Детектор справжності банкнот

Реферат: Детектор справжності банкнот містить щонайменше одне джерело УФ випромінювання, встановлене на внутрішній похилій поверхні основи корпусу з можливістю освітлення поверхні банкноти, при цьому основа корпусу спирається на боковини корпусу. Джерело УФ випромінювання виконане у вигляді УФ світлодіода, що характеризується довжиною хвилі 360370 нм, потоком випромінювання 690 мВт, кутом випромінювання 120-150°, прямою напругою 3,2-4,4 В і прямим струмом 500-700 мА. UA 110170 U (12) UA 110170 U UA 110170 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сфери контролю справжності паперових грошових знаків (банкнот) чи подібних цінних паперів, а саме стосується переносних пристроїв для візуальної перевірки справжності банкнот, що мають захист на основі речовин, що змінюють свій колір в ультрафіолетовому (УФ) випромінюванні, та може бути використана для виявляння справжніх і фальшивих банкнот у різноманітних сферах життєдіяльності, наприклад у фінансових установах, офісах, магазинах тощо. Як відомо банкноти, залежно від типу валюти і номіналу, забезпечені різними захисними ознаками (волокна у товщі паперу банкнот, що володіють властивістю люмінесценції під впливом УФ випромінювання, друк люмінесцентними фарбами та ін.), наявність яких можна візуально визначати з використанням призначених для цього пристроїв. Відомий, наприклад, пристрій для перевірки достовірності документів, захищених від підробок, який містить два джерела УФ випромінювання, встановлені в корпусі з можливістю освітлення всієї поверхні документа, що перевіряється, і схему живлення, забезпечену елементами управління для почергового вмикання джерел УФ випромінювання, одне з яких має енергетичний максимум випромінювання в діапазоні 385-400 нм і виконане у вигляді щонайменше одного УΦ світлодіода, а інше - в діапазоні 360-370 нм і виконане у вигляді щонайменше однієї люмінесцентної лампи або одного УФ світлодіода [патент RU73105 (U1) з 6 класу МПК G07D 7/12, опублікований 10.05.2008 в Бюл. № 13]. Відоме технічне рішення дозволяє здійснювати УФ-контроль справжності банкнот, цінних паперів, документів суворого обліку на захищених бланках тощо за рахунок люмінесценції окремих ділянок, де наявні захисні УФ-елементи (люмінесцентні мітки). Проте недоліками відомого технічного рішення є те, що конструкція пристрою ускладнена наявністю одразу двох джерел УФ випромінювання, які працюють в різних діапазонах довжини хвилі, а також схеми живлення з елементами управління для почергового вмикання вказаних джерел. Це також ускладнює процес контролю справжності банкнот та збільшує його тривалість. Відомий також детектор справжності банкнот, який містить джерело УФ випромінювання в діапазоні довжини хвилі 360-380 нм, встановлене на внутрішній поверхні основи корпусу, що спирається на боковини корпусу, з можливістю освітлення поверхні банкноти [ДЕКО-50, ВАТ "Дзержинський електромеханічний завод "Сенсор" (Україна), http://tcs.biz.ua/p208257-dekoultrafioletovyj-detektor.html, знайдено в Інтернет 24.03.2016]. Недоліком відомого детектора є недостатня ефективність та недосконалі робочі параметри джерела УФ випромінювання у вигляді УФ лампи потужністю 6 Вт. Крім цього недоліком відомого детектора є також недосконалість конструкції корпусу, яка зокрема полягає у тому, що основа корпусу виконана похилою відносно горизонтальної площини, при цьому кнопка вмикання/вимикання детектора розташована безпосередньо на поверхні вказаної похилої основи корпусу - це знижує можливості щодо компактного взаємного розташування приладу з іншими приладами на робочому столі користувача (на похилій поверхні приладу наприклад неможливо за потреби розташувати інші прилади, документи тощо). Найбільш близьким за своєю суттю та ефектом, що досягається, і який приймається за найближчий аналог, є детектор справжності банкнот, який містить два джерела УФ випромінювання у вигляді УФ ламп потужністю 6 Вт, що встановлені незалежно одна від одної на внутрішній похилій поверхні основи корпусу з можливістю освітлення поверхні банкноти, при цьому основа корпусу спирається на боковини корпусу, а на задній панелі основи корпусу виконані отвори для навішування детектора [детектор валют ДВ-2-6, http://unipro.com.ua/ru/ultrafioletovyy-detektor-valyut-dv-2-4--ukraina-/, знайдено в Інтернет 24.03.2016]. Основним суттєвим недоліком відомого детектора є те, що як джерело УФ випромінювання використано УФ лампу. Через недостатню ефективність та недосконалі робочі параметри даного джерела УФ випромінювання, для продуктивної роботи детектора конструкція потребує використання одразу двох таких ламп загальною потужністю 8 Вт. Уф лампи мають відносно низький термін експлуатації, а отже потребують частої заміни, та при цьому не забезпечують економічність детектора в активному режимі використання. Також важливим недоліком є недосконалість конструкції відомого детектора, яка полягає в наступному: мережевий кабель живлення закріплений стаціонарно відносно задньої панелі основи корпусу, що в процесі експлуатації, особливо при навішуванні детектора на стіну, неминуче призведе до згинання кабеля та його пошкодження, внаслідок чого подальша експлуатація детектора буде неможливою. В основу корисної моделі поставлено задачу покращення техніко-експлуатаційних характеристик детектора справжності банкнот за рахунок забезпечення можливості здійснювати візуальну перевірку справжності банкнот та інших цінних документів із захисними елементами, 1 UA 110170 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 що мають здатність люмінесценції під впливом ультрафіолетового випромінювання в одному діапазоні довжин хвиль, а також забезпечення економічності роботи детектора справжності банкнот та підвищення ресурсу експлуатації, що досягається шляхом використання джерела УФ випромінювання з удосконаленими робочими параметрами та удосконалення конструкції корпусу. Поставлена задача вирішується тим, що у запропонованому детекторі справжності банкнот, який містить щонайменше одне джерело УФ випромінювання, встановлене на внутрішній похилій поверхні основи корпусу з можливістю освітлення поверхні банкноти, при цьому основа корпусу спирається на боковини корпусу, згідно з корисною моделлю, джерело УФ випромінювання виконане у вигляді УФ світлодіода, що характеризується довжиною хвилі 360370 нм, потоком випромінювання 690 мВт, кутом випромінювання 120-150°, прямою напругою 3,2-4,4 В і прямим струмом 500-700 мА. Крім цього, згідно з корисною моделлю, задня поверхня основи корпусу містить роз'єм для під'єднання з'ємного мережевого кабелю живлення, а боковини корпусу містять вирізи, виконані з можливістю розташування в них мережевого кабелю живлення. Перераховані ознаки запропонованого технічного рішення є суттєвими ознаками корисної моделі, що заявляється, а їх сукупність забезпечує досягнення очікуваного технічного результату, який полягає у підвищенні надійності та якості візуального контролю справжності банкнот та інших подібних цінних паперів із захисними елементами, що мають здатність люмінесценції під впливом УФ випромінювання у визначеному діапазоні довжин хвиль, а саме 360-370 нм, а також підвищення економічності, зниження собівартості та збільшення ресурсу експлуатації детектора справжності банкнот. Зокрема, за результатами випробувань, завдяки сукупності світлотехнічних характеристик, що пропонуються, забезпечується можливість досягти спектральної потужності випромінювання УФ світлодіода на рівні 11-43 мВт/нм (у вказаному діапазоні довжин хвилі 360-370 нм), що забезпечує високу ефективність візуальної перевірки справжності банкнот за щонайменше однією (основною) захисною ознакою, навіть за умови експлуатації запропонованого детектора справжності банкнот при яскравому денному або штучному освітленні. При цьому для забезпечення ефективної роботи пристрою достатньо використання всього одного джерела УФ випромінювання (УФ світлодіода) споживаною потужністю 3 ВТ, чим забезпечується висока економічність пристрою та більш тривалий термін експлуатації, порівняно із прототипом (пристрій не потребує заміни джерела УФ випромінювання протягом всього строку експлуатації). Використання як джерела УФ випромінювання УФ світлодіода із запропонованими робочими параметрами дозволяє також підвищити надійність конструкції пристрою і знизити собівартість його виготовлення, оскільки УФ світлодіоди із зазначеними світлотехнічними характеристиками є високонадійними і недорогими. Додатковому збільшенню ресурсу експлуатації детектора справжності банкнот, що пропонується, сприяє наявність на задній поверхні основи його корпусу роз'єму (гнізда) для під'єднання з'ємного мережевого кабелю живлення, а на боковинах корпусу - вирізів, виконаних з можливістю розташування в них мережевого кабелю живлення. Вказані конструктивні удосконалення у сукупності запобігають пошкодженню мережевого кабелю живлення, чим досягається надійність роботи пристрою протягом всього терміну експлуатації. Суть корисної моделі розкривається в описі, який наведено нижче як необмежувальний приклад, з посиланням на ілюстративний матеріал, на якому зображено: на Фіг. 1 - детектор справжності банкнот, що пропонується, загальний вигляд спереду; на Фіг. 2 - детектор справжності банкнот, що пропонується, загальний вигляд ззаду; на Фіг. 3 - графік залежності спектральної потужності випромінювання УФ світлодіода від довжини хвилі. Запропонований пристрій включає корпус, який містить металевий корпус з основою корпусу 1 і боковинами корпусу 2. На внутрішній похилій поверхні 3 основи корпусу 1 встановлене джерело УФ випромінювання у вигляді УФ світлодіода 4 з можливістю освітлення поверхні банкноти (не показана). УΦ світлодіод 4 має довжину хвилі 365 нм, потік випромінювання 870 мВт, півширину спектра 9 нм, кут випромінювання (світіння) 120°, тепловий опір 4,5 °C/Вт, пряму напругу 3,2 В і прямий струм 500 мА. При цьому спектральна потужність випромінювання УФ світлодіода 4 при вказаній довжині хвилі (365 нм) становить 43 мВт/нм (Фіг. 3). УФ світлодіод 4 припаяний на радіатор (не показаний, зважаючи на загальновідомість) і електрично з'єднаний із мережевим блоком живлення (не показаний). Верхня поверхня основи корпусу 1 виконана переважно горизонтальною з метою економії робочого простору на робочому столі користувача (зверху додатково можна розмістити інші прилади, папери тощо). На задній поверхні основи корпусу 1 розташований роз'єм (гніздо) 5 для 2 UA 110170 U 5 10 15 20 під'єднання з'ємного мережевого кабеля живлення 6 і кнопка вмикання/вимикання 7. Боковини корпусу 2 містять вирізи 8, виконані з можливістю розташування в них мережевого кабелю живлення 7. Запропонований детектор справжності валют працює наступним чином. Пристрій через блок живлення під'єднують до мережі живлення. Після цього одну банкноту або кілька банкнот (наприклад віялом) розташовують у просторі під внутрішньою похилою поверхнею 3 основи корпусу 1 в зоні дії УΦ світлодіода 4. При цьому візуально перевіряють здатність кожної банкноти в цілому та окремих її ділянок до люмінесценції під впливом випромінювання УФ світлодіода 4 (загальний фон банкнотного паперу не повинен не світитися в УФ-променях, при цьому візуально має визначатися наявність люмінесценції окремих ділянок (люмінесцентних міток, фрагментів малюнків, захисних ниток і волокон). Справжність кожної банкноти визначають за результатами порівняння наявності або відсутності люмінесценції захисних елементів під впливом ультрафіолетового випромінювання з люмінесценцією тих же самих захисних елементів, що визначається на оригінальній (контрольній) банкноті за аналогічних умов. За результатами візуальної перевірки роблять висновок про справжність або фальшивість банкноти(т), що перевірялась(лись). Заявлене технічне рішення перевірене на практиці. Запропонований детектор справжності банкнот не містить у своєму складі жодних конструктивних елементів чи матеріалів, які неможливо було б відтворити на сучасному етапі розвитку науки і техніки, зокрема у сфері контролю справжності паперових грошових знаків або інших цінних паперів, захищених від підробок, при цьому може бути реалізований промисловим способом в умовах серійного виробництва. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 35 1. Детектор справжності банкнот, який містить щонайменше одне джерело УФ випромінювання, встановлене на внутрішній похилій поверхні основи корпусу з можливістю освітлення поверхні банкноти, при цьому основа корпусу спирається на боковини корпусу, який відрізняється тим, що джерело УФ випромінювання виконане у вигляді УФ світлодіоду, що характеризується довжиною хвилі 360-370 нм, потоком випромінювання 690 мВт, кутом випромінювання 120150°, прямою напругою 3,2-4,4 В і прямим струмом 500-700 мА. 2. Детектор справжності банкнот за п. 1, який відрізняється тим, що задня поверхня основи корпусу містить роз'єм для під'єднання з'ємного мережевого кабелю живлення, а боковини корпусу містять вирізи, виконані з можливістю розташування в них мережевого кабелю живлення. 3 UA 110170 U Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4