових дерев біопрепаратами в кількості, залежно від рівня регулювання чисельності шкідників природними популяціями ентомофагів, який відрізняється тим, що висаджують сорти черешні, які пошкоджуються вишневою мухою на 1-15 % та заселяються вишневою попелицею на 0-1 бал, для прогнозу розвитку домінуючих шкідників використовують імітаційне моделювання та інструментальний метод моніторингу динаміки чисельності фітофагів, критерії ефективності головних ентомофагів чорної вишневої попелиці та оптимізують фітосанітарну ситуацію у насадженнях, обприскуючи плодові дерева мікробними та рослинними біопрепаратами. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5