Спосіб лікування вестибулярних дисфункцій при хронічній вертебрально-базилярній недостатності

Реферат: Винахід належить до галузі медицини, а саме неврології, і стосується способу лікування вестибулярних дисфункцій при хронічній вертебрально-базилярній недостатності шляхом застосування вітаміно- та антиоксидантної терапії, згідно з яким застосовують вертикалізовану вестибулоадаптаційну терапію на тлі виконання вправ із фіксацією погляду на трьох наданих мішенях на рівні очей, а також вправ з обертанням голови, а саме призначають Танакан у дозі 40 мг - 1 таблетка або 1 мл розчину для перорального застосування в сполученні з пероральним прийманням Вазобралу по 1 таблетці або перорально 2 мл двічі на добу в період приймання їжі протягом місяця, а також ін'єкції Диклофенаку натрію у дозі 3 мл один раз на добу внутрішньом'язово п'ять-шість днів, потім призначають його по 1 таблетці у дозі 50 мг двічі на добу протягом тижня, крім того, з першого дня лікування призначають електрофорез 1,5 % розчину Нейромідину на бічні проекції шийного симпатичного стовбура, щоденно 8-10 процедур з анода і після останньої процедури починають прийом Нейромідину 1 таб. (20 мг) двічі на добу курсом 12-14 днів. UA 109937 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме неврології, і може бути використаний для лікування вестибулярних дисфункцій. Відомий спосіб лікування запаморочення у хворих на дисциркуляторні енцефалопатії з застосуванням гістаміноподібного препарату - бетагістин [1]. Вадами способу є відсутність безпосереднього впливу на всі ланки розвитку вертигінозного синдрому, зокрема гістамінових рецепторів, довготривалість застосування (до трьох місяців) з дотриманням режиму та підвищенням дозування, відсутність доказової бази для застосування при різних типах запаморочень, у т.ч. судинного походження, а також велика кількість протипоказань - нудота, головний біль, шлунково-кишкові розлади. Найбільш близьким до заявленого технічного рішення є спосіб лікування неврологічних синдромів шийного остеохондрозу з застосуванням лікарських засобів шляхом електрофорезу папаверину в сполученні з нікотиновою кислотою [2]. Недоліком цього способу є мала ефективність з порушенням адаптаційних можливостей та затримка вироблення статопозних складових реабілітації; комбінована спазмолітична дія на тлі ішемічного пошкодження мозку, що може викликати ортостатичні ускладнення і підсилити запаморочення; можливий розвиток синдрому обкрадання при застосуванні папаверину, особливо при наявності ретроградного току крові, "хребцево-підключичне обкрадання", колаптоїдні стани при застосуванні нікотинової кислоти; сумісне застосування вказаних підходів до лікування може викликати більш значущі ускладнення, у т.ч. транзиторну ішемічну атаку. В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу лікування вестибулярних дисфункцій при хронічній вертебрально-базілярій недостатності за рахунок вертикалізованої вестибулоадаптаційної терапії, а саме спеціальних вправ із фіксацією погляду та вправ з обертанням голови, що в сукупності покращують можливості реабілітації статолокомоторних розладів на тлі застосування лікарських засобів, які направлені на різні ланки патогенезу вестибулярних дисфункцій, підсилених електрофармакологічним впливом на відповідні структури нервової системи, що дозволить у короткий термін купірувати прояви вестибулярних дисфункцій, судинних дисгемій та їх вегетативного супроводу. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, застосовують вертикалізовану вестибулоадаптаційну терапію на тлі виконання вправ із фіксацією погляду на трьох наданих мішенях на рівні очей, а також вправ з обертанням голови, а саме призначають Танакан перорально у дозі 40 мг - 1 таблетка або 1 мл розчину в сполученні з пероральним прийманням Вазобралу 1 таблетки або перорально 2 мл двічі на добу в період приймання їжі протягом місяця, а також призначають внутрішньом'язово ін'єкції Диклофенаку натрію у дозі 3 мл один раз на добу п'ять-шість днів, потім використовують його по 1 таблетці у дозі 50 мг двічі на добу протягом тижня, крім того, з першого дня лікування призначають електрофорез 1,5 % розчину Нейромідину на бічні проекції шийного симпатичного стовбура, щоденно 8-10 процедур з аноду і після останньої процедури починають прийом Нейромідину 1 таб. (20 мг) двічі на добу курсом 12-14 днів. "Танакан" - оригінальний багатокомпонентний препарат (Екстракт Гінкго Білоба стандартизований (EGb 761), титрований в кількісному обсязі: 24 % гетерозидів Гінкго і 6 % гінкголіди - білібалібов - 40 мг наповнювач gs для 1 таблетки). Стандартизований екстракт гінкго білоба EGb 761 випускається лише фірмою IPSEN. - Költringer Р, Langsteger W, Eber О. Dose-dependent hemorheological effects and microcirculatory modifications following intravenous administration of Ginkgo biloba special extract EGb 761®. Clin Hemorheol. 1995;15(4);649-656 (3). - Review shows: EGb 761® optimizes standards of life for tinnitus patients (4). "Вазобрал" містить два компоненти, підібраних у пропорції (таблетки альфадигідроергокриптину - 4 мг; кофеїну - 40 мг.) - Е.В.Екушева, Е.Г.Филатова Эффекгивность препарата Вазобрал в комплексной терапии мигрени "CONSILIUM MEDICUM"; № 1; 2010; стр. 30-34 (5). Антихолінестеразний препарат - "нейромідин" (іпідакрину гідрохлориду моногідрат) випускається лише у формі розчину, який застосовується у запропонованому способі (6). При виконанні вертикалізованої вестибулоадаптаційної терапії застосовують наступні вправи (7). Фіксація погляду залежно від ступеня порушення вестибулярних дисфункцій здійснюється у вихідному положенні, лежачи або сидячи. Пацієнту на рівні очей вказують три мішені, на крайніх з них необхідно фіксувати погляд протягом 1-2 хвилин, вправу повторюють 3-5 разів, 3-4 рази на день. Друга вправа з обертанням голови в різних напрямках з фіксацією погляду на картці, розташованій на відстані 20-30 см від очей. Кількість повторів 4-6 разів. | 1 UA 109937 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб виконується наступним чином. Заявлений спосіб апробовано у 68 пацієнтів хворих на вестибулярні дисфункції при хронічній вертебрально-базилярній недостатності, в яких реєструвався вертигенозний синдром, порушення локомоторної моторики. Після перших днів, а також протягом всього лікування відмічено суб'єктивне та клінічне покращення провідних симптомів (Р